Рішення

від 23.05.2019 по справі 606/176/17

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

606/176/17

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

23 травня 2019 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд

Тернопільської області в складі:

головуючого судді Малярчук В.В.

при секретарі Зіньковській Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , Микулинецької селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування , -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , Микулинецької селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, у якому просить визнати незаконним і скасувати рішення 19-ї сесії 6-го скликання Микулинецької селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області від 20 червня 2012 року № 848 Про розгляд заяви ФО- П ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність шляхом викупу, та укладення договору на внесення авансового платежу в рахунок оплати земельних ділянок для фінансування робіт з проведення експертно - грошової оцінки земельних ділянок по АДРЕСА_1 , визнати незаконним і скасувати рішення 23 -ї сесії 6-го скликання Микулинецької селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області від 21 грудня 2012 року №1084 Про експертно-грошові оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення ФО - П ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 та передачу у власність шляхом викупу , посилаючись на мотиви викладенні у позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та просив задоволити позов.

Представник відповідача ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Так, згідно рішення 19-ї сесії 6-го скликання Микулинецької селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області від 20 червня 2012 року №848 Про розгляд заяви ФО- П ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність шляхом викупу, та укладення договору на внесення авансового платежу в рахунок оплати земельних ділянок для фінансування робіт з проведення експертно - грошової оцінки земельних ділянок по АДРЕСА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 0,2460 га у власність шляхом викупу для обслуговування нежитлових будівель ( прохідної, сушарні пиломатеріалів, лісорозпилювального цеху) по АДРЕСА_1. Також вирішено інші пов`язані з цим організаційні питання.

Згідно рішення 23-ї сесії 6-го скликання Микулинецької селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області від 21 грудня 2012 року №1084 Про експертно- грошові оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення ФО -П ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 та передачу у власність шляхом викупу ФО-П ОСОБА_2 погоджено експертно-грошову оцінку земельних ділянок несільськогосподарського призначення загальною площею 0,2460 га та передано у власність останньому шляхом викупу земельні ділянки загальною площею 0,2460 га, з них: площею 0,0190 га по АДРЕСА_2 за ринковою вартістю 4 927 грн., площею 0,2270 га по АДРЕСА_1 за ринковою вартістю 48 673 грн., на загальну суму 53 600 грн. (пункт 2 рішення); рекомендовано ФО-П ОСОБА_2 провести оплату за земельні ділянки у встановленому цим рішенням порядку та розмірах (пункт 3 рішення); уповноважити селищного голову укласти з ФО-П ОСОБА_2 договори купівлі-продажу земельних ділянок.

Вищевказана земельна ділянка знаходиться на території колективного підприємства Микулинецька фабрика Медобори , на якій, зокрема, розміщені будівля та земельні ділянки належні позивачеві ОСОБА_1

Рішенням Теребовлянського районного суду від 07 травня 2012 року визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю - меблевий цех, складальний та компресорний, загальною площею 459 кв.м, за адресою АДРЕСА_3 .

10 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , та Микулинецької селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області про порушення його права зі сторони Микулинецької селищної ради, яка винесла оспорюванні рішення і вважає, що передаючи у власність вищезазначену земельну ділянку відповідачу ФОП ОСОБА_2 відповідач Микулинецька селищна рада не врахувала знаходження на ній промислової автомобільної дороги, яка використовується для доступу до будівель цілісного комплексу КП "Микулинецька фабрика "Медобори", зокрема, будівель належних позивачеві ОСОБА_1

На думку позивача ОСОБА_1 він є власником земельних ділянок, що є суміжними по відношенню до земельних ділянок, що повинні перейти у власність відповідача ФОП ОСОБА_2 згідно оскаржуваних рішень Микулинецької селищної ради, а тому набуття у власність останнім, земельних ділянок з істотним порушенням вимог законодавства, а саме на підставі технічної документації, яка не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, порушує права позивача у справі.

Згідно із пунктами д і є ч.1 ст. 56 Закону України "Про землеустрій" (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) технічна документація з землеустрою щодо сладання документів, що посвідчують право на земельну ділянку включає в себе акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання та кадастровий план земельної ділянки.

Відповідно до п. б ч.1 ст. 198 Земельного кодексу України кадастрова зйомка включає в себе погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, а тому це порушує права позивача ОСОБА_1 на мирне володіння та користування своєю приватною власністю.

Однак, на думку суду твердження позивача, щодо порушення права позивача на проїзд до належних йому на праві приватної власності будівлі та земельних ділянок є голослівним, необгрунтованим та безпідставним.

В матеріалах справи міститься і досліджувався в якості доказу висновок експертів за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз № 2/15-22 від 20.07.2005 року, яким встановлено, що на території колишнього колективного підприємства "Микулинецька фабрика "Медобори", згідно плану його забудови , зокрема, на частині цієї території - земельній ділянці, яка передається у власність фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2 згідно рішеннь, які оскаржуються, спеціально спроектовані, побудовані та облаштовані автомобільні дороги відсутні, разом з тим на цій території існують проїзди між усіма сусідніми будівлями, які забезпечують доступ до усіх розташованих на досліджуваній території будівель та споруд, зокрема між будівлями позивача та відповідача.

В матеріалах справи містяться і досліджувалися в якості доказів зображення з Публічної кадастрової карти України з яких вбачається, що земельні ділянки позивача та відповідача не є суміжними і взагалі не мають спільних точок дотику. З даних зображень вбачається і вище згаданою експертизою підтверджується, що між земельними ділянками позивача та відповідача існують проїзди, які забезпечують доступ до усіх розташованих на території колишнього колективного підприємства "Микулинецька фабрика "Медобори" будівель та споруд.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 11.01.2018 року, яку позивачем долучено до позовної заяви в якості доказу, вбачається, що позивач набув у власність дві земельні ділянки, одну 23.10.2014 року, а іншу 24.06.2016 року. Однак проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу розроблявся та затверджувався спірними рішеннями у 2012 році, коли позивач власником не був, а тому його право не могло бути порушене.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється у вигляді: схеми, проекту, робочого проекту, технічної документації. Технічна документація, що є окремим видом документації із землеустрою не складається при відведенні земельних ділянок. Технічна документація складається у чітко визначених законом випадках. При відведенні земельної ділянки у власність складається проект, а не технічна документація.

За таких обставин посилання позивача в судовому засіданні на пункти д і є ч.1 ст. 56 Закону України "Про землеустрій" та п. 6 ч.1 ст. 198 Земельного кодексу України є безпідставним, оскільки стосується виключно технічної документації і не має жодного відношення до проекту відведення земельної ділянки. Технічна документація в даному випадку не складається і не складалась.

Більше того, позивач, під час розгляду по справі заявив клопотання про проведення експертизи у справі щодо технічної документації, якої не існувало. В подальшому експерт здійснив дослідження незасвідченої копії проекту відведення спірної земельної ділянки на предмет його відповідності вимогам, що ставляться до технічної документації, що не стосується предмету позову.

З урахування наведеного суд не приймає як належний і допустимий доказ висновок експерта за результатами проведення земельно - технічної експертизи № 497/17-22 від 21 серпня 2019 року про невідповідність розробленої технічної документації вимогам законодавства.

В судовому засіданні представник позивача стверджував, що межі спірної земельної ділянки із суміжними землекористувачами позивачем ОСОБА_1 , згідно з проектом землеустрою не було погоджено, що призвело до порушення прав позивача в подальшому при винесенні Микулинецькою селищною радою оспорюваних рішень. Вказані твердження суд до уваги не приймає.

