Рішення

від 21.05.2019 по справі 910/1200/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.05.2019Справа № 910/1200/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Коноплянко Л.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ИНТЕРСТИЛЬ" (49022, м.Дніпро, вул. Маршала Малиновського,96, код ЄДРПОУ 32168192)

до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського 1Д, код ЄДРПОУ 14360570)

про розірвання договору банківського рахунку та стягнення 120 382,93 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Бевза М.О. адвокат

від відповідача: Далія С.О. адвокат

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ИНТЕРСТИЛЬ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про розірвання договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 411692 від 08.10.2002, стягнення грошових коштів 120 382,93 грн.

Позовні вимоги мотивовані фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 411692 від 08.10.2002.

Зокрема, позивач зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 у справі № 910/10193/17, яке набрало законної сили, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ИНТЕРСТИЛЬ", зобов`язано Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" виконати умови договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 411692 від 08.10.2002 шляхом перерахування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ИНТЕРСТИЛЬ" грошових коштів у розмірі 120 382,93 грн. на рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ КБ Приватбанк у м. Києві, проте рішення суду банк не виконав,у т.ч. у примусовому порядку, виконавче провадження постановою ВП 55973178 від 20.09.2018 закрито на підставі п.11 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку із невиконанням боржником рішення суду, яке не може бути виконано без участі боржника. В подальшому позивачем відповідно до правил переказу коштів було ініційовано переказ коштів з рахунку № НОМЕР_2 на рахунок № НОМЕР_1 на суму 120382,93 грн., проте банк у встановлений строк платіжні документи не повернув, відповідний переказ не здійснив

Враховуючи, що відповідачем були порушені умови договору, укладеного з позивачем, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості розпоряджатися належними підприємству грошовими коштами, позивач надіслав на адресу банку заяву про розірвання договору, закриття банківських рахунків від 27.12.2018, вказані вимоги клієнта банку були отримані 02.01.2019, проте останнім не виконані, що стали підставою для звернення з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 відкрито провадження у справі № 910/1200/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.03.2019.

04.03.2019 через канцелярію суду позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

04.03.2019 через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про надання часу для відзиву та відкладення підготовчого засідання по справі.

Ухвалою суду від 05.03.2018 підготовче засідання відкладено на 26.03.2019.

11.03.2019 через канцелярію суду відповідачем подано заперечення проти позову, відповідно до якого вказує, що на підтвердження своїх вимог позивач повинен надати оригінал договору та первинні документи, що підтверджують надходження коштів в сумі 120 382,93 грн. на рахунок № 26006411692001, оскільки вказані документи в примірниках банку були залишені у відділенні банку на території АРК у зв`язку із окупацією, у задоволенні позову просить відмовити у випадку не підтвердження позивачем своїх вимог.

25.03.2019 через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

В судовому засіданні 26.03.2019 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи та відповідь на відзив. Позивач пояснив, що доводи відповідача щодо відсутності документів нічим не підтверджені, факт існування між сторонами договірних відносин та знаходження у банку спірних грошових коштів у заявленому розмірі підтверджується звітністю по рахунках, що відкриті у ПАТ КБ Приватбанк за березень, квітень, травень 2014 року та встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 у справі № 10193/17, яке було переглянуте в апеляційному та касаційному порядку та набрало законної сили.

Ухвалою суду від 26.03.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі, відкладено підготовче засідання на 16.04.2019.

У судовому засіданні 16.04.2019 судом закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті спору на 21.05.2019.

Представник позивача у судовому засіданні 21.05.2019 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечував.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2002 між позивачем - ТОВ ИНТЕРСТИЛЬ (клієнт за договором) та відповідачем - ПАТ КБ ПРИВАТБАНК (банк) був укладений договір № 411692 на здійснення розрахунково-касового обслуговування, за умовами якого банк відкрив клієнту поточний рахунок у національній валюті № 26006411692001.

Згідно п.2.1 договору, банк прийняв на себе зобов`язання надавати клієнту послуги з розрахунково-касового обслуговування, які пов`язані із переказом коштів на рахунок (з рахунку клієнта, в тому числі з урахуванням надходжень сум на його рахунок протягом операційного дня) клієнта, видачею грошей у готівковій формі, а також здійснювати інші операції, згідно з додатком 1 протягом операційного дня банку.

