Постанова

від 13.05.2019 по справі 925/509/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2019 р. Справа№ 925/509/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

за участю представника згідно з протоколом судового засідання від 13.05.2019

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства АЗОТ

на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області

від 11.01.2019

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ХЬОРБІГЕР СЕРВІС Україна

про розподіл витрат на професійну правничу допомогу

у справі №925/509/18 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХЬОРБІГЕР СЕРВІС Україна

до Публічного акціонерного товариства АЗОТ

про стягнення 5 502 242,16 грн,

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю ХЬОРБІГЕР СЕРВІС Україна (далі - ТОВ ХЬОРБІГЕР СЕРВІС Україна ) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства АЗОТ (далі - ПАТ АЗОТ ) про стягнення 5 502 242,16 грн. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів №1295-430 від 03.12.2015 та №352-411 від 12.07.2016 щодо своєчасної оплати поставленого товару. Крім того, за прострочення оплати позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати та 3% річних з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України, а також - пеню з посиланням на ст. 230, 232 Господарського кодексу України, ст. 549 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.08.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018, позов задоволено повністю, а саме: присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 5 502 242, 16 грн боргу та санкцій, 82 533, 63 грн судового збору.

07.09.2018 ТОВ ХЬОРБІГЕР СЕРВІС Україна звернулося до суду із заявою від 05.09.2018 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, в зв`язку з тим, що при прийнятті рішення суду від 28.08.2018 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.01.2019 заяву ТОВ ХЬОРБІГЕР СЕРВІС Україна заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задоволено повністю. Прийнято додаткове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача. Стягнути з ПАТ Азот на користь ТОВ ХЬОРБІГЕР СЕРВІС Україна 5 502 242, 16 грн боргу та санкцій, 82 533, 63 грн судового збору та 320 100, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення обґрунтовано тим, що за результатами розгляду спору по суті було задоволено позовні вимоги. Однак, при прийнятті рішення судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката. А тому, посилаючись на приписи ст. 126, 129, 244 ГПК України, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду

У лютому 2019 ПАТ Азот звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 11.01.2019 в частині стягнення з ПАТ Азот витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 320 100, 00 грн, відмовивши у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ Азот на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 11.01.2019, призначено справу до розгляду на 10.04.2019.

10.04.2019 ухвалою суду апеляційної інстанції відкладено розгляд апеляційної скарги ПАТ АЗОТ до 13.05.2019.

У судове засідання 13.05.2019 з`явився представник скаржника. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином у порядку, передбаченому ст. 120, 242 ГПК України, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення на адресу позивача 18.04.2019 та 22.04.2019 кореспонденції суду. Також факт обізнаності підтверджується поданим позивачем до суду відзивом на апеляційну скаргу, в якому сторона просила здійснити розгляд справи за відсутності її представника. Указане клопотання задоволено судом апеляційної інстанції.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в них доводів

ПАТ Азот в апеляційній скарзі не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу з огляду на таке.

Скаржник зазначає, що за приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України докази про розмір судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

А тому, на думку скаржника, позивач зобов`язаний був звернутися до суду із заявою про розподіл витрат на професійну правничу допомогу до 03.09.2019 включно. Однак, позивач звернувся до суду із заявою про розподіл витрат на професійну правничу допомогу лише 07.09.2019, тобто з пропущенням строків, передбачених ч. 8 ст. 129 ГПК України. Питання про поновлення процесуальних строків, встановлених ч. 8 ст. 129 ГПК Україні, позивачем не ставилося.

Також скаржник звертає увагу на те, що детальний опис послуг (додаток 4), який позивач подав разом із заявою про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, не є належним та достатнім доказом, оскільки вказаний опис послуг не містить конкретної суми за кожну надану послугу та додаткових витрат. А тому не зрозуміло, яким чином позивач обрахував витрати на правову допомогу.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

27.03.2019 на адресу суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить відмовити в їх задоволенні з огляду на таке.

Скаржник стверджує, що 28.08.2018 до закінчення судових дебатів в засіданні представником позивача, адвокатом Янчик М.І. було зроблено відповідну заяву щодо подання доказів відносно витрат позивача на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи. Один із ключових доказів - акт про надання юридичних послуг, підписаний позивачем та АО Арцінгер та підтверджуючий надання правничої допомоги заявленої вартості - був оформлений та підписаний лише після ухвалення рішення суду, а саме 31.08.2018. Відтак, на думку позивача, п`ятиденний строк на подання доказів, так і подання заяви відносно витрат позивача на професійну правничу допомогу був дотриманий позивачем.

Щодо необґрунтованості заявлених вимог про розподіл судових витрат позивач зазначає, що Адвокатським об`єднанням Арцінгер згідно з вимогами ч. 3 ст. 126 ГПК України було надано детальний опис наданих послуг та виконаних робіт, відповідно до якого позивач отримав професійну правничу допомогу від адвокатів та інших фахівців в галузі права АО Арцінгер .

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

6. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Як вбачається з матеріалів справи 28.08.2018 Господарським судом Черкаської області було ухвалено рішення в даній справі про задоволення позовних вимог. Указане рішення залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018.

07.09.2018 до Господарського суду Черкаської області від позивача надійшла заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу (згідно з штемпелем поштового відділення зв`язку заяву подано 05.09.2018).

Відповідно до п. 3 ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відповідно до пункту 1 частини другої зазначеної статті належать витрати на професійну правничу допомогу.

За положенням ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Абзацом першим ч. 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Водночас, згідно з вимогами ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У зв`язку з цим відхиляються доводи відповідача з посиланням на дату виготовлення повного тексту рішення, оскільки вказана норма процесуального права не ставить в залежність подання доказів на понесення судових витрат від складання повного тексту рішення.

Отже, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №927/26/18.

З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві позивачем було зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс або очікує понести в зв`язку із розглядом справи. На підтвердження чого було надано копію договору про надання правової допомоги № 30/4/18. Позивач також просив судові витрати покласти на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.08.2019 у судовому засідання, коли було проголошене рішення Господарського суду Черкаської області у даній справі, був присутній представник позивача - Янчик М.І.

Згідно з протоколом судового засідання від 28.08.2018 (а. с. 111- 112) головуючий суддя з`ясовував питання про те, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом. На що представник позивача - Янчик М.І. повідомив, що заяви відсутні.

У даному випадку заява про розподіл судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, у відповідності з вимогами ч. 8 ст. 128 ГПК України мала бути подана до судових дебатів 28.08.2018, а докази відповідних витрат до закінчення судових дебатів або ж до 03.09.2018 включно (02.09.2018 припало на вихідний день).

Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 910/8682/18.

Водночас, докази понесення відповідних (фактичних) витрат позивачем було подано тільки 05.09.2018 (зазначає сама сторона). А тому доводи позивача про вчасне подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу є безпідставними, оскільки останнім днем для їх подачі було 03.09.2018, а позивачем їх було подано тільки 05.09.2018 разом із заявою.

Отже, докази понесення судових витрат разом із заявою про розподіл витрат на професійну правничу допомогу позивачем, згідно з відбитком штемпеля відділення поштового зв`язку, було подано 05.09.2018. Тобто з пропуском строку, встановлено законом для подачі відповідних доказів.

За приписами ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Можливість поновлення процесуального строку закріплено ст. 119 ГПК України, згідно імперативних приписів якої, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідного клопотання про поновлення строку для подачі заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомого позивачем, в порядку ст. 119 ГПК України подано не було, що не заперечувалося ним у відзиві на апеляційну скаргу.

Також матеріали справи не містять ухвали суду про поновлення процесуального строку в порядку ч. 6 ст. 119 ГПК України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи скаржника про пропуск строку подачі позивачем доказів про розподіл судових витрат, у зв`язку з чим висновок суду першої інстанції про можливість розгляду такої заяви визнається судом апеляційної інстанції помилковим, у зв`язку з чим ухвалене додаткове рішення підлягає скасуванню, а заява - залишенню без розгляду на підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що інші доводи як скаржника, так і позивача щодо обґрунтованості та доведеності розміру витрат на професійну допомогу, у зв`язку із наявністю підстав для залишення заяви без розгляду, не досліджуються. А тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Водночас, скасовуючи додаткове рішення, суд апеляційної інстанції зазначає, що розглядаючи заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд у резолютивній частині додаткового рішення вдруге (не дивлячись на вже ухвалене рішення від 28.08.2018, яке залишено без змін постановою суду апеляційної інстанції від 06.12.2018) стягнув з відповідача крім витрат на професійну правничу допомогу 5 502 242, 16 грн боргу та санкцій, а також 82 533, 63 грн судового збору. В частині 5 резолютивної частини додаткового рішення вирішив: врешті рішення залишити без змін (після перегляду судом апеляційної інстанції), що не відповідає приписам ст. 244 ГПК України.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Зважаючи на викладене, Північний апеляційний господарський суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України із застосуванням положень ст. 118, 119, 129 ГПК України дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду заяви позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки остання підлягала залишенню без розгляду.

Отже, керуючись ст. 2, ч. 4 ст. 236, ст. 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги у даній справі та скасування додаткового рішення суду першої інстанції про задоволення заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, із залишенням вказаної заяви без розгляду.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства АЗОТ на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 11.01.2019 у справі № 925/509/18 - задовольнити.

2. Додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 11.01.2019 у справі № 925/509/18 скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ХЬОРБІГЕР СЕРВІС Україна про розподіл витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.

3. Матеріали справи № 925/509/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 27.05.2019.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді Є.Ю. Пономаренко

В.В. Сулім