Постанова

від 14.05.2019 по справі 915/880/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/880/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Принцевської Н.М., Разюк Г.П.

секретар судового засідання: Клименко О.В.

від позивача : не з`явився;

від відповідача : не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк Славкіної Марини Анатоліївни

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2018 , ухвалене суддею Мавродієвою М.В. у м. Миколаєві, повний текст якого складено 02.01.2019

у справі № 915/880/18

за позовом: Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк Славкіної Марини Анатоліївни

до відповідача: Приватного підприємства ЦентрМет-плюс

про: стягнення заборгованості за кредитним договором №10 КЛ від 24.03.2006 в сумі 296 354, 81 грн.

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2018 року Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк Славкіної М.А. звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Приватного підприємства ЦентрМет-плюс про стягнення заборгованості за кредитним договором №10 КЛ від 24.03.2006 в сумі 296 354, 81 грн., у тому числі: 138 206, 55 грн. - заборгованість за відсотками, 17 322, 81 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, 5 044, 60 грн. - заборгованість по 3% річних по заборгованості за кредитом, 10 928, 76 грн. - заборгованість по 3% річних по заборгованості за відсотками, 40 473, 81 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту, 84 378, 28 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату відсотків.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором №10 КЛ від 24.03.2006, факт чого встановлено рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.05.2008 у справі № 17/181/08, та наявністю підстав для подальшого нарахування відсотків за користування кредитом, штрафних санкцій за невиконання грошових зобов`язань на підставі ст.ст. 1048, 1054, 612, 623 Цивільного кодексу України та умов договору, а також застосування до відповідача наслідків прострочення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2018 позовні вимоги задоволено частково: з Приватного підприємства ЦентрМет-плюс на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк заборгованість за кредитним договором №10КЛ від 24.03.2006 у розмірі 91 968, 70 грн., з яких: 22 862, 33 грн. заборгованість за відсотками, 5 044, 60 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату основного боргу, 2 059, 49 грн. - 3% за несвоєчасну сплату процентів, 40 473, 81 грн. - інфляційних втрат за несвоєчасну сплату основного боргу, 21 528, 47 грн. - інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів та 1 379, 38 грн. - судового збору; в решті позовних вимог судом відмовлено.

Зазначене судове рішення мотивоване тим, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, а тому місцевий господарський суд визнав обґрунтованим позов в частині стягнення 22 862, 33 грн. відсотків за користування кредитом в період з 24.03.2006 по 23.09.2007 включно; строк нарахування пені за несвоєчасне повернення основного боргу та процентів за кредитним договором виходячи з положень ст. 232 Господарського кодексу України припинився 24.03.2008, а тому стягненню підлягає пеня за незаявлений банком в межах справи № 17/181/08 період: з 24.09.2007 по 23.04.2008 (несвоєчасна сплата процентів) та з 19.02.2008 по 24.03.2008 (несвоєчасне повернення кредиту); судом першої інстанції також уточнено суму належних до стягнення 3% річних, яка за період з 15.08.2014 по 15.08.2017 склала 2 059, 49 грн. та розраховано втрати від інфляції за несвоєчасну сплату основного боргу та відсотків, виходячи з того що, індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому у разі зміни заборгованості (збільшення або зменшення) з 1 по 15 числа відповідного місяця, вона індексується за період з врахуванням цього місяця, якщо з 16 по 31 число, то заборгованість індексується вже у наступному місяці і складає 21 528, 47 грн.

Не погодившись з рішенням місцевого суду, ПАТ ВіЕйБі Банк звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2018 у справі № 915/880/18 скасувати в частині: часткового задоволення 3% річних за несвоєчасне погашення процентів в розмірі 2 059,49 грн., часткового задоволення інфляційних збитків за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 21 528,47 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити в цій частині позовні вимоги Банку.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, апелянт вважає помилковим висновок суду щодо часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом, оскільки в позовній заяві Банком було враховано здійснені часткові оплати в розмірі 73 782, 68 грн. і за мінусом цієї суми сума заявлених до стягнення відсотків склала 138 206, 55 грн.; наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України; в силу загальних правил обчислення строків позовної давності, а також норм ст.ст. 1048, 1050 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, кредитор протягом усього часу до закінчення строку виконання останнього зобов`язання має право заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, яка підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів, в цьому випадку перебіг позовної давності починається залежно від закінчення строку сплати кожного зі щомісячних платежів.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового праву та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Додатково скаржник також зазначав, що у відповідності до ст. 29 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд набув право кредитора банку на всю суму, що підлягає відшкодуванню вкладникам такого банку відповідно до цього Закону на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, а також на суму нарахованого, але не сплаченого регуляторного збору до Фонду. Фонд також набув право кредитора на суму сплачених Фондом витрат, пов`язаних процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також на суму цільової позики, наданої ПАТ ВіЕйБі Банк протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації. Непогашення кредитної заборгованості Приватним підприємством ЦентрМет-Плюс , на думку скаржника, призводить до штучного зменшення ліквідаційної маси та порушує права Держави в особі Фонду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, іншим учасникам справи згідно з нормами ст.263 Господарського процесуального кодексу України встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами його направлення учасникам справи).

