Постанова

від 27.05.2019 по справі 584/585/18

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2019 року

м.Суми

Справа №584/585/18

Номер провадження 22-ц/816/2959/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенко В. І.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство Суми - Авто ,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Фалькон - Авто ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Буринського районного суду Сумської області від 06 березня 2019 року в складі судді Куцан В.М., ухваленого у м. Буринь, повне судове рішення складено - 15 березня 2019 року,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , у травні 2018 року звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з Приватного акціонерного товариства Суми - Авто на свою користь 120301,86 грн. неустойки за невиконання вимоги про надання в користування аналогічного товару, нараховану в період з 24.04.2018 року по 03.05.2018 року, 252633,90 грн. неустойки за невиконання вимоги про надання аналогічного товару у період з 04.05.2018 року по 25.05.2018 року; 216543,34 грн. неустойки за затримку усунення недоліків автомобіля у період з 08.05.2018 року по 25.05.2018 року. Що разом становить 589479,10 грн. 28.09.2018 року позивач знову подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача неустойку в загальному розмірі 709780 грн. 96 коп., в прийнятті якої, ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 05.03.2019 року було відмовлено .

Свої вимоги мотивує тим, що 18.03.2016 року між ним та Приватним акціонерним товариством Суми - Авто було укладено договір купівлі - продажу автомобіля від 18.03.2016 року № 414303- Y05085. Відповідно до умов вищезазначеного договору відповідач, серед іншого, взяв на себе гарантійні зобов`язання стосовно проданого автомобіля, які обмежуються спливом періоду 60 місяців або пробігом 150 000 км. з дати його продажу. 23.04.2018 року позивачем була виявлена несправність вказаного автомобіля, а тому він звернувся до відповідача з вимогою про безоплатне усунення недоліку та надання йому товару аналогічної марки на час проведення ремонту. Відповідач прийняв транспортний засіб на ремонт, проте відмовив у вимозі про надання позивачу товару аналогічної марки на час проведення ремонту, а тому останній вважає, що з відповідач повинен сплатити йому неустойку за ненадання товару аналогічної марки та несвоєчасне проведення ремонту його автомобіля.

Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 06.03.2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу про відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог та оскаржуване рішення і ухвалити нове про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції про відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних була прийнята помилково, оскільки по даній справі були задоволені відводи складу суду першої інстанції, а тому її розгляд щоразу починався спочатку, що надавало позивачу право на збільшення позовних вимог. Крім того, вказує, що місцевим судом помилково встановлено, що відповідач прийняв на гарантійний ремонт автомобіль саме 23.05.2018 року, вважає що даний строк необхідно підліковувати від 23.04.2018 року, також зазначає, що утворення обмінного фонду в недостатній кількості чи його відсутність не можуть бути підставами для невиконання вимог споживача про надання на час ремонту товару аналогічної марки.

Відповідачем Приватним акціонерним товариством Суми - Авто надано відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє зазначає, що суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог та обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог. Просив суд у задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити.

Третьою особою товариством з обмеженою відповідальністю Фалькон - Авто було надано до суду відзив, в якому останнє просило суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі, а оскаржувані судові рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідач апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання в якому просив слухати справу без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка представника позивача належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не є перешкодою для розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач фактично прийняв на гарантійний ремонт транспортний засіб позивача без письмової заяви останнього саме 23.05.2018 року, а від так ним не порушено строку проведення гарантійного ремонту транспортного засобу. Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач виявивши відповідні пошкодження автомобіля, міг здійснити їх ремонт лише після отримання відповідних запчастин на заводі - виробнику транспортного засобу. Більш того, відповідач не зобов`язаний створювати обмінний фонд, а отже і надавати позивачу товар аналогічної марки на час ремонту його автомобіля.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду виходячи з наступного.

Як вбачається із цивільної справи, 18.03.2016 року між ОСОБА_1 та ПрАТ Суми - Авто укладено договір купівлі - продажу за № 414303- Y05085 . Відповідно до умов вищезазначеного договору продавець зобов`язався передати у власність покупця автомобіль марки КІА Sorento 2.2D EX 4WD 5dr 7 seath 6A/T C5W72FC5GG, а останній прийняти та оплатити його. Серед іншого відповідач взяв на себе гарантійні зобов`язання стосовно проданого автомобіля, які обмежуються спливом періоду 60 місяців або пробігом 150 000 км. з дати його продажу (а.с. 16-20). 23.04.2018 року позивачем була виявлена поломка вказаного транспортного засобу, зокрема, несправність управління стоянкового гальма. В зв`язку з цим позивач звернувся до відповідача з вимогою про безоплатне усунення недоліку, а також надання йому товару аналогічної марки на час проведення ремонту. (а.с. 24).

Вирішуючи питання початку перебігу строку на гарантійний ремонт автотранспортного засобу позивача, колегія суддів виходить із наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Згідно з ст. 252 строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

За правилами ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. (ч. 1 ст. 255 ЦК України)

Відповідно до частини 3 ст. 251 ЦК України строк може бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Частиною 3 ст. 709 ЦК України вимога покупця про безоплатне усунення недоліків товару підлягає задоволенню продавцем або виготовлювачем протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк.

Листом від 16.05.2018 року відповідач повідомив позивача про те, що з метою проведення ремонту автомобіля, ним було замовлено електронний блок ЕРВ (електроручник). Станом на 16.05.2018 року (день направлення листа позивачу) ця запчастина до відповідача не надійшла, оскільки була відсутня на всіх складах України та Європи, а тому її поставка очікувалася останнім від заводу виробника. (а.с. 39)

Згідно з п. 1.6. Гарантійних зобов`язань (додаток 2 до договору від купівлі - продажу автомобіля №414303-Y05085 від 18.03.2016 року) гарантійний ремонт автомобіля виконується протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з моменту фактичного надання автомобіля на СТО Дилера за умови наявності необхідних запчастин у Дилера. У разі відсутності у Дилера необхідних запчастин, перебіг строку гарантійного ремонту починається з моменту отримання Дилером відповідних запчастин та додаткового погодження з покупцем не потребує. Таким чином, сторонами було визначено та погоджено строк гарантійного обслуговування, початок його перебігу та спливу в договірному порядку. Так, сторони визначили початок його перебігу з дня отримання відповідачем відповідних запчастин, що необхідні для проведення ремонту автомобіля позивача.

З видаткової накладної від 22.05.2018 року (а.с.84) вбачається що відповідач отримав необхідну для ремонту транспортного засобу позивача запчастину 22.05.2018 року, а ремонт виконав 25.05.2018 року, про що свідчить акт виконаних робіт (а.с. 45).

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, стосовно того, що строк початку гарантійного ремонту автотранспортного засобу позивача необхідно відраховувати починаючи з 23.05.2018 року, тобто з наступного дня після отримання відповідачем необхідної автозапчастини, а отже, підстави для застосування до відповідача неустойки за затримку усунення недоліків автомобіля відсутні.

Крім того, відповідно до ч. 3, 5 ст. 709 ЦК України, на вимогу покупця на час ремонту йому має бути наданий у користування аналогічний товар, незалежно від моделі, з доставкою. За кожний день прострочення продавцем або виготовлювачем усунення недоліків товару і невиконання вимоги про надання в користування аналогічного товару на час усунення недоліків продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару.

Абзацом 2 ч. 9 ст. 8 Закону України Про захист прав споживачів встановлено положення про те, що на письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані створювати (мати) обмінний фонд товарів. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару. Таким чином, надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі здійснюється виключно із обмінного фонду.

Постановою кабінету Міністрів України від 19.03.1994 року № 172 Про реалізацію окремих положень Закону України Про захист прав споживачів затверджено перелік товарів з яких виробники разом з продавцями на договірній основі утворюють обмінний фонд, для надання їх в тимчасове користування споживачам на час гарантійного ремонту куплених ними товарів (за додатком 2). Однак, у вказаному переліку відсутній такий товар, як автомобіль.

З огляду на викладені правові норми колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у відповідача відсутній обов`язок створювати обмінний фонд, а відтак і надавати на час ремонту автомобіля в користування позивачу товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки укладеним сторонами договором купівлі-продажу автомобіля були узгоджені сторонами умови та порядок виконання гарантійних зобов`язань, якими визначено термін настання гарантійного строку, що не суперечить Закону України Про захист прав споживачів та має пріоритетність у застосуванні в частині урегульованих ним правовідносин між сторонами, то суд першої інстанції правильно зробив висновок, що строк початку гарантійного ремонту автотранспортного засобу позивача необхідно відраховувати починаючи з часу отримання запчастини, необхідної для заміни - з 23.05.2018 року, а ні з часу проходження проведення діагностики автомобіля, під час якої було виявлено непрацездатність електронного блоку стоянкового гальма автомобіля.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач не позбавлений права вимагати відшкодування у разі понесених витрат, що обумовлені неможливістю використання проданого йому товару.

Таким чином, з доводів апеляційної скарги та наданих до суду доказів не вбачається неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а також невірного встановлення фактичних обставин справи.

Доводи апеляційної скарги стосовно ухвали суду першої інстанції від 05.03.2019 року про відмову позивачу у прийнятті його заяви про збільшення позовних вимог заслуговують на увагу.

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 10.05.2018 за позовною заявою ОСОБА_1 було відкрито провадження у справі і призначено до судового розгляду на 01.06.18 за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ЦПК України позивач до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, позивач має право збільшити розмір позовних вимог.

За змістом частини 2 ст. 279 цього Кодексу розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

25.05.2018 до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог і на першому судовому засіданні, яке відбулось 15.06.2018, ухвалою суду така заява прийнята до розгляду.

На наступному судовому засіданні 18.07.18 розгляд справи було розпочато по суті і оголошено перерву, але у наступному судовому засіданні після перерви, яке відбулось 18.09.18, було задоволено клопотання про відвід головуючому судді у справі.

24.09.18 знову призначений у справі головуючий суддя призначив розгляд справи на 02.10.2018 за правилами спрощеного позовного провадження.

Друга заява позивача про збільшення позовних вимог від 27.09.18 надійшла до суду 28.09.2018р., т.т. ще до першого судового засідання у новому складі суду.

Але через задоволення клопотання про відвід головуючому у справі судді і після третього електронного розподілу справи, її було призначено до судового розгляду на 30.10.2018 за правилами спрощеного позовного провадження.

У призначений час в судовому засіданні знову була задоволена заява про відвід головуючому у справі судді і через неможливість утворення нового складу суду відповідно до ч.4 ст.31 ЦПК України за розпорядженням голови Путивльського райсуду розгляд справи передано до Буринського районного суду Сумської області і призначеним суддею цього суду призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 26.12.2018

Отже, колегія суддів вважає, що оскільки судовий розгляд справи у зв`язку із зміною складу суду починається з початку, а саме вчиненням судом процесуальної дії - постановлення ухвали щодо призначення справи до судового розгляду із визначенням правил позовного провадження(загального або спрощеного), позивач мав процесуальне право на збільшення позовних вимог до першого судового засідання у складі головуючого судді Буринського районного суду Сумської області і підстав для відмови у її прийнятті до розгляду не було.

Однак, враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, вказані порушення суду першої інстанції норм процесуального права не дають підстав для скасування законного і обґрунтованого рішення місцевого суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення

Рішення Буринського районного суду Сумської області від 06 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29 травня 2019 року

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: О.Ю. Кононенко

В.І. Криворотенко