Рішення

від 03.03.2010 по справі 2-164-2010

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

        Справа № 2-164/2010р.

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    03 березня 2010 року                                                             смт. Красногвардійське

    Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді – Проскурні С.М.,

при секретарі – Грабовенко К.А.,

за участю: прокурора – Харути В.В.,

                  позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Красногвардійське цивільну справу за позовом прокурора Красногвардійського району АР Крим в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

    Прокурор в інтересах ОСОБА_1 08 вересня 2009 року звернувся до суду               з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди.

    Вимоги мотивовані тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у липні 2008 року була усна домовленість про проведення ремонту в квартирі ОСОБА_1 Остання передала ОСОБА_2 гроші в сумі 2000 грн. на придбання будівельних матеріалів. ОСОБА_2 були придбані будівельні матеріали на суму 400 грн., інші гроші, що залишились в сумі 1600 грн., ОСОБА_2 витратив на власні потреби, ремонт               в квартирі не завершив. Відповідно до письмової розписки ОСОБА_2 зобов’язався повернути ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1600 грн. до 31.12.2008р. Постановою від 21.03.09 було відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст.190 КК України на підставі п.2 ст.6 КПК України. Діями відповідача позивачці заподіяно матеріальну шкоду.  

    У судовому засіданні прокурор підтримала позов, заявлений в інтересах ОСОБА_1, просила стягнути з ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної ОСОБА_1, 1600 грн., отриманих для придбання будівельних матеріалів для проведення ремонту в квартирі позивачки.    

    Позивачка у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, в обгрунтування яких зазначила, що у липні 2008 року домовилася з ОСОБА_2 про проведення в її квартирі ремонту, дала на придбання будівельних матеріалів 2000 грн., на 400 грн. з яких                  ОСОБА_2 придбав будівельні матеріали, а інші 1600 грн. не повернув і ремонту                    не завершив. Взяте на себе зобов’язання по поверненню грошей в сумі 1600 грн. до 31.12.2008р. за розпискою ОСОБА_2 не виконав, гроші до даного часу їй не повернув. Просила позовні вимоги задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 на її користь 1600 грн., отриманих останнім за ремонт квартири.          

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомляв, заперечень стосовно позовних вимог не надав. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

    Вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Судом встановлено, що за усною домовленістю між сторонами у липні 2008 року ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 2000 грн. для придбання будівельних матеріалів для проведення в її квартирі ремонту. З вказаної суми ОСОБА_2 придбав будівельних матеріалів на 400 грн., інші 1600 грн. витратив на власні потреби. На прохання ОСОБА_1 повернути гроші відповідач ніяк не реагує, від зустрічей та телефонних дзвінків ухиляється.    

Відповідно до розписки ОСОБА_2 зобов’язався повернути гроші в сумі                       1600 грн., отримані від ОСОБА_1 за ремонт, до 31 грудня 2008 року (а.с.6).  

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом досліджено відмовний матеріал за № 552 за 2009 рік за фактом шахрайських дій ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 У порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст.190 КК України по відношенню до ОСОБА_2 постановою від 21.03.09 відмовлено.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2, які є у відмовному матеріалі, підтверджується, що він отримував від ОСОБА_1 гроші в сумі 2000 грн. для придбання будівельних матеріалів для проведення в її квартирі ремонту. Розпочавши роботу 22.07.08, придбав будівельних матеріалів на суму 400 грн. Гроші, що залишилися    в сумі 1600 грн., витратив на власні потреби. Ремонт в квартирі ОСОБА_1                   не закінчив, повернути гроші не може у зв’язку з відсутністю постійного заробітку.          

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

    Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі в межах заявлених вимог.

    Враховуючи, що відповідачем не виконане взяте на себе зобов'язання по поверненню одержаної від ОСОБА_1 грошової суми в розмірі 1600 грн., суд вважає, що право позивача порушено, у зв’язку з чим з ОСОБА_2 підлягає стягненню заподіяна ним матеріальна шкода в розмірі 1600 грн.

    Згідно зі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню в доход держави судові витрати в сумі 171,00 грн., що складаються з судового збору в розмірі 51,00 грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.  

Керуючись статтями 509, 525, 526, 610, 611, 625 ЦК України, статтями 10, 11, 60, 80, 81, 88, 169, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов прокурора Красногвардійського району АР Крим в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 1600 грн. (Одна тисяча шістьсот грн. 00 коп.).

    Стягнути з  ОСОБА_2 в доход держави судовий збір в розмірі  51,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду       АР Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя