Ухвала

від 20.05.2019 по справі 6/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.05.2019 р. Справа № 6/91

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., розглянувши матеріали

заяви Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго , м.Львів

про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання

у справі №6/91

за позовом Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго , м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Гаол , м.Львів

про стягнення 7015,08 грн

за участю представників:

заявника (стягувача): не з`явився;

боржника: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго , м.Львів про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі №6/91 за позовом Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго , м.Львів до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Гаол , м.Львів про стягнення 7015,08 грн.

Ухвалою суду від 08.05.2019 р. заяву прийнято до розгляду, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 20.05.19 р.

Сторони явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки суду не повідомили.

В поданій суду заяві про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання стягувач зазначив, що наказ про примусове виконання рішення суду було видано 26.11.2010 р. В подальшому протягом 2010-2014 рр. вказаний виконавчий документ неодноразово скеровувався стягувачем до органів Державної виконавчої служби, яка відкривала виконавче провадження з його виконання та повертала виконавчий документ стягувачеві з підстав, описаних у відповідних постановах про повернення виконавчого документа. 12.06.2014 р. стягувачем було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження, інших документів про стан виконання наказу з того моменту заявник не отримував. На звернення до органу ДВС в 2019 році стягувач отримав відповідь про те, що у 2015 році виконавчий документ було повернено стягувачеві, однак при поштовій пересилці втрачено і до виконання не пред`явлено. У зв`язку з цим, заявник просив суд поновити строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видати дублікат такого виконавчого документа.

Зважаючи на те, що відповідно до ч.2 ст.329 Господарського процесуального кодексу України, неявка учасників справи у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви, а також беручи до уваги те, що всіх учасників процесу повідомлено про дату, час і місце розгляду справи належним чином, враховуючи закінчення законодавчо встановленого процесуального строку розгляду, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали заяви, господарський суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.07.2010 р. у справі №6/91 позов задоволено; стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю Гаол на користь Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго 6567,69 грн. основного боргу, 231,38 грн пені, 33,35 грн 3% річних, 182,66 грн інфляційних втрат; стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю Гаол в доход державного бюджету 102 грн державного мита та 236 грн вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

26.11.2010 р. господарським судом видано відповідні накази.

13.12.2010 р. заявою про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно боржника наказ було пред`явлено стягувачем до виконання у Франківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.

08.11.2011 р. державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №23801811, в якій зазначено про часткове стягнення з боржника в сумі 1060,68 грн. та відсутність майна боржника для стягнення залишку боргу.

Постановою державного виконавця Франківського ВДВС Львівського МУЮ від 03.01.2012 р. за заявою стягувача від 08.12.2011 р. відкрито виконавче провадження №30559191.

30.10.2012 р. у даному виконавчому провадженні державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв`язку з відсутністю майна боржника.

Постановою державного виконавця Франківського ВДВС Львівського МУЮ від 11.03.2013 р. за заявою стягувача від 20.02.2013 р. відкрито виконавче провадження №36889686.

30.05.2013 р. стягувач звернувся до Франківського ВДВС Львівського МУЮ з листом, в якому просив державного виконавця повідомити про виконавчі дії, здійснені ним на примусове виконання рішення суду у справі №6/91, та повідомити стягувача про те, чи надавав боржник інформацію про майно та рахунки в банківських та фінансових установах.

11.06.2013 р. державний виконавець повідомив, що залишок заборгованості по виконавчому документу становить 2551,47 грн, в процесі примусового виконання виконавцем було скеровано запити в реєструючі органи для виявлення майна боржника, встановлено, що кошти на його банківському рахунку відсутні, нерухоме майно та транспортні засоби за боржником не зареєстровані. Також у листі державний виконавець повідомив про те, що 11.06.2013 р. ним винесено постанову про арешт майна, належного боржнику та направлено в реєструючі органи для виконання, сторонам для відома.

25.04.2014 р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв`язку з відсутністю майна, на яке можна звернути стягнення в рахунок боргу.

12.06.2014 р. державним виконавцем Франківського ВДВС Львівського МУЮ за заявою стягувача від 30.05.2014 р. було відкрито виконавче провадження №43664058 з виконання наказу від 26.11.2010 р.

09.04.2019 р. ЛМКП Львівтеплоенерго звернулося до начальника Франківського ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області з листом, в якому зазначило, що станом на 13.07.2018 р. ЛМКП Львівтеплоенерго не отримало постанови про відкриття виконавчого провадження, виконання по виконавчому документу не проводиться, стягнень немає, арешту на майно не накладено. У листі стягувач просив повернути виконавчий документ на адресу підприємства, а у разі його відсутності на виконанні - звернутись до суду для отримання дубліката виконавчого документа та провести всі виконавчі дії до повного виконання заявлених вимог.

