Ухвала

від 25.07.2019 по справі 915/880/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 915/880/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2018 у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк Славкіної Марини Анатоліївни до Приватного підприємства ЦентрМет-плюс про стягнення заборгованості за кредитним договором №10 КЛ від 24.03.2006 в сумі 296 354, 81 грн,

ВСТАНОВИВ:

19.06.2019 Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк звернулося із касаційною скаргою на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 (у складі колегії суддів: Богацької Н.С., Принцевської Н.М., Разюк Г.П.) та рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2018 (суддя Мавродієва М.В.)

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2019 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є.В.- головуючий, Мачульський Г.М., Кушнір І.В.

Згідно з частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 288 ГПК України.

Відповідно до статті 288 ГПК України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

При цьому слід зазначити, що як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовуються у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок по суті заявленого клопотання.

Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 7 частини 1, пункту 1 частини 4 статті 290 ГПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Оскаржувана постанова Південно - західного апеляційного господарського суду прийнята 14.05.2019, її повний текст складений 17.05.2019. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 06.06.2019.

Касаційну скаргу направлено 19.06.2019, тобто скаржником пропущено строк, встановлений статтею 288 ГПК України, для подання касаційної скарги.

В касаційній скарзі скаржник зазначив про те, що оскаржувана постанова була отримана 03.06.2019 та додає, як доказ копію першої сторінки оскаржуваної постанови з власною відміткою вхідного штемпелю.

Суд вважає наведені підстави пропуску неповажними, оскільки наданий доказ - копія першої сторінки оскаржуваної постанови з власною відміткою - є неналежним, з огляду на те, що дана відмітка проставляється власноруч Скаржником, який є зацікавленою особою, а не незалежним органом.

Крім того Суд звертає увагу на те, що у касаційній скарзі не викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 3 статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду мотивоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 та належні докази отримання оскаржуваної постанови (копія конверту суду, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, тощо).

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, суддею-доповідачем встановлено, що вона також не відповідає вимогам статті 290 ГПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762, 00 грн.

Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (частина 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір".)

Як вбачається із змісту касаційної скарги, скаржник просить переглянути судове рішення в частині стягнення відсотків за кредитом у розмірі 22 862,33 грн, 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 2 059, 49 грн, інфляційних збитків за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 21 528,47 грн.

Таким чином, при зверненні з касаційною скаргою скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 3 524,00 грн (з урахуванням мінімальної межі судового розміру) та надати суду оригінал документу про сплату судового збору у вказаному розмірі.

Крім того, Верховний Суд, звертає увагу на те, що Листом Державної казначейської служби України №05-12/1731-6167 від 18.06.2018 повідомлено нові реквізити рахунку для зарахування до Державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним судом:

- Рахунок отримувача: 31219207026007;

- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/22030102,

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір" (Верховний Суд, 055);

- Символ звітності банку: 207

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Проте скаржник, звертаючись з касаційною скаргою, наведеного вище не врахував, доказів сплати судового збору не надав.

Крім того, Південно - західним апеляційним господарським судом складений Акт від 21.06.2019 № 915/880/18 про те, що під час реєстрації касаційної скарги ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" виявилось, що платіжне доручення про сплату судового збору - відсутнє, яке зазначене у додатку до касаційної скарги.

З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду належні докази сплати судового збору у розмірі 3 524,00грн, на відповідні реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом з підтвердженням зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до частини 3 статті 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 , який підписав касаційну скаргу потрібно надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документ, що посвідчує повноваження представника, як Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк".

Виходячи з положень частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Усунувши недоліки, заявнику касаційної скарги необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для визначення судом чи було дотримано заявником встановлений у частині 2 статті 174 ГПК України строк на усунення заявником недоліків касаційної скарги.

Відповідно до частини 4 статті 174 та частини 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у встановлений строк, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, тому, підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду,

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк залишити без руху до 26.08.2019.

2. Встановити Публічному акціонерному товариству Всеукраїнський Акціонерний Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Публічному акціонерному товариству Всеукраїнський Акціонерний Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016) докази про дату вручення даної ухвали.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір