Рішення

від 15.05.2019 по справі 916/2927/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2927/17

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - Шаброва О.Ю.,

від третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області до Громадської організації «Маяк» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» , про стягнення збитків у розмірі 624631,68 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року Фонтанська сільська рада Лиманського району Одеської області звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Громадської організації «Маяк» про стягнення збитків, заподіяних внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, у розмірі 624631,68 грн., посилаючись на наступне.

Відповідно до рішення Фонтанської сільської ради № 25 від 16.10.1996 року сільською радою передано у постійне користування Державному підприємству «Одеський морський торгівельний порт» земельну ділянку кадастровий номер 5122786400: НОМЕР_1 :002:2618 площею 2 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, зокрема, для розміщення бази відпочинку «Маяк» за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Фонтанка, вул. Леся Українки, 20. Право постійного користування землею портом посвідчено державним актом серії НОМЕР_2 13-26 від 23.10.1996 року.

У подальшому, як вказує позивач, 15.03.2005 року між ДП «Одеський морський торгівельний порт» та громадською організацією «Маяк» укладено договір сервітуту, згідно з яким портом надано ГО «Маяк» право обмеженого користування земельною ділянкою, що знаходиться у постійному користуванні порту, для можливості обслуговування та експлуатації бази відпочинку. Згідно п. 3.2. договору, вказаний сервітут є постійним та безстроковим. Договір сервітуту зареєстровано відповідно до вимог діючого законодавства 16.12.2014 року.

Так, позивач зазначає, що будь-яких інших рішень щодо передачі Державному підприємству «Одеський морський торгівельний порт» та Громадській організації «Маяк» у користування земельних ділянок, розташованих біля сформованої земельної ділянки кадастровий номер 5122786400: НОМЕР_1 : НОМЕР_3 , Фонтанською сільською радою не приймалось, договори оренди земельної ділянки з відповідними юридичними особами не укладались.

При цьому позивач зазначає, що численними перевірками, які проводились упродовж попередні роки контролюючими органами, встановлені факти недотримання Громадською організацією «Маяк» меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками, яка передана для обслуговування бази відпочинку, зміни конфігурації земельної ділянки та місцезнаходження без оформлення таких змін у відповідності до вимог чинного законодавства.

Наразі позивач зауважив, що керівнику громадської організації «Маяк» та адміністрації ДП «Одеський морський торгівельний порт» неодноразово вказувалось на необхідності усунення порушень вимог земельного законодавства шляхом оформлення правовстановлюючої документації або звільнення самовільно захопленої земельної ділянки та приведення її у попередній стан.

Однак, як стверджує позивач, вжиті Фонтанською сільською радою та контролюючими органами заходи реагування результатів не дали, земельна ділянка комунальної власності територіальної громади села Фонтанка загальною площею 0,9386 га до теперішнього часу використовується громадською організацією «Маяк» для розміщення об`єктів бази відпочинку без відповідних правовстановлюючих документів.

За ствердженнями позивача, проведеною у квітні 2017 року Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській перевіркою підтверджено факт використання громадською організацією «Маяк» земельної ділянки площею 0,9386 га без належним чином оформлених правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України.

Тобто, як вказує позивач, незважаючи на наявність правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою площею 2 га, громадська організація фактично використовує земельну ділянку загальною площею 2,9386 га.

Водночас, як зазначає позивач, за результатами перевірки Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області видано керівнику ГО «Маяк» припис щодо усунення виявлених порушень земельного законодавства та рекомендовано сільській раді визначити збитки, заподіяні територіальній громаді села Фонтанка внаслідок використання земельної ділянки комунальної власності без наявності правовстановлюючих документів.

Так, позивач зазначає, що комісією по визначенню розміру збитків, спричинених в результаті використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, створеною Лиманською районною державною адміністрацією, у відповідності до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 року, у вересні 2017 року визначено розмір збитків, заподіяних ГО «Маяк» самовільним використанням земельної ділянки комунальної власності за період 2015-2017 роки. При цьому позивач зазначає, що рішенням Фонтанської сільської ради № 622-VІІ від 21.06.2017 р. «Про встановлення ставок земельного податку на території Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області» встановлено ставку земельного податку на території сільської ради для землекористувачів (юридичних та фізичних осіб), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельною ділянкою у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки. За таких обставин, з урахуванням приписів п.288.5.1 ст.288 Податкового кодексу України та вказаного рішення ради, позивач вважає, що мінімальний розмір збитків від нездійснення плати за землю, який має бути стягнуто з ГО «Маяк» за використання у період 2015-2017 рр. земельної ділянки площею 0,9386 га, що розташована по вул. АДРЕСА_1 20 у с. Фонтанка, Лиманською району Одеської області, складає 624631,68 грн. (208210,56 грн. х 3%).

Поряд з цим позивач посилається на положення ч. 1 ст.156 Земельного кодексу України, за якими власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Згідно Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №284 від 119.04.1993р., власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше ніж протягом одного місяця після затвердження актів комісій.

Наразі позивач зазначає, що своїм листом від 12.06.2017 р. за № 02-24-695 Громадська організація «Маяк» попереджалась про необхідність усунення порушень земельного законодавства та відшкодування збитків, а 19.09.2017 року керівнику Громадської організації «Маяк» було вручено претензію по сплаті спричинених збитків. Втім, за ствердженнями позивача, до теперішнього часу збитки, заподіяні громаді села Фонтанка, не відшкодовані, громадська організація «Маяк» продовжує використовувати земельну ділянку без правовстановлюючих документів. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача із заявленим позовом про відшкодування збитків згідно ст. ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.11.2017 р. (суддя Рога Н.В.) позовну заяву Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/2927/17, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду; також до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» .

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.03.2018 р. у справі № 916/2927/17 (суддя Рога Н.В.) у задоволенні позовних вимог Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 р. у справі № 916/2927/17 рішення господарського суду Одеської області від 29.03.2018 р. у цій справі скасовано повністю та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області задоволено; стягнуто з Громадської організації «Маяк» на користь Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області 624631,68 грн. збитків та 9369,47 грн. судового збору за розгляд позовної заяви; стягнуто з Громадської організації «Маяк» на користь Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області 14053,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду від 08.01.2019 р. рішення господарського суду Одеської області від 29.03.2018 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 р. у справі № 916/2927/17 скасовано та вказану справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

За результатами проведеного 28.01.2019 р. повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 916/2927/17 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Петрову В.С.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.01.2019 р. справу № 916/2927/17 за позовом Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області до Громадської організації «Маяк» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про стягнення збитків у розмірі 624631,68 грн. прийнято до провадження судді Петрова В.С., розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 18.02.2019 р.

19.02.2019 року Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» подано до господарського суду письмові пояснення, у яких третя особа заперечує проти заявлених позовних вимог. Зокрема, ДП «Одеський морський торговельний порт» вказує, що у якості доказів вчинення правопорушення, визначення розміру та меж земельної ділянки, яка, на думку позивача, використовується без відповідних правовстановлюючих документів, позивачем надано до матеріалів справи копії актів перевірки дотримання вимог законодавства, що складалися Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області у 2013 р., актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складених відділом Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області у 2011 р., ксерокопії протоколів засідання комісії по визначенню розмірів збитків, спричинених у результаті використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на території Фонтанської сільської ради за вересень 2017 р. Разом з тим, як зазначає позивач, про перевірку дотримання вимог земельного законодавства за період з 2015 - 2017 рр. (за період нарахування позивачем збитків) до матеріалів справи № 916/2927/17 позивачем докази не надано, що унеможливлює встановлення факту самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки загальною площею 0,9386 га у період з 2015 - 2017 рр. (період нарахування збитків), які є предметом судового розгляду у справі № 916/2927/17. Водночас, як вказує третя особа, у порушення норм ч. 3 ст. 162 ГПК України у змісті позовної заяви позивачем не наведено обґрунтованого розрахунку стягуваної з відповідача суми у розмірі 624631,68 грн., у зв`язку з чим неможливо перевірити обґрунтованість розміру позовних вимог, які є предметом судового розгляду у справі № 916/2927/17. Також третя особа додає, що відповідач здійснює компенсацію сплати земельного податку ДП «Одеський морський торговельний порт» на підставі договору № КД-19467 від 27 травня 2015 року. При цьому ДП «Одеський морський торговельний порт» зазначає, що взаємовідносини між ГО «Маяк» та ДП «Одеський морський торговельний порт» щодо площі, суми та порядку компенсації земельного податку жодним чином не пов`язані з користуванням з боку відповідача будь-якими іншими земельними ділянками, а також ж з правовідносинами відповідача стосовно використання будь-яких інших земельних ділянок.

06.03.2019 р. відповідачем було подано до господарського суду відзив на позовну заяву (а.с. 50-54 т. 3), згідно якого відповідач заявлені позовні вимоги не визнає. Зокрема, відповідач зазначає, що у відповідача відсутнє будь-яке нерухоме майно на земельній ділянці 0,9386 га, яка є предметом позову, а питання набуття права власності на нерухоме майно регулюється цивільним законодавством. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) чинне законодавство відносить земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Особливість режиму нерухомого майна визначається тим, що права на нього та правочини щодо нього підлягають державній реєстрації. Реєстрація об`єктів нерухомості здійснюється на підставі постанови КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Так, відповідач вказує, що в матеріалах справи відсутні докази про реєстрацію прав на нерухоме майно за відповідачем у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, дана інформація відсутня і у самому реєстрі.

Відтак, відповідач вважає, що відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок на підставі положень ст. 12, ч. 2 ст. 83, 156, 157, 206 Земельного кодексу України, ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України, положення Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284. Крім цього, відповідач додає, що за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки. А тому відповідач наголошує, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

При цьому відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази про фактичне користування відповідачем спірної земельної ділянки протягом 2015-2017 рр., а подані Фонтанською сільською радою акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства складалися компетентними державними органами у 2011, 2013 і 2017 роках, тоді як предметом позову є стягнення коштів за період використання відповідачем земельної ділянки у 2015, 2016 та 2017 роках, в зв`язку з чим будь-яких належних доказів, зокрема, актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства чи актів обстеження земельної ділянки, складених на підтвердження факту використання відповідачем спірної земельної ділянки саме у 2015-2016 рр., позивачем не надано та матеріали справи не містять. Крім того, відповідач зазначає, що матеріали свідчать про відсутність на вищевказаних перевірках представників відповідача.

Наразі відповідач зауважив, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку суми збитків у розмірі 624631,68 грн., наданий позивачем до суду Технічний звіт з кадастрової зйомки земельної ділянки ДП «Одеський морський торговий порт» для розміщення бази відпочинку «Маяк» за адресою: вул. Лесі Українки, буд. 20, с. Фонтанка, Фонтанська сільська рада, Лиманський район, Одеська область, виконаний ТОВ «Інагро Комінтернівське» - не відповідає ст. 14, 25, 26, 29, 55 Закону України «Про землеустрій» , ст.ст. 106, 107, 186 1 Земельного кодексу України, положень Інструкції, затвердженої наказом № 376 від 18.05.2010 р. Державного комітету України із земельних ресурсів, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 р. за № 391/17686, оскільки даний доказ одержаний позивачем з порушенням встановленого законом порядку та не підтверджує обставини (факти) використання Громадською організацією «Маяк» площі земельної ділянки, яка становить 2,9386 га. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження обставин, що площа земельної ділянки, яку використовує Громадська організація «Маяк» , становить 2,9386 га.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.04.2019 р. у справі № 916/2927/17 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 15 травня 2019 р.

Під час розгляду справи по суті відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно рішення VІІІ сесії ХХІІ скликання Фонтанської сільської ради народних депутатів від 16.10.1996 р. № 25 ДП "Одеський МТП" було надано у постійне користування земельну ділянку площею 2 га, що розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський ( АДРЕСА_1 ) район, с. Фонтанка, вул. Лесі Українки, 20, для розміщення бази відпочинку "Маяк", на підставі чого оформлено Державний акт на право постійного користування землею серії ОД 13-26 від 23.10.1996 р.

Вказаний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1.

Рішенням Виконавчого комітету Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області № 19 від 27.02.2001 р. «Про розгляд листа Одеського морського торговельного порту про дозакріплення земельної ділянки» було дозакріплено земельну ділянку у розмірі 0,14 га за базою відпочинку «Маяк» ДП «Одеський МТП» у зв`язку з активізацією зсувних процесів.

15.03.2005 р. між Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (власник) та Громадською організацією «Маяк» (сервітуарій) укладено договір про встановлення сервітуту, за умовами п. 1.1. якого власник надає відповідно до цього договору на підставі ст. 401 ЦК України та відповідно до Сумісного Рішення адміністрації та профкому порту від 20.10.2000 р. № 82 сервітуарію право обмеженого користування (надалі по тексту - «сервітут» ) на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, село Фонтанка, та розташоване на земельній ділянці відведеній порту відповідно до Державного акту на право постійного користування серія НОМЕР_2 НОМЕР_4 (надалі по тексту - «об`єкт сервітуту» ), а сервітуарій зобов`язується оплачувати всі встановлені державою збори та платежі за користування земельною ділянкою в розмірах, передбачених нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 1.2 договору від 15.03.2005 р. метою цього договору є забезпечення сервітуарію можливості експлуатації, що знаходиться на об`єкті сервітуту нерухомого майна (будівлі), що належить сервітуарію. План розташування нерухомого майна, що належить сервітуарію, яке знаходиться на об`єкті сервітуту, з позначенням ділянки, на якій діє сервітут, вказаний в додатку №1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 1.3 договору від 15.03.2005 р. об`єкт сервітуту знаходиться в державній власності та закріплений за Портом на праві користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею ОД № 13-26, який зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1.

Пунктом 1.4 договору від 15.03.2005 р. визначено, що необхідність встановлення сервітуту обумовлена історичним розташуванням нерухомого майна сервітуарія, на території об`єкту сервітуту, з метою здійснення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій та завдань визначених його статутом.

Положеннями п. 2.1 договору від 15.03.2005 р. передбачено, що власник зобов`язується шляхом надання сервітуту забезпечити сервітуарію можливість експлуатації та обслуговування нерухомого майна (будівлі) сервітуарія, що знаходиться на об`єкті сервітуту.

Згідно положень п. 3.2 договору сервітут, що встановлюється за цим договором, є постійним та діє безстроково. В п. 4.1 договору передбачено, що встановлений за цим договором сервітут є відшкодувальним. Річна плата за користування об`єкту сервітуту визначається, виходячи з витрат оплати податку на землю в розмірах та порядку визначених законодавчими актами України. Плата за сервітут здійснюється шляхом перерахування сервітуарієм земельного податку безготівкових грошових коштів в строки встановлені законодавством України (п. 4.2 договору).

Як вбачається із матеріалів справи, у 2011 р. та 2013 р. відділом Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області та Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області складалися акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства (від 29.07.2011 р., від 21.09.2011 р., від 04.01.2013 р., від 06.03.2013р.), на підставі яких відповідачу видано приписи від 29.07.2011 р., від 21.09.2011 р., від 04.01.2013 р., від 06.03.2013 р.), якими ГО «Маяк» було зобов`язано усунути недоліки порушення норм земельного законодавства, а саме використання земельної ділянки без належно оформлених документів.

19.02.2014 р. Громадська організація «Маяк» звернулась до позивача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,16 га в оренду для обслуговування бази відпочинку на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області. Проте, рішенням Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 14.03.2014 р. № 798-VІ «Про розгляд звернення ГО «Маяк» про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування бази відпочинку на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області» відмовлено ГО «Маяк» в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування бази відпочинку на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області з тих підстав, що частина вказаної земельної ділянки відноситься до земель водного фонду та не відноситься до земель комунальної власності територіальної громади с. Фонтанка, а також з огляду на відсутність встановлення прибережної захисної смуги уздовж урізу води Чорного моря.

17.03.2017 р. Фонтанська сільська рада Лиманського району Одеської області звернулась з листом за вих. № 02-24-307 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з проханням організувати перевірку дотримання вимог земельного законодавства Громадською організацією «Маяк» та Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» при використанні земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ділянка АДРЕСА_2 , розрахувати шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та вжити відповідних заходів в межах компетенції щодо усуненні виявлених порушень. В обґрунтування підстав для перевірки сільрада послалась на самовільне зайняття Громадською організацією «Маяк» земельної ділянки комунальної власності та її використання без правовстановлюючих документів, чим завдано шкоду територіальній громаді села Фонтанка, про що було неодноразово доведено до відома керівника ГО «Маяк» .

За результатами перевірки щодо самовільного зайняття Громадською організацією «Маяк» земельної ділянки, проведеної за заявою Фонтанської сільради від 21.03.2017 р., Головне Управління Держгеокадастру в Одеської області листом від 24.04.2017 року вих. № 18-15-0.14-4519/2-17 повідомило позивача про те, що земельна ділянка площею 0,9386 га використовується Громадською організацією «Маяк» без належним чином оформлених правовстановлюючих документів, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України. 14.04.2017 року Управлінням Держгеокадастру в Одеської області видано припис про усунення Громадською організацією «Маяк» виявлених порушень земельного законодавства.

12.06.2017 року Фонтанська сільська рада Лиманського району Одеської області звернулась листом за вих. № 02-24-687 до Лиманської районної державної адміністрації з проханням створити та організувати роботу відповідної комісії для можливості визначення збитків, заподіяних Громадською організацією «Маяк» територіальній громаді внаслідок використання земельної ділянки площею 0,9386 га без належним чином оформлених правовстановлюючих документів.

Також 12.06.2017 року Фонтанською сільською радою направлено на адресу Громадської організації «Маяк» лист вих. № 02-24-695, в якому сільрада просила у строк до 19.06.2017 р. надати завірену копію технічного паспорту на об`єкти нерухомості бази від 08.07.2004 р., копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.04.2005 р., копію договору сервітуту, укладеного між ДП «Одеський МТП» та ГО «Маяк» , а також інформацію про суму коштів, яку ГО «Маяк» сплачує за користування земельної ділянки на території Фонтанської сільради та розмір земельної ділянки, за яку здійснюється сплата коштів.

Крім того, 12.06.2017 року Фонтанська сільська рада Лиманського району Одеської області звернулась з листом за вих. № 02-24-696 до Адміністрації Одеського морського порту, в якому, посилаючись на тривале використання Громадською організацією «Маяк» земельної ділянки територіальної громади села Фонтанка без правових підстав та без внесення необхідних платежів до місцевого бюджету, для можливості визначення розміру збитків та вирішення інших питань, просила проінформувати заявника про суму коштів, які щомісячно (щорічно) сплачується ГО «Маяк» за використання земельної ділянки державної власності, що знаходиться у постійному користуванні ДП «Одеський МТП» , а також інформацію про площу земельної ділянки, за яку громадською організацією сплачуються кошти за користування, та направити на адресу Фонтанської сільської ради копію договору сервітуту, зареєстрованого 16.12.2014 року, та у разі наявності інші угоди з ГО «Маяк» щодо території, яка знаходиться у селі Фонтанка.

На вказаний лист ДП «Одеський морський торговельний порт» надало відповідь в листі від 04.08.2017 року за вих. № 08-19/2027/1301 та повідомило, що здійснює оплату земельного податку за користування земельною ділянкою площею 2,00 га, розташованою за адресою: Одеська область, Лиманський район АДРЕСА_3 с. АДРЕСА_1 , земельна ділянка АДРЕСА_2 , згідно нормативної грошової оцінки, а Громадська організація «Маяк» здійснює компенсацію сплати земельного податку на підставі договору КД-19467 від 27.05.2015 р., при цьому взаємовідносини між ДП «Одеський порт» та ГО «Маяк» щодо площі, суми та порядку компенсації земельного податку жодним чином не пов`язані з використанням з боку ГО «Маяк» інших земельних ділянок та правовідносин щодо їх користування. При цьому Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» надано заявнику копію витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.03.2017 року.

Розпорядженням Лиманської районної державної адміністрації Одеської області від 09.07.2017 року № 276/А-2017 «Про створення комісії по визначенню розміру збитків, спричинених в результаті використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на території Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області» створено комісію по визначенню розміру збитків, спричинених в результаті використання Громадською організацією «Маяк» земельної ділянки орієнтовною площею 0,9386 га без правовстановлюючих документів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 20, АДРЕСА_4 . АДРЕСА_5 , Лиманського району Одеської області; за результатами діяльності комісії скласти та затвердити акт щодо визначення розміру заподіяних збитків.

Протоколом № 1 засідання комісії по визначенню розміру збитків, спричинених в результаті використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на території Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області, від 07.09.2017 року доручено Фонтанській сільській раді звернутися з позовом до суду для відшкодування вартості втрат доходів місцевого бюджету. Відповідно до розрахунку розміру збитків від несплати плати за землю по Фонтанській сільській раді за використання земельної ділянки площею 0,9386 га без правовстановлюючих документів п. 2 ст. 274 Податкового кодексу України: збитки місцевого бюджету при мінімальному розмірі 7148753,04 грн. (НГО земельної ділянки) * 1% = 71487,53 грн.; збитки місцевого бюджету при максимальному розмірі 7148753,04 грн. (НГО земельної ділянки) * 12% = 57850,36 грн.

Також Протоколом № 2 засідання комісії по визначенню розміру збитків, спричинених в результаті використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на території Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області, від 14.09.2017 року доручено Фонтанській сільській раді звернутися з позовом до суду для відшкодування вартості втрат доходів місцевого бюджету за 2015-2016 роки. Відповідно до розрахунку розміру збитків від несплати плати за землю по Фонтанській сільській раді за використання земельної ділянки площею 0,9386 га без правовстановлюючих документів п. 2 ст. 274 Податкового кодексу України: за 2015 рік збитки місцевого бюджету при мінімальному розмірі 5242268,72 грн. (НГО земельної ділянки) * 1% = 52422,68 грн.; збитки місцевого бюджету при максимальному розмірі 5242268,72 грн. (НГО земельної ділянки) * 12% = 629072,24 грн.; за 2016 рік збитки місцевого бюджету при мінімальному розмірі 8430035,90 грн. (НГО земельної ділянки) * 1% = 84300,35 грн.; збитки місцевого бюджету при максимальному розмірі 8430035,90 грн. (НГО земельної ділянки) * 12% = 1011604,30 грн.

14.09.2017 року позивачем була направлена відповідачу претензія № 02-24-1119 про сплату збитків, спричинених в результаті використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, в якій доведено до відома відповідача, що у квітні 2017 року Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства під час зайняття та використання земельної ділянки площею 0,9386 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , 20, в АДРЕСА_6 Фонтанка Лиманського району АДРЕСА_7 , за результатами якої підтверджено факт використання громадською організацією «Маяк» земельної ділянки комунальної власності площею 0,9386 га без належним чином оформлених правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України та визначено розмір збитків, спричинених в результаті використання земельної ділянки за період 2015-2017 роки без правовстановлюючих документів. Так, згідно розрахунків розмір збитків від не сплати плати за землю при застосуванні ставки у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельне ділянки складає 208210,56 грн., у тому числі, за 2015 рік - 52422,68 грн.; з 2016 рік - 84300 грн.; за 2017 рік - 71487,53 грн. При цьому, позивач зазначив відповідачу, що згідно п. 288.5.1. ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території. Рішенням Фонтанської сільської ради № 622-VІІ від 21.06.2017 року «Про встановлення ставок земельного податку на території Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області» встановлено ставку земельного податку на території сільської ради для землекористувачів (юридичних та фізичних осіб), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельною ділянкою у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі. Таким чином позивач вказав, що з урахуванням приписів п. 288.5.1. ст. 288 Податкового кодексу України, мінімальний розмір збитків від не сплати плати за землю, який має бути сплачено ГО «Маяк» за використання у період 2015-2017 роки земельної ділянки площею 0,9386 га, яка розташована по вул. Лесі України, 20 в с. Фонтанка Лиманського району Одеської області, складає 624631,68 грн. (208 210,56 грн. * 3%). Відтак, у вказаній претензії Фонтанська сільська рада зазначила, що з урахуванням приписів пункту 288.5.1 статті 288 ПК України Громадській організації «Маяк» необхідно у 20-тиденний строк з дня одержання претензії відшкодувати збитки, заподіяні територіальній громаді села Фонтанка у розмірі 624631,68 грн. внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Зазначену претензію голова Громадської організації «Маяк» отримав 19.09.2017 року нарочно, про що зазначено на другій сторінці вказаної претензії, однак залишив її без задоволення.

Рішенням виконавчого комітету Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області № 272 від 15.12.2017 року «Про затвердження акту визначення розміру збитків, заподіяних внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів» затверджено акт визначення розміру збитків, заподіяних Громадською організацією «Маяк» внаслідок використання у період 2015-2017 роки без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 0,9386 га, яка розташована по вул. Лесі України, 20 в с. Фонтанка Лиманського району Одеської області, згідно якого сума нарахованих збитків складає 624631,68 грн.

Несплата відповідачем у добровільному порядку стала підставою для звернення позивача до суду із заявленим позовом про стягнення з відповідача вказаних збитків в розмірі 624631,68 грн., заподіяних внаслідок використання земельної ділянки площею 0,9386 га за адресою: АДРЕСА_7 , без правовстановлюючих документів та без сплати орендної плати.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та стаття 20 Господарського кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.72, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності» .

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

Натомість предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина 2 статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частини 1 статті 141 цього Кодексу).

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Відтак господарський суд вважає, що у даному випадку відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_5 № НОМЕР_6 від 22.04.2005 року Громадська організація «Маяк» є власником нерухомого майна (будівель та споруд бази відпочинку «Маяк» ), розміщеного на земельній ділянці площею 2га, яка належить ДП «Одеський МТП» на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_7 від 23.10.1996 року, та фактично використовується Об`єднанням на умовах договору про встановлення сервітуту від 15.03.2005 року, доказів державної реєстрації якого (права земельного сервітуту), як передбачено приписами ч. 2 ст. 100 Земельного кодексу України, матеріали справи не містять та учасниками справи не надано. Адже державна реєстрація договору про встановлення сервітуту від 15.03.2005 року, укладеного між Громадською організацією «Маяк» та Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» , відсутня.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.11.2014р. земельна ділянка кадастровий номер: 5122786400:02: НОМЕР_8 :2618, що знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Фонтанська сільська рада, с. Фонтанка, вул. Л. Українки, № 20; цільове призначення: Е.07.01 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; категорія земель: землі рекреаційного призначення; вид використання земельної ділянки: для розміщення бази відпочинку «Маяк» ; площа земельної ділянки: 2 га; дата державної реєстрації земельної ділянки: 12.11.2014 р. належить Державному підприємству «Одеський морський торговий порт» на праві постійного користування земельною ділянкою відповідно до рішення Фонтанської сільської ради від 16.10.1996 р. № 24 на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ОД 13-26.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.03.2017 р. № 82695824 (а.с. 26-27 т. 1) земельна ділянка кадастровий номер: 5122786400:02:002:2618, площею 2,00 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, для розміщення бази відпочинку «Маяк» , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 , належить до державної власності, номер запису про право власності 7973473 від 04.12.2014 р., а також знаходиться на праві постійного користування земельною ділянкою у Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_7 , виданого Фонтанською сільською радою Комінтернівського району Одеської області, номер запису про інше речове право: 8187728 від 16.12.2014 р.

Відтак, з вказаної інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 17.03.2017 р. вбачається, що 16.12.2014 р. зареєстровано право ДП "Одеський МТП" на постійне користування земельною ділянкою площею 2 га, розташованою за адресою: Одеська область, Лиманський р-н, с. Фонтанка, вул. Лесі Українки, 20, після реєстрації 04.12.2014 р. права державної власності на цю земельну ділянку за Лиманською РДА.

З огляду на викладене, Громадська організація «Маяк» як фактичний користувач спірної земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі саме ч. 1 ст. 1212 ЦК України . Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2017 р. у справі №922/3412/17, та в постанові Верховного Суду від 08.01.2019 р. у справі № 916/2927/17.

За таким обставин, враховуючи вищенаведені обставини, суд доходить висновку, що позивач помилково посилається як на матеріально-правову підставу свого позову на ст.ст. 22, 1166 ЦК України та ст.ст. 224, 225 ГК України, які регулюють відшкодування шкоди (збитків).

Разом з тим слід зазначити, що предметом позову в цій справі є саме стягнення з відповідача як володільца бази відпочинкузбитків , завданих використанням земельної ділянки комунальної власності за відсутності правовстановлюючих документів.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Згідно ч. 3, 4 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Так, зміна предмета позову є правом позивача, а не прерогативою суду, а тому суд позбавлений можливості захистити право позивача у разі його порушення у спосіб, визначений ч . 1 ст. 1212 ЦК України. Відтак, позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту своїх прав як землевласника.

Більш того, як випливає зі змісту рішення Фонтанської сільради від 14.03.2014 р. №798-VІ, підставами для відмови у задоволенні клопотання ГО "Маяк" про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,16 га в оренду для обслуговування бази відпочинку на території Фонтанської сільради визначено обставини входження частини земельної ділянки до земель водного фонду та невключення її до земель комунальної власності територіальної громади с. Фонтанка, а також відсутність встановлення на даний час прибережної захисної смуги уздовж урізу води Чорного моря.

Згідно ст. 90 Водного кодексу України та ст. 62 ЗК України прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить в зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих заходів з обов`язковим централізованим водопостачанням і каналізацією. У тимчасове користування земельні ділянки прибережної захисної смуги можуть надаватися за погодженням з постійними землекористувачами для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

Частиною 3 статті 122 ЗК України визначено, що районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини 7 цієї статті.

Враховуючи наведені положення ст. 90 Водного кодексу України та ст.ст. 62, 122 ЗК України, судом критично оцінюються доводи позивача щодо того, що Фонтанська сільрада у спірних земельних правовідносинах є розпорядником спірної земельної ділянки та наділена правом на звернення до суду із позовом для захисту своїх прав як землевласника.

Крім того, слід зазначити, що при розрахунку коштів, збережених у себе відповідачем без достатньої правової підстави, має бути враховано розмір земельного податку, що був встановлений у заявленому у позові періоді згідно п. 288.5.1 ст. 288 ПК України (у відповідних редакціях, які підлягають застосуванню при обчисленні розміру недоотриманих доходів у вигляді орендної плати у відповідний період).

Так, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України.

Відповідно до пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (в редакції, чинній упродовж 2015-2016рр.) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки і не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

В свою чергу згідно п. 288.5.1 ст. 288 ПК України (в редакції, чинній з 01.01.2017 по 31.12.2017) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, у період з 2015 по 2016 рр. граничний (мінімальний) розмір орендної плати у 3 відсотка від нормативної грошової оцінки землі чітко встановлювався в силу прямих вказівок закону, в свою чергу не потребував додаткового регулювання рішеннями органів місцевого самоврядування про встановлення ставок земельного податку і орендної плати. Натомість у 2017 році річний розмір орендної плати не міг бути меншим розміру земельного податку, тобто прив`язувався до останнього (земельного податку), який в свою чергу мав встановлюватися для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, що неможливо визначити без відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Проте з матеріалів справи не вбачається прийняття Фонтанською сільрадою рішення про встановлення ставок земельного податку на 2017 рік. Посилання позивача на власне рішення № 622-VІІ від 21.06.2017 р. "Про встановлення ставок земельного податку на території Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області" при здійсненні розрахунку суми збитків за період 2015-2017 рр. суд вважає безпідставними, оскільки цим рішенням встановлено ставки земельного податку, які підлягають застосуванню з 01.01.2018 р., тобто поза межами спірного періоду нарахування збитків, адже збитки нараховані за попередній період - протягом 2015-2017 рр.

Поряд з цим слід зазначити, подані Фонтанською сільрадою акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства складалися компетентними державними органами у 2011, 2013 і 2017 роках, тоді як у позові спірним періодом нарахуванням коштів за період використання відповідачем земельної ділянки є 2015, 2016 та 2017 роки, проте відповідні акти перевірок дотримання вимог земельного законодавства чи актів обстеження земельної ділянки, складених на підтвердження факту використання відповідачем спірної земельної ділянки саме у 2015-2016рр., позивачем не надано та матеріали справи не містять. Крім того, наявні у справі копії актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 29.07.2011 р., від 29.09.2011 р., від 04.01.2013 р., від 06.03.2013 р., а також видані на їх підставі приписи від 29.07.2011 р., від 21.09.2011 р., від 04.01.2013 р., від 06.03.2013 р., стосуються обставин використання відповідачем без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею приблизно 2 га, яка є відмінною від спірної земельної ділянки площею 0,9386 га, про яку зазначено в листі Головного управління Держгеокадастру в Одеської області від 24.04.2017 р. №18-15-0.14-4519/2-17, на який посилається позивач у позові.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області про стягнення збитків у розмірі 624631,68 грн. є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області до Громадської організації «Маяк» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» , про стягнення збитків у розмірі 624631,68 грн. відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 27 травня 2019 р.

Суддя В.С. Петров