Відповідач своїм правом згідно з ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 розгляд апеляційної скарги призначено на 08.04.2019 о 15:00 год.

В судовому засіданні 08.04.2019 у зв`язку із нез`явленням учасників справи та необхідністю встановлення фактичних обставин справи оголошено перерву; ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 учасників справи повідомлено, що судове засідання у справі № 915/880/18 відбудеться 15.04.2019 о 14:00 год.; Публічному акціонерному товариству Всеукраїнський Акціонерний Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк Славкіної Марини Анатоліївни до встановленої дати судового засідання запропоновано надати суду розрахунок позовних вимог, заявлених в межах справи № 17/181/08.

У зв`язку з перебуванням судді Ярош А.І. у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду № 183 від 15.04.2019 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 915/880/18. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 для розгляду апеляційної скарги по справі № 915/880/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Богацька Н.С., судді Разюк Г.П., Принцевська Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 справу № 915/880/18 прийнято до провадження вищезазначеним складом суду, розгляд справи № 915/880/18 призначено на 14.05.2019 о 14:45 год.

Представники учасників справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись, у зв`язку з чим, колегія суддів враховуючи положення ч.ч. 11-13 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, а також загальний строк розгляду справи, вважає за можливе здійснити перегляд судового рішення в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 24.03.2006 між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський акціонерний банк (в подальшому назву змінено на Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський акціонерний банк , скорочена назва ПАТ ВіЕйБі Банк ), як кредитодавцем, та приватним підприємством ЦентрМет-Плюс , як позичальником, був укладений кредитний договір № 10КЛ (Договір), відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід`ємну частину договору.

Відповідно до умов п.1.1.1 Договору, кредит надається у формі поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі 300 000, 00 грн.

Згідно з п.1.1.2 Договору, термін користування кредитом до 16-00 години 23.03.2007.

Відповідно до п. 1.1.3 Договору, процентна ставка за користування кредитом 19,5 відсотків річних.

Згідно з п.1.1.4 Договору, надання кредиту буде здійснюватись в гривнях в повному обсязі або окремими частинами за текстом кожна частина окремо Транш , а у сукупності Транші .

Відповідно до п.2.7.1 Договору, проценти нараховуються на фактичну заборгованість за кредитом із розрахунку календарної кількості днів в році та місяці.

Пунктом 2.7.2 Договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у гривні щомісячно за поточний календарний місяць.

Згідно з умовами п. 2.7.3 Договору, при розрахунку процентів враховується перший день зарахування кредиту на поточний рахунок позичальника та/або перерахування кредиту по контрактах, що кредитуються, і не враховується останній день терміну користування кредитом, зазначеного в п.1.1.2 цього договору.

Пунктом 2.7.4 Договору сторони визначили, що фактично розраховані проценти за поточний місяць позичальник перераховує на рахунок №2068630024014/980 в МФ АТ ВАБанк, МФО 326063 щомісячно не пізніше 30 (31) числа поточного місяця, починаючи з березня 2006 року.

Пунктом 4.3 Договору сторони встановили, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісії, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної в п.1.1.3 цього договору, за кожний день прострочення виконання, за реквізитами, вказаними кредитодавцем.

Пункт 4.6 Договору передбачено, у разі прострочення Позичальником виконання грошового зобов`язання за цим Договором, він зобов`язується на вимогу Кредитодавця сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та подвійну процентну ставку за цим Договором на суму боргу, за реквізитами, вказаними Кредитодавцем.

В подальшому сторони укладали додаткові угоди №№1-7 від 24.03.2006, від 27.03.2006, від 11.04.2006, від 03.05.2006, від 11.05.2006, від 22.05.2006 та від 23.07.2007, якими визначались розміри наданих траншів, вносились зміни до умов п.1.1.1 Договору (встановлено, що з 11.04.2006 максимальний ліміт поновлювальної кредитної лінії встановлюється в розмірі 400000,0 грн.), вносились зміни до умов п. 2.3 Договору в частині зміни графіку зниження максимального ліміту по кредитній лінії, а також, додатковою угодою №7 до Договору його учасники змінили умови п.1.1.2 Договору та погодили термін користування кредитом до 16-00 години 24.09.2007.

За своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є кредитним договором та підпадає під правове регулювання норм ст. 49 Закону України Про банки та банківську діяльність , ст.ст. 1046-1056 Цивільного кодексу України та ст. 345 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

В порушення умов кредитного договору та приписів чинного законодавства, відповідач у визначені кредитним договором терміни, заборгованість по кредиту не погасив. Наведені обставини встановлені рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.05.2008 у справі № 17/181/08, яке набрало законної сили та є чинним, а відтак згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України відповідні обставини не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доказів погашення заборгованості ані місцевому, ані апеляційному господарському суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ( Позика ) глави 71 ( Позика. Кредит. Банківський вклад ), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 Цивільного кодексу України).

Як зазначалося вище, згідно з п. 2.7.1 Договору проценти нараховуються на фактичну заборгованість за кредитом із розрахунку календарної кількості днів в році та місяці; нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у гривні щомісячно за поточний календарний місяць (п. 2.7.2 Договору); при розрахунку процентів враховується перший день зарахування кредиту на поточний рахунок позичальника та/або перерахування кредиту по контрактах, що кредитуються, і не враховується останній день терміну користування кредитом, зазначеного в п.1.1.2 цього договору (п. 2.7.3 Договору); фактично розраховані проценти за поточний місяць позичальник перераховує на рахунок №2068630024014/980 в МФ АТ ВАБанк, МФО 326063 щомісячно не пізніше 30 (31) числа поточного місяця, починаючи з березня 2006 року (п. 2.7.4 Договору).

Умовами п.1.1.2 Договору (зі змінами, внесеними додатковою угодою №7) визначено термін користування кредитом - до 24.09.2007.

Таким чином сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму фактичної заборгованості за кредитом, який наданий - до 24.09.2007 із сплатою 19,5% річних.

В свою чергу, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, а саме після 24.09.2007, а стягненню підлягає 22862,33 грн. відсотків за користування кредитом за період з 24.03.2006 по 23.09.2007 з урахуванням раніше здійсненої часткової оплати та рішення .

Заперечення скаржника щодо визначеного судом періоду нарахування відсотків судовою колегією відхиляються, адже положеннями наведеної законодавчої норми врегульовано правовідносини щодо сплати процентів за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту за період з 15.08.2014 по 15.08.2017 в сумі 5044,60 грн., 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за кредитним договором за період з 15.08.2014 по 15.08.2017 в сумі 10928, 76грн., а також інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту за період з 15.08.2014 по 15.08.2017 в сумі 40473,81 грн. та за несвоєчасну сплату процентів за аналогічний період в сумі 84378,28 грн.

За наслідками перевірки наданого позивачем розрахунку 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 5044,60 грн., місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та здійснені арифметично вірно, тому підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за період з 15.08.2014 по 15.08.2017 задоволені частково, виходячи з суми процентів, визнаних судом обґрунтованими, а саме за період з 15.08.2014 по 15.08.2017 (1097 дн.) 22862,33*3%*1097/365=2059,49 грн.

Передбачене ст. 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012 по справі № 37/64).

Відповідно до п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань № 14 від 17.12.2013 індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розрахунок втрат від інфляції за несвоєчасну сплату основного боргу, перевірений судом першої та апеляційної інстанції та визнаний обґрунтованим на заявлену суму 40473,81 грн., враховуючи, що при здійсненні розрахунку судом слід брати до уваги період, за який індекс інфляції може бути розрахований в середньому на місяць, а саме з серпня 2014 року по липень 2017 року; сумарний індекс інфляції за вказаний період складає 194,16%; втрати від інфляції з суми основного боргу, заявленого позивачем у розрахунку, 56000,00 грн. становлять 52732,79 грн. (56000,0 х 194,16%) - 56000,0 = 52732,79 грн.), однак враховуючи, що позивач заявив до стягнення лише 40473,81 грн. та з огляду на відсутність підстав для виходу за межі заявлених позовних вимог, стягненню підлягає заявлена позивачем сума.

Розрахунок інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів за кредитним договором уточнений місцевим господарським судом виходячи з розміру відсотків, який визнаний судом обґрунтованим, за період з серпня 2014 року по липень 2017 року (сумарний індекс інфляції - 194,165%) відповідний розмір 3% річних склав 21528,47 грн. (22862,33*194,165%) - 22862,33 грн.).

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо часткового задоволення вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів.

Доводи заявника апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду в цій частині.

Судове рішення в частині відмови у стягненні пені апелянтом не оскаржується. Враховуючи приписи ст. 269 Господарського процесуального кодексу України щодо меж апеляційного перегляду, а також закріплений ст. 14 Кодексу принцип диспозитивності, перегляд оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку здійснено в межах вимог заявника апеляційної скарги.

За таких обставин, враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст. 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк Славкіної Марини Анатоліївни залишається без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2018 підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 129, 267-271, 273, 275, 276, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк Славкіної Марини Анатоліївни залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2018 у справі №915/880/18 - без змін.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.05.2019.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

судді Н.М. Принцевська

Г.П. Разюк