Постанова

від 06.02.2020 по справі 520/10709/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2020 року

Київ

справа №520/10709/18

адміністративне провадження №К/9901/18495/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року (суддя Сагайдак В.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року (головуючий суддя Бершов Г.Є., судді: Ральченко І.М., Катунов В.В.) у справі №520/10709/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН (далі по тексту - позивач, ТОВ ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН ) звернулося до суду з позовом до Одеської митниці ДФС (далі по тексту - відповідач, Митниця), в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UА500170/2018/000001/2 від 21 червня 2018 року;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500170/2018/00033 від 21 червня 2018 року.

Вимоги адміністративного позову обґрунтовано тим, що позивачем було надано усі можливі документи на запит митного органу, водночас, відповідачем не було доведено наявність обставин, які могли б бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року, адміністративний позов задоволено.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що між ТОВ ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН (покупець) та Сіхі Chuangzhi Machinery Indastry Co., Ltd(Китай) (продавець) укладено контракт №CGMI-WH-01 від 23 січня 2018 року (далі - Контракт), відповідно до пункту 1.1 якого продавець продає, а покупець купує на умовах і в терміни, викладені нижче, товари, які зазначені в додатках, які є невід`ємною частиною цього контракту (том 1 а.с.20-26).

Пунктом 2.2. Контракту передбачено, що ціни включають маркування, експортну упаковку, вартість тари і транспортування до пункту призначення. Згідно з пунктом 4.1 Контракту встановлено, що оплата за цим контрактом повинна проводитись в доларах США на рахунок продавця.

До Контракту долучено додаток №1 від 23 січня 2018 року, яким сторони визначили найменування, кількість, характеристику, ціну, умови поставки та порядок оплати за товар, вантажовідправника (том 1 а.с.26), а саме узгоджено поставку покрівельних саморізів з висотою головки гвинта 5,0-5,2 мм, з шайбою і цинковим покриттям на загальну суму 18816,22 дол. США:

- розміром 4,8* 19 з кроком різьби № 3 у кількості 3528 тис. штук за ціною 3,18 дол. США за тис. шт. (3528 х 3,18 =11219,04 дол. США);

- розміром 4,8*35 з кроком різьби № 1 у кількості 1857,5 тис. штук за ціною 4,09 дол. в США за тис. шт. (1857,5 х 4,09 =7597,18 дол. США).

У комерційній пропозиції від 15 січня 2018 року та інвойсі від 2 квітня 2018 року зазначені умови поставки до порту призначення Одеса/Чорноморськ/Южний, Україна (том 1 а.с.27,28). Пунктом 1.2. додатка №1 в редакції додаткової угоди №2 від 28 квітня 2018 року встановлено, що умови поставки товарів за цим додатком CFR Одеса/Чорноморськ/Южний, Україна (том 1 а.с.25).

На виконання умов пункту 1.3 додатку №1 позивач платіжним дорученням в іноземній валюті №136 від 29 травня 2018 року перерахував 100% попередньої оплати за товар згідно з додатком №1 в сумі 18816,22 дол. США на рахунок продавця (том 1 а.с.31).

14 червня 2018 року представником позивача - компанією ПП РоялТрейдІмпекс -подано митну декларацію №UA500170/2018/010868 в електронному вигляді. За вказаною декларацією Митницею надано картку відмови №UA500170/2018/00032 від 19 червня 2018 року.

20 червня 2018 року ПП РоялТрейдІмпекс подано митну декларацію №UA500170/2018/011352, до якої долучено:

- копії Контракту; додаток №1 до Контракту від 23 січня 2018 року із зазначенням якісних та кількісних характеристик товару, його ціни, умов поставки та оплати тощо; додаткову угоду №1 від 16 квітня 2018 року; додаткову угоду № 2 від 28 квітня 2018 року про доповнення умов поставки товару;

- рахунок-фактуру (інвойс) №03-18-UA від 2 квітня 2018 року на суму 18816,22 дол.США;

- копію платіжного доручення в іноземній валюті № 136 від 29 травня 2018 року про перерахування вартості товару у сумі 18816,22 дол. США продавцю у якості попередньої оплати за контрактом;

- пакувальний лист №03-18-01UA від 2 квітня 2018 року, коносамент від 28 квітня 2018 року №D0118041420, навантажувальний документ №8824 від 5 червня 2018 року, сертифікат походження №С183802012290002 від 23 квітня 2018 року, акт про проведення митного огляду №UA500170/2018/010868 від 15 червня 2018 року, договір з брокером №Р/ВЮ03102017 від 3 жовтня 2017 року, інформацію про позитивні результати державних видів контролю №2636792 від 14 червня 2018 року, копію митної декларації країни відправлення.

Під час оформлення митної декларації №UA500170/2018/011352 від 20 червня 2018 року декларанту було надано електронне повідомлення Одеської митниці ДФС, в якому зазначено: В якості консультації повідомляємо про наступне. У зв`язку із тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів .

Враховуючи вище зазначене, декларанта або уповноважену ним особу зобов`язано відповідно до пункту 3 статті 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

20 червня 2018 року декларантом додатково надіслано: виписку по рахунку SWIFT №065 від 29 травня 2018 року; проформу інвойс №03-18-01UA від 23 січня 2018 року; комерційну пропозицію б/н. від 15 січня 2018 року; виписку по рахунку від 29 травня 2018 року; прайс-лист б/н. від 1 січня 2018 року; звіт про оцінку майна № А-15/06/18/07 від 15 червня 2018 року; копії декларацій UA500120/2017/007760 та UA500120/2018/002821 (а.с.40-55).

21 червня 2018 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500170/2018/000001/2 та на його підставі цього ж дня складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2018/00033 (а.с.17-18).

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості Митницею зазначено про виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах, а саме:

- у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- декларантом не виконані вимоги статті 254 МК України, а саме не забезпечено переклад з іноземної мови документів, які підтверджують митну вартість товару та подаються разом з митною декларацією;

- проформа інвойс № 03-18-01UA співпадає з номером комерційного інвойсу та набагато передує додатку №2 від 28 квітня 2018 року до Контракту, тоді як повинна була видаватись після узгодження поставки у договорі;

- на дату видання інвойсу № 03-18-01UA від 2 квітня 2018 року діяв пункт 3.1 Контракту, згідно з яким поставка товару здійснювалась на умовах CFR Одеса/Чорноморськ. Зміни до пунктів 1.1, 1.2 додатку №1 до Контракту в частині умов поставок товару на CFR Одеса/Чорноморськ/Южний були узгоджені після видання комерційного інвойсу;

- у комерційній пропозиції б/н від 15 січня 2018 року відсутній строк її дії, а ціни за одиницю товару не відповідають цінам у інвойсі №03-18-01UA від 2 квітня 2018 року та у прайс-листі б/н від 1 січня 2018 року, який не містить умов оплати та на момент видання інвойсу строк його дії закінчився;

- у звіті про оцінку майна №А-15/06/18/07 від 15 червня 2018 року експерт надав висновок про вартість оцінюваного майна станом на 15 червня 2018 року без оцінки майна станом на період підписання контракту з додатками чи видання інвойсу.

Для підтвердження митної вартості товарів, заявленої у митній декларації №UA00170/2018/011352 від 20 червня 2018 року позивач листом №0509 від 5 вересня 2018 року (том 1 а.с.111) надав свої пояснення та додаткові копії документів: калькуляції ціни товару б/н від 3 вересня 2018 року з перекладом; митну декларацію країни відправлення з перекладом; виписку з бухгалтерської документації № 10 від 5 вересня 2018 року; виписки по рахунку № 065 від 29 травня 2018 року, копію платіжного доручення в іноземній валюті № 136 від 29 травня 2018 року; висновок ДП УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА від 5 вересня 2018 року №1789; прайс-лист виробника товару б/н від 1 січня 2018 року з перекладом.

Листом №4643/10/15-70-19-01 від 20 вересня 2018 року (том 1 а.с.114-115), відповідач повідомив позивача, що наявні розбіжності скасовані не були та не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій-четвертій статті 53 МК України. Зокрема, зазначено, що:

- у наданій калькуляції виробника товару не зазначені умови поставки, на яких розраховано вартість товару;

- надана копія митної декларації країни відправлення та її переклад містять вагу нетто товару та його ціну, яка при перемноженні дає суму більшу, ніж зазначено у цій декларації та інвойсі;

- поданий висновок про вартісні характеристики товару від 5 вересня 2018 року №1789, містять дані щодо дати звернення позивача 4 вересня 2017 року. Предметом експертної оцінки згідно з указаним висновком були покрівельні саморізи, висота головки гвинта 5,0-5,2 мм з шайбою та цинковим покриттям стандарту DIN7504К , але у митній декларації від 21 червня 2018 року відсутня інформація про цей стандарт.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився апеляційний суд, що позивач відповідно до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості надав усі необхідні документи, тоді як Митницею не доведено, що подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З-поміж іншого, суди вказали на наступне:

- відповідний переклад документів було надано декларантом 5 вересня 2018 року;

- співставлення умов Контракту та додатків до нього, калькуляції виробників товару та транспортних документів дає підстави вважати, що мова іде саме про товар, поданий до митного оформлення. З урахуванням відомостей щодо вартості пакування, зазначених у калькуляції, відсутні підстави вважати, що до вартості поданого до митного оформлення товару не було включено зазначені витрати;

- посилання відповідача на невідповідність ціни товару та його ваги у митній декларації країни відправлення та її перекладі, на думку суду, не можна сприймати як розбіжності, оскільки останні виникли внаслідок округлення числових значень;

- зазначення у висновку про вартісні характеристики товару №1789 дати 4 вересня 2017 року є опискою, яка не впливає на достовірність інформації, викладеної у ньому. У висновку містяться посилання на конкретний контракт з додатками, постачальника, інвойс, умови поставки, що виключає помилкове надання висновка щодо інших товарів;

- твердження митного органу про те, що дата проформи-інвойсу №03-18-01UA передує додатку №2 від 28 квітня 2018 року до Контракту, є помилковими, оскільки, як свідчать матеріали справи, до Контракту укладався лише один додаток - №1 від 23 січня 2018 року. Видача цього ж дня проформи-інвойсу, згідно якої покупцем здійснюється попередня оплата товарів, є обґрунтованою, оскільки потім постачальником виписується інвойс з тим же номером, який слідує разом з товаром;

- саме у Контракті помилково не було зазначено умову доставки до порту Южний;

- комерційна пропозиція не може вважатися первинним документом і є лише способом для продавця запропонувати свій товар. Ні норми українського, ні норми міжнародного законодавства не передбачають обов`язкове зазначення умов оплати у прайс-листі. На момент складення інвойсу вже діяв Контракт, а тому суди відхилили доводи Митниці про закінчення строку дії прайс-листа.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Одеська митниця ДФС подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що Рекомендації Європейської економічної комісії ООН Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі (ЕСЕ/TRADE/148) (Женева, вересень 1983 року) (далі - Рекомендації 1983) передбачають необхідність зазначення витрат на пакування та інших витрат не тільки у зовнішньоекономічному контракті, а і в інвойсі, пакувальному листі тощо. Наголошено, що відсутність перекладу митної декларації країни відправлення виключала можливість перевірки Митницею числового значення заявленої митної вартості відповідно до вимог частини першої статті 54 МК України. Надані позивачем додаткові документи також містили численні розбіжності. На переконання скаржника, рахунок-проформа повинен містити в цілому таку ж саму інформацію, що і комерційний рахунок , в тому числі і відомості про угоду, на підставі якої він виданий, що випливає з положень Рекомендацій 1983 та Додатку до рекомендації №1 Формуляр-зразок Організації Об`єднаних Націй для зовнішньоторговельних документів. Керівні принципи для застосування (2001). Решта доводів касаційної скарги є аналогічними аргументам, якими керувалась Митниця при винесенні оскаржуваних картки та рішення про коригування митної вартості.

У поданому відзиві на касаційну скаргу позивач заперечував проти її задоволення та просив залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін як законні та обґрунтовані. На переконання скаржника, право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності розбіжностей, які впливають на числове значення складових митної вартості товарів. Втім, під час декларування товару позивачем таких розбіжностей встановлено не було. Наголошено, що висновком ДП УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА підтверджено митну вартість товару, заявлену позивачем.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.

При цьому, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до підпункту в пункту 1 частини десятої статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Тобто, у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року (справа №160/8775/18).

Як встановили суди, поставка імпортованих позивачем товарів здійснювалася на підставі Контракту від 23 січня 2018 року № CGMI-WH-01, відповідно до пункту 2.2 якого ціни включають маркування, експортну упаковку, вартість тари і транспортування до пункту призначення.

Оскільки за умовами Контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, то згідно з положеннями підпункту в пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не потребують окремого документального підтвердження, а тому посилання відповідача про необхідність відокремлення вартості пакування від вартості товару для правильного визначення митної вартості ввезеного позивачем товару є безпідставними.

Статтею 254 МК України визначено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Таким чином, у разі складення документа, що подається до митного оформлення, або офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, митний орган не вправі вимагати від декларанта перекладу такого документа українською мовою.

Як свідчать матеріали справи, позивачем до митного оформлення подавались документи, складені англійською мовою, а тому вимога Митниці про переклад останніх є такою, що суперечить положенням статті 254 МК України.

Колегія суддів вважає посилання Митниці на приписи Рекомендацій 1983 та Додатку №1 до рекомендацій 2001 недоречними, оскільки означені документи не містять положень про обов`язкову вказівку вартості пакування окремою графою, як і не містять обов`язку щодо здійснення перекладу документів, що супроводжують імпортований товар, мовою країни, в яку завозиться такий товар.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що у відповідача взагалі були відсутні підстави для витребовування додаткових документів у декларанта за відсутності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Сумніви Митниці щодо достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з поданням декларантом додаткових документів, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили, оскільки відповідні зауваження відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у первинних документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватися як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товарів та не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних (сукупності решти відомостей, що викладені в документах) та доказів можна достовірно визначити митну вартість товару.

Відтак, наявність розбіжностей у проформі-інвойсі та Контракті щодо умов поставки товару не може свідчити про неправильне визначення позивачем митної вартості товару, оскільки додатковою угодою №2 від 28 квітня 2018 року було внесено зміни до додатка №1 від 23 січня 2018 року до Контракту, з огляду на допущення помилки в графі умови поставки , а саме замість СFR-Одеса/Чорноморськ/Южний було вказано СFR-Одеса/Чорноморськ.

Відповідачем не доведено, що зазначені недоліки щодо умов поставки вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.

Суди попередніх інстанцій також обґрунтовано вважали помилковими твердження відповідача про те, що прайс-лист не містить умов оплати і на момент видання інвойсу строк його дії закінчився. Так, прайс-лист є документом довільної форми, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UА500170/2018/000001/2 від 21 червня 2018 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500170/2018/00033 від 21 червня 2018 року.

Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 9 КАС України.

Відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною першою статті 341 КАС України.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення у цій справі відповідають, а доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки судів є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року у справі №520/10709/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду