Постанова

від 28.05.2019 по справі 520/10709/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Сагайдак В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 р. Справа № 520/10709/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Бершова Г.Є.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці ДФС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2019, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 30.01.19 по справі № 520/10709/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН"

до Одеської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №11А500170/2018/000001/2 від 21.06.2018 р.; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №11А500170/2018/00033 від 21.06.2018 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів №11А500170/2018/000001/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №11А500170/2018/00033 від 21.06.2018 р., що прийняті Одеською митницею ДФС є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 року позовні вимоги було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №11А500170/2018/000001/2 від 21.06.2018 р.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №11А500170/2018/00033 від 21.06.2018 р.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що між ТОВ ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН (в якості покупця) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (Китай) (в якості продавця) укладено контракт №CGMI-WH-01(а.с.20-26).

Відповідно до п.1.1 контракту продавець продає, а покупець купує на умовах і в терміни, викладені нижче, товари, які зазначені в додатках, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Пунктом 2.2. контракту передбачено, що ціни включають маркування, експортну упаковку, вартість тари і транспортування до пункту призначення.

Згідно з п.4.1 контакту встановлено, що оплата за цим контрактом повинна проводитись в доларах США на рахунок продавця.

На виконання вимог контракту сторонами укладено додаток №1 від 23.01.2018 р., яким визначено найменування, кількість, характеристику, ціну, умови поставки та порядок оплати за товар, вантажовідправника (а.с.26).

Додатком №1 від 23.01.2018 року до контракту сторони узгодили поставку покрівельних саморізів з висотою головки гвинта 5,0-5,2 мм, з шайбою і цинковим покриттям: розміром 4,8* 19 з шагом різьби # 3 у кількості 3528,000 тис. штук за ціною 3,18 доларів США за тис. шт. (3528,000 х 3,18 =11219,04 дол. США); розміром 4,8*35 з шагом різьби # 1 у кількості 1857,500 тис. штук за ціною 4,09 доларів США за тис. шт. (1857,500 х 4,09 =7597,18 дол. США), всього разом на суму 18 816,22 доларів США.

Пунктом 1.2. додатку №1 в редакції додаткової угоди №2 від28.04.2018 р. встановлено, що умови поставки товарів за цим додатком CFRОдеса/Чорноморськ/Южний, Україна (а.с.25).

На виконання умов додатку №1 (п.1.3.) позивачем платіжним дорученням в іноземній валюті №136 від 29.05.2018 року перераховано 100% попередньої оплати за товар згідно додатку №1 в сумі 18816,22 доларів США на рахунок продавця(а.с.31).

З матеріалів справи встановлено, що 03.10.2017 р. між ПП РоялТрейдІмпекс (в якості декларанта) та ТОВ ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН (в якості довірителя) укладено договір доручення №Р/ВЮ03102017 про надання брокерських послуг(а.с.103-106).

Представником позивача 14.06.2018 р. компанією ПП РоялТрейдІмпекс подано митну декларацію №UA500170/2018/010868 в електронному вигляді.

За цією декларацією митницею надано картку відмови №UA500170/2018/00032 від 19.06.2018 р., оскільки в контракті неповно зазначено умови поставки товару.

У зв`язку з чим, представником ПП РоялТрейдІмпекс подано митну декларацію №UA500170/2018/011352 в електронному вигляді вже разом із додатковою угодою №2 до контракту, якою визначено умови поставки товару.

Разом з митною декларацією представником ПП РоялТрейдІмпекс подано до митного органу: зовнішньоекономічний контракт: копії Контракту № CGMI-WH-01 від 23.01.2018, укладеного з ОСОБА_3 ., ОСОБА_2 (Китай); додатку №1 до нього від 23.01.2018 із зазначенням якісних та кількісних характеристик товару, його ціни, умов поставки та оплати, тощо, додаткова угода №1 від 16.04.2018 р., додаткова угода № 2 від 28.04.2018 р. про доповнення умов поставки товару; рахунок-фактури (інвойсу) №03-18-США від 02.04.2018 року на суму 18816,22 доларів США; банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару: копію платіжного доручення в іноземній валюті № 136 від 29.05.2018 року про перерахування вартості товару у сумі 18816,22 доларів США Продавцю СіхіChuangzhiMachineryIndastryCo., Ltd (Китай) у якості попередньої оплати за додатком №1 від 23.01.2018 до контракту від 23.01.2018(а.с.31).

Разом з митною декларацією також подано: пакувальний лист №03-18-01UA від 02.04.2018 р. коносамент від 28.04.2018 р. №D0118041420, навантажувальний документ №8824 від 05.06.2018 р., сертифікат походження № НОМЕР_1 від 23.04.2018 р., акт про проведення митного огляду №UA500170/2018/010868 від 15.06.2018 р., договір з брокером №Р/ВЮ03102017 від 03.10.2017р., інформація про позитивні результати державних видів контролю № НОМЕР_2 від 14.06.2018 р., копія митної декларації країни відправлення.

Під час оформлення митної декларації №UA500170/2018/011352 від 20.06.2018 р., декларанту було надано електронне повідомлення Одеської митниці ДФС, в якому зазначено: В якості консультації повідомляємо про наступне. У зв`язку із тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів .

Враховуючи вище зазначене, декларанта або уповноважену ним особу зобов`язано відповідно до п. 3 ст. 53 Кодексу для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

20.06.2018 р. декларантом додатково надіслано: виписку по рахунку SWIFT№065 від 29.05.2018; проформу інвойс №03-18-01UA від 23.01.2018; комерційну пропозицію №б.н. від 15.01.2018; виписку по рахунку від 29.05.2018; прайс-лист б.н. від 01.01.2018; звіт про оцінку майна № А-15/06/18/07 від 15.06.2018 р. (а.с.40-55); копії декларацій UA500120/2017/007760 та UA500120/2018/002821.

21.06.2018 р. відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500170/2018/000001/2 та на його підставі складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2018/00033 від 21.06.2018 р. (а.с.17-18).

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН" звернулось до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи, та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №11А500170/2018/000001/2 від 21.06.2018 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №11А500170/2018/00033 від 21.06.2018 р.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на таке.

Так, згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Пунктами 23, 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України передбачено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною 1 ст. 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Виходячи з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Колегією суддів встановлено, що не погоджуючись із визначеною митною вартістю та з метою випуску товарів у вільний обіг позивач здійснив оформлення митної декларації №UA500170/2018/011512 від 21.06.2018р. в порядку ст. 55 Митного кодексу України.

Для підтвердження митної вартості товарів, заявленої у митній декларації №UA00170/2018/011352 від 20.06.2018 р., та керуючись ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України, позивачем листом вих. №0509 від 05.09.2018 р.(а.с.111) надано свої пояснення щодо висновків представника митниці щодо наданих документів та наступні додаткові копії документів: калькуляції ціни товару, що поставлявся б/н від 03.09.2018 р. з перекладом; митної декларації країни відправлення з перекладом; виписки з бухгалтерської документації № 10 від 05.09.2018 р.; виписки по рахунку № НОМЕР_3 від 29.05.2018 р., копія платіжного доручення в іноземній валюті № 136 від 29.05.2018 р.; висновку ДП УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА від 05.09.2018 р. №1789; прайс-листа виробника товару б.н. від 01.01.2018 р. з перекладом.

За результатами розгляду листа позивача листом №4643/10/15-70-19-01 від 20.09.2018 р. (а.с.114-115), повідомлено, що наявні розбіжності скасовані не були та не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій-четвертій ст. 53 Кодексу.

Судом встановлено, що у рішенні про коригування митної вартості товарів від 21.06.2018 р., митним органом зазначено: 1) у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) декларантом не виконані вимоги ст. 254 Кодексу, тобто забезпечити переклад з іноземної мови документів, які підтверджують митну вартість товару та подаються разом з митною декларацією до ДФС; 3) проформа інвойс № 03-18-01UA співпадає з номером комерційного інвойсу та набагато передує додатку №2 від 28.04.2018 до контракту від 23.01.2018 № CGMI-WH-01, але повинна була видаватись після узгодження поставки у договорі. На дату видання інвойсу № 03-18-01UAвід 02.04.2018 діяв п. 3. 1. зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2018 №CGMI-WH-01 згідно якого поставка товару здійснювалась на умовах CFR Одеса/Чорноморськ. Зміни до п.1.1., 1.2. додатку №1 до контракту в частині умов поставок товару на CFR Одеса/Чорноморськ/Южний були узгоджені після видання комерційного інвойсу. У Комерційній пропозиції №б.н. від 15.01.2018 р. відсутній строк дії цієї пропозиції та ціни за одиницю товару не відповідають цінам у інвойсі №03-18-01UAвід 02.04.2018 (вони вище) та у прайс - листі б.н. від 01.01.2018. Прайс - лист №б.н. від 01.01.2018 не містить умов оплати та на момент видання інвойсу строк дії прайс-листа закінчився. У звіті про оцінку майна №А-15/06/18/07 від 15.06.2018 експерт надає висновок про вартість оцінюваного майна станом на 15.06.2018, без оцінки майна станом на період підписання контракту з додатками чи видання інвойсу.

З цього приводу колегія суддів зазначає таке.

Щодо ненадання перекладу з іноземної мови документів, які підтверджують митну вартість товару, суд зазначає, що позивачем листом від 05.09.2018 р. був наданий такий переклад.

Відносно відсутності даних щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого митний орган позбавлений можливості перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, судом встановлено такі обставини.

Пунктом 2.2 контракту встановлено, що ціни включають маркування, експортну упаковку, вартість тари і транспортування до пункту призначення.

При цьому, ціни, які зазначені у додатку №1 (а.с.26), відповідають цінам, що вказані у інвойсі та усіх інших товаро супроводжуючих документах.

Митним органом у рішенні від 21.06.2018 р. також зазначено про невідповідність наданих для митного оформлення документів(див.п.3 рішення): у наданій калькуляції виробника товару не зазначені умови поставки на яких розраховано вартість товару.

Судом встановлено, що в наданій калькуляції зазначено номер контейнеру, в якому відправлено товар, та шляхом співставлення з перевізними документами (коносаментом, пакувальним листом) чітко вбачається, що мова йде саме про товар, поданий до митного оформлення. Відтак жодних розбіжностей між поданими документами не вбачається.

Відносно того, що у наданих копії МД країни відправлення та її перекладі вага нетто товару становить 24 114,81 кг., а ціна - 0,7803 дол. США/кг. При перемноженні загальна сума є більшою, ніж зазначена в копії МД країни відправлення та інвойсі, який подавався до митного оформлення, суд зазначає, що у цій же митній декларації країни відправлення чітко зазначено загальну вартість товару, що підлягав митному оформленню, та при оформленні було переведено ціну товару за тис. шт. в ціну за кг. Та отриману цифру округлено до 4 знаків після коми. Більше того, оскільки загальні вартість товару, що підлягав митному оформленню, співпадає, це не є розбіжностями в поданих документах.

Щодо поданого висновку про вартісні характеристики товару від 05.09.2018 р. №1789, а саме його дати - 04.09.2017 р. представником позивача зазначено, що у висновку допущена описка щодо дати запиту на який його надано.

До того ж, дата, в даному випадку, жодним чином не впливає на його суть та не впливає на достовірність інформації, викладеній в ньому. Предметом експертної оцінки згідно висновку про вартісні характеристики товару від 05.09.2018 р. №1789 були покрівельні саморізи, висота головки гвинта 5,0-5,2 мм з шайбою та цинковим покриттям стандарту ОП47504К , проте, в МД від 21.06.2018 р. №UA500170/2018/011512 відсутня інформація про зазначений стандарт.

