Рішення

від 15.05.2019 по справі 120/4480/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

15 травня 2019 р. Справа № 120/4480/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Гродської В.О.,

за участю представників сторін:

позивача: Літаєвої І.А.,

відповідача: Попик О.О., Остапенка О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом:

приватного підприємства "Олсія Капітал"

до Міністерства юстиції України;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - арбітражний керуючий ОСОБА_1

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом приватного підприємства "Олсія Капітал" до Міністерства юстиції України у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 27.02.2019, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність працівників Міністерства юстиції України щодо не вчинення необхідних дій у зв`язку з набранням постановою Вищого адміністративного суду України від 24.02.2016 року у справі №К/800/11961/15 законної сили.

- зобов`язати працівників Міністерства юстиції України невідкладно видати наказ "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ", та внести відповідні відомості до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) у зв`язку з набранням постановою Вищого адміністративного суду України від 24.02.2016 року (провадження №К/800/11961/15) у справі №826/13669/14 законної сили, якою встановлена правомірність рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України від 29.09.2014 року (оформлене протоколом №19/09/14) в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Ухвалою суду від 12.12.2018 позовну заяву залишено без руху.

27.12.2018 через відділ прийому суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви та заяву про поновлення строку звернення до суду.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, представником позивача подано заяву від 27.12.2018. Обґрунтовуючи пропуск строку звернення до суду з даним позовом позивачем зазначено, що підставою звернення до суду з позовом стало, як зазначає позивач, протиправна бездіяльність відповідача, щодо не вчинення ним необхідних дій у зв`язку з набранням постановою Вищого адміністративного суду України від 24.02.2016 року у справі №К/800/11961/15 законної сили. Вказана бездіяльність порушує інтереси позивача, адже, саме до компетенції Міністерства юстиції України належать повноваження на анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника мана, керуючого санацією, ліквідатора), у зв`язку із здійсненням покладених на відповідача владних управлінських функцій. Дані обставини і стали причиною звернення до суду з даним позовом.

Так, позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду з даним позовом зазначено наступне.

11.06.2018 року позивачем було отримано листа від відповідача, з якого вбачається, на думку позивача, протиправна бездіяльність працівників Міністерства юстиції України, яка полягає у невжитті заходів щодо виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 24.02.2016 року у справі №К/800/11961/15, якою задоволено касаційну скаргу Міністерства юстиції України щодо правомірності рішення, прийнятого Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України від 29.09.2014 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого до арбітражного керуючого ОСОБА_1, який на даний час є арбітражним керуючим (ліквідатором) у справі Господарського суду Вінницької області №10/52-05 про банкрутство підприємства "Вінницький консервний завод", в якій головою комітету кредиторів є приватне підприємство "Олсія Капітал".

У зазначеному листі відповідача з незрозумілих причин відсутня інформація про те, що постановою Вищого адміністративного суду України від 24.02.2016 року встановлена правомірність рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України від 29.09.2014 року в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, хоча Міністерство юстиції України було стороною (відповідачем) у даній справі, крім того, саме за касаційною скаргою Міністерства юстиції України Вищим адміністративним судом України прийнято постанову від 24.02.2016 року.

У вказаному листі зазначено лише, що наказом Міністерства юстиції України від 30.03.2015 скасовано наказ Міністерства юстиції України від 10.11.2014 №1883/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 " та внесено відповідні відомості до Реєстру на підставі ухвали апеляційного адміністративного суду 19.02.2015, при цьому, в листі не зазначено жодної дії, вчиненої працівниками Міністерства юстиції України на підставі постанови Вищого адміністративного Суду України від 24.02.2016 року. Зазначений лист Відповідача був відправлений на адресу позивача 04.06.2018 року, що підтверджується печаткою на поштовому конверті.

Враховуючи викладене, а також в зв`язку з тим, що позивачем оскаржується бездіяльність відповідача відповідно до звернення приватного підприємства "Олсія Капітал" від 10.05.2018 року, то позивач вважає, що строк оскарження бездіяльності Міністерства юстиції України, яка слідує з відповіді, направленої 04.06.2018 року та отриманої позивачем 11.06.2018 року, не пропущений, тому позов подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.

З огляду на вказані обставини, судом визнано поважними підстави пропуску звернення до суду з даним позовом та вважає за доцільне поновити строк звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 03.01.2019 відкрито провадження у даній справі і на підставі ст. 49 КАС України залучено судом в якості третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору - арбітражного керуючого ОСОБА_1 і вирішено судом здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.02.2019 задоволено клопотання представника позивача та витребувати в Окружному адміністративному суді міста Києва копії постанови Вищого адміністративного суду України від 24.02.2016 та ухвали Верховного Суду України від 30.05.2016 року у справі №826/13669/14 за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування наказу від 01.09.2014 р. №1443/5.

Ухвалою суду від 13.03.2019 задоволено клопотання представника позивача та витребувано повторно в Окружному адміністративному суді міста Києва належним чином завірені копії постанови Вищого адміністративного суду України від 24.02.2016 та ухвали Верховного Суду України від 30.05.2016 року у справі №826/13669/14 за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування наказу від 01.09.2014 р. №1443/5. Продовжено процесуальний строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Протокольною ухвалою суду від 02.04.2019 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зазначено, що приватне підприємство "Олсія Капітал" є головою комітету кредиторів у справі Господарського суду Вінницької області №10/52-05 про банкрутство підприємства "Вінницький консервний завод". У вищевказаній справі арбітражним керуючим є ОСОБА_1, який приховав від суду та кредиторів факт набрання постановою Вищого адміністративного суду України від 24.02.2016 року законної сили, відповідно до якої, чинним є рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України від 29.09.2014 року, оформлене протоколом №19/09/14, про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували. В матеріалах справи міститься відзив на позовну в якому також зазначено, що 30 березня 2015 року наказом Міністерства юстиції України №455/5 скасовано наказ Міністерства юстиції України від 10 листопада 2014 року №1883/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1" та внесено відомості про відновлення дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 , до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі №826/18029/14. У судовому засіданні представники відповідача зазначили, що на сьогоднішній день у Міністерства юстиції України відсутні підстави для видачі наказу "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 " та внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Вказано, що Міністерство юстиції України діяло у межах та у спосіб передбачений нормами чинного законодавства.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - арбітражний керуючий ОСОБА_1 у судове засідання призначене на 15.05.2019 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься пояснення арбітражного керуючого ОСОБА_1. Зі змісту вказаних пояснень вбачається, що позивач не є стороною в спірних правовідносинах, що виникли на підставі рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 29.09.2014 р., яке оформлено протоколом №19/09/14. Адже вказане рішення Дисциплінарної комісії стосується виключно прав та інтересів арбітражного керуючого ОСОБА_1 та Міністерства юстиції України, як органу контролю. Більш того, вказане рішення Дисциплінарної комісії прийнято за наслідками розгляду скарг на дії та бездіяльність арбітражного керуючого поданих іншими особами ще в 2014 році, а саме ТОВ "Торг-Продакшн" та ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", а не ПП "Олсія Капітал". Тому до вказаного рішення Дисциплінарної комісії від 29.09.2014 р., яке прийняте задовго до призначення арбітражного керуючого ОСОБА_1 у справі №10/52-05 в якій бере участь ПП "Олсія Капітал", останнє немає жодного відношення. Також вказано, що постанова Вищого адміністративного суду України від 24.02.2016 р. у справі № К/800/11961 /15, на яку посилається позивач у позові не є виконавчим документом. Більш того, зазначеною постановою Вищого адміністративного суду України не покладено на відповідача обов`язку вчинення дій, яких вимагає у позові позивач, а саме: видати наказ про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого. З огляду на вказані обставини, третя особа арбітражний керуючий ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено.

Приватне підприємство "Олсія Капітал" є головою комітету кредиторів у справі Господарського суду Вінницької області №10/52-05 про банкрутство підприємства "Вінницький консервний завод". У вищевказаній справі арбітражним керуючим на даний час є ОСОБА_1 , і як вважає позивач, приховав від суду та кредиторів факт набрання постановою Вищого адміністративного суду України від 24.02.2016 року законної сили, відповідно до якої чинним є рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України від 29.09.2014 року, оформлене протоколом №19/09/14, про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Зазначено, що 01.09.2014 року Міністерством юстиції України прийнято наказ №1443/5, яким з урахуванням ненадання на письмову вимогу Головного управління юстиції у Вінницькій області документації, необхідної для дослідження предмета перевірки та порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог п. 3.4 Порядку контролю, зупинено діяльність арбітражного керуючого ОСОБА_1

29.09.2014 року Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України прийнято рішення про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), при цьому враховано, що рішенням Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 09.09.2014 року (протокол №18/09/14) до арбітражного керуючого ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження у зв`язку з відмовою арбітражного керуючого у проведенні перевірки.

