Ухвала

від 23.05.2019 по справі 5015/3582/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.05.2019 р. Справа № 5015/3582/11

м.Львів

За заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу дубліката наказу та поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання

у справі №5015/3582/11

за позовною заявою: Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в інтересах Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» , м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Раунд» , м.Львів

про: стягнення 9 023,37 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар судового засідання Кравець В.П.

За участю представників:

Від прокуратури : не з`явився

від заявника (позивача) - не з`явився;

від боржника (відповідача) - не з`явився;

від ДВС (Галицький ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області) - не з`явився.

ВСТАНОВИВ

На розгляд Господарського суду Львівської області 03.05.2019 року за вх.№1248/19 до Господарського суду Львівської області надійшла заява Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго» про видачу дубліката наказу та поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання у справі №5015/3582/11.

Ухвалою суду від 15.05.2019 р. заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу дубліката наказу та поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання у справі №5015/3582/11 призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.05.2019 р.

Прокурор та Заявник (позивач) явки повноважного представників в судове засідання 23.05.2019 р. не забезпечили.

Боржник (відповідач) явки повноважного представника в судове засідання 23.05.2019 р. не забезпечив.

Відповідно до частин 2 статті 329 Господарського процесуального кодексу України заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви, судом встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.10.2011 у справі №5015/3582/11 позов задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства «Раунд» на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» 8263,54грн. основного боргу, 120,03грн. пені, 487,97грн. інфляційних втрат, 151,83грн. 3 % річних, а також стягнуто в дохід державного бюджету 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення, 11.11.2011р. Господарським судом Львівської області було видано відповідні накази (№0028927 та №0028928).

30.11.2011 виконавчий документ скеровано на виконання.

14.12.2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

22.12.2011 року державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника. Згідно відповідей Львівського ОКП ЛОР « БТІ та ЕО» Львівського відділу ВДАІ при ГУ МВСУ, банківської установи та акту державного виконавця у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення.

На підставі цього 12.04.2012 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 (який був чинний на момент пред`явлення наказу до виконання), строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання.

Частиною 2 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 встановлено, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони (ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999).

Як зазначалося вище, наказ Господарського суду Львівської області від 11.11.2011 дійсний для пред`явлення протягом одного року.

Таким чином, строк пред`явлення наказу у справі №5015/3582/11 від 11.11.2011 був перерваний пред`явленням даного наказу до виконання, то після переривання строку пред`явлення виконавчого документу до виконання перебіг строку поновлюється, а час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Згідно ч. 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, який набрав чинності 05.10.2016, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016).

Пунктом 1 частини 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 встановлено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Оскільки державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві 12.04.2012, то строк для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання закінчився 12.04.2015.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За положеннями статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ч. 1 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

У період вчинення ДВС виконавчих дій (з дня видачі наказу до дня повернення наказу стягувачу) діяв Закон України «Про виконавче провадження» №606-XIV (далі - Закон 606-XIV). Так, відповідно до пункту 2 частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 22 Закону 606-XIV інші виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Відповідно до змісту наказу такий підлягав пред`явленню до виконання до 12.04.2015 р.

Згідно з пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 23 Закону 606-XIV строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Отже, кожного разу, у зв`язку із пред`явленням наказу до виконання, однорічний строк такого пред`явлення починався заново.

Положеннями частини 3 статті 23 Закону 606-XIV встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення…

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

При цьому, відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За положеннями статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Горнсбі проти Греції наголосив на гарантоване статтею 6 Конвенції право на суд, яке повинно розцінюватися не лише в аспекті права особи звернутися до суду за захистом своїх прав, а і як обов`язковість боржника до виконання судового рішення . Викладене означає, що виконання судового рішення є невід`ємною частиною судового процесу з метою забезпечення положень названої статті Конвенції (права на суд).

Крім цього, у пунктах 18, 23 рішення Європейського суду у справі Ліпісвіцька проти України зазначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

У рішеннях Європейського суду у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України зазначається про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 124 Конституції України.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 також зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Стягувач 30.11.2011 р. з метою примусового виконання рішення суду, звертався до Галицького ВДВС Львівського МУЮ із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів заяви стягувач неодноразово звертався до Галицького відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області з клопотаннями, що стосувалися ходу виконавчого провадження за наказом Господарського суду Львівської області від 11.11.2011р. у справі № 5015/3582/11 від 16.10.2014р., 13.07.2018р., 15.04.2019р.). Однак, відповідь Галицького відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області отримано лише за останнім зверненням. За таких обставин, суд вважає, що позивачем як стягувачем вжито необхідних дій з метою виконання судового рішення, а тому причини пропуску заявником строку для пред`явлення наказу до виконання є поважними та підлягають поновленню. Докази надіслання наказу № 5015/3582/11, виданого Господарським судом Львівської області 11.11.2011р., Галицьким Відділом державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області стягувачу після винесення постанови від 12.04.2012р. про його повернення у матеріалах справи відсутні.

Галицьким ВДВС м.Львів ГТУЮ не надано суду матеріалів виконавчого провадження з виконання наказу у справі Господарського суду Львівської області №5015/3582/11 про стягнення заборгованості. Не надано також і нормативно та документально обгрунтованих письмових пояснень з приводу поданої стягувачем заяви.

Відповідно до п.19.4 розділу «Перехідні положення» ГПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Оскільки судом поновлено заявнику строк для пред`явлення наказу до виконання, суд вважає заяву в частині видачі дублікату наказу № 5015/3582/11, виданого Господарським судом Львівської області 11.11.2011р. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 234, 326-329, п. 19.4 розділу «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу задовольнити.

2. Поновити строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 11.11.2011 р. у справі №5015/3582/11 про стягнення з Приватного підприємства «Раунд» (79007, м.Львів, вул.Гнатюка, 5/7; інші відомості про адресу - 79058, м.Львів, вул.Гнатюка, ; Код ЄДРПОУ 20788728) на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» (79040, м.Львів, вул.Д.Апостола,1 Код ЄДРПОУ 05506460) 8263,54грн. основного боргу, 120,03грн. пені, 487,97грн. інфляційних втрат, 151,83грн. 3 % річних, з наступного дня після набрання ухвалою суду законної сили.

3. Видати Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» дублікат наказу Господарського суду Львівської області від 11.11.2011 р. у справі №5015/3582/11 про стягнення з Приватного підприємства «Раунд» (79007, м.Львів, вул.Гнатюка, 5/7; інші відомості про адресу - 79058, м.Львів, вул.Гнатюка, ; Код ЄДРПОУ 20788728) на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» (79040, м.Львів, вул.Д.Апостола,1 Код ЄДРПОУ 05506460) 8263,54грн. основного боргу, 120,03грн. пені, 487,97грн. інфляційних втрат, 151,83грн. 3 % річних.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua .

Повний текст ухвали складено 28.05.2019 р.

Суддя Кітаєва С.Б.