Рішення

від 24.05.2019 по справі 926/942/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2019 року Справа № 926/942/19

м. Чернівці

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., при секретарі судового засідання Кифірюк А.І., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал» , м. Новодністровськ Чернівецької області

до Новодністровської міської ради, м. Новодністровськ Чернівецької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління з питань економічного розвитку торгівлі та інвестицій Новодністровської міської ради

про визнання договору купівлі-продажу майна укладеним

Представники сторін:

від позивача - Мельник С.Г., ордер ЧЦ №39601 від 20.03.2019 року;

від відповідача - Польовий В.М., довіреність від 22.08.2018 року.

від третьої особи - Польовий В.М., довіреність від 22.05.2019 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Новодністровської міської ради про визнання договору купівлі-продажу майна укладеним.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 03.05.2007 року між ним та виконавчим комітетом Новодністровської міської ради було укладено договір оренди № 1/01 згідно умов якого орендар (позивач) приймає у строкове платне користування частину приміщення незавершеного будівництва швейно-трикотажної фабрики. Далі позивач зазначає, що у 2008-2009 ним були здійснені невід`ємні поліпшення орендованого нерухомого майна на суму 727452,00 грн.

01 березня 2011 року між ним та Новодністровською міською радою (відповідачем) було укладено новий договір оренди вищевказаного нерухомого майна № 1/о/11, з огляду на невідповідність положень попереднього договору вимогам визначеним у Цивільному кодексі України. Строк дії договору № 1/о/11 від 01.03.2011 становив з 01.03.2011 по 01.02.2014 року, після закінчення його дії відповідач відмовився укладати новий договір оренди даного нерухомого майна, з огляду на що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вартості безпідставно отриманого майна у результаті проведення невід`ємних поліпшень орендованого майна. Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 19.03.2015 року провадження у справі припинено у зв`язку з укладенням між сторонами мирової угоди. Проте, зобов`язання визначені мировою угодою виконані не були, а саме: не було надано згоду Новодністровською міською радою на приватизацію ТОВ «Капітал» шляхом викупу частини незавершеної будівництвом панчішно-шкарпеткової фабрики, що розташована за адресою м. Новодністровськ, 22 квартал м-н «Дністер» та договору купівлі-продажу даного майна також укладено не було.

Проте, 14 серпня 2015 року між сторонами було укладено новий договір оренди нерухомого майна № 45/15 строком дії до 14.07.2018 року.

Позивач зазначає, що протягом 2015-2017 років між сторонами велися перемовини щодо здійснення приватизації об`єкта оренди, з огляду на що Новодністровською міською радою були прийняті рішення № 5 та № 6 від 01.02.2018 року, якими затверджено перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Новодністровськ, що підлягають приватизації в 2018 році. Пунктом 3 додатку № 1 до рішення № 6 від 01.02.2018 року передбачено приватизацію ТОВ «Капітал» шляхом викупу об`єкта: частини каркасної споруди другого модуля виробничого корпусу незавершеної будівництвом панчішно-шкарпеткової фабрики (вісь від 21-ї по 23-ю включно), площею 847,2 кв.м., що знаходиться за адресою м. Новодністровськ, м-н «Дністер» , буд. 1, корп. 3.

Однак, у вересні 2018 року ТОВ «Капітал» отримало від відповідача лист №2576 від 10.09.2018 року, яким останній повідомив про те, що у зв`язку з набуттям чинності 07.03.2018 року Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» укладення з ТОВ «Капітал» договору купівлі-продажу об`єкту оренди є неможливим.

З огляду на вищевказані обставини позивач просить визнати укладеним договір купівлі-продажу об`єкта комунальної власності територіальної громади міста Новодністровськ, що підлягає продажу шляхом викупу.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 01.04.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 18.04.2019 року.

17.04.2019 року представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне:

- посилання позивача на договір оренди №1/01 від 03.05.2007 р., укладений між ним та виконавчим комітетом Новодністровської міської ради, є необґрунтованим з правової точки зору, зважаючи на склад сторін зазначеного договору і склад учасників даного спору;

- ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 19.03.2015 року провадження у справі припинено не у зв`язку з укладенням між сторонами мирової угоди, а у зв`язку з відмовою позивача від позову. Ніколи позивач та відповідач не укладали між собою угоди, які господарським процесуальним законодавством кваліфікуються як мирові угоди;

- посилання позивача про наявність у нього переважного права на викуп приміщення на підставі ч.2 ст.177 Цивільного кодексу України не заслуговують на увагу з таких підстав:

1) позивач не має статусу орендаря, оскільки договір оренди №45/15 не є укладеним;

2) ч.2 ст.177 Цивільного кодексу України встановлює правила щодо продажу речі, яка є переданою у найм. Проте, приміщення у оренді не перебуває, оскільки навіть термін, що зазначений у договорі №45/15, який не є укладеним, закінчився;

3) ч.2 ст.177 Цивільного кодексу України зазначає, що наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання. При цьому законодавець не вказує, що такий продаж повинен бути здійснений тільки шляхом викупу (одного зі способів приватизації). Приватизація, наприклад, шляхом продажу через конкурс теж є продажом у розумінні законодавця;

4) правовідносини щодо оренди та відчуження комунального майна в процесі приватизації регулюються спеціальними законодавчими актами (Закон України Про оренду державного та комунального майна , Закон України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) тощо), які мають пріоритет в регулюванні зазначених правовідносин по відношенню до ЦК України.

- 22.08.2018 відповідач прийняв рішення №229, пунктом 2 якого затвердив Перелік об`єктів комунальної власності територіальних громад міста Новодністровськ, що підлягають приватизації в 2018 році, в новій редакції згідно з додатком 1, де пунктом 3 визначено спосіб приватизації спірного майна через аукціон. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04.03.2019 у справі №926/2189/18, яке набрало законної сили 28.03.2019, скасовано п.3 Додатку 1 Перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Новодністровськ, що підлягають приватизації в 2018 році до рішення Новодністровської міської ради від 22.08.2018 № 229, яким передбачено приватизацію частини каркасної споруди другого модуля виробничого корпусу незавершеної будівництвом панчішно- шкарпеткової фабрики (вісь від 21-ї до 23-ю включно) шляхом продажу на аукціоні . Таким чином, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04.03.2019 у справі № 926/2189/18 взагалі виключено можливість приватизувати спірне майно, оскільки виключено з переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Новодністровськ, що підлягають приватизації в 2018 році.

- ч. 1 ст. 11 Закону України від 06.03.1992 № 2171-ХІІ Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) передбачає, що викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не вдалось продати на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Приміщення незавершеного будівництва (об`єкт малої приватизації) не продавалось раніше на аукціоні або за конкурсом. Відповідно, позивач може претендувати на викуп приміщення незавершеного будівництва тільки у випадку, якщо його право на викуп вказаного об`єкта малої приватизації передбачено законодавчими актами.

- згідно п.2.1 Положення про порядок приватизації комунального майна територіальної громади міста Новодністровськ, затвердженого рішенням Новодністровської міської ради від 28 серпня 2014 року №129 (далі - Положення), викуп застосовується щодо об`єктів приватизації, які перебувають в оренді, які не продано на аукціоні, за конкурсом, та в інших випадках, коли право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Проте, зміст п.2.1 Положення суперечить змісту ч. 1 ст.11 Закону України від 06.03.1992 № 2171-ХІІ Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , оскільки вказаним Законом не передбачено, що викуп застосовується щодо об`єктів приватизації, які перебувають в оренді. Тому посилання позивача на Положення як на обґрунтування позовних вимог є неправомірним. Це, зокрема, пояснюється імперативністю вимог статті 19 Конституції України, згідно з якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, відповідач не має право діяти на підставі норми підзаконного акту (в даному випадку Положення про приватизацію), яка суперечить вимогам Конституції та законів України.

- доводи позивача про те, що термін дії договору оренди є подовженим до 14.06.2021 р. не заслуговують на увагу з таких підстав, що договір оренди №45/15, як зазначено вище, не є укладеним та якби договір оренди був укладеним, то після закінчення терміну його дії позивач повинен був би повернути приміщення відповідачеві, а не утримувати його без правових підстав. Тим більше, що відповідач неодноразово письмово звертався з вимогами до позивача щодо повернення приміщення (копії листів відповідача №1180 від 04.07.2018 р., №1327 від 26.07.2018 р., від 10.09.2018р.).

- листом №3 від 20 червня 2018 року на адресу відповідача позивач повідомив про відсутність у нього коштів для викупу приміщення та просив продовжити термін дії договору оренди приміщення до 14.07.2019 року. Зазначений лист слід кваліфікувати в якості доказу факту відмови позивача від приватизації приміщення у 2018 році.

Представник позивача у підготовче судове засідання 18.04.2019 не з`явилася, проте на електронну адресу суду 18.04.2019 року надіслала клопотання про відкладення розгляду справи в підготовчому провадженні.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 18.04.2019 року підготовче судове засідання відкладено на 07.05.2019 року.

02.05.2019 року Господарським судом Чернівецької області отримано відповідь на відзив на позов в якому позивач надав свої спростування на кожен аргумент, який значиться у відзиві.

У судовому засіданні 02.05.2019 року оголошено перерву до 10.05.2019 року.

08.05.2019 року через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача про долучення документів до матеріалів справи.

10.05.2019 року представником відповідача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.05.2019 року задоволено клопотання представників сторін про долучення документів до матеріалів справи та оголошено перерву до 14.05.2019 року.

13.05.2019 року до Господарського суду Чернівецької області надійшло клопотання про залучення Управління з питань економічного розвитку торгівлі та інвестицій Новодністровської міської ради у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2019 року залучено до участі у справі Управління з питань економічного розвитку торгівлі та інвестицій Новодністровської міської ради у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, підготовче судове засідання відкладено на 24.05.2019 року .

У судовому засіданні 24.05.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив на позов.

Представник відповідача та третьої особи заперечував проти задоволення позову з мотивів викладених у відзиві на позов, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив таке.

01.03.2011 між Новодністровською міською радою (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Капітал (Орендар) укладено договір оренди нерухомого або майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Новодністровськ. Згідно п.1.1., 1.3., договору, в оренду передано нежитлове приміщення (частина приміщення незавершеного будівництва швейно-трикотажної фабрики (вісь від 21-ї по 23-ю включно), площею 871,2 кв.м.), яке розташоване за адресою: м. Новодністровськ, 22 квартал, з метою використання для розміщення виробництва.

Відповідно до п. 7.1. договір набирає чинності з 01.03.2011 і діє до 01.02.2014 року.

У серпні 2014 року ТОВ Капітал звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до виконавчого комітету Новодністровської міської ради про відшкодування витрат на покращення орендованого майна в сумі 727452,00 грн.

Під час провадження у справі №926/1233/14, сторони уклали мирову угоду, якою передбачили, що Новодністровська міська рада надає згоду на приватизацію ТОВ Капітал шляхом викупу частини незавершеної будівництвом панчішно шкарпеткової фабрики, загальною площею 871,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Новодністровськ, 22 квартал, (м-н Дністер ). Сторони також зобов`язались укласти у 2-х місячний термін договір купівлі-продажу вказаного об`єкту.

Враховуючи, що сторони прийшли до узгодження спірного питання шляхом переговорів та усних домовленостей, позивач подав до суду заяву про відмову від позову.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 19.03.2015 у справі №926/1233/14 провадження у справі припинено на підставі ст.78, п.4 ст.80 ГПК України.

Твердження відповідача, що ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 19.03.2015 року провадження у справі припинено не у зв`язку з укладенням між сторонами мирової угоди, а у зв`язку з відмовою позивача від позову є обґрунтованим. Однак, суд звертає увагу, що даним документом сторони взяли на себе конкретні зобов`язання, які в подальшому й були реалізовані Новодністровською міською радою через прийняття відповідних рішень №5 та №6 від 01.02.2018 року.

14.08.2015 року сторони уклали Договір №45/15 оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Новодністровськ на підставі рішення виконавчого комітету від 22.07.2015 №927.

Згідно п.1.1. Договору, Орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, що перебуває на балансі Новодністровської міської ради, площею 871,2 кв.м., розташоване за адресою: Чернівецька область, м. Новодністровськ, 22 квартал, буд.1 на 1 поверсі приміщення будівлі панчішно-шкарпеткової фабрики. У пунктах 3.2., 3.3. Договору, сторони визначили орендну плату в сумі 1225,53 грн. без ПДВ на дату оцінки та можливістю коригування наступної орендної плати на індекс інфляції за поточний місяць.

Актом прийому-передачі від 14.08.2015 об`єкт оренди передано ТОВ Капітал .

Згідно п.10.1 Договору, цей договір діє з 14.08.2015 до 14.07.2018 включно.

03.01.2017 сторони уклали додаткову угоду №1/17, якою виклали п.1.1. Договору №45/15 від 14.08.2015 в такій редакції: На підставі рішення виконавчого комітету від 22.07.2015р. №92/7 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення незавершеної будівництвом панчішно-шкарпеткової фабрики (надалі-МАЙНО), що перебуває на балансі Новодністровської міської ради, площею 847,2 м2, що розташована за адресою: Чернівецька обл., м. Новодністровськ, м-н Дністер , буд. 1, корпус 3, на 1 поверсі приміщення будівлі панчішно-шкарпеткової фабрики (вісь від 21 до 23) .

Також, сторони домовились викласти п.3.2. договору у наступній редакції: На підставі розрахунку орендна плата за базовий місяць складає 1369,34 грн., без ПДВ. Місячна орендна плата на дату укладання договору оренди визначається балансоутримувачем з урахуванням коефіцієнтів інфляції .

Угода вступає в силу з моменту підписання її сторонами (п.5 Додаткової угоди №1/17).

У відповідності до пункту 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області по справі №926/2189/18 від 04.03.2019 р., яке набрало законної сили встановлено факт виконання сторонами умов договору оренди №45/15 від 14.08.2015, у зв`язку з чим, заперечення відповідача проти позову з підстав не досягнення сторонами домовленостей з таких істотних умов, як вартість об`єкта оренди, обов`язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна, не укладеність договору, судом були відхилені.

Відповідно, якщо буде доведено, що спірний договір його сторонами виконується, це виключає кваліфікацію договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини 8 статті 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання договору сторонами. (п. 22 постанови Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18).

У зв`язку з чим, суд також відхиляє ідентичні заперечення відповідача проти позову з підстав не досягнення сторонами домовленостей з таких істотних умов, як вартість об`єкта оренди, обов`язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна, не укладеність договору.

Відповідно до п.30 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про приватизацію державного майна , враховуючи протокол комісії з відбору покупців комунального майна від 22.12.2017 року № 7 з метою ефективного використання майна та збільшення надходжень до місцевого бюджету, Новодністровська міська рада рішенням №6 від 01.02.2018 року вирішила:

- затвердити Перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Новодністровськ, що підлягають приватизації в 2018 році згідно з додатком 1;

- відділу земельних ресурсів та екології здійснити заходи щодо оформлення документів на земельні ділянки під об`єктами приватизації;

- начальнику відділу організаційної роботи та зв`язків із громадськістю забезпечити оприлюднення цього рішення в п`ятнадцятиденний термін з дня прийняття та довести до виконавців.

У Додаток 1 до рішення Новодністровської міської ради №6 від 01.02.2018 року під назвою "Перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Новодністровськ, що підлягають приватизації в 2018 році" включено Частину каркасної споруди другого модуля виробничого корпусу незавершеної будівництвом панчішно-шкарпеткової фабрики (вісь від 21-ї до 23-ю включно), яка розташована за адресою: м. Новодністровськ, м-н Дністер , буд.1, корп.3, площею 847,2 кв.м., спосіб приватизації - викуп, покупець - ТОВ Капітал .

Відповідно до п.30 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. ст. 8, 18 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , Законів України Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва , Положення про порядок приватизації комунального майна територіальної громади міста Новодністровськ, затвердженого 28.08.2014р. №129, рішення міської ради від 26.01.2017 року № 4 (із змінами), розглянувши звернення директора ТОВ Капітал Томнюк Г ОСОБА_1 П. від 02.11.2017 року, враховуючи рішення комісії з відбору покупців комунального майна (протокол № 7 від 22.12.2017р.), з метою приватизації шляхом викупу, Новодністровська міська рада рішенням №5 від 01.02.2018 року вирішила:

- затвердити ціну викупу частини каркасної споруди другого модуля виробничого корпусу незавершеної будівництвом панчішно-шкарпеткової фабрики (вісь від 21-ї по 23-ю включно), площею 847,20 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Новодністровськ, м-н Дністер , буд. АДРЕСА_1 , корп.3, в сумі 393439,20 (триста дев`яносто три тисячі чотириста тридцять дев`ять грн. 20 коп.) з врахуванням ПДВ, в тому числі ПДВ - 65573,20 грн. (шістдесят п`ять тисяч п`ятсот сімдесят три грн. 20 коп.);

- зобов`язала ТОВ Капітал відшкодувати Новодністровській міській раді кошти, витрачені на здійснення оцінки вартості об`єкту з метою визначення ціни викупу в сумі 2064 грн. з врахуванням ПДВ (в т.ч. оцінка - 1220,00 грн.; рецензування - 500,00 грн., ПДВ - 344,0 грн.);

- затвердила умови продажу шляхом викупу об`єкту, вказаного в п.1 цього рішення, а саме, зобов`язано покупця: сплачувати земельний податок або орендну плату за користування або оренду земельної ділянки, на якій розташований об`єкт приватизації; використовувати об`єкт для здійснення господарської діяльності, за виключенням виробничої діяльності пов`язаної із шкідливим виробництвом; здійснити благоустрій прилеглої території; завершити ремонтні роботи протягом чотирьох років; здійснити повну оплату вартості об`єктів протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу;

- зобов`язано юридичний відділ Новодністровської міської ради згідно чинного законодавства здійснити заходи щодо укладання договору купівлі-продажу вищезазначеного майна;

- контроль за виконанням цього рішення покладено на заступника міського голови з питань виконавчих органів та комісію з питань планування бюджету, фінансів та економічного розвитку.

Як встановлено Господарським судом Чернівецької області у рішенні по справі №926/2189/18 від 04.03.2019 р. та підтверджується матеріалами даної справи, 20.06.2018 року позивач звернувся до відповідача з листом за вих.№3 про пролонгацію договору оренди на 1 рік до 14.07.2019 року в зв`язку з відсутністю коштів на викуп приміщення.

Відповідач у відповіді від 04.07.2018 повідомив, що дія договору не буде продовжуватися.

13.07.2018 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив укласти договір купівлі-продажу вищезгаданого орендованого майна.

З огляду на вищевикладене, судом відхиляються доводи відповідача, що лист за вих.№3 від 20 червня 2018 року слід кваліфікувати в якості доказу факту відмови позивача від приватизації приміщення у 2018 році.

Листом відповідача від 26.07.2018 повторно звернута увага позивача на закінчення дії договору 14.07.2018 та необхідність повернення об`єкта оренди за актом приймання-передачі.

22.08.2018 року Новодністровська міська рада прийняла оскаржуване рішення №229, яким згідно пункту 1 скасувала рішення міської ради від 01.02.2018 №5, а пунктом 2 затвердила Перелік об`єктів комунальної власності територіальних громад міста Новодністровськ, що підлягають приватизації в 2018 році в новій редакції згідно з додатком 1, де п.3 визначено спосіб приватизації спірного майна через аукціон.

Відповідач листом від 10.09.2018 повідомив позивача про закінчення дії договору від 14.08.2015 №45/15, однак об`єкт оренди не повернутий орендарем. Одночасно повідомлено ТОВ Капітал , що набуття чинності з 07.03.2018 року Закону України Про приватизацію державного та комунального майна унеможливлює укладення договору купівлі-продажу.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області по справі №926/2189/18 від 04.03.2019 р., яке набрало законної сили, визнано неправомірним та:

- скасовано п. 1 рішення Новодністровської міської ради від 22.08.2018 № 229 Про внесення змін до Переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Новодністровськ, що підлягають приватизації в 2018 році , яким скасовано рішення Новодністровської міської ради від 01.02.2018 № 5 Про затвердження ціни та умов викупу частини каркасної споруди другого модуля виробничого корпусу незавершеної будівництвом панчішно-шкарпеткової фабрики .

- скасовано п.3 Додатку 1 Перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Новодністровськ, що підлягають приватизації в 2018 році до рішення Новодністровської міської ради від 22.08.2018 № 229, яким передбачено приватизацію частини каркасної споруди другого модуля виробничого корпусу незавершеної будівництвом панчішно-шкарпеткової фабрики (вісь від 21-ї до 23-ю включно) шляхом продажу на аукціоні.

Судом, при прийнятті даного рішення, невстановлено обґрунтованих підстав для скасування рішення відповідача №5 від 01.02.2018 р. в частині встановлення способу приватизації об`єкта оренди шляхом його викупу ТОВ Капітал , оскільки рішення міської ради від 01.02.2018 №5 не суперечило на час його прийняття діючому законодавству. Позивач набув права вимагати від Новодністровської міської ради реалізації свого права на приватизацію шляхом вчинення дій, визначених Законом України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , зокрема, укладення договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації способом викупу. Натомість, пункт 1 рішення Новодністровської міської ради від 22.08.2018 №229 про скасування рішення міської ради від 01.02.2018 №5 суперечить чинному законодавству, оскільки відповідач, як орган місцевого самоврядування не наділений правом змінювати або скасовувати свої рішення про включення об`єктів комунального майна до переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу.

У зв`язку з вищевикладеним, суд відхиляє доводи відповідача, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04.03.2019 у справі № 926/2189/18 взагалі виключено можливість приватизувати спірне майно, оскільки виключено з переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Новодністровськ, що підлягають приватизації в 2018 році та доводи про відсутність у позивача права на приватизацію орендованого майна шляхом викупу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація (втратив чинність 07.03.2018р., однак діяв на момент виникнення спірних правовідносин) - це відчуження державного чи комунального майна на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього закону.

Пунктом 2 частини третьої статті 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що не можуть бути об`єктами малої приватизації будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави, захисні споруди цивільного захисту, та будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, де розміщуються бібліотеки, книгарні та державні видавництва, заклади охорони здоров`я системи екстреної медичної допомоги.

Як було зазначено вище згідно ст. 3 Закону "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні, за конкурсом.

Відповідно до ст. 4. Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) чинного на момент виникнення спірних правовідносин, продавцями об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності, є органи приватизації, створені місцевими Радами.

Статтею 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" визначено, що процес приватизації комунального майна включає в себе затвердження місцевими радами переліків об`єктів, що підлягають приватизації певним способом та подальше укладення договору купівлі-продажу.

Статтею 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об`єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації. Строк підготовки об`єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об`єкта малої приватизації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та оцінка такого об`єкта відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об`єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки.

Згідно до положень Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. №1891 передбачено, що прийняття, погодження та затвердження оцінки майна державними органами приватизації, органами, уповноваженими управляти державним майном, чи виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування здійснюється на підставі результатів рецензування звіту про оцінку майна.

У зв`язку з прийняттям Новодністровською міською радою рішення №6 від 01.02.2018 р., яким затверджено Перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Новодністровськ, що підлягають приватизації в 2018 році згідно з додатком 1 і в який включено частину каркасної споруди другого модуля виробничого корпусу незавершеної будівництвом панчішно-шкарпеткової фабрики (вісь від 21-ї до 23-ю включно), яка розташована за адресою: м. Новодністровськ, м-н Дністер , буд.1, корп.3, площею 847,2 кв.м., спосіб приватизації - викуп, покупець - ТОВ Капітал , а також виходячи з положень Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» , Положення про порядок приватизації комунального майна територіальної громади міста Новодністровськ затвердженого рішенням Новодністровської міської ради від 28.08.2014 р. №129 чинного на момент спірних правовідносин та встановлених рішенням Господарського суду Чернівецької області по справі №926/2189/18 від 04.03.2019 р. обставин щодо набуття позивачем права вимагати від Новодністровської міської ради реалізації свого права на приватизацію шляхом вчинення дій, визначених Законом України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , зокрема, укладення договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації способом викупу, між Новодністровською міською радою та позивачем виникли цивільні правовідносини з приводу приватизації об`єкта приватизації, Позивач набув право вимагати від Новодністровської міської ради реалізації свого права на приватизацію шляхом вчинення дій, визначених Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» , зокрема, укладення договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації способом викупу. В свою чергу, у Новодністровської міської ради, згідно Положення про порядок приватизації комунального майна територіальної громади міста Новодністровськ, затвердженого рішенням Новодністровської міської ради від 28.08.2014 р. №129 (чинного на момент спірних правовідносин) виникло зобов`язання виконати ці дії, в тому числі укласти договір купівлі-продажу.

Щодо тверджень відповідача, викладених у листі від 10.09.2018 року, що набуття чинності з 07.03.2018 року Закону України Про приватизацію державного та комунального майна унеможливлює укладення договору купівлі-продажу, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено, що приватизація (продаж) об`єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім (в тому числі) об`єктів, за якими після завершення процедури продажу відбувається оформлення договору купівлі-продажу.

У зв`язку з чим, дані твердження відповідача є незаконними.

За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 628 вказаного Кодексу визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Частиною 2 ст. 665 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред`явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

Статтею 620 Цивільного кодексу України закріплено, що у разі невиконання боржником обов`язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов`язання.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що одним із способів захисту права є примусове виконання обов`язку в натурі (присудження до виконання обов`язку в натурі).

У свою чергу ст. 20 Господарського кодексу України також передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Частинами 2 та 3 цієї статті Господарського кодексу України також встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом:

- визнання наявності або відсутності прав;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов`язку в натурі;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ст. 23 Господарського кодексу України органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб`єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Відносини органів місцевого самоврядування з суб`єктами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися також на договірних засадах.

Правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень, є обов`язковими для виконання усіма учасниками господарських відносин, які розташовані або здійснюють свою діяльність на відповідній території.

Незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб`єктів господарювання забороняється.

Органи, посадові та службові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед суб`єктами господарювання, підстави, види і порядок якої визначаються Конституцією України та законом.

Спори про поновлення порушених прав суб`єктів господарювання та відшкодування завданої їм шкоди внаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів, посадових або службових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень вирішуються в судовому порядку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати у тому числі безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Суб`єктами майново-господарських зобов`язань можуть бути суб`єкти господарювання, зазначені у статті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб`єкти - юридичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

За змістом ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зміст господарського договору, відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України, становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 649 Цивільного кодексу України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

До порядку укладання господарських договорів за нормами Господарського кодексу України, до яких відноситься і спірний договір купівлі-продажу, можуть бути застосовані положення ст. 187 цього Кодексу, відповідно до яких, визначений порядок укладання господарських договорів за рішенням суду.

Згідно ч 1 та 2 цієї статті, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Як зазначено вище, судом встановлено відповідно до п.30 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. ст. 8, 18 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , Законів України Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва , Положення про порядок приватизації комунального майна територіальної громади міста Новодністровськ, затвердженого 28.08.2014р. №129, рішення міської ради від 26.01.2017 року № 4 (із змінами), розглянувши звернення директора ТОВ Капітал Томнюк Г.П. від 02.11.2017 року, враховуючи рішення комісії з відбору покупців комунального майна (протокол № 7 від 22.12.2017р.), з метою приватизації шляхом викупу, Новодністровська міська рада рішенням №5 від 01.02.2018 року вирішила:

- затвердити ціну викупу частини каркасної споруди другого модуля виробничого корпусу незавершеної будівництвом панчішно-шкарпеткової фабрики (вісь від 21-ї по 23-ю включно), площею 847,20 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Новодністровськ, м-н Дністер , буд.1, корп.3, в сумі 393439,20 (триста дев`яносто три тисячі чотириста тридцять дев`ять грн. 20 коп.) з врахуванням ПДВ, в тому числі ПДВ - 65573,20 грн. (шістдесят п`ять тисяч п`ятсот сімдесят три грн. 20 коп.);

- зобов`язала ТОВ Капітал відшкодувати Новодністровській міській раді кошти, витрачені на здійснення оцінки вартості об`єкту з метою визначення ціни викупу в сумі 2064 грн. з врахуванням ПДВ (в т.ч. оцінка - 1220,00 грн.; рецензування - 500,00 грн., ПДВ - 344,0 грн.);

- затвердила умови продажу шляхом викупу об`єкту, вказаного в п.1 цього рішення, а саме, зобов`язано покупця: сплачувати земельний податок або орендну плату за користування або оренду земельної ділянки, на якій розташований об`єкт приватизації; використовувати об`єкт для здійснення господарської діяльності, за виключенням виробничої діяльності пов`язаної із шкідливим виробництвом; здійснити благоустрій прилеглої території; завершити ремонтні роботи протягом чотирьох років; здійснити повну оплату вартості об`єктів протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу;

- зобов`язано юридичний відділ Новодністровської міської ради згідно чинного законодавства здійснити заходи щодо укладання договору купівлі-продажу вищезазначеного майна.

Отже Новодністровською міською радою у межах повноважень були вжиті дії та прийняті необхідні рішення щодо продажу позивачу спірного об`єкту на підставі відповідного договору купівлі-продажу, який укладено так і не було.

Крім того, суд повторно звертає увагу на те, що статтею 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об`єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації. Строк підготовки об`єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Тобто, враховуючи що рішення Новодністровської міської ради №5 та №6 були прийняті 01.02.2018 року, продаж об`єкту шляхом укладання договору купівлі- продажу, мав відбутися до 01.04.2018 року. У зв`язку з чим, суд визнає необґрунтованими усне посилання відповідача що договір купівлі-продажу мав би бути укладений з Управлінням з питань економічного розвитку торгівлі та інвестицій Новодністровської міської ради, оскільки останнє створене 27.09.2018 року згідно рішення Новодністровської міської ради №273.

Крім того, у відповідності до пунктів 1.3., 2.1. Положення про порядок приватизації комунального майна територіальної громади міста Новодністровськ, затвердженого 28.08.2014р. №129 та чинного на момент виникнення спірних правовідносин органом приватизації є Новодністровська міська рада, право власності на комунальне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та Новодністровською міською радою, а також актом приймання-передачі зазначеного майна.

Враховуючи наведене, а також те, що правовідносини сторін із публічно-правових трансформувались у цивільно-правові та виник переддоговірний спір, керуючись вищевказаними положеннями чинного законодавства України, у тому числі статтями 620, 649 Цивільного кодексу України, статтями 181, 180, 187 Господарського кодексу України та на виконання рішення Новодністровської міської ради №5 від 01.02.2018 року (яким, в тому числі, зобов`язано юридичний відділ Новодністровської міської ради згідно чинного законодавства здійснити заходи щодо укладання договору купівлі-продажу вищезазначеного майна), товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал» звернулось 22.01.2019 року із Листом-пропозицією до Новодністровської міської ради щодо укладання договору купівлі-продажу майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Новодністровськ, а саме: частини каркасної споруди другого модуля виробничого корпусу незавершеної будівництвом панчішно-шкарпеткової фабрики (вісь від 21-ї по 23-ю включно).

Втім, як зазначає позивач, по закінченню строку, визначеного ст. 181 Господарського кодексу України, жодної реакції від Новодністровської міської ради не надходило, як і не надходили підписані з боку відповідача примірники договорів, протоколи розбіжностей, повідомлення про необхідність з`явитися до нотаріуса для нотаріального посвідчення договору або взагалі будь-яка відповідь, у зв`язку із чим, позивач був вимушений звернутися до суду.

Фактичні обставини справи свідчать про порушення Новодністровською міською радою вищевказаних норм матеріального права щодо виконання взятого на себе обов`язку з продажу позивачу майна, а саме: частини каркасної споруди другого модуля виробничого корпусу незавершеної будівництвом панчішно-шкарпеткової фабрики (вісь від 21-ї по 23-ю включно) та укладання відповідного договору купівлі продажу за встановленою рішенням органу місцевого самоврядування ціною у розмірі 393439,20 (триста дев`яносто три тисячі чотириста тридцять дев`ять грн. 20 коп.) з врахуванням ПДВ, в тому числі ПДВ - 65573,20 грн. (шістдесят п`ять тисяч п`ятсот сімдесят три грн. 20 коп.).

Першою і найважливішою вимогою ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції з прав людини є те, що будь-яке втручання з боку органів державної влади в мирне володіння майном має бути законним (див. "Іатрідіс проти Греції", § 58, ЄСПЛ 1999-II). Вимога законності, за змістом Конвенції, вимагає дотримання відповідних положень внутрішнього законодавства і відповідності верховенству права, яке включає в себе свободу від свавілля (див. "Хентріх проти Франції", 22.09.1994 § 42 та "Кушоглу проти Болгарії", §§ 49-62, 10.05. 2007).

Рішенням Конституційного суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини 14 статті 46, частин 1, 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) встановлено, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).

Стаття 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" серед основних принципів здійснення місцевого самоврядування передбачає, зокрема, принцип законності. Принцип законності відповідає статтям 1 і 8 Конституції України, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний принцип верховенства права. Крім того, ст. 19 Конституції України встановлює, що органи місцевого самоврядування діють на підставі діючого законодавства та у межах повноважень й шляхом, передбаченим Конституцією України та нормативно-правовими актами. Додержання принципу законності направлене на недопущення свавілля в органах державної влади та місцевого самоврядування та передбачає, перш за все, прийняття суб`єктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку компетентними органами в межах їх повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Згідно ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно зі ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практика ЄСПЛ застосовується українськими судами як джерело права. Тому слід ураховувати, що ЄСПЛ, розглядаючи справи за заявами про захист права на мирне володіння майном, напрацював низку загальновизнаних стандартів захисту цього права, які зводяться до такого загального правила: вирішуючи питання про те, чи відбувається порушення ст. 1 Першого протоколу, треба визначити: чи є в позивача право власності на майно, що охоплюється змістом ст. 1; чи мало місце втручання в мирне володіння майном та яким є характер такого втручання; чи відбулося позбавлення майна. При цьому варто звернути увагу, зокрема, на зазначене нижче.

Конвенція в ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції, практично в єдиному приписі, що стосується майна, об`єднує всі права фізичної або юридичної особи, які містять у собі майнову цінність. На відміну від традиційного розуміння інституту права власності, характерного для України, як і в цілому для держав континентальної системи права, ЄСПЛ тлумачить поняття "майно" (possessions) набагато ширше й у контексті ст. 1 Першого протоколу під "майном" розуміє не тільки "наявне майно" (existing possessions), але й цілу низку інтересів економічного характеру (активи (assets)).

Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Порушуючи не тільки вищевказані приписи чинного національного законодавства, практику ЄСПЛ та основи діяльності органів місцевого самоврядування, відповідач не виконав взяті на себе обов`язки щодо передачі позивачу у власність частини каркасної споруди другого модуля виробничого корпусу незавершеної будівництвом панчішно-шкарпеткової фабрики (вісь від 21-ї по 23-ю включно), площею 847,20 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Новодністровськ, м-н Дністер , буд.1, корп.3, що не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, які є складовими елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Як було вже зазначено вище, рішення Новодністровської міської ради №5 та №6 від 01.02.2018 року є чинними, вмотивованої відмови щодо укладання Договору купівлі-продажу майна позивачу не надходило.

Відповідач не зміг пояснити та підтвердити свої заперечення належними та допустимими доказами, чому все ж таки міською радою не було виконано належним чином рішення Новодністровська міська рада №5 від 01.02.2018 року яким було вирішено продати ТОВ Капітал частину каркасної споруди другого модуля виробничого корпусу незавершеної будівництвом панчішно-шкарпеткової фабрики (вісь від 21-ї по 23-ю включно), площею 847,20 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Новодністровськ, м-н Дністер , буд.1, корп.3.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що чинні рішення Новодністровської міської ради №5 та №6 від 01.02.2018 року, є доказом того, що у Новодністровської міської ради по відношенню до позивача виникли зобов`язання щодо укладання цивільно-правової угоди - договору купівлі-продажу спірного майна, але вказаний обов`язок Новодністровською міською радою виконано не було.

Стосовно питання обраного позивачем способу захисту, суд зазначає таке.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу.

Під час розгляду справи № 826/5327/17 Верховний Суд між іншого вказав на те, що обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту). Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Те саме стосується і обраного позивачем способу захисту своїх порушених прав, яким обрано саме такий спосіб захисту, який може відновити його становище та захистити порушене право щодо вільного володіння майном та законного сподівання на його отримання, які повністю відповідають ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підписаної в Римі 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), ст. ст. 41, 55 Конституції України, ст. 15, 16, 649 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 23, 180, 181 та 187 Господарського кодексу України.

Більш того, з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений не тільки договором або законом, але й судом у визначених законом випадках (ч. 2 ст.16 Цивільного кодексу України).

Саме таке положення про спосіб захисту міститься і в ст. 5 Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно ч. 1 цієї статті Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 ГПК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Даний висновок відповідає та узгоджується із практикою Верховного Суду викладеною у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17.

Наявні ж аргументи у запереченнях відповідача не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального та процесуального права, фактичних правовідносин сторін і зводяться до переоцінки раніше встановлених судами обставин.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно із нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми, а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі" рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.

Правовий аналіз вищевказаних положень чинного законодавства України та фактичних обставин справи і правовідносин сторін у їх сукупності, дає підстави зробити суду об`єктивний висновок про наявність підстав у ТОВ "Капітал" на звернення до господарського суду із відповідним позовом з метою захисту свого права, порушення якого відбулося за відсутності з боку Новодністровської міської ради дій щодо укладання договору купівлі-продажу та для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання відповідачем (Новодністровською міською радою) чи уповноваженим нею органом обов`язку з укладання з позивачем договору купівлі-продажу майна, а також доказів мирного позасудового вирішення між сторонами наявного переддоговірного спору, суд вважає заявлену вимогу позивача про визнання укладеним договору купівлі-продажу частини каркасної споруди другого модуля виробничого корпусу незавершеної будівництвом панчішно-шкарпеткової фабрики (вісь від 21-ї по 23-ю включно), площею 847,20 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Новодністровськ, м-н Дністер , буд.1, корп.3 в запропонованій позивачем редакції, нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та витрати по сплаті судового збору покладає на відповідача.

З огляду на наведене, керуючись статтями 1, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати укладеним договір купівлі-продажу частини каркасної споруди другого модуля виробничого корпусу незавершеної будівництвом панчішно-шкарпеткової фабрики (вісь від 21-ї по 23-ю включно), площею 847,2 кв.м., що знаходиться за адресою м. Новодністровськ, м-н «Дністер» , буд. 1, корп. 3. у такій редакції:

Договір

купівлі-продажу об`єкта комунальної власності

територіальної громади міста Новодністровськ,

що підлягає продажу шляхом викупу

м. Новодністровськ __

---

2019 року

Новодністровьска міська рада (ідентифікаційний код 05398510) в особі міського голови Болдашева А.І., який діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , і надалі іменується Продавець , з одного боку, та Товариство з обмеженою відповідальністю Капітал (ідентифікаційний код 31396856) в особі директора Томнюк Г.П., яка діє на підставі Статуту, і надалі іменується Покупець , з іншої сторони, далі за текстом разом - Сторони , а кожен окремо - Сторона , уклали цей Договір купівлі-продажу об`єкта комунальної власності територіальної громади міста Новодністровськ, що підлягає продажу шляхом викупу, далі за текстом - Договір , про нижчевикладене:

1. Мета та предмет Договору

1.1. Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві окреме індивідуально визначене нерухоме майно: частину каркасної споруди другого модуля виробничого корпусу незавершеної будівництвом панчішно-шкарпеткової фабрики (вісь від 21-ї по 23-ю включно) площею 847,2 кв.м., що знаходиться за адресою м. Новодністровськ, м-н Дністер , буд. 1, корп. 3 (надалі - Об`єкт приватизації ), на підставі рішень Новодністровської міської ради № 5 та № 6 від 01 лютого 2018 року, а Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт приватизації і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі.

1.2. Право власності на Об`єкт приватизації виникає у Покупця з моменту нотаріального посвідчення цього Договору або набрання судовим рішенням законної сили.

1.3. Відповідно до оцінки вартості Об`єкта приватизації (висновку про вартість майна), який затверджений рішенням Новодністровської міської ради № 5 від 01 лютого 2018 року, ціна продажу Об`єкта приватизації шляхом викупу становить 393439,20 (триста дев`яносто три тисячі чотириста тридцять дев`ять грн. 20 коп.) гривень з урахуванням ПДВ, у тому числі ПДВ - 65573,20 (шістдесят п`ять тисяч п`ятсот сімдесят три грн. 20 коп.) гривень.

1.4. Указаний в цьому Договорі Об`єкт приватизації продано з урахуванням ПДВ за 393439,20 грн. (триста дев`яносто три тисячі чотириста тридцять дев`ять грн. 20 коп.).

2. Порядок розрахунків

2.1. Покупець зобов`язаний сплатити 393439,20 (триста дев`яносто три тисячі чотириста тридцять дев`ять грн. 20 коп.) гривень, у тому числі ПДВ 65573,20 (шістдесят п`ять тисячі п`ятсот сімдесят три грн. 20 коп.) гривень, за придбаний Об`єкт приватизації протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору або протягом 30 (тридцяти) банківських днів після набуття чинності рішенням суду про визнання цього Договору укладеним.

Строк оплати може бути продовжений ще на 30 (тридцять) календарних днів за умови внесення Покупцем не менше 50 відсотків від ціни продажу Об`єкта приватизації з урахуванням ПДВ.

2.2. Розрахунки за придбаний Об`єкт приватизації здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку Покупця № НОМЕР_1 в Чернівецькій філії ПАТ КБ ПриватБанк в м. Новодністровськ, МФО 356282, на рахунок Продавця №37182045001204 в ГУДКУ Чернівецької області, МФО 856135.

Плата за Об`єкт приватизації здійснюється на підставі цього Договору.

3. Передача Об`єкта приватизації

3.1. Передача Об`єкта приватизації здійснюється Продавцем Покупцю протягом 5 (п`яти) робочих днів після оплати Покупцем повної вартості Об`єкта приватизації.

3.2. Передача Об`єкта приватизації Продавцем і прийняття Об`єкта приватизації Покупцем здійснюється за актом приймання-передачі, який підписується Сторонами.

4. Права та зобов`язання Сторін

4.1. Покупець має право:

4.1.1. Отримати від Продавця Об`єкта приватизації за актом приймання-передачі.

4.1.2. Зареєструвати права власності на Об`єкт приватизації на підставі нього Договору.

4.1.3. Вимагати від Продавця виконання його обов`язків за цим Договором.

4.1.4. Вимагати від Продавця відшкодування збитків, витрат, тощо, понесених Покупцем внаслідок невиконання та/або неналежного виконання Продавцем своїх зобов`язань за цим Договором.

4.2. Продавець має право:

4.2.1. Отримати оплату від Покупця за викуп Об`єкта приватизації згідно з умовами цього Договору.

4.2.2. Вимагати від Покупця виконання його обов`язків за цим Договором.

4.2.3. Вимагати від Покупця відшкодування збитків, витрат, тощо, понесених Продавцем внаслідок невиконання та/або неналежного виконання Покупцем своїх зобов`язань за цим Договором.

4.3. Кожна Сторона зобов`язується виконувати обов`язки, покладені на неї цим Договором, та сприяти іншій Стороні у виконанні її обов`язків.

4.4. Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору відповідно до чинного законодавства України.

5. Обов`язки Покупця

Покупець зобов`язаний:

5.1. В установлений цим Договором термін сплатити ціну Об`єкта приватизації.

5.2. В установлений цим Договором термін прийняти Об`єкт приватизації за актом приймання-передачі.

5.3. Завершити ремонтні/будівельні роботи на Об`єкті приватизації протягом чотирьох років, з моменту прийняття Об`єкта приватизації за актом приймання-передачі.

5.4. Сплачувати земельний податок або орендну плату за користування або оренду земельної ділянки, на якій розташований Об`єкт приватизації.

5.5. Використовувати Об`єкт приватизації для здійснення господарської діяльності, за виключенням виробничої діяльності, пов`язаної із шкідливим виробництвом.

5.6. Здійснити благоустрій прилеглої до Об`єкта приватизації території.

5.7. Здійснювати заходи щодо збереження навколишнього середовища, забезпечувати дотримання санітарних та екологічних норм під час проведення ремонтних/будівельних робіт на Об`єкті приватизації.

6. Обов`язки Продавця

Продавець зобов`язаний:

6.1. Передати Покупцю Об`єкт приватизації у встановлений у цьому Договорі термін.

6.2. Контролювати виконання умов цього Договору.

6.3. Здійснити всі необхідні дії для нотаріального посвідчення цього Договору.

6.4. Після укладення та нотаріального посвідчення цього Договору, підписання між Сторонами акту приймання-передачі Об`єкта приватизації, сприяти та надавати допомогу Покупцю у здійсненні перереєстрації права власності на Об`єкт приватизації.

7.Відповідальність Сторін

7.1. У разі порушення терміну оплати за Об`єкт приватизації Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу.

7.2. У разі, якщо Продавець протягом 60 (шестидесяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору не передасть Об`єкт приватизації у власність Покупцю, то він зобов`язаний сплатити Покупцю штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від вартості Об`єкта приватизації.

7.3. У разі невиконання Покупцем умов цього Договору Продавець має право у встановленому порядку на розірвання цього Договору та повернення Об`єкта приватизації у комунальну власність.

7.4. Сплата штрафів та неустойок не звільняє Сторони від виконання договірних зобов`язань, передбачених цим Договором.

8. Гарантії та претензії

8.1. Продавець гарантує, що Об`єкт приватизації не входить до переліку об`єктів, які не підлягають приватизації, не є проданим, переданим, заставленим, не перебуває під арештом, судових справ щодо нього немає.

8.2. Перелік проданого майна повинен відповідати акту обстеження Об`єкта приватизації.

9. Ризик; випадкової загибелі об`єкта приватизації

9.1. Ризик випадкової загибелі або випадкового псування Об`єкта приватизації несе Покупець з моменту переходу до нього права власності на Об`єкт приватизації.

10. Вирішення спорів

10.1. Усі спори, що виникають при виконанні умов цього Договору або у зв`язку з тлумаченням його положень, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами.

10.2. Якщо Сторони не досягай домовленості, то спір передається на розгляд компетентних судових органів у порядку, встановленому чинним законодавством України.

11. Форс-мажорні обставини

11.1. Сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов Договору у разі виникнення форс-мажорних обставин.

11.2. У цьому Договорі під обставинами непереборної сили (форс-мажором) розуміються будь-який заколот, повстання, війна, страйк або інший трудовий конфлікт, пожежі, повені або інші стихійні лиха, а також інші обставини, включаючи прийняття державними органами України нових законодавчих актів, котрі Сторони або Сторона не можуть передбачити, на котрі Сторони або Сторона не мають можливості реально впливати і які не залежать від волі Сторони або Сторін.

11.3. Сторона, що зазнала впливу обставин форс-мажору, інформує про це іншу Сторону в письмовій формі впродовж 7 (семи) календарних днів з моменту настання таких обставин, а також вживає всіх необхідних заходів для зведення до мінімуму будь-яких негативних наслідків, викликаних обставинами форс-мажору.

11.4. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Стороною, що знаходиться під впливом форс-мажорних обставин, іншої Сторони про неможливість виконання зобов`язання тягне за собою втрату права посилатися на ці обставини як підставу звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань.

11.5. По завершенні таких обставин Сторона, яка не виконала свої зобов`язання за Договором, повинна виконати їх у терміни, на які було призупинено виконання зобов`язань.

11.6. Сторона не має права посилався на форс-мажорні обставини у випадку, коли вони розпочалися у момент прострочення нею виконання її обов`язку за Договором.

12. Зміни умов цього Договору та його розірвання

12.1. Зміни умов цього Договору здійснюються за погодженням Сторін згідно з чинним законодавством України.

12.2. Одностороння зміна умов цього Договору та/або одностороннє розірвання цього Договору не допускається.

12.3. У разі невиконання однією із Сторін умов цього Договору він може бути розірваний на вимогу іншої Сторони за рішенням суду, а Об`єкт приватизації повернутий у комунальну власність.

13. Витрати

13. Усі витрати, пов`язані з укладанням цього Договору, його нотаріальним посвідченням, реєстрацією та виконанням, бере на себе Покупець.

14. Строк дії Договору та інші умови

14.1. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

14.2. Усі правовідносини, що виникають у зв`язку з виконанням умов цього Договору і не врегульовані ним, регламентуються нормами чинного законодавства України.

14.3. Якщо будь-яке положення Договору стає будь-якою мірою недійсним, нездійсненним чи неповним, воно не повинно впливати на всі інші положення Договору. У таких випадках Сторони повинні без затримки замінити таке положення іншим положенням, яке є законним, виконуваним та найбільш відповідним цілям та економічному змісту положення, яке стало недійсним, неповним та/або нездійсненним.

14.4. Сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними у цьому Договорі реквізитів.

14.5. Підписуючи даний Договір Сторони діють за справжнім своїм волевиявленням, з урахуванням принципу свободи договору, не знаходяться під впливом фізичного, психологічного тиску чи в тяжких обставинах.

14.6. Цей Договір підлягає нотаріальному посвідченню.

14.7. Цей Договір складений українською мовою у 3 примірниках, які мають однакову юридичну силу. Один примірник цього Договору зберігається у справах нотаріуса/нотаріального органу, який здійснює посвідчення цього Договору, а інші два - видаються Сторонам.

14. Юридичні адреси та реквізити сторін

ПРОДАВЕЦЬ . ПОКУПЕЦЬ

Новодністровська міська рада Товариство з обмеженою

відповідальністю Капітал

60236, Чернівецька обл., 60236, Чернівецька обл.,

м. Новодністровськ, мікрорайон м. Новодністровськ, Промбаза,

Діброва будинок 47

ідентифікаційний код в ЄДРПОУ ідентифікаційний код в ЄДРПОУ

05398510 31396856

р/р № 37182045001204 р/р. № НОМЕР_1

в ГУДКУ Чернівецької області в Чернівецькій Філії ПАТ КБ

МФО 856135 ПриватБанк в м. Новодністровськ,

МФО 356282

Міський голова Директор

---

А.І. Болдашев___

---

Г.П. Томнюк

3. Стягнути з Новодністровської міської ради (60236, Чернівецька область, м. Новодністровськ, мікрорайон Діброва , код ЄДРПОУ 05398510) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Капітал (60236, Чернівецька обл., м. Новодністровськ, Промбаза, будинок 47, код в ЄДРПОУ 31396856) 1921,00 грн. судового збору.

4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 29.05.2019 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Чернівецької області.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя М.О. Гурин