Відповідно до п. 2.1.5. договору, банк зобов`язався у разі потреби, за вимогою клієнта надавати клієнтові виписки спеціального виду про стан рахунку (рахунків) клієнта в банку за допомогою засобів Internet; з використанням WEB-браузера на сайті www.privatbank.com.ua (з використанням програмного продукту Приват-24 ), а також за допомогою засобів мобільного зв`язку (з використанням програмного продукту GSM-банкінг ).

28 травня 2014 року банк в односторонньому порядку на підставі меморіального ордеру № Е0528L08ТК перерахував кошти клієнта у розмірі 120382,93 грн. з рахунку № НОМЕР_2 на рахунок № НОМЕР_3 з призначення платежу зазначене "Сальдо рахунку відповідно до наказу 6695879".

Згодом на підставі вищевказаного договору позивачем було відкрито у відповідача інший поточний рахунок у національній валюті № 26003050006452.

24 травня 2017 позивач належним чином оформив та надав на виконання відповідачу платіжне доручення № 519 на перерахування 120382,93 грн. з рахунку № НОМЕР_2 на рахунок № НОМЕР_1 , також відкритий клієнтом в ПАТ КБ "Приватбанк". Вказані вимоги банком виконані не були.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 у справі № 910/10193/17, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 та які були залишені без змін постановою Верховного Суду від 22.05.2018, з підстав невиконання банком розпорядження клієнта щодо власних грошових коштів, що містились на відповідному рахунку, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ИНТЕРСТИЛЬ", зобов`язано Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" виконати умови договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 411692 від 08.10.2002 шляхом перерахування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ИНТЕРСТИЛЬ" грошових коштів у розмірі 120 382,93 грн. на рахунок № 26003050006452 у ПАТ КБ Приватбанк у м. Києві.

20.02.2018 на виконання рішення суду від 17.1.02017 по справі № 910/10193/17 був виданий наказ.

Відповідно до постанови Печерського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві ВП №55973178 від 20.09.2018 про закінчення виконавчого провадження, виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.02.2018 № 910/10193/17 закрито на підставі п.11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України Про виконавче провадження з посиланням на те, що рішення суду не може бути виконано без участі боржника, 03.09.2018 державним виконавцем направлено подання до печерського Управління поліції ГУПН в місті Києві про вчинення боржником кримінального правопорушення.

29.12.2018 позивач, у зв`язку з невиконанням банком рішення суду, відсутність відомостей щодо стану рахунків № 26006411692001, № 29039411692001, із невідображення відповідних даних у програмному продукті Приват-24 , обмеження банком прав клієнта щодо розпорядження належними товариству грошовими коштами у сумі 120 382,93 грн., надіслав на адресу банку заяву від 27.12.2018 про розірвання договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 411692 від 08.10.2002 в частині відкриття рахунку № НОМЕР_2 , закриття рахунку у національній валюті № 26006411692001, рахунку у національній валюті № 29039411692001, а також з метою повернення залишку коштів у сумі 120 382,93 грн. надіслав платіжне доручення №1 про перерахування коштів у сумі 120 382,93 грн. з рахунку № 26006411692001 на рахунок № НОМЕР_4 , відкритий ТОВ ИНТЕРСТИЛЬ в АТ КБ Приватбанк та платіжне доручення № 2 від 27.12.2018 на суму 120 382,93 грн. про перерахування з рахунку № 29039411692001 на рахунок № НОМЕР_1 суми 120 382,93 грн.

Вказана заява була отримана відповідачем - 02.01.2019 відповідно до даних з офіційного сайту Укрпошти.

Позивач, посилаючись на вищевказані обставини, дотримання встановлених законом процедур щодо переказу власних коштів з рахунку, невиконання банком платіжних документів, у т.ч. у встановлений законом строк та без повернення їх із зазначенням причин та дати їх повернення, тобто істотне порушення договірних відносин, що обмежує право клієнта розпоряджатись власними коштами, просить розірвати укладений між ним та банком договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 411692 від 08.10.2002 в частині відкриття рахунку № НОМЕР_2 , стягнути в рахунок повернення грошових коштів суму 20 382,93 грн.

Відповідач у запереченнях на позов зазначив про відсутність у банку відповідних оригіналів первинних документів, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у випадку не підтвердження позивачем своїх вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, у тому числі, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Згідно з ч.3 ст.1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків, встановлених у ст. 1074 ЦК України.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Пунктом 8.1 ст. 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні встановлено обов`язок банку щодо виконання доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (ст. 30.1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні ).

Відповідно до положень ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом .

Умовами укладеного між сторонами договору № 411692 передбачено, що клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством. Для здійснення розрахунків клієнтом обираються наступні інструменти: платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, платіжна вимога, розрахунковий чек, акредитив, вексель, банківська платіжна картка (п.3.1.1).

Матеріалами справи встановлено, що 29.12.2018 позивач з дотриманням встановлених вимог та метою розпорядження коштів надіслав на адресу банку платіжне доручення №1 від 27.12.2018 про перерахування коштів у сумі 120 382,93 грн. з рахунку ТОВ ИНТЕРСТИЛЬ № НОМЕР_2 в АТ КБ Приватбанк на рахунок № НОМЕР_4 , відкритий ТОВ ИНТЕРСТИЛЬ в АТ КБ Приватбанк та платіжне доручення № 2 від 27.12.2018 на суму 120 382,93 грн. про перерахування з рахунку № 29039411692001 (що був відкритий банком без згоди клієнта) на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий ТОВ ИНТЕРСТИЛЬ в АТ КБ ПРИВАТБАНК на суму 120 382,93 грн.

Вказані платіжні документи разом із заявою клієнта від 27.12.2019 про розірвання договору про здійснення касово-розрахункового обслуговування № 411692 від 08.10.2002, закриття рахунків № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , отримані АТ КБ Приватбанк - 02.01.2019.

Докази відповіді банку на вимоги клієнта, прийняття чи повернення платіжних доручень, закриття рахунків, у матеріалах справи відсутні.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, та відповідачем жодними доказами не спростовано, що відомості про стан рахунків № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 та облік на них коштів у сумі 120 382,93 грн. у програмному продукті банку ПРИВАТ-24 відсутні.

Таким чином, позивач, як клієнт банку відповідача по договору № 411692 від 08.10.2012 мав на меті реалізувати своє право на розпорядження коштами у сумі 120 382,93 грн., враховуючи невиконання банком рішення Господарського суду міста Києва від 17.1.02017 у справі №910/10193/17 у примусовому порядку, у будь-який спосіб, тобто за платіжним дорученням № 1 шляхом перерахування з рахунку, що був відкритий у 2002 році при укладенні правочину (додаток № 2 до договору № 411692) на інший рахунок в АТ КБ Приватбанк або ж на підставі платіжного доручення № 2 від 27.12.2018 шляхом перерахування коштів з іншого рахунку.

Доказів виконання відповідачем платіжних/ого доручення позивача суду не надано.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

У п.7.1 договору встановлено, що цей договір укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання обома сторонами.

Згідно п.7.2 договору, цей договір може бути розірваний за згодою сторін у випадку закриття всіх відкритих за ним рахунків, або у випадках, передбачених законодавством або цим договором. У разі закриття карткового рахунку (за ініціативою клієнта або банку) клієнт не пізніше 21 дня від дня письмового повідомлення про намір закрити картковий рахунок повинен погасити всі види заборгованості перед банком, а також повернути в банк всі КПК (корпоративні пластикові картки). Банк закриває картковий рахунок не пізніше 45-ти днів від дня повернення в банк всіх КПК.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч.3 ст.651 ЦК України). Тобто зміна чи розірвання договору саме в односторонньому порядку допускаються виключно, якщо це прямо передбачено відповідним законом або договором.

Зі змісту спірного правочину слідує, що його умовами не передбачено переліку підстав щодо його розірвання з ініціативи клієнта.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зазначеною правовою нормою законодавець поділяє підстави для розірвання договору у судовому порядку на законні та договірні. Так, підставами для розірвання договору, що випливають зі змісту закону є істотне порушення договору винною стороною та інші випадки, передбачені законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України).

Отже, приписи статті 651 Цивільного кодексу України пов`язують можливість розірвання договору у зв`язку з порушенням стороною його умов лише у разі, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу суддівського розсуду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 30.01.2018 по справі № 908/491/17.

Докази, які б свідчили, що банк, отримавши заяву про розірвання договору від 27.12.2018 вчинив наслідки розірвання договірних відносин, закрив поточні рахунки позивача, здійснив перерахування коштів чи висловив свої заперечення, суду не надано.

Факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 4611692 від 08.10.2002 щодо розпорядження позивачем коштів у заявленій сумі 120 382,93 грн. встановлений рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 у справі №910/10193/17, яке банком також у примусовому порядку не виконано, та наявними у даній справі матеріалами.

Відповідач письмових пояснень щодо обставин справи та доводів позивача, розірвання договірних відносин, переказ коштів, не надав.

Керуючись вищевикладеними приписами чинного законодавства, беручи до уваги, що договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 4611692 від 08.10.2002 щодо розпорядження позивачем коштів у заявленій сумі 120 382,93 грн., які облікувались на рахунку № 26006411692001 був порушений відповідачем шляхом обмеження прав клієнта на розпорядження власними коштами і відповідач належними засобами доказування не довів підставності таких дій банку з посиланням на норми чинного законодавства чи умови укладеного договору, з метою подальшого недопущення порушення прав, суд дійшов висновку про наявність підстав з якими законодавець пов`язує можливість розірвання договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 4611692 від 08.10.2002 в частині відкриття рахунку № НОМЕР_2 за рішенням суду.

Щодо вимоги позивача про стягнення 120 382,93 грн. в рахунок повернення грошових коштів, суд зазначає наступне.

Положеннями п. 20.6 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах передбачено, що банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 1075 ЦК України, передбачено наслідки розірвання договору банківського рахунку, зокрема залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою чи в порядку, встановленому законом, перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Доказів здійснення відповідачем дій щодо виконання на запити клієнтів переказу коштів з відповідного рахунку на інших рахунок ТОВ ИНТЕРСТИЛЬ , відкритий у АТ КБ Приватбанк , наявність відмови від проведення відповідної операції, заперечень факту отримання платіжних документів на заявлену суму, відповідачем суду не надано.

Бездіяльність банку у виконанні ним розпоряджень клієнта про виконання його платіжного доручення свідчить про порушення статті 1 Протоколу 1 Конвенції, яка гарантує кожному право на мирне володіння його майном. Дії банку з невиконання розпорядження клієнта не можуть бути виправдані "суспільними інтересами" та відповідністю їх вимогам закону чи загальним принципам міжнародного права.

Доводам відповідача щодо відсутності оригіналів документів через окупацію Криму було надано правову оцінки судом при вирішенні справи № 910/10193/17 як таким, що не звільняють від виконання зобов`язань по договору банківського обслуговування.

У зв`язку з наведеним, а також беручи до уваги зазначені положення законодавства, фактичні обставини у справі, факт того, що право позивача на розпорядження коштами у сумі 120 382,93 грн. до теперішнього часу, як шляхом звернення з позовом про зобов`язання відповідача здійснити перерахування коштів у заявленій сумі із рахунку № 26006411692001 по договору № 411692 від 08.10.2002 та шляхом примусового виконання рішення суду від 17.10.2017 у справі № 910/10193/17 так і в подальшому шляхом звернення до банку платіжними дорученнями № 1, № 2 від 27.12.2018 про перерахування коштів на рахунки позивача у цьому ж банку, не відновлене, за відсутності доказів розпорядження цими коштами на користь третіх осіб клієнта, або шляхом перерахування банком на інших рахунок клієнта, суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення коштів з банку на користь клієнта в судовому порядку в рахунок повернення коштів.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини та наведенні норми, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, у розумінні статей 76, 77 ГПК України, наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

1.Розірвати договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 411692 від 08.10.2002, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ИНТЕРСТИЛЬ" (код ЄДРПОУ 32168192) та Приватним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" в частині відкриття рахунку № 26006411692001.

2. Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ИНТЕРСТИЛЬ" (49022, м.Дніпро, вул. Маршала Малиновського,96, код ЄДРПОУ 32168192) 120 382 (сто двадцять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 93 коп. в рахунок повернення коштів.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено: 28.05.2019

Суддя О.М.Ярмак