Рішення

від 23.05.2019 по справі 360/1750/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 травня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1750/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фермерського господарства Степове про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 41598,86 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 19 квітня 2019 року надійшов вказаний адміністративний позов про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 41598,86 грн.

Позивач вважає, що відповідачем в 2018 році не дотримано нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, на підставі чого позивачем застосовано до відповідача адміністративно-господарську санкцію за 2018 рік в сумі 41549,00 грн та нараховано пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкції за період з 15 квітня 2019 року по 17 квітня 2019 року в розмірі 49,86 грн за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Ухвалою суду від 24.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк. спр. 1-2).

Відповідач позов не визнав, надав заперечення, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог (арк. спр. 30-31).

В обґрунтування зазначив, що відповідачем протягом 2018 року подавалися до районного центру зайнятості звіти про наявність вакансій за формою №3-ПН, у яких зазначалася наявність вакансій для осіб з інвалідністю. Відповідач у 2018 році відвідував ярмарки вакансій для осіб з інвалідністю, що влаштовувалися районним центром зайнятості, що підтверджується довідкою Старобільського районного центру зайнятості №28/4-380 від 14.03.2019. Відповідачем у 2018 році з метою інформування про створені робочі місця для осіб з інвалідністю розміщено оголошення у ЗМІ. Отже, відповідачем належним чином виконуються вимоги нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини соціальної захищеності осіб з інвалідністю, у тому числі щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в письмовому провадженні відповідно до вимог частини дев`ятої статті 205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив такі обставини справи.

Фермерське господарство Степове , код ЄДРПОУ 24853718, є юридичною особою та зареєстроване як роботодавець Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів 12.05.2014 за № 44/251/223, що підтверджується довідкою про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 12.05.2014 № 3422 (арк. спр. 16, 32, 33).

На виконання вимог Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, ФГ Степове подано до ЛОВ ФСЗІ 12.02.2019 звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік, у якому зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 10 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - відсутні; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) - 1; фонд оплати праці штатних працівників (тис. грн) - 830,98; середньорічна заробітна плата штатного працівника (грн) - 83098; сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (грн) - 41549 (арк. спр. 18).

18.02.2019 за вих. № 03-10/126 позивачем на адресу ФГ Степове направлено лист з проханням своєчасно здійснити сплату адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році до 15 квітня 2019 року, не допускаючи нарахування пені за звернення до суду за примусовим стягненням боргу (арк. спр. 17).

Позивачем 21.02.2019 за вих. № 04-02/145 на адресу Старобільського районного центру зайнятості населення направлено запит про те, чи надавалися ФГ Степове до Старобільського районного центру зайнятості населення відомості про вільні робочі місця (вакансії), на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, а також про випадки відмови роботодавцем у працевлаштуванні осіб з інвалідністю, які направлялися центром зайнятості, протягом 2018 року; чи здійснювалося ФГ Степове замовлення до Старобільського районного центру зайнятості на професійне навчання або підготовку особи з інвалідністю у разі відсутності фахівців з потрібними професіями серед зареєстрованих у державній службі зайнятості осіб з інвалідністю (арк. спр. 19).

Листом від 14.03.2018 № 28/4-379 Старобільський районний центр зайнятості населення підтвердив подання відповідачем протягом 2018 року звітів про наявність вакансій для осіб з інвалідністю, замовлень до центру зайнятості на професійне навчання або перепідготовку осіб з інвалідністю не направляв (арк. спр. 20).

За несвоєчасну сплату ФГ Степове адміністративно-господарських санкцій за 2018 рік ЛОВ ФСЗІ нараховано підприємству пеню в сумі 49,86 грн, про що зазначено у розрахунку суми позову, пред`явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів (арк. спр. 21).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з таких вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Фонд соціального захисту інвалідів, відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266 (далі - Положення), є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів.

Згідно з пунктом 6 Положення Фонд відповідно до покладених на нього завдань координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів, у тому числі щодо: реєстрації у них підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю; організації прийому звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до нормативу таких робочих місць, їх аналізу та перевірки правильності в них розрахунків; обліку підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю; збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, тощо.

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-12 (далі - Закон № 875).

Відповідно до статті 7 Закону № 875 законодавство про соціальну захищеність осіб з інвалідністю в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Згідно із частиною першою статті 18 Закону № 875 забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 18 Закону № 875).

Статтею 18-1 Закону № 875 визначено, що особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна.

Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог статті 19 Закону № 875:

- для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця(частина перша);

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частина друга).

Аналіз зазначених положень Закону дає підстави для висновку про те, що обов`язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування полягають у:

а) виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць;

б) створенні для осіб з інвалідністю умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

в) забезпеченні інших соціально-економічних гарантії, передбачених чинним законодавством;

г) наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю;

д) звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, судом встановлено, що обов`язок підприємства зі створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатися пошуком таких осіб для їх працевлаштування. Такий обов`язок покладений на державну службу зайнятості.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 26 червня 2018 року у справі № 806/1368/17 та від 15 квітня 2019 року у справі № 825/699/17.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону № 875).

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону № 875 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Згідно з пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 "Деякі питання реалізації норм Законів України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та "Про зайнятість населення", звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.

Відповідно до пункту 3 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520, форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.

Згідно з пунктом 5 зазначеного Порядку Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

З аналізу вказаних положень законодавства вбачається, що Закон зобов`язує підприємства забезпечити працевлаштування інваліда шляхом створення робочих місць для інвалідів, з урахуванням стану здоров`я, здібностей і професійних навичок інвалідів, направлених на підприємство органами з їх працевлаштування, визначеними статтею 18 Закону № 875.

Судом встановлено, що ФГ Степове подавало у 2018 році до Старобільського районного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" щомісячно у період з січня 2018 року по грудень 2018 року, у яких роботодавцем визначено потребув робочій силі (вакансії) у кількості 1 вакансії двірника (арк. спр. 35-46).

Також відповідач у 2018 році відвідував ярмарки вакансій для осіб з інвалідністю, що влаштовувалися районним центром зайнятості, що підтверджується довідкою Старобільського районного центру зайнятості №28/4-380 від 14.03.2019 (арк.спр.34).

З метою інформування про створені робочі місця для осіб з інвалідністю відповідачем у 2018 році розміщено оголошення у ЗМІ (арк.спр.47-49).

Таким чином, відповідачем створене 1 робоче місце для осіб з інвалідністю та приймалися заходи з працевлаштування таких осіб на вакантні посади у підприємстві.

Відповідач шляхом надання звітів про наявність робочих місць та потребу у працівниках (форма № 3-ПН) інформував центри зайнятості про створені робочі місця та вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Позивач не надав суду доказів на спростування зазначених обставин.

Твердження представника позивача про невжиття відповідачем протягом 2018 року всіх обов`язкових заходів для роботодавців при виконанні нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, наведених в листі Державної служби зайнятості від 14.09.2016 № ДЦ-01-6415/0/616 "Щодо обов`язковості подання форми № 3-ПН та заходів з працевлаштування інвалідів", суд при вирішенні адміністративної справи не враховує, оскільки відповідальність, визначена статтею 20 Закону № 875, настає для роботодавців за не створення у необхідній кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а не за невжиття заходів по пошуку осіб з інвалідністю для працевлаштування, про які йдеться у зазначеному листі.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Згідно із статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Отже, для стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності підприємства складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

В судовому засіданні ж встановлено, що відповідач виконав вказаний норматив в 2018 році, створивши робочі місця для осіб з інвалідністю в необхідній відповідно до вимог чинного законодавства кількості, вжив всі залежні від нього заходи для працевлаштування на створене робоче місце осіб з інвалідністю, отже підстави для застосування до нього адміністративно-господарських санкцій відсутні.

З урахуванням вищевикладеного судом встановлено, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відповідно до вимог статті 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фермерського господарства Степове про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 41598,86 грн відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28 травня 2019 року.

Суддя В.С. Шембелян