У відповідь на вказане звернення Франківський відділ державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області повідомив, що на виконанні у відділі перебував наказ №6/91 від 26.11.2010 р., а 25.12.2015 р. державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві та разом з наказом скеровано стягувачеві, проте при поштовій пересилці наказ було втрачено та до виконання не пред`явлено.

При прийнятті ухвали суд виходить з такого.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною другою статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Аналогічне положення міститься і в ч.1 ст.18 та ч.1 ст.326 Господарського процесуального кодексу України.

В рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. у справі №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначив, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторив, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД , Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 р., зазначено, що неможливість для заявника отримати результат виконання рішення суду, винесеного на його або її користь, складає втручання у право на мирне володіння майном, яке викладено у першому параграфі ст.1 Протоколу №1 до Конвенції.

В рішенні у справі Чіжов проти України від 17.05.2005 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії статті 6 Конвенції.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Частиною першою ст.116 ГПК України (в редакції, чинній на момент видачі наказу) встановлено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Наказ Господарського суду Львівської області від 26.11.2010 р. дійсний для пред`явлення до виконання протягом трьох років.

Відповідно до ст. 22 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р., який був чинний на момент пред`явлення наказу до виконання (в редакції, чинній на момент першого пред`явлення наказу до виконання), строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: а) пред`явленням виконавчого документа до виконання; б) частковим виконанням рішення боржником; в) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

Станом на час подальших пред`явлень наказу до виконання та останнього повернення виконавчого документа стягувачеві у 2015 р. були чинними аналогічні законодавчі норми, що містилися у статті 23 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р.

Оскільки, як вбачається з відповіді Франківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, востаннє постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві була винесена 25.12.2015 р., строк пред`явлення до виконання наказу у справі №6/91 від 26.11.2010 р. був перерваний та встановлений з дня його повернення, то трирічний строк для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання закінчився 25.12.2018.

З викладеного вбачається, що станом на момент звернення заявником до Господарського суду Львівської області строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання закінчився, проте у своїй заяві ЛМКП Львівтеплоенерго просить суд поновити такий пропущений строк.

У ст.329 ГПК України зазначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

З листа Франківського ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області, який міститься серед матеріалів поданої заявником заяви, випливає, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві та наказ від 26.11.2010 р. стягувачем отримано не було, оскільки такі було втрачено при поштовій пересилці. Достовірних, достатніх та допустимих доказів протилежного в матеріалах справи немає.

Суд визнає поважними причини пропуску стягувачем відповідного строку для пред`явлення наказу до виконання, адже такі зумовлені неотриманням стягувачем від органу ДВС протягом тривалого часу з жодної інформації про стан виконавчого провадження, неотриманням постанови про повернення наказу та самого наказу.

Відмова у задоволенні заяви стягувача фактично позбавить його гарантованого Конституцією України права на виконання судового рішення та піддасть сумніву обов`язковість виконання рішення, що є неприпустимим.

Зважаючи на це, з метою ефективного захисту прав стягувача, забезпечення виконання рішення суду, а також беручи до уваги, що таке жодним чином не порушує права боржника та не покладає на нього якихось додаткових зобов`язань, суд вважає за необхідне поновити строк для пред`явлення наказу до виконання.

Відповідно до п.19.4 розділу Перехідні положення ГПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Оскільки судом поновлено заявнику строк для пред`явлення наказу до виконання, враховуючи визнану органом ДВС втрату оригіналу наказу, суд вважає заяву в частині видачі дублікату наказу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази повернення стягувачеві наказу Господарського суду Львівської області №6/91 від 26.11.2010р., зважаючи на лист органу ДВС, який підтверджує, що вказаний наказ на виконанні не перебуває, беручи до уваги поважність причин, з яких було пропущено строк пред`явлення виконавчого документа, та закріплений ст.124 Конституції України принцип обов`язковості виконання судових рішень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для видачі дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 326, 327, 329, п. 19.4 розділу Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Задоволити заяву Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

2. Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 26.11.2010 р. у справі №6/91 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Гаол на користь Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго 6567,69грн основного боргу, 231,38 грн пені, 33,35 грн 3% річних та 182,66 грн інфляційних втрат.

3. Видати дублікат наказу Господарського суду Львівської області від 26.11.2010 р. у справі №6/91 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Гаол на користь Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго 6567,69 грн основного боргу, 231,38 грн пені, 33,35 грн 3% річних та 182,66 грн інфляційних втрат.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.