Постанова

від 15.05.2019 по справі 909/556/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2019 р. Справа №909/556/18

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії,

головуючого (судді-доповідача)- Бойко С.М.,

суддів: Хабіб М.І.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Процевич Р.Б.,

явка учасників справи :

від позивача - не з`явилися

від відповідача - не з`явилися

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вигода б/н від 17.12.2018

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2018, суддя: Шкіндер П.А., м.Івано-Франківськ, (повний текст рішення складено - 28.11.2018),

за позовом ОСОБА_1 , с. Старий Мізунь, Долинського р-ну, Івано-Франківської обл.,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Вигода , смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область,

про визнання недійсними рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю Вигода від 01.05.2015 та від 25.03.2018,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Учасник Товариства з обмеженою відповідальністю Вигода (далі - ТОВ Вигода ) ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ Вигода про визнання недійсними рішень загальних зборів від 01.05.2015 та від 25.03.2018 (з урахуванням прийнятої ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 29.10.2018 заяви від 29.10.2018 про уточнення позовних вимог шляхом конкретизації рішень загальних зборів, які позивач просить визнати недійсними).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішення загальних зборів від 01.05.2015 прийняте з порушенням вимог ч. 5 ст. 61 Закону України Про господарські товариства щодо порядку скликання загальних зборів, з позбавленням її права як учасника товариства приймати участь в загальних зборах і голосувати особисто або через представників, а також право обирати та бути обраним до органів управління товариством.

Незаконність прийняття іншого рішення загальних зборів від 25.03.2018 обґрунтовує відсутністю кворуму, чим порушено вимоги п. 8.1 Статуту товариства.

Правовою підставою позову зазначено ст. 124 Конституції України, ст. ст. 98, 116 Цивільного кодексу України, ст. 58 Закону України Про господарські товариства .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2018 позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Вигода" від 01.05.2015, з підстав недотриманням процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", за відсутністю повідомлення позивача про збори товариства.

Визнання недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Вигода" від 25.03.2018, суд першої інстанції мотивує відсутністю кворуму під час проведення загальних зборів "Вигода", що обґрунтовує визнанням недійсними судом зборів від 01.05.2015, якими відбулося відступлення учасниками товариства своїх часток в розмірі 43,037965%, учаснику ОСОБА_2 , який на цих зборах обраний директором товариства.

Нормативне правове обґрунтування рішення судом першої інстанції здійснено відповідно до ст.ст. 98, 113, 116, 140, 159 ЦК України, ст.ст. 10, 50, 58, 61, 111 Закону України Про господарські товариства ст. 167 ГК України, ст.126, 129 ГПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю з підстав порушення вимог норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача.

1)суд першої інстанції безпідставно поновив строк позовної давності, оскільки позивач не навів причин його пропуску;

2)судом безпідставно визнано встановленими обставини щодо неповідомлення позивача про загальні збори товариства від 01.05.2015, а також її відсутності на них, без подання позивачем відповідних доказів, внаслідок чого тягар доказування цих обставин покладено на відповідача, чим порушено принцип змагальності;

3) позивачем не доведено порушення свого корпоративного права, а тому місцевий господарський суд безпідставно задоволив позовні вимоги;

4)висновок місцевого господарського суду про те, що на загальних зборах від 01.05.2015 вирішувалось питання про відступ окремими учасниками товариства часток у статутному капіталі ТОВ Вигода на користь ОСОБА_2 , не відповідає обставинам справи, оскільки такі дії мали місце до проведення загальних зборів від 01.05.2015 .

Апеляційний господарський суд в силу ч. 2 ст. 207 ГПК України залишає без розгляду відзив позивача на апеляційну скаргу залишає без розгляду, оскільки такий поданий 04.04.2019 шляхом надсилання на електронну адресу суду без накладення електронного цифрового підпису, тобто з пропуском строку на подання відзиву, який визначений судом в ухвалі від 14.01.2019.

В судових засіданнях апелянт підтримав апеляційну скаргу, навівши доводи аналогічні викладеним в ній.

Позивач в судових засіданнях заперечив проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на їх безпідставність, при цьому погоджується з висновками суду першої інстанції.

В судове засідання 15.05.2019 на проголошення постанови сторони не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час, дату та місце слухання справи, а тому неявка сторін оцінюється судом як без поважних причин та не є перешкодою для прийняття апеляційним судом рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки апелянтом не наведено причин, що об`єктивно не залежали від нього, щодо неможливості подання до суду першої інстанції копій нотаріально засвідчених заяв згідно яких учасники товариства відступили ОСОБА_2 свої частки (а.с.21-41,т.2), які додані ним до апеляційної скарги то ці докази в силу ч. 3 ст. 269 ГПК України, не приймаються апеляційним господарським судом.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини .

Відповідно до ст. ст. 1, 50 Закону України "Про господарські товариства" господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку, до яких належить і товариства з обмеженою відповідальністю. Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

07.08.1998 зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю Вигода , що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Станом на час проведення зборів 01.05.2015 учасниками товариства були 55 осіб з частками відповідно до Статуту товариства в новій редакції від 16.07.2010, зареєстрованій 28.12.2010 в Державному реєстрі змін до установчих документів за №1108105007000594.

01.05.2015 були проведені загальні збори ТОВ Вигода , проведення яких оформлено протоколом загальних зборів від 01.05.2015 (а.с.168,т.1).

Апеляційним судом встановлено, що згідно протоколу загальних зборів ТОВ Вигода від 01.05.2015 присутніми були 36 учасників, що володіють часткою 64% в Статутному фонді товариства.

Відповідно до ст. ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент прийняття рішення загальних зборів від 01.05.2015) загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Відповідно до п. 8.8. Статуту товариства загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники Товариства, які володіють у сукупності більше ніж 60% голосів. На цих підставах апеляційний суд приходить до висновку, що кворум на зборах був дотриманий.

Згідно зі ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на момент прийняття рішення загальних зборів від 01.05.2015) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

За правилами ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на момент прийняття рішення загальних зборів від 01.05.2015) до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, внесення змін до статуту, встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів.

Згідно з п. 8.6. Статуту товариства до компетенції загальних зборів товариства належать:

а)визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання;

б)внесення змін і доповнень до статуту товариства;

в)утворення, реорганізація й ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв;

г)затвердження правил процедури внутрішнього документообороту та внутрішніх документів товариства, визначення його структури;

д)затвердження угод на суму більш, як 10 тис. грн.;

е)прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

є)вирішення питання про придбання товариством частки виключеного учасника, або учасника, що вибув;

ж)обрання, відкликання директора та членів ревізійної комісії товариства;

з)затвердження річних результатів діяльності товариства і його дочірніх підприємств, затвердження складу ревізійної комісії та її звітів, розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків;

и)винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб товариства;

і)встановлення порядку внесення додаткових внесків в статутний фонд товариства;

ї)визначення умов та розмірів оплати праці посадових осіб товариства та його дочірніх підприємств, філій та представництв;

й)прийняття до товариства нових учасників та виключення учасників товариства.

На вказаних зборах вищим органом управління товариства було прийнято рішення про: визнання задовільною діяльність директора ОСОБА_5 в 2014 році, про задоволення заяви ОСОБА_5 про звільнення( за власним бажанням її )з посади директора Товариства з 30.04.2015, призначення директором Товариства ОСОБА_2 з 01 травня 2015 року, зобов`язання директора ОСОБА_2 впорядкувати реєстраційні документи в державних органах в зв`язку з зміною складу членів Товариства, що вибули, а саме: ОСОБА_7 (частка в товаристві 1,265823%), ОСОБА_8 (частка в товаристві 2,531646%), ОСОБА_9 (частка в товаристві 1,265823%), ОСОБА_10 (частка в товаристві 1,265823%), ОСОБА_11 (частка в товаристві 1,265823%), ОСОБА_12 (частка в товаристві 1,265823%), ОСОБА_13 (частка в товаристві 3,797469%о), ОСОБА_14 (частка в товаристві 1,265823%), ОСОБА_15 (частка в товаристві 1,265823%), ОСОБА_16 (частка в товаристві 1,265823%), ОСОБА_17 (частка в товаристві 1,265823%), ОСОБА_18 (частка в товаристві 1,265823%), ОСОБА_19 (частка в товаристві 3,797469%). Вказані частки членів товариства, що вибули відступлені члену товариства ОСОБА_2 , частка якого становитиме 43,037965%.

Окрім того, зобов`язано директора товариства ОСОБА_2 до 01.08.2015 розробити перспективний план розвитку та заходи щодо покращення фінансового стану підприємства.

Апеляційним судом встановлено, що за даний порядок денний проголосували всі учасники зборів, що підтверджено протоколом зборів від 01.05.2015 року та загальні збори товариства були правомочними приймати рішення з усіх питань порядку денного, отже, дотримано вимоги Закону України "Про господарські товариства" та статуту товариства.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

З огляду на вимоги Закону України "Про господарські товариства" безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п`ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, (в тому числі відсутності доказів повідомлення позивача про збори товариства 01.05.2015 року) допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається, що про проведення зборів учасників Товариства, призначених на 01.05.2015, їх порядок денний, їй не було повідомлено, у зв`язку з чим позивач не була присутня на вказаних зборах, чим порушено її корпоративне право на участь в управлінні товариством учасником якого вона є з часткою 1,265823% та на право бути обраною.

Статутом товариства не визначено способу повідомлення учасників про скликання зборів, проте, статтею 61 Закону України Про господарські товариства встановлено обов`язок повідомлення учасників товариства з обмеженою відповідальністю про проведення загальних зборів товариства.

Відповідно до ст.ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У спірних відносинах обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів учасників товариства, покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оскаржується в цій справі. А тому доводи апеляційної скарги з підстав порушення принципу змагальності не встановлено апеляційним судом.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи апелянта про сплив терміну зберігання доказів повідомлення про збори, оскільки акту про знищення таких доказів суду не надано.

А тому висновок місцевого суду про відсутність доказів направлення позивачу повідомлення про збори відповідає встановленим обставинам по справі.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача про те, що частка позивача в статутному фонді є незначною та не може впливати на результати голосування, оскільки позивачеві не може бути відмовлено в задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням (п. 2.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства з підстав, які прямо не передбачені законом, (неповідомлення учасника-позивача про проведення зборів, не є безумовною підставою для визнання спірних рішень недійсними), необхідно встановити наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення та факт порушення цими рішеннями прав та законних інтересів учасника.

При цьому, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Як встановлено вище, спірні загальні збори проведені за наявності кворуму для їх проведення, дотримання компетенції зборів та їх порядку денного.

Із встановлених апеляційним судоми обставин вбачається, що відступлення часток інших учасників товариства на користь теперішнього директора відбулося до проведення зборів і в цій частині пояснення відповідача є достовірними.

Відповідно до частин 1, 2 статті 147 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Аналогічні положення містяться в статті 53 Закону України Про господарські товариства (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Положеннями статуту товариства не врегульовано порядок відступлення учасниками своїх часток.

Відступлення засновником (учасником) товариства своєї частки в статутному капіталі є безумовним суб`єктивним правом засновника (учасника). При цьому, товариство є суб`єктом лише пасивного обов`язку не перешкоджати реалізації цього права.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 17.07.2018 в справі №916/2386/17, а тому враховується апеляційним господарським судом в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Обставини, які б свідчили про недійсність відступлення учасниками товариства ОСОБА_2 своїх часток розмірі 43,037965%, судом не встановлено.

Апеляційним судом встановлено, що договори відступлення часток позивачем не оскаржувалися, є дійсними, отже прийняте рішення в частині зобов`язання нового директора провести державну реєстрацію змін в зв`язку з зміною складу учасників Товариства, що вибули не порушують корпоративних прав позивача.

Директор товариства ОСОБА_5 склала свої повноваження за власним бажанням, її діяльність визнана задовільною, доказів порушень директором в управлінській діяльності не встановлено. Інших пропозицій щодо призначення директором Товариства окрім ОСОБА_2 з 01 травня 2015 року, не встановлено.

Суд першої інстанції фактично ототожнив безумовні підстави для визнання недійсними рішення загальних зборів учасників, встановлену законодавством, з іншими порушеннями, в тому числі відсутністю доказів повідомлення позивача про збори 01.05.2015 та прийшов до неправильного висновку про порушення прав позивача.

Отже, висновки суду попередньої інстанції про визнання недійсним рішення загальних зборів від 01.05.2015 лише з тих підстав, що відсутні докази повідомлення позивача про збори учасників, зроблені без встановлення того наскільки це порушення могло вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення та фактів порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача як учасника.

У зв`язку з цим, апеляційний господарський суд, з врахуванням ступеня порушень прав позивача під час скликання загальних зборів, не встановив порушень корпоративних прав позивача проведенням загальних зборів учасників товариства від 01.05.2015.

Предметом оскарження також є рішення загальних зборів товариства від 25.03.2018, які оформлені відповідним протоколом загальних зборів (а.с.135-155,т.1).

Позивач не погоджується із вказаним рішенням з тих підстав, що воно прийняте за відсутності кворуму та порушує її права, як учасника ТОВ "Вигода" на участь в управлінні товариством, зокрема в частині наявності кворуму під час його прийняття.

Як встановлено апеляційним господарським судом, на підтвердження належного повідомлення позивача про загальні збори товариства, які відбулись 25.03.2018, відповідачем надано копію списку згрупованих рекомендованих поштових відправлень за №215 від 10.02.2018 (а.с.160,т.1) згідно якого вбачається, що позивачу здійснювалось поштове відправлення №7750305428196.

Окрім того додано копію оголошення з газети Свіча від 23.02.2018 (а.с.161,т.1) в якому повідомлено про проведення 25.03.2018 загальних зборів ТОВ Вигода та визначено порядок денний цих зборів.

Реєстром учасників ТОВ Вигода , які взяли участь в загальних зборах товариства від 25.03.2018 (а.с.162,т.1) міститься підпис ОСОБА_1 , а тому цей доказ підтверджує факт участі позивача в загальних зборах товариства від 25.03.2018.

Висновки суду першої інстанції про те, що рішення загальних зборів товариства від 25.03.2018 приймалось за відсутності кворуму не відповідає встановленим апеляційним господарським судом обставинам по справі з огляду на наступне.

З протоколу реєстрації учасників товариства від 25.03.2018 (а.с.162,т.1) вбачається, що на зборах були присутні 15 учасників товариства, в тому числі позивач.

Членами лічильної комісії зазначено: ОСОБА_28 , ОСОБА_2, ОСОБА_29. Член лічильної комісії ОСОБА_28, від підпису відмовилася, в присутності трьох учасників товариства, а саме ОСОБА_30, ОСОБА_2, ОСОБА_27 .

Відповідно до ст. ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент прийняття рішення загальних зборів від 25.03.2018) загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Відповідно до п. 8.8. Статуту товариства загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники Товариства, які володіють у сукупності більше ніж 60% голосів. Статут товариства не був приведений у відповідність до вимог тоді діючого закону, а тому при визначенні кворуму застосовуються вимоги вищенаведеного Закону України Про господарські товариства в редакції пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 816-VIII від 24.11.2015, за змістом якого статути товариств з обмеженою відповідальністю до приведення їх у відповідність із цим Законом застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Висновок суду першої інстанції про відсутність кворуму на зборах від 25.03.2018 ґрунтується на встановленні факту про визнання недійсними рішення загальних зборів від 01.05.2015, що не відповідає встановленим обставинам по справі.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників від 25.03.2018 рішення приймалось 4 учасниками, частка яких становить 60,759% в статутному капіталі товариства, а саме ОСОБА_31- 1,265823%, ОСОБА_32-1,265823%, ОСОБА_2- 56,962018% та ОСОБА_27 -1,265823%, отже на зборах від 25.03.2018 кворум був дотриманий.

Розмір цих часток відповідає зареєстрованим змінам до Статуту товариства в редакції від 01.05.2015, зареєстровано 27.05.2015 в Державному реєстрі змін до установчих документів за номером 11081050014000594.

З цих підстав місцевий господарський суд дійшов до неправильного висновку, що частка ОСОБА_2 становить - 20,25316%, а не 56,962018%, як встановлено апеляційним господарським судом.

Також судом не враховано, що рішення суду першої інстанції про визнання недійсними рішення загальних зборів від 01.05.2015 року не набрало законної сили, а отже не є фактом, що не потребує доказуванню.

Судом першої інстанції також не враховано, що зміни до Статуту щодо розміру часток учасників зареєстровано 27.05.2015 в Державному реєстрі змін до установчих документів за номером 11081050014000594 (а.с.79,т.). В силу ст. 29 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (в редакції чинній станом на 27.05.2015) зміни до статуту набули чинності з моменту їх державної реєстрації.

З огляду на викладене на момент проведення 25.03.2018 загальних зборів ТОВ Вигода частка ОСОБА_2 становила 56,962018% статутного капіталу товариства, а не 20,25316%, як це помилково зазначено судом першої інстанції, а тому і неправильними є висновки місцевого господарського суду про відсутність кворуму при прийнятті рішення загальних зборів ТОВ Вигода від 25.03.2018.

Враховуючи вищенаведене, рішення загальних зборів ТОВ Вигода від 25.03.2018 не порушує прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача, як засновника (учасника) товариства.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, оскільки право позивача не порушено, тому і відсутні підстави для застосування строку позовної давності апеляційним судом.

В зв`язку з тим, що не зі всіма доводами апеляційної скарги апеляційний суд погодився, а тому вона підлягає частковому задоволенню, з додатковими обґрунтуванням апеляційним судом підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З вищенаведеного рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням вимог норм процесуального законодавства, а саме за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В апеляційній інстанції аргументи позивача наведені в поясненнях на апеляційну скаргу про залишення рішення суду першої інстанції без змін спростовані вищевикладеним, не спростовують висновків апеляційного суду про скасування рішення суду першої інстанції.

Апеляційним судом не встановлено порушення корпоративних прав позивача, передбачене в ст.167 ГК України, прийнятими рішеннями загальних зборів ТОВ Вигода від 01.05.2015 та 25.03.2018, а тому вимоги позивача є безпідставними і не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

в апеляційній скарзі відповідач просить відшкодувати 2500,00 грн. витрат за надання правової допомоги адвокатом Бойком А.І. в суді першої інстанції та 3000,00 грн. за надання правової допомоги адвокатом Кажуком В.Б. в суді апеляційної інстанції. В підтвердження понесення зазначених витрат відповідачем додано квитанцію від 23.10.2018 (а.с.39, т.2), квитанцію №2447374710 від 17.12.2018 (а.с.6, т.2), договори про надання правової допомоги від 12.12.2018 (а.с.37, т.2) та від 30.07.2018 (а.с.38, т.2), акт наданих послуг від 23.10.2018 (а.с.40, т.2), акт виконаних робіт та наданих юридичних послуг від 17.12.2018 (а.с.43, т.2).

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно до ч. 2 ст. 124 ГПК України в разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Враховуючи, що відповідачем не надавались суду першої інстанції докази понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката Бойко А.І. на загальну суму 2500,00 грн., апеляційний господарський суд відмовляє у відшкодуванні цієї суми.

Натомість, оцінивши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката Кажука В.Б. в суді апеляційної інстанції на суму 3000,00 грн. із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та їх обсягом, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача на користь відповідача цих витрат, окрім того клопотання про зменшення цих витрат у порядку ст. 126 ГПК України позивачем не заявлялося.

Враховуючи скасування рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь апелянта 5 286,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вигода б/н від 17.12.2018 - задоволити частково.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2018 у справі №909/556/18 - скасувати.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Вигода про визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Вигода від 01.05.2015 та від 25.03.2018.

Стягнути з ОСОБА_1 ( 77543, село Старий Мізунь, Долинського району, Івано-Франківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Долинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вигода ( 77552, вулиця Данила Галицького, 46, селище міського типу Вигода Долинського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 30001801 ) 5286,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_1 ( 77543, село Старий Мізунь, Долинського району, Івано- Франківської області , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Долинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вигода ( 77552, вулиця Данила Галицького, 46, селище міського типу Вигода Долинського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 30001801 ) 3 000,00 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.

Місцевому господарському суду видати накази в порядку ст. 327 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя: С.М. Бойко

Судді: М.І. Хабіб

Г.Г. Якімець

Повний текст постанови складено 23.05.2019.