У висновку окрім цього також є посилання на конкретний контракт з конкретними додатками, постачальника, інвойс, умови поставки, що виключає помилкове надання висновку щодо інших товарів, а не товарів, що був предметом митного оформлення.

Також митним органом вказано, що проформа інвойс №03-18-01UA співпадає з номером комерційного інвойсу та набагато передує додатку №2 від 28.04.2018 до контракту від 23.01.2018 №CGMI-WH-01.

Колегією суддів встановлено, що до контракту існує лише один додаток, яким узгоджено поставку товару та дві додаткові угоди якими змінено умови контракту та додатку №1. Додаток №1 було сторонами підписано23.01.2018р. та в той же день постачальником видано рахунок-проформу № 03-18-01 UA, згідно якої покупцем здійснюється попередні оплата за товар, а потім, вже як товаро супроводжуючий документ постачальником виписується інвойс, який слідує разом з товаром, має той же номер, що і рахунок-проформа, але датою пізніше. Жодних розбіжностей в цих документах не існує. Та різні дати цих документів цілком виправдані.

Відносно того, що на дату видання інвойсу №03-18-01UAвід 02.04.2018 діяв п.3.1.зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2018 №CGMI-WH-01 згідно якого поставка товару здійснювалась на умовах CFR Одеса/Чорноморськ. Зміни до п.1.1., 1.2. додатку №1 до контракту в частині умов поставок товару на CFR Одеса/Чорноморськ/Южний були узгоджені після видання комерційного інвойсу.

Колегією суддів встановлено, що це в контракті помилково не було зазначено умову доставки до порту ОСОБА_4 . Позивачем роз`яснено, що саме такі умови узгоджувались сторонами в процесі переговорів (будь-який порт України, оскільки саме який порт на ціну перевезення не впливає, на це більше впливає який перевізник буде здійснювати перевезення).

Крім того, митницею зазначено, що у комерційній пропозиції №б.н. від 15.01.2018 відсутній строк дії цієї пропозиції та ціни за одиницю товару не відповідають цінам у інвойсі №03-18-01UAвід 02.04.2018 та у прайс - листі б.н. від 01.01.2018.

Судом встановлено, що комерційну пропозицію було надано 15.01.2018 р. до підписання сторонами контракту та додатку №1 до контракту, та під час узгодження сторонами ціни було узгоджено саме ціну, зазначену в контракті, додатку до нього та прайс-листі. В комерційній пропозиції ціну просто округлено до одного знаку після коми. Згідно загальноприйнятої світової практики комерційна пропозиція має містити відомості, яких достатньо покупцеві для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Тобто, комерційна пропозиція це список, що не може вважатися первинним документом і слугує способом для продавця запропонувати свій товар для продажу конкретному покупцеві.

У рішенні відповідач вказав, що прайс-лист б.н. від 01.01.2018 не містить умов оплати та на момент видання інвойсу строк дії прайс-листа закінчився.

Колегія суддів зазначає, що нормами українського та міжнародного законодавства не встановлено типової форми прайс-листа, та жодним документом не встановлено обов`язкове зазначення в прайс-листі умов оплати. Більше того, постачальник здійснює поставку товару виключно на умовах 100% попередньої оплати та це чітко зазначено в контракті та додатку №1 до нього та цілком відповідає іншим документам, наданим митниці. Прайс-лист діяв у січні місяці, та саме 23.01.2018 р. між сторонами було укладено контракт (протягом дії прайс-листа, з діючими в ньому цінами), та вже на виконання контракту було видано інвойс.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи, та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а тому можна прийти до висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №11А500170/2018/000001/2 від 21.06.2018 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №11А500170/2018/00033 від 21.06.2018 р.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 по справі № 520/10709/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.Є. Бершов Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов