Постанова

від 17.07.2007 по справі 18/130-07(8/79)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

17.07.2007                                                                                  

Справа № 18/130-07(8/79) 

Дніпропетровський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва

О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Ролдугіній Н.В.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2-

предст., дов.НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року

відповідача: Лінкіна

І.В.- предст., дов.№12 від 12.06.2007 року

                      Березовська Л.В.-

предст., дов.№13 від 12.06.2007 року

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю магазин

„Ковбаси” (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської

області від ІНФОРМАЦІЯ_2 року  у справі

№18/130-07(8/79)

      за позовом:

фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (м. 

Дніпропетровськ)

      до: товариства з обмеженою

відповідальністю магазина „Ковбаси” (м. Дніпропетровськ)

      про: стягнення 618343 грн.

ВСТАНОВИВ:

           Рішенням господарського суду

Дніпропетровської області від ІНФОРМАЦІЯ_2 року по справі №18/130-07(8/79)

(суддя Петрова В.І.) був задоволений позов фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

(м.  Дніпропетровськ) до товариства з

обмеженою відповідальністю магазин „Ковбаси” (м. Дніпропетровськ) про стягнення

вартості капітального ремонту об'єкту оренди в сумі 618343 грн. і стягнено з

відповідача на користь позивача 618343 грн. вартості ремонту приміщення,

6183,43 грн. витрат по сплаті державного мита і 118 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

              Товариство з обмеженою

відповідальністю магазин „Ковбаси” (м. Дніпропетровськ) -відповідач, не

погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати

рішення господарського суду Дніпропетровської області від ІНФОРМАЦІЯ_2 року по

справі №18/130-07(8/79) і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні

позовних вимог у повному обсязі. Скаржник вважає, що господарським судом були

порушені норми матеріального і процесуального права. На думку заявника, суд

повинен був тлумачити умови договору у порядку ст.213 ЦК України системно з

урахуванням мети правочину та подальшої поведінки сторін при виконанні

правочину, а саме орендар зобов'язаний вчиняти капітальний ремонт в обсягах,

затверджених орендодавцем, шляхом надання його згоди на проведення тих чи інших

робіт. Виконання договору проводилося саме у такому порядку, коли позивач

проводив заміну вікон і дверей та придбавав сходи, тобто отримував згоду

орендодавця. Крім того, відсутні належні у розумінні ст.34 ГПК України докази

оплати за виконання робіт, оскільки така оплата проведена з порушенням Положення

НБУ від 19.02.2001 року №72 „Про затвердження Положення про ведення касових

операцій у національній валюті України”. Відповідач також посилається на ті

обставини, що предметом договору були службові та складські приміщення, а згоди

на переобладнання цих приміщень при створенні інтер'єру магазину „Болеро”

орендодавець не надавав, як не було і згоди на переобладнання відповідних

органів державної влади. Висновок експертизи також не може бути достатнім

доказом для стягнення грошових коштів, оскільки вартість матеріалів була взята

з актів виконаних робіт і експертом не перевірялася, позивач не брав участі у

проведенні експертизи, площа обстежених приміщень не відповідає площі приміщень

за договором оренди. Ці обставини, вважає відповідач, є підставою для

скасування прийнятого судом рішення.

       У відзиву на апеляційну скаргу і у

судовому засіданні позивач - суб'єкт підприємницької діяльності -підприємець

ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ) пояснила, що між сторонами було досягнуто

письмової згоди щодо покладання обов'язків проведення капітального ремонту на

орендаря. Розмір вартості робіт з капітального ремонту було встановлено

висновком судової експертизи і зазначена експертиза проводилася саме на вимогу

відповідача. На підставі зазначеного висновку позивач зменшив розмір позовних

вимог. Крім того, посилання відповідача, що окремі докази є недопустимими

-помилкове, оскільки суд оцінює надані докази за своїм внутрішнім переконанням.

Наявність листів про зарахування окремих видів робіт до орендної плати свідчить

лише про порядок розрахунку за капітальний ремонт, а не про погодження

проведення такого ремонту.

В судовому засіданні було оголошено

перерву до 11.20  ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

У судовому засіданні була оголошена

вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного

господарського суду.

Вислухав представників сторін,

переглянувши матеріали справи Дніпропетровський апеляційний господарський суд

встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року між ТОВ магазин „Ковбаси” (орендодавець) і

приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди нежитлових

приміщень НОМЕР_2, відповідно до якого відповідач прийняв на себе зобов'язання

передати позивачу в оренду службові і складські приміщення загальною площею

175,8 кв.м., розташовані по АДРЕСА_7 (п. 1.1). Згідно зазначеного договору до

обов'язків орендодавця відносився обов'язок передачі приміщень за актом

приймання-передачі, у якому зазначається технічний стан приміщень і обов'язок

проведення капітального ремонту приміщень, які надаються у орендне користування

(розділ 2). У свою чергу орендар зобов'язався своєчасно проводити поточний

ремонт приміщень і проводити переобладнання та перепланування приміщень

виключно з письмової згоди орендодавця (розділ 3). У договорі сторони обумовили

інші умови оренди приміщень.

У цей же день сторонами був

підписаний акт приймання-передачі до договору НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року

(додаток НОМЕР_2), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв

на умовах оренди службові та складські приміщення загальною площею 175,8 кв.м.

про АДРЕСА_7, які потребують капітального ремонту, обов'язок проведення якого

покладається на орендаря.

Зазначена обставина в силу вимог

ст.151 ЦК УРСР звільняла відповідача від обов'язку проведення капітального

ремонту і надавала останньому право вимагати проведення капітального ремонту

приміщень від орендаря.

При цьому, сторони за договором не

узгодили об'єм капітального ремонту, строк проведення такого ремонту, його

вартість і сторону, за рахунок якої повинен проводитися капітальний ремонт.

Орендарем були проведені ремонтні

роботи, вартість яких визначена проведеною за ухвалою Дніпропетровського

апеляційного господарського суду експертизою і становить 618343 грн. (т. 3 а.с.

8).

Згідно постанови Вищого

господарського суду від ІНФОРМАЦІЯ_5 року по цій справі предметом доказування

по справі є встановлення фактів щодо використання позивачем об'єкта оренди за

цільовим призначенням та наявності перешкод у користуванні об'єктом оренди

відповідно до умов Договору; волевиявлення сторін щодо переобладнання приміщень

при створення інтер'єру магазину „Болеро” в контексті строків виконання робіт,

їх обсягів та вартості та згоди орендодавця на їх проведення у 2000 році і у

ІНФОРМАЦІЯ_6 року. Крім того, Вищий господарський суд зазначив, що системний

аналіз умов Договору та вимог статей 776 і 778 Цивільного кодексу України

свідчить, що відшкодування вартості ремонту залежить від встановлення

господарським судом характеру виконаних робіт та віднесення їх до того чи

іншого виду ремонту і чи відбулися при цьому переобладнання та перепланування

приміщень.

Як вбачається із умов договору

позивачу були передані службові та складські приміщення. У договорі не

зазначалося цільове використання, за яким передані приміщення повинні

використовуватися (офісні, торговельні, тощо). Але приміщення були

переобладнані для використання під магазин, про що свідчить висновок НОМЕР_3

судової будівельно-технічної експертизи від ІНФОРМАЦІЯ_7 року, у якому

приведений перелік виконаних ремонтних робіт.

Згідно заяви про зменшення позовних

вимог та зміну підстави позову від ІНФОРМАЦІЯ_8 року (т.1 а.с.121) позивач

просив стягнути з відповідача вартість проведеного капітального ремонту саме на

підставі ч.3 ст.776 ЦК України.

Відповідно до ст.776 ЦК України

капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його

рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт

провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений

договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має

бути проведений у розумний строк. Якщо наймодавець не провів капітального

ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов

договору, наймач має право:

1) відремонтувати річ, зарахувавши

вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати

відшкодування вартості ремонту;

2) вимагати розірвання договору та

відшкодування збитків.

Отже, законом визначені умови, за

яких наймодавець може вимагати відшкодування вартості проведеного ремонту, а

саме: не проведення наймодавцем капітального ремонту, що перешкоджає

використанню речі за призначенням. При цьому, обов'язок проведення капітального

ремонту повинен бути покладений саме на орендодавця (наймодавця).

У даному випадку обов'язок

проведення капітального ремонту покладений на орендаря (наймача), що виключає

можливість стягнення відшкодування вартості ремонту у порядку, встановленому

ч.3 ст.776 ЦК України.

Як зазначено вище, в силу акта

приймання-передачі від ІНФОРМАЦІЯ_4 року обов'язок проведення капітального ремонту

покладений на орендаря, тобто при підписанні зазначеного акта сторони змінили

п.2.2 Договору НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року, але інші умови цього договору

залишилися без зміни. В силу п.3.4 Договору переобладнання і перепланування

приміщень, які орендуються, орендар зобов'язаний проводити тільки з письмової

згоди орендаря. Отже, у випадку проведення капітального ремонту, внаслідок

якого проводиться переобладнання і перепланування приміщень, повинна бути

отримана письмова згода орендодавця не на проведення капітального ремонту, а на

проведення перепланування і переобладнання. Оскільки в результаті проведеного

позивачем капітального ремонту проведено перепланування орендованих приміщень,

останній був зобов'язаний отримати на таке перепланування письмову згоду

відповідача. Доказів отримання такої згоди сторонами не надано.

Ця обставина також виключає

застосування до спірних правовідносин ч.3 ст.776 ЦК України.  

Дніпропетровський апеляційний

господарський суд також враховує, що приміщення за договором НОМЕР_2 від

ІНФОРМАЦІЯ_4 року не були передані позивачу для здійснення торгівельної

діяльності, але позивач самостійно без згоди орендодавця здійснив

переобладнання цих приміщень під магазин „Болеро”, тобто діяв на власний ризик.

За таких обставин рішення місцевого

господарського суду підлягає скасуванню, а у задоволенні позовних вимог повинно

бути відмовлено.

На підставі вищевикладеного,

керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з

обмеженою відповідальністю магазина „Ковбаси” (м. Дніпропетровськ)

задовольнити.

Рішення господарського суду

Дніпропетровської області від ІНФОРМАЦІЯ_2 року по справі №18/130-07(8/79)

скасувати.

Прийняти нове рішення.

У позові відмовити.

Стягнути з фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_4) на користь

товариства з обмеженою відповідальністю магазин „Ковбаси” (м. Дніпропетровськ,

ОСОБА_2, код ЄДРПОУ 23932143) 3091 грн. 71 коп. витрат по сплаті державного

мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

Зобов'язати господарський суд

Дніпропетровської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст.116, 117 ГПК

України.

Повернути товариству з обмеженою

відповідальністю магазин „Ковбаси” (м. Дніпропетровськ, ОСОБА_2, код ЄДРПОУ

23932143) із державного бюджету надмірно сплачене за платіжним дорученням

НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року через ТОВ КБ „Земельний капітал” (код банку

305880), яке знаходиться в матеріалах господарської справи №18/130-07(8/79),

державне мито у сумі 1902 грн. 84 коп., про що видати довідку.

Головуючий                                                                                         

О.С.Євстигнеєв

Судді:                                                                                     

                Л.О.Лотоцька

Р.М. Бахмат

(постанова виготовлена у повному

обсязі 18.07.2007 року)

З оригіналом згідно.

Помічник судді                                                                        

М.В. Юрченко

18.07.2007р.