Ухвала

від 13.05.2019 по справі 759/5702/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

13 травня 2019 року

м. Київ

справа № 759/5702/16-ц

провадження № 61-7192ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С.П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 18 березня 2019 року в справі за позовом приватного акціонерного товариства Спільне підприємство Партнер до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, 3 % річних та індексу інфляцій за фактичне користування послугами,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ Спільне підприємство Партнер звернулося до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 , та з урахуванням уточнень просило стягнути з відповідача на користь ПАТ Спільне підприємство Партнер загальну суму заборгованості за користування гаражними боксами станом на 30 серпня 2018 року у розмірі - 59 069,64 грн, з яких: сума боргу за гаражний бокс АДРЕСА_2 у розмірі 24 450 грн; 3 951,94 грн - інфляційні втрати за період з серпня 2014 року по серпень 2018 року; 503,76 грн - 3% річних за період з 04 серпня 2014 року по 30 серпня 2018 року; за гаражний бокс № 53 по АДРЕСА_2 сума боргу в розмірі - 24 450,00 грн, 3 951,94 грн - інфляційні втрати за період з серпня 2014 року по серпень 2018 року; 503,76 грн - 3% річних за період з 04 серпня 2014 року по 30 серпня 2018 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на балансі позивача знаходяться напівпідземні гаражі на 58 машиномісць на дільниці № 35 ж/м Біличі ХІІІ мкр. АДРЕСА_2 . Відповідач є власником гаражних боксів під №№ АДРЕСА_2 та є споживачем наданих підприємством Спільне підприємство Партнер послуг. В порушення норм діючого законодавства відповідач не виконує своїх обов`язків по своєчасному внесенню плати за користування гаражними боксами, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з серпня 2014 року по 30 серпня 2018 року.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 вересня 2018 року позов ПАТ Спільне підприємство Партнер задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Спільне підприємство Партнер суму боргу у розмірі - 24 450 грн, інфляційні втрати у розмірі - 3 951,94 грн, 3 % річних у розмірі - 503,76 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 березня 2019 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 вересня 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Спільне підприємство Партнер суму боргу у розмірі - 13 582,21 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 793,04 грн, 3 % річних у розмірі - 318, 46 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 18 березня 2019 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено, що з 01 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 921,00 грн.

Предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості у розмірі 59 069,64 грн.

Таким чином ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 192 100,00 грн (1 921,00 грн х 100).

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої

статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Малозначна справа є такою в силу вимог закону, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN,

№ 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у загальних положеннях цього Кодексу, то вона поширюються й на касаційне провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, постанову Київського апеляційного суду від 18 березня 2019 року прийнято у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 18 березня 2019 року в справі за позовом приватного акціонерного товариства Спільне підприємство Партнер до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, 3 % річних та індексу інфляцій за фактичне користування послугами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. П. Штелик