Так, згідно проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність шляхом викупу загальною площею 0,2460 (0,0190 +0,2270 ) га ФО-П ОСОБА_2 для обслуговування нежитлових будівель прохідної, сушарні пиломатеріалів та лісо розпилювального цеху за адресою АДРЕСА_1 розроблений ФОП ОСОБА_8 згідно з рішеннями сесій Микулинецької селищної ради від 04.04.2012 року № 807 Про розгляд заяв ПП ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу для обслуговування нежитлової будівлі (прохідної) по АДРЕСА_2 та № 808 „Про розгляд заяв ПП ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу для обслуговування нежитлових будівель сушарня пиломатеріалів, лісорозпилювальний цех) по АДРЕСА_1" та договором № 22 від 18.04.2012 р. Запроектовані до відведення земельні ділянки межують: землі Микулинецької селищної ради; землі гр. ОСОБА_9 землі гр. ОСОБА_10 землі гр. ОСОБА_2

Таким чином у судовому засіданні не знайшли підтвердження обставини порушення прав позивача ОСОБА_1 відповідачами щодо непогодження з ним, як суміжним користувачем меж земельних ділянок, що стосується предмета спору.

В судовому засіданні представник позивача стверджував, що проїзди не підлягають передачі у приватну власність, а тому вважає, що рішення однозначно є незаконним.

Разом з тим, позивач та його представник не надали суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження, що відповідачу ОСОБА_2 було передано у приватну власність проїзд.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо); землі під залізницями, автомобільними дорогами, об`єктами повітряного і трубопровідного транспорту; землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом; землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом; землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом; земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування; земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об`єктів, або на земельних ділянках дна водних об`єктів; землі під об`єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.

Однак, відсутні будь-які докази на підтвердження того, що в межах спірної земельної ділянки існує проїзд. Відсутні будь-які докази на підтвердження того, ким, коли і на підставі чого було визначено місце і межі проїзду. Більше того чинне законодавство визначає мінімально допустимі межі пожежного проїзду, які повністю дотримані між будівлями позивача та відповідача, що підтверджується висновками судової експертизи, а саме, експертами було вказано, що відповідно до Нормативного акта з пожежної безпеки А.01.001-2004 "Правила пожежної безпеки в Україні": п. 4.1.3. Забороняється довільно зменшувати нормативну ширину доріг та проїздів. Якщо в проїзді не влаштовано дорогу, то допустима нормативна ширина такого проїзду між промисловими та виробничими будівлями повинна бути не менше ніж 3,5 метри.

Ширину проїзду допускається зменшувати до нормативно визначеної межі, яка становить 3,5 метри. Довільно зменшувати ширину проїзду, внаслідок чого він стає вужчим ніж 3,5 метри не допускається. На спірній території ширина проїзду у найвужчій його частині становить 4,25 метри, тобто є значно більшою за нормативно допустимі межі, іншими словами проїзд існує, відповідає встановленим нормам і в будь-чию власність не передавався.

Разом з тим, зацитована норма відноситься виключно до земель загального користування населених пунктів. Однак, спірні землі ніколи не перебували в загальному користуванні населеного пункту, знаходяться на огородженій території колишнього підприємства і у відкритому доступі не перебували та не перебувають.

Позивач в судовому засіданні вказав, що Микулинецька селищна рада не мала права надавати у приватну власність проїзди, які знаходяться у загальному користуванні.

Однак, згідно публічної кадастрової карти України цільове призначення ділянки кадастровий номер НОМЕР_4 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, маштабнобудівної та іншої промисловості.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Однак, у судовому засіданні, із врахуванням обраного способу захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, позивачем ОСОБА_1 не доведено порушення його права з сторони відповідачів ОСОБА_2 та Микулинецької селищної ради шляхом винесення вище вказаних оспорюваних рішень.

Таким чином враховуючи вище наведене, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , Микулинецької селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування слід відмовити у зв`язку з безпідставністю позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, ст. 83, 155, 198 Земельного кодексу України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , Микулинецької селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування відмовити у зв`язку з безпідставністю позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів через Теребовлянський районний суд.

Розяснити учасникам справи, що інформацію щодо справи що розглядалася вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://tr.te.court.gov.ua .

Головуючий: