Рішення

від 16.05.2019 по справі 916/939/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" травня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/939/17 Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,

за участю представників:

від прокуратури: Стогнійчук О.І. за посвідченням;

від позивача: Степанишина А.С. за довіреністю;

від відповідача1: Белоусюк О.О. за довіреністю;

від відповідача1: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/939/17

за позовом: Заступника прокурора Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. №3) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, буд. №1)

до відповідачів: 1. Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (65007, м. Одеса, вул. Б. Хмельницького, буд. №18)

2. Приватного підприємства „Бризмарин" (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, буд. №35)

про зобов`язання повернути майно

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та Приватного підприємства "Бризмарин" про:

- визнання недійсним договору оренди комунального майна - берегозахисної споруди у вигляді підпірної стінки загальною площею 46 погон. м та бетонового майданчика площею 150 м 2 , що розміщені в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 15-а та № 16 в районі 16 станції Великого Фонтану, укладеного між відповідачами 12.10.2015 р. шляхом підписання сторонами удаваного правочину - договору про співробітництво та організацію взаємовідносин від 12.10.2015 р. № 06/с-15;

- зобов`язання ПП „Бризмарин" повернути на користь позивача комунальне майно - вищезазначену берегозахисну споруду.

Позовні вимоги прокурор обґрунтував наступним.

12.10.2015 р. між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та ПП Бризмарин укладено договір про співробітництво та організацію взаємовідносин № 06/с-15.

Відповідно до п.п. 1.1 - 2.1 договору сторони зобов`язуються шляхом об`єднання зусиль спільно діяти з метою створення умов для розвитку курортно-рекреаційної структури на узбережжі Чорного моря в м. Одеса і для підтримання берегозахисних споруд у належному технічному стані. Для реалізації спільного проекту задіюється берегозахисна споруда у вигляді підпірної стінки загальною площею 46 погонних метрів квадратних та бетонового майданчика площею 150 кв.м, що розміщені в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом №15-а та №16 в районі 16 ст. В. Фонтану.

Пунктом 2.4.1 договору встановлено, що ПП Бризмарин має право користуватися берегозахисними спорудами, згідно з її цільовим призначенням та умовами даного договору протягом строку, на який він укладений.

Згідно з п. 6.2 договору останній укладений строком на 10 років та є чинним до 01.10.2025 р.

У п. 1.5 договору зазначено, що берегозахисна споруда є власністю територіальної громади міста Одеси, а підприємству надається право користуватися нею виключно для реалізації вищезазначених цілей та згідно умов даного договору.

Так, прокурор вважає, що даний договір є удаваним та вчинений його сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а саме: договору оренди комунального майна.

Як вказує прокурор, зазначені берегозахисні споруди обліковується на балансі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на підставі розпорядження Одеської обласної ради № 62/р-96 від 17.09.1996 р. Про передачу майна протизсувного управління обласної державної адміністрації у комунальну власність Одеської міської ради та рішення Одеської міської ради № 552 від 13.12.1996 Про прийняття до комунальної власності міста майна Одеського протизсувного управління .

Посилаючись на ст.203 Цивільного кодексу України, якою встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, прокурор вказує, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Прокурор зазначає, що фактично договір про співробітництво та організацію взаємовідносин є удаваним правочином, оскільки його умови не відповідають установленим ст. 1130 ЦК України в частині предмету договору про спільну діяльність, а приховує договір оренди вказаного об`єкту нерухомості, оскільки ПП "Бризмарин" передано комунальну власність - об`єкт нерухомості у вигляді берегозахисної споруди (підпірної стінки пл. 46 погонних метрів та бетонового майданчика площею 150 м 2 ) для здійснення підприємницької діяльності. Тобто, на думку прокурора, фактично між сторонами спірного договору укладено договір оренди нерухомого комунального майна, якій містить істотні умови договору оренди, зокрема: об`єкт оренди (п.п. 1.1., 1.2 договору), термін на який укладається договір оренди (п. 6.2 договору), його страхування (п. 2.3.7 договору), а тому правовідносини, що виникли між сторонами повинні регулюватись Законами України "Про місцеве самоврядування України" та "Про оренду державного та комунального майна".

Разом з цим, прокурор посилався на те, що відповідно до ст. ст. 2, 5, 11, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 25, ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передача комунального майна у користування може здійснюватися виключно на підставі рішень сесії ради, з обов`язковим проведенням оцінки майна, що передається в користування.

Крім цього прокурор зазначав, що розпорядженням Одеського міського голови від 11.12.1999 р. № 1310-01р затверджено Порядок проведення конкурсу на право укладення договору оренди будівель (споруд, приміщень), які є комунальною власністю, яким передбачено обов`язковість конкурсної процедури передачі в оренду комунального майна.

Разом з цим, як вказує у позові прокурор, Одеською міською радою рішення про передачу в користування ПП "Бризмарин" берегозахисної споруди у вигляді підпірної стінки загальною площею 46 погонних метрів квадратних та бетонового майданчика площею 150м 2 , що розміщені в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом №15-а та №16 в районі 16 ст. В. Фонтану не приймалось, відповідні повноваження щодо укладання таких договорів Управлінню інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради не делегувались.

Положенням про Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011р. № 384-V, також до повноважень Управління не віднесено питання про передачу в оренду комунального майна територіальної громади міста Одеси, яке перебуває на балансі Управління.

Так, прокурор посилається на п. 2.1.5. Положення, за яким Управління має право залучати на договірних засадах кошти та матеріальні ресурси суб`єктів підприємницької діяльності для ремонту та реконструкції об`єктів берегозахисного комплексу узбережжя, що стосується лише об`єктів, які вже перебувають у користуванні відповідних суб`єктів.

Відтак, посилаючись на ст. 235 Цивільного кодексу України, прокурор вказує, що удаваним визначено правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторонами насправді вчинено.

Отже, прокурор зазначає, що в порушення вищезазначених норм Законів України "Про оренду державного та комунального майна та "Про місцеве самоврядування в Україні" берегозахисну споруду у вигляді підпірної стінки загальною площею 46 погонних метрів квадратних та бетонований майданчик площею 150 метрів квадратних, що розміщені в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом №15-а та №16 в районі 16 ст. В. Фонтану, що перебуває у комунальній власності м. Одеси, передано у користування ПП "Бризмарин" без прийняття відповідного рішення сесії Одеської міської ради, проведення оцінки майна та проведення конкурсної процедури.

Прокурор вказує, що зазначені ним обставини відповідно до ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, є підставою для визнання вчиненого правочину недійсним та зобов`язання повернути берегозахисну спору до комунальної власності м. Одеси.

Рішенням Господарського суду від 01.09.2017р. залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2017р. у задоволені позовних вимог заступника прокурора Одеської області було повністю відмовлено.

27.03.2018р. постановою Верховного Суду постанова Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2017р. і рішення Господарського суду Одеської області від 01.09.2017р. у справі № 916/939/17 були скасовані. Позов Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради в частині визнання недійсним договору був задоволений. Визначиний недійсним договір про співробітництво та організацію взаємовідносин від 12.10.2015 № 06/с-15, укладений між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради і Приватним підприємством "Бризмарин".

В частині позовних вимог про зобов`язання ПП "Бризмарин" повернути на користь Одеської міської ради комунальне майно - берегозахисну споруду у вигляді підпірної стінки загальною площею 46 погон. м та бетонного майданчика площею 150 м 2 , що розташовані у м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 15-а та № 16 в районі 16 станції Великого Фонтану ВС постановив справу передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2018р. справу № 916/939/17 було передано на розгляд судді Цісельського О.В.

02.05.2018р. ухвалою Господарського суду праву №916/939/17 було прийнято до свого провадження суддею Цісельським О.В. та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання було призначено на "22" травня 2018р.

21.05.2018р. на адресу суду від ПП "Бризмарин" надійшло клопотання (вх. № 2-2551/18) про зупинення провадження у справі у зв`язку із тим, що ухвалою Верховного Суду від 25.04.2018р. по справі № 916/933/17 було вирішено передати на розгляд об`єднаної палати КГС ВС справу № 916/933/17 за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, фізичної особи-підприємця Юрочкина П.М. про визнання договору недійсним та зобов`язання повернути майно. Як зазначив відповідач 2, об`єднаною палатою КГС ВС буде переглядатися рішення у справа № 916/933/17 щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, які мають місце в справі № 916/939/17.

22.05.2018р. в судовому засіданні розглянувши клопотання відповідача 2 про зупинення провадження у справі, вислухавши думку інших учасників судового процесу, дійшов до висновку, що клопотання відповідача 2 є обґрунтованим, а тому таким що підлягає задоволенню. Ухвалою Господарського суду від 22.05.2018р. клопотання ПП "Бризмарин" (вх.№2-2551/18 від 21.05.2018р.) про зупинення провадження у справі було задоволено. Провадження у справі №916/939/17 було зупинене.

Після усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою суду від 15.03.2019р. провадження у справі було поновлено та її розгляд призначено у підготовчому засіданні на 04.04.2019р.

16.04.2019р. до канцелярії Господарського суду від відповідача 2 надійшло клопотання (вх.№7512/19) про відкладення розгляду справи у зв`язку із участю його представника в судовому засіданні у КГС ВС. Клопотання судом було розглянуто та враховуючи те, що розгляд справи триває довгий час, представник відповідача 2 в судові засідання не з`являється, суд дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, а є всі законні підстави підготовче засідання у справі закрити та призначити справу до розгляду по суті. При цьому права відповідача 2 на судовий захист не будуть порушені.

16.04.2019р. ухвалою суду підготовче засідання по справі було закрито і розгляд справи був призначений по суті на 25.04.2019р.

25.04.2019р. в судовому засіданні була оголошена перерва до 16.05.2019р.

Прокурор позовну вимогу щодо повернення на користь позивача комунального майна -берегозахисної споруди у вигляді підпірної стінки загальною площею 46 погон. м та бетонового майданчика площею 150 м 2 , що розміщені в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 15-а та № 16 в районі 16 станції Великого Фонтану, укладеного між відповідачами 12.10.2015 р. шляхом підписання сторонами удаваного правочину - договору про співробітництво та організацію взаємовідносин від 12.10.2015 р. № 06/с-15 повністю підтримує, просить суд її задовольнити.

Позивач повністю підтримує позицію прокурора та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Додаткових письмових пояснень позивач суду не надав.

Відповідач - Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради позовну вимогу прокурора щодо повернення берегозахисної споруди ОМР визнав та його представник в судовому засіданні проти її задоволення не заперечував.

Відповідач - ПП "Бризмарин" про час та місце судових засідань повідомлявся своєчасно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень наявні в матеріалах справи, проте в судові засідання його представник не з`явився, про поважність підстав неявки суд не повідомив. Додаткової позиції з урахуванням постанови ВС суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Саме до таких висновків прийшов ВС КГС в своєї Постанові у справі № 911/1163/17 від 03.03.2018р.

Враховуючи належне повідомлення ПП "Бризмарин" про судове засідання, призначене на 16.05.2019р., відсутність будь-яких клопотань нього або його представника та строки розгляду справи по суті, суд розглянув справу за відсутності представника відповідача, за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 16.05.2019р. судом було закінчено розгляд справи по суті та проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, подані учасниками справи докази та заперечення суд встановив.

Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 17.09.1996 р. № 62/р-96 „Про передачу майна протизсувного управління обласної державної адміністрації у комунальну власність Одеської міської ради", на підставі акту приймання-передачі від 01.01.1997 р. та відповідно до рішення Одеського міськвиконкому „Про прийняття до комунальної власності міста майна протизсувного управління" від 13.12.1996 р. № 552 у комунальну власність Одеської міської ради було передану всю матеріально-технічну базу, у тому числі берегозахисні інженерні споруди.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 13.12.1996р. №552 „Про приймання в комунальну власність міста майна Одеського протизсувного управління" було прийнято у комунальну власність майно Одеського протизсувного управління.

