Постанова

від 21.05.2019 по справі 922/3588/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2019 р. Справа № 922/3588/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Гребенюк Н.В. , суддя Стойка О.В.

За участю секретаря судового засідання: Кохан Ю.В.

За участю представників сторін:

Від прокуратури Ногіна О.М.

Від відповідача-1 Єршова О.І .

Від відповідача-1 Біловус Р.В.

Від відповідача-2 не з`явився

Від третьої особи не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області (вх. №1361 Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.04.2019 по справі №922/3588/18 (суддя Аюпова Р.М.; повну ухвалу складено 05.04.2019 )

за позовом Керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області, м.Первомайський, в інтересах держави

до

1) Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Фрунзе, с. Бердянка,

2) Сомівської сільської ради, с. Сомівка,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Зачепилівська селищна рада, с. Зачепилівка

про визнання незаконним рішення та скасування рішення, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та повернення землі у комунальну власність

В С Т А Н О В И В:

Керівник Первомайської місцевої прокуратури Харківської області, м.Первомайський, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства імені Фрунзе, с. Бердянка та Сомівської сільської ради, с. Сомівка про визнання незаконним рішення та скасування рішення, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та повернення землі у комунальну власність .

Ухвалою господарського суду від 14.01.2019 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Зачепилівську селищну раду, с. Зачепилівка.

Відповідач-1 звернувся до суду з клопотанням про залишення позову прокурора без розгляду (вх. № 2780 від 31.01.2019).

Господарський суд Харківської області ухвалою від 01.04.2019 задовольнив клопотання відповідача-1 про залишення позову прокурора без розгляду; позов керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області залишив без розгляду.

Заступник прокурора Харківської області із даною ухвалою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що вказана ухвала підлягає скасуванню та передачі справи на розгляд Господарського суду Харківської області, у зв`язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального (ст. 236 ГПК України) та матеріального (ст.ст. З, 5, 13, 131-1 Конституції України, ст.ст. 1, 33 ГПК України) права, неправильним тлумаченням норм ст. ст. 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", а також неповним з`ясуванням судом обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправомірного залишення позову без розгляду.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2019 року сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Барбашова С.В., судді Гребенюк Н.В., судді Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.05.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Харківської області, надано строк сторонам по справі до 15.05.2019 року включно надіслати суду відзив з доказами його надсилання іншим учасникам у справі, справу призначено на 21.05.2019 о 12:30 год.

Через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№4613) від позивача відповідача-1 в якому зазначає про те, що судом правомірно постановлено ухвалу та просить Східний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.04.2019 по справі №922/3588/18 без змін.

Під час розгляду справи здійснювалося повне фіксування судового засідання відповідно до вимог ст. 222 ГПК України, складений протокол судового засідання (ст.223 ГПК України).

Прокурор у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Представники відповідача-1 у судове засідання з`явились, заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач-2 та третя особа у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення ухвали суду від 22.04.2019 та своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався (т. 1 а.с. 252).

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Керуючись вказаною нормою, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та третьої особи, враховуючи, що їх явка не визнавалася судом обов`язковою.

Відповідно до статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Керівник Первомайської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства імені Фрунзе (відповідача-1) та Сомівської сільської ради (відповідача-2) про:

-визнання незаконним та скасування рішення сесії Сомівської сільської ради від 09.02.2017 № 136-17/2017 "Про надання дозволу Сомівському сільському голові Пашенко В.М. на укладення договору оренди землі";

-визнання недійсним договору оренди землі без дати, укладеного між Сомівською сільською радою та Приватним сільськогосподарським підприємством ім.Фрунзе, зареєстрованого 18.05.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та іншого речового права, на земельну ділянку розміром 3,9098 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ), розташовану на території Сомівського старостинського округу Зачепилівської селищної ради;

-визнання недійсним договору оренди землі без дати, укладеного між Сомівською сільською радою та Приватним сільськогосподарським підприємством ім. Фрунзе, зареєстрований 25.05.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та іншого речового права, на земельну ділянку розміром 2,9265 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ), розташовану на території Сомівського старостинського округу Зачепилівської селищної ради;

-повернення у комунальну власність Зачепилівської селищної ради земельної ділянки розміром 3,9098 га (кадастровий номер НОМЕР_2 ), розташованої на території Сомівського старостинського округу Зачепилівської селищної ради;

-повернення у комунальну власність Зачепилівської селищної ради земельної ділянки розміром 2,9265 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ), розташованої на території Сомівського старостинського округу Зачепилівської селищної ради.

Відповідачем-1 Приватним сільськогосподарським підприємством ім. Фрунзе, с.Бердянка надано суду клопотання про залишення позову прокурора без розгляду (вх. № 2780 від 31.01.2019), яке обґрунтовано тим, що прокурором при зверненні до суду з даним позовом, не наведено підстави вважати, що відсутній орган, який має захищати інтереси відповідної громади; відсутні підстави стверджувати про відсутність органу або те, що орган місцевого самоврядування не захищає інтереси територіальної громади; прокурором не наведено підстав вважати, що спірним рішенням Сомівської сільської ради порушено інтереси держави; прокурор попередньо, до звернення до суду, не повідомив відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду; відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Господарський суд Харківської області ухвалою від 01.04.2019 задовольнив клопотання відповідача-1 про залишення позову прокурора без розгляду; позов керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області залишив без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що прокурором не надано належних доказів, які б підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та прокурором не доведені обставини відсутності органу, який має право захищати інтереси відповідної громади, а також не доведено порушення інтересів держави спірним рішенням Сомівської сільської ради, що свідчить про відсутність підстав для звернення прокурора в інтересах держави до господарського суду, в зв`язку з чим на стадії підготовчого провадження позов прокурора підлягає залишенню позову без розгляду згідно п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Заступник прокурора Харківської області із даною ухвалою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що вказана ухвала підлягає скасуванню та передачі справи на розгляд Господарського суду Харківської області, оскільки законодавством прямо передбачено право прокурора звертатись до суду в інтересах держави у разі нездійснення або неналежного здійснення органом місцевого самоврядування відповідних повноважень.

Прокурором зазначено про те, що Сомівська сільська рада та Зачепилівська сільська рада не можуть бути позивачами, а відтак оскільки орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах відсутній, прокурор звернувся до суду на підставі ст. 53 ГПК України, зазначивши та обґрунтувавши в позовній заяві про відсутність такого органу.

Перевіривши правильність задоволення клопотання щодо залишення позовної заяви прокурора без розгляду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги та відповідність оскаржуваної ухвали вимогам чинного законодавства з таких підстав.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Законом України Про прокуратуру .

Приписами частини 1 статті 255 ГПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції, зокрема, ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (пункт 6 частини 1 статті 255 ГПК України).

Як вже було встановлено, відповідачем-1 у справі було заявлено клопотання обґрунтовано тим, що прокурором при зверненні до суду з даним позовом, не наведено підстави вважати, що відсутній орган, який має захищати інтереси відповідної громади. Крім того, на думку першого відповідача, не має підстав стверджувати про відсутність органу або, що орган місцевого самоврядування не захищає інтереси територіальної громади. Також прокурором не наведено підстав вважати, що спірним рішенням Сомівської сільської ради порушено інтереси держави. Прокурор попередньо, до звернення до суду, не повідомлено відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду. Таким чином, перший відповідач вважає, що, враховуючи відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави та необґрунтованість його представництва в суді, наявні підстави для залишення позову без розгляду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду ухвалою від 01.04.2019, суд першої інстанції обґрунтував це тим, що прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, з наданням належних доказів, які б підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно частини третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Передумовою участі органів та осіб, передбачених статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

Так, відповідно до частин 3 - 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015, визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої, абзацу 1 частини третьої та абзацу 1 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Враховуючи наведені законодавчі приписи колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.

Аналіз положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Апеляційний господарський суд враховує, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа від 23.05.2018 №03-15-5028 вих-18 заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури, щодо встановлення правомірності використання земель сільськогосподарського призначення, прокуратура просила надати інформацію щодо користувачів земельних ділянок, які залишись після померлих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , та яка форма власності зазначених земельних ділянок та з якого періоду (т. 1 а.с. 39-40).

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа від 25.10.2018 №1511/02-21 Зачепилівської сільської ради, зазначено, що правонаступником всіх сільських рад, в т.ч. Сомівської сільської ради, що об`єдналися в Зачепилівську селищну об`єднану територіальну громаду з 16 листопада 2017 - є Зачепилівська сільська рада. (т. 1 а.с. 44-47).

При зверненні з позовною заявою в даній справі прокурор повинен був надати належні та допустимі докази відповідно до вимог закону щодо представництва інтересів в суді та довести в чому саме полягає порушення інтересів держави спірним рішенням Сомівської сільської ради.

Крім того, при зверненні до суду прокурором не було встановлено, в особі якого органу він має діяти та кому належить спірна земельна ділянка. Як вбачається матеріалів позовної заяви, прокурором було зазначено лише те, що він діє в інтересах держави, проте орган від імені якого він має діяти зазначено не було.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурором не було обґрунтовано звернення до господарського суду з даним позовом.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що прокурором при зверненні з позовом у цій справі в інтересах держави безпідставно не зазначено орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який набуває статусу позивача, тобто особи, в інтересах якої подано позов про захист порушеного права та/або охоронюваного законом інтересу.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що у цій справі відсутні передбачені законом виключні підстави, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, адже безпідставно не зазначаючи орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який набуває статусу позивача, тобто особи, в інтересах якої подано позов про захист порушеного права та/або охоронюваного законом інтересу, прокурор не підтвердив правових підстав для представництва та відповідно, не набув процесуального статусу органу, якому законом (статтею 53 Господарського процесуального кодексу України та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру") надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (спеціальної процесуальної правоздатності).

Згідно частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 13 та статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною першою статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Прокурором в апеляційній скарзі не доведено підстави заміни ним у цьому судовому провадженні органу, уповноваженого на виконання відповідних функцій, який не може здійснювати захисту інтересів держави.

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що прокурором у цій справі безпідставно не зазначено орган (органи), уповноважений (уповноважені) здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який набуває статусу позивача, тобто особи, в інтересах якої (яких) подано позов про захист порушеного права та/або охоронюваного законом інтересу, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви прокурора у цій справі, а тому колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду Харківської області від 01.04.2019 у справі №922/3588/18 скасуванню не підлягає, оскільки прийнята відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права.

Доводи прокурора, що викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, а тому в їх задоволенні судом апеляційної інстанції відмовляється.

Оскільки в даному випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового судового рішення, підстави для скасування оскаржуваної прокурором ухвали суду першої інстанції у даній справі відсутні, розподіл судових витрат судом не здійснюється і судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини першої статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.04.2019 по справі №922/3588/18 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 27.05.2019

Головуючий суддя С.В. Барбашова

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.В. Стойка