Ухвала

від 28.05.2019 по справі 640/5517/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

28 травня 2019 року м. Київ№ 640/5517/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Вінма-Р

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

прийняв до уваги таке:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Вінма-Р із позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у якій позивач просив суд визнати протиправними бездіяльність відповідача, яка виразилася у неприйнятті рішення про зняття арешту з нерухомого майна та зобов`язати його прийняти таке рішення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю Вінма-Р є власником нежитлового приміщення загальною площею 1334,96 м 2 , розташованого за адресою: Вінницька область, Шаргородський район, с. Мурафа, вул. Заводська, 16. За твердженням позивача, на вказане нежитлове приміщення Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України накладено арешт у виконавчому провадженні про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю БМБ на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк Південкомбанк коштів, у якому позивач не є боржником. Накладений арешт перешкоджає позивачеві реалізувати його наміри відчужити нежитлове приміщення.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У розумінні пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, тобто спір у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Вжитий термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності з ч. 1 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Проаналізувавши наведені норми права, суд констатує, що для спорів про зняття арешту з майна, яке особа (не боржник у виконавчому провадженні) вважає своїм, встановлено певний порядок судового вирішення.

У відповідності з пунктом 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Таким чином, спір, який виник між позивачем та органом державної виконавчої служби (у тому числі із її посадовими і службовими особами), з приводу зняття арешту з нерухомого майна не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки за суб`єктним складом та характером правовідносин належить до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Враховуючи викладене, за захистом своїх прав позивачу слід звернутися до Господарського суду Вінницької області.

Висновки суду про те, що спір, який виник між позивачем та органом державної виконавчої служби (у тому числі із її посадовими і службовими особами) з приводу зняття арешту з нерухомого майна не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування норм права, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 (справа № 658/715/16-ц, провадження № 14-299цс 18), від 14.11.2018 (справа № 592/8893/16-ц, провадження № 61-20754 св 18), від 13.03.2019 (справа № 815/615/16, провадження № 11-1037апп18).

Згідно з вимогами пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись положеннями статей пункту 1 частини 1 статті 238, статей 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Вінма-Р до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити позивачу, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції Господарського суду Вінницької області.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів за правилами, встановленими статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Р.О. Арсірій