24.01.1997р. розпорядженням виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів „Про управління інженерного захисту території" №62р було вирішено створити на базі Одеського протизсувного управління, майно якого було прийнято у комунальну власність міста, управління інженерного захисту територій; затверджено Положення про Управління інженерного захисту територій.

Відповідно до п. 2.1.7 Положення про Управління, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011р. за №384-VI, Управління забезпечує технічну експлуатацію існуючих гідротехнічних, протизсувних та дренажних споруд, що знаходяться на балансі Управління. Варто зазначити, що згідно інвентаризаційної відомості №1 підпірна стінка №14-15 другої черги перебуває на балансі Управління.

12 жовтня 2015 р. між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та ПП "Бризмарин" укладено договір про співробітництво та організацію взаємовідносин № 06/с-15, відповідно до п. 1.1 якого сторони зобов`язуються шляхом об`єднання зусиль спільно діяти з метою створення умов для розвитку курортно-рекреаційної структури на узбережжі Чорного моря в м. Одеса і для підтримання берегозахисної споруди у належному технічному стані.

Згідно п. 1.2 договору для реалізації спільного проекту задіється берегозахисна споруда у вигляді підпірної стінки загальною площею 46 погонних метрів квадратних та бетонованого майданчику площею 150 кв.м, що розміщені в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом №15-а та №16 в районі 16 ст. В. Фонтану (у подальшому іменовані „берегозахисна споруда"), згідно схеми, що є невід`ємною частиною договору (додаток № 1).

Пунктом 1.3 договору передбачено, що підприємець бере на себе зобов`язання виконати за власний рахунок на безповоротній основі поточний ремонт, реконструкцію та/або капітальний ремонт берегозахисної споруди, а саме: підпірна стінка загальною площею 46 погонних метрів та бетонований майданчик площею 150 кв.м.

Пунктом 1.4 договору встановлено, що підприємець має право надавати послуги платного сервісу відповідно до Правил устаткування та експлуатації пляжів міста Одеси.

В п. 1.5 договору визначено, що берегозахисна споруда є власністю територіальної громади міста Одеса, а підприємцю надається право користування нею виключно для реалізації вищезазначених цілей та згідно умов даного договору.

Відповідно до п. 1.6 договору право власності на берегозахисну споруду у повному обсязі залишається у територіальної громади м. Одеси, умови даного договору не передбачають виникнення у підприємця повного або часткового права власності на берегозахисну споруду зазначену у п. 1.2 даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору для досягнення цілей, вказаних в розділі 1 договору, Управління забезпечує:

- технічними даними, які визначені відповідними технічними документами (п. 2.1.1.);

- технічною інформацією необхідною для проведення обстеження берегозахисної споруди, підготовки та проведення капітального ремонту та/або реконструкції, вимогами до їх експлуатації (п. 2.1.2.);

- розробку технічних умов технічного завдання для проведення капітального ремонту та/або реконструкції берегозахисної споруди (п. 2.1.3.);

- допомогу в погодженні та затвердженні в установленому порядку проектної документації з поточного ремонту та/або капітального та/або реконструкції берегозахисної споруди (п. 2.1.4.);

- Управлення надає підприємцю рекомендації щодо покращення берегозахисних функцій споруд, надає методичну допомогу (п. 2.1.5.).

Згідно п. 2.2 договору Управління має право:

- контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання, хід виконання робіт з реконструкції та/або капітального ремонту, будівництва берегозахисної споруди задіяної згідно розділу 1 цього договору (п. 2.2.1.);

- вступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання у разі погіршення стану берегозахисної споруди внаслідок невиконання або неналежного виконання підприємцем умов цього договору (п. 2.2.2.);

- вимагати дострокового розірвання договору у разі систематичного ухилення підприємцем від виконання приписів Управління, невиконання підприємцем умов цього договору, систематичного порушення підприємцем Правил обладнання та експлуатації пляжів м. Одеса, невикористання берегозахисної споруди або використання їх не за цільовим призначенням (п. 2.2.3.).