10.11.2014 року Міністерством юстиції України видано наказ №1883/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1" та внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Позивач звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 у 2014 році звертався з позовом до Міністерства юстиції України та Головного управління юстиції у Вінницькій області, з урахуванням заяв про збільшення та уточнених позовних вимог просив: визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1443/5 від 01.09.2014 р. про зупинення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1; визнати неправомірними дії Головного управління юстиції у Вінницькій області по складанню акту №23 від 20.08.2014 р. про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки; визнати незаконним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 29.09.2014 року, оформлене протоколом №19/09/14, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на підставі подання від 10.09.2014 року № 212.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 року, зазначений адміністративний позов було задоволено.

Міністерство юстиції України, не погоджуючись із зазначеним рішенням, звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі. У касаційній скарзі Міністерства юстиції України зазначено про правомірність рішень, прийнятих Міністерством юстиції України та Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України від 29.09.2014 року про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

24.02.2016 року Вищий адміністративний суд України, розглянувши вищевказану касаційну скаргу Міністерства юстиції України, постановив: "Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року скасувати; ухвалити нове рішення; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити".

Ухвалою Верховного Суду України від 30.05.2016 року відмовлено у допуску вищевказаної справи для перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2016 року. Вищим адміністративним судом України у постанові від 24.02.2016 року вказано: "Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України обґрунтовано прийнято рішення від 29 вересня 2014 року щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого".

В судових засіданнях представники приватного підприємства "Олсія Капітал" зауважили, що ОСОБА_1 вимагає від комітету кредиторів у справі Господарського суду Вінницької області №10/52-05 про банкрутство підприємства "Вінницький консервний завод", головою якого є приватне підприємство "Олсія Капітал", затверджувати та сплачувати йому заробітну плату, яку він собі нараховує, ігноруючи набрання постановою Вищого адміністративного суду України від 24.02.2016 року законної сили.

З огляду на вказані обставини, приватне підприємство "Олсія Капітал" просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно дотримуватися Конституції України, законів України.

Згідно абзацу третього пункту першого Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 року №228 (далі - Положення про Міністерство юстиції України) Міністерство юстиції України є державним органом з питань банкрутства.

Пунктом 3 Положення про Міністерство юстиції України передбачено, що одним із основних завдань Міністерства юстиції України є формування і забезпечення реалізації політики з питань банкрутства.

Відповідно до підпункту 42 та 43 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України Міністерство юстиції України відповідно до покладених на нього завдань видає і анулює свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), а також формує і веде Єдиний реєстр арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Крім того, відповідно до статті 3 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Закон №2343-XII) державний орган з питань банкрутства сприяє створенню організаційних, економічних, та інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, у тому числі процедур банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п`ятдесят відсотків; організовує систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); установлює вимоги для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); здійснює інші передбачені законодавством повноваження.

Відповідно до статті 4 Закону № 2343-XII, арбітражні керуючі є суб`єктами незалежної професійної діяльності, а право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Законом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Організація та порядок проведення державним органом з питань банкрутства перевірок діяльності арбітражних керуючих, а також порядок накладання на них дисциплінарних стягнень за результатами заходів контролю визначений Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5 (далі - Порядок № 1284/5).

Так, за змістом розділу ІІ Порядку № 1284/5 встановлено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.

Здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого; надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень; складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень. Строк проведення перевірки не може перевищувати для позапланової - трьох робочих днів.

Відповідальність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) передбачена у статті 107 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у відповідності до частин другої, третьої якої арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.

Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.

Приписами частин п`ятої, шостої статті 108 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обумовлено, що рішення дисциплінарної комісії приймаються на її засіданнях шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі присутності не менше п`яти членів комісії.

Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії.