Відповідно до п. 2.3 договору для досягнення цілей, вказаних в розділі 1 договору підприємець зобов`язан:

- за власні кошти, силами спеціалізованої організації провести обстеження технічного стану аварійної берегозахисної споруди та надати відповіді-висновки Управлінню до 01.12.2015 р. (п. 2.3.1);

- за результатами обстеження берегозахисної споруди та висновків спеціалістів замовити за власний рахунок у відповідній ліцензованій організації проектну документацію з капітального ремонту та/або реконструкції берегозахисної споруди і погодити її з Управлінням у встановленому порядку до 01.01.2016 р. (п. 2.3.2);

- до 01.02.2016 р. за власний рахунок скласти графік виконання робіт та погодити його з Управлінням. Після його погодження до 01.03.2016 р. за власні кошти здійснити відповідні ремонтні роботи у строк, встановлений даним графіком. Даний графік є невід`ємною частиною даного договору (додаток № 2) (п. 2.3.3);

- виключно за письмовим погодженням з Управлінням виконати роботи з поточного ремонту, реконструкції та/або капітального ремонту берегозахисної споруди відповідно до графіку виконання робіт, який складається підприємцем та узгоджується сторонами і є невід`ємною частиною договору (додаток № 2) (п. 2.3.4);

- у подальшому виключно за письмовим погодженням з Управлінням своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний ремонт, реконструкцію та/або капітальний ремонт берегозахисної споруди, а також у терміни і в обсягах, зазначених приписами Управління, ремонтно-відновлювальні і профілактичні роботи з метою підтримки берегозахисної функцій споруди. Ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень берегозахисної споруди (п. 2.3.5);

- у разі, якщо підприємець подає заяву на погодження Управлінням здійснення невід`ємних поліпшень берегозахисної споруди, він зобов`язаний надати експертний висновок та проектно-кошторисну документацію на здійснення невід`ємних поліпшень. Здійснення невід`ємних від берегозахисної споруди поліпшень оформлюється додатковим договором (п. 2.3.6);

- забезпечити Управлінню доступ на берегозахисну споруду з метою перевірки їх стану і відповідності напряму використання за цільовим призначенням згідно умов даного договору (п. 2.3.7.);

- дотримуватись вимог законодавства, будівельних норм, рішень органів місцевого самоврядування щодо використання берегозахисної споруди та пляжів, уникати дій, які можуть шкідливо вплинути на їх протизсувні властивості, що включає будівництво будь-яких капітальних, об`єктів. Не здійснювати на берегозахисній споруді у вигляді підпірної стінки загальної площею 46 погонних метрів та бетонованого майданчику площею 150 кв.м, що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 15-а та № 16 в районі 16-ої ст. Великого Фонтану будівництво, реконструкцію або будь-які будівельні роботи, у т.ч. і підготовчі, без узгодження даних дій з Управлінням та до моменту одержання й передачі Управлінню повністю оформленої та узгодженої дозвільної документації на дані види робіт (п. 2.3.8.);

- протягом місяця після укладання цього договору укласти договори страхування майна (берегозахисна споруда у вигляді підпірної стінки та бетонованого майданчику) на суму не менше ніж його балансова вартість, на користь Управління, яке несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження берегозахисних споруд та обов`язкового страхування відповідальності перед третіми особами на випадок спричинення збитків у результаті власної діяльності у порядку визначеному законодавством і надати Управлянню копії страхових полісів та платіжних доручень. Постійно поновлювати договори страхування таким чином, щоб увесь строк дії договору майно (берегозахисна споруда) та відповідальність були застраховані та своєчасно інформувати Управління з наданням відповідної документації (п. 2.3.9.);

- після створення пляжу в світлий час доби нести відповідальність за безпеку життя і здоров`я відпочиваючих та інших осіб, які перебувають на території берегозахисних споруд згідно із законодавством (п. 2.3.10.);

- у разі зміни рахунку, назви підприємства, телефону, юридичної адреси повідомляти про це Управління у тижневий строк (п. 2.3.11.).

За умовами п. 2.4 договору підприємець має право:

- користуватися берегозахисною спорудою у вигляді підпірної стінки загальної площею 46 погонних метрів та бетонованого майданчику площею 150 кв.м, що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 15-а та № 16 в районі 16-ої ст. Великого Фонтану, та надавати платні послуги оздоровчо-пляжного сервісу відповідно до Правил устаткування та експлуатації пляжів міста Одеси, затверджених Одеською міською радою, в тому числі надання послуг літнього кафе, протягом строку, на який він укладений (п. 2.4.1.);

- достроково припинити дію договору, письмово попередивши про це Управління за два місяці (п. 2.4.2.);

- одержувати від Управління наявну в нього технічну, проектну-кошторисну документацію для виконання робіт з ремонту берегозахисних споруд згідно заходів, розроблених Управлінням на поточний рік (п. 2.4.3.).

Згідно п. 6.1 договору останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Відповідно до п. 6.2 договору останній укладено строком на 10 років та є чинним до 01.10.2025 року у разі неприпинення його дії у достроковому порядку, передбаченому п. 2.2.3 даного договору.

За умовами п. 6.3 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов даного договору за два місяці до закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до п. 6.4 договору закінчення строку останнього не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Пунктом 6.5 договору встановлено, що зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковим договором до цього договору у письмовій формі.

Згідно з п. 6.6 договору зміни у цей договір набирають чинності із моменту належного оформлення сторонами (підписання та скріплення печатками сторін) відповідного додаткового договору до цього договору.

Відповідно до п. 6.7 договору чинність останнього припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- достроково за взаємною згодою сторін, за рішенням суду або відповідно до п. 2.2.3 цього договору;

- банкрутства або ліквідації підприємця.

Рішенням господарського суду Одеської області (суддя Петров В.С.) від 01.09.2017р. у даній справі, яке постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2017р. залишено без змін, в позові відмолено.

Постановою Верховного Суду від 27.03.2018р., постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2017р. і рішення Господарського суду Одеської області від 01.09.2017р. у справі № 916/939/17 були скасовані, позов Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради в частині визнання недійсним договору був задоволений. Визнано недійсним договір про співробітництво та організацію взаємовідносин від 12.10.2015 № 06/с-15, укладений між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради і Приватним підприємством "Бризмарин".

В частині позовних вимог про зобов`язання ПП "Бризмарин" повернути на користь Одеської міської ради комунальне майно - берегозахисну споруду у вигляді підпірної стінки загальною площею 46 погон. м та бетонного майданчика площею 150 м 2 , що розташовані у м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 15-а та № 16 в районі 16 станції Великого Фонтану Верховний Суд постановив справу передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Позовні вимоги Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради, які розглядаються судом, направлені на зобов`язання ПП "Бризмарин" повернути на користь позивача, як власника, комунальне майно - вищезазначену берегозахисну споруду.

Дослідивши всі докази, які містяться в матеріалах справи, надавши їм правову оцінку, заслухавши пояснення представників учасників справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ч. 1 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України).

При цьому, ст.12 Цивільного Кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У Постанові Верховного Суду від 27.03.2018р. у справі №16/939/17 зазначено, що як вбачається зі змісту прав і обов`язків сторін договору про співробітництво та організацію взаємовідносин від 12.10.2015 № 06/с-15, ПП "Бризмарин" на підставі спірного договору було передано саме право користування берегозахисною спорудою, яка належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеса в особі Одеської міської ради.

Тобто правочин, який вчинено сторонами при укладенні спірного договору від 12.10.2015 № 06/с-15, спрямовано на приховання іншого правочину - договору найму (оренди) нерухомого комунального майна, який сторони насправді вчинили, а тому спірний договір є удаваним правочином згідно з частиною 1 статті 235 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ЦК України, в разі, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Таким чином, до спірного правочину слід застосовувати правила, передбачені для договору найму (оренди) комунального майна, врегульовані положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Отже, до спірного правочину слід застосовувати правила, передбачені для договору найму (оренди) комунального майна, врегульовані положеннями ЗУ "Про оренду державного та комунального майна".

Як зазначено у постанові ВС вимоги Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а саме ст.ст. 2, 5, 10, 11, 19 не були дотримані при укладенні оспорюваного договору, комунальне майно було передано у користування за відсутності рішення сесії Одеської міськради, як то передбачено ч.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", не на конкурсній основі.

У постанові Верховного Суду від 27.03.2018р. у справі №16/939/17 вказано, що всупереч наведеним вимогам спірний договір, який за своєю правовою природою є договором оренди, укладений неуповноваженою особою.

У Постанові Верховного Суду від 27.03.2018р. встановлено, що спірний договір не відповідає вимогам чинного законодавства, що є підставою для визнання його недійсним згідно зі статями 203, 215 Цивільного кодексу України.

У зв`язку з чим, визнано недійсним договір про співробітництво та організацію взаємовідносин №06/с-15 від 12 жовтня 2015 р., укладений між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя ОМР та ПП "Бризмарин".

Одеська міська рада, в силу приписів ст. 12 Земельного кодексу України, уповноважена державою на розпорядження землями територіальної громади міста Одеси та здійснює від імені та в інтересах територіальної громади міста Одеси правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі з правом передання об`єктів права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам на підставі частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Натомість, можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша - третя статті 388 ЦК України).

Згідно з ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, судом встановлено факт користування ПП "Бризмарин" комунальним майном, без згоди на те власника цього майна, що є безумовною підставою для повернення спірного комунального майна його власнику - територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради, відповідно до ст. 391 ЦК України, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Заступника прокурора Одеської області про зобов`язання ПП "Бризмарин" повернути на користь Одеської міської ради комунальне майно - берегозахисну споруду у вигляді підпірної стінки загальною площею 46 погонних метрів квадратних та бетонований майданчик площею 150м 2 , що розміщенні в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом №15-а та №16 в районі 16 станції Великого Фонтану , є законними, повністю обґрунтованими, підтвердженими відповідними доказами, а тому підлягають задоволенню судом.

В частині розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з цієї норми процесуального закону, тієї обставини, що справа направлена на новий розгляд, того, що спір виник внаслідок неправомірних дій обох відповідачів, судові витрати у вигляду судового збору за подачу позову, апеляційних та касаційних скарг покладаються на відповідачів у порівну, з врахування розподілу судових витрат, здійснених у Постанові Верховного Суду від 27.03.2018р. у справі №16/939/17.

Керуючись ст.ст. 13, 76, 86, 129, 202, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов - задовольнити повністю.

2.Зобов`язати приватне підприємство "Бризмарин" (вул. Преображенська, буд. №35, Одеса, 65045, м. код ЄДРПОУ 33988649) повернути на користь Одеської міської ради (площа Думська, 1, м. Одеса, 65004, код ЄДРПОУ 26597691) комунальне майно - берегозахисну споруду у вигляді підпірної стінки загальною площею 46 погонних метрів квадратних та бетонований майданчик площею 150 метрів квадратних, що розміщенні в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом №15-а та №16 в районі 16 станції Великого Фонтану.

3.Стягнути з приватного підприємства "Бризмарин" (вул. Преображенська, буд. №35, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 33988649) на користь Прокуратури Одеської області (вул. Пушкінська, 3, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 03528552) витрати на оплату судового збору у сумі 4230 (чотири тисячі двісті тридцять) грн. 00коп.

4.Стягнути з Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (вул. Богдана Хмельницького, буд. 18, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 24760454) на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) витрати на оплату судового збору у сумі 4320 (чотири тисячі двісті тридцять) грн. 00коп.

5. Стягнути з приватного підприємства "Бризмарин" (вул. Преображенська, буд. №35, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 33988649) на користь Одеської міської ради (площа Думська, 1, м. Одеса, 65004, код ЄДРПОУ 26597691) витрати на оплату судового збору у сумі 3680 (три тисячі шістсот вісімдесят) грн. 00 коп.

6. Стягнути з Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (вул. Богдана Хмельницького, буд. 18, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 24760454) на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) витрати на оплату судового збору у сумі 3680 (три тисячі шістсот вісімдесят) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 27 травня 2019р.

Суддя О.В. Цісельський