Згідно зі статтею 109 вказаного Закону дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є:

1) попередження;

2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

В силу статті 112 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. У разі припинення діяльності арбітражного керуючого він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, а його свідоцтво анулюється.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та порядок притягнення їх до дисциплінарної відповідальності регулюється статтями 106-113 Закону України №2343-XII та Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 року №1284/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.07.2013 року за №1113/23645 (далі по тексту - Порядок №1284/5), згідно п. 1.4 якого, встановлено процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих, повноваження осіб, які здійснюють перевірки, права й обов`язки арбітражних керуючих, порядок оформлення результатів перевірки, порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частин першої та другої статті 113 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання. Державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

29 вересня 2014 року на підставі подання №212 від 10 вересня 2014 року Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) прийнято рішення, оформлене протоколом №19/09/14, яким вирішено застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 . дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України та Головного управління юстиції у Вінницькій області. 05 листопада 2014 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/13669/14 адміністративний позов арбітражного керуючого ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №1443/5 від 1 вересня 2014 року про зупинення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 Визнано неправомірними дії Головного управління юстиції у Вінницькій області по складанню акту №23 від 20 серпня 2014 року про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки. Визнано незаконним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 29 вересня 2014 року, яке оформлено протоколом №19/09/14, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання №212 від 10 вересня 2014 року.

17 лютого 2015 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/13669/14 апеляційні скарги Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції у Вінницькій області залишено без задоволення. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 листопада 2014 року залишено без змін.

24 лютого 2016 року постановою Вищого адміністративного суду України у справі №К/800/11961/15 касаційну скаргу Міністерства юстиції України задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року у справі №826/13669/14 скасовано; ухвалено нове рішення; у задоволенні позовних вимог арбітражного керуючого ОСОБА_1 відмовлено.

10 листопада 2014 року Міністерством юстиції України видано наказ №1883/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1", яким анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) видане ОСОБА_1 № 418 від 1 березня 2013 року.

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання незаконними та скасування наказу Міністерства юстиції України від 10 листопада 2014 року № 1883/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1".

11 грудня 2014 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/18029/14 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 10 листопада 2014 року № 1883/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1".

19 лютого 2015 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/18029/14 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2014 року у справі № 826/18029/14 - без змін.

1 квітня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі №К/800/14785/15 Міністерству юстиції України відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі № 826/18029/14.

Враховуючи те, що постановою Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2016 року у справі № К/800/11961/15 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року у справі № 826/13669/14, а також ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог арбітражного керуючого ОСОБА_1, Міністерство юстиції України звернулось до Київського апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі № 826/18029/14 за нововиявленими обставинами.

25 травня 2016 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/18029/14 відмовлено в задоволенні заяви представника Міністерства юстиції України про перегляд ухвали Київського, апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі № 826/18029/14 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування прийнятого рішення у мотивувальній частині ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року у справі № 826/18029/14 зазначено, що колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що обставини, встановлені в судовій справі № 822/3702/14 є пов`язаними з обставинами справи №826/18029/14 та №826/13669/14, оскільки незаконні дії посадових осіб ГУ юстиції у Хмельницькій області щодо складення ними Акту про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки №19 від 15.07.2014 року стали підставою для прийняття Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) рішення щодо застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження (копія Протоколу №18/09/14 від 09.09.2014 року).

Рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих щодо застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження від 09.09.2014 року, у свою чергу, стало підставою для прийняття рішення Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих щодо застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 29.09.2014 року, оформленого Протоколом №19/09/14 від 29.09.2014 року.

Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку, що обставини встановлені постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.09.2014 року по справі № 822/3702/14, яка набрала законної сили 07.07.2015 року, впливають на вирішення даної справи, оскільки незаконні дії посадових осіб ГУ юстиції у Хмельницькій області щодо складення ними Акту про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки №19 від 15.07.2014 року стали підставою для прийняття Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) рішення щодо застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, яке в подальшому потягло за собою прийняття Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих рішення щодо застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Враховуючи вищезазначене, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2014 року у справі № 826/18029/14, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі №826/18029/14, які набрали законної сили 19 лютого 2015 року та не були скасовані, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 10 листопада 2014 року №1883/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1".

Суд зауважує, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2014 року у справі №826/18029/14, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі №826/18029/14, які набрали законної сили 19 лютого 2015 року та не були скасовані, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 10 листопада 2014 року №1883/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1".

З огляду на це, як зазначено представниками відповідача, 30 березня 2015 року наказом Міністерства юстиції України № 455/5 скасовано наказ Міністерства юстиції України від 10 листопада 2014 року №1883/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1" та внесено відомості про відновлення дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 , до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі №826/18029/14.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що на сьогоднішній день у Міністерства юстиції України відсутні підстави для видачі наказу "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 " та внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Отже, Міністерство юстиції України діяло у межах та у спосіб передбачений нормами чинного законодавства.

Суд вважає за необхідне також звернути увагу позивача на те, що згідно із статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Однак, позивач не є стороною в спірних правовідносинах, що виникли на підставі рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 29.09.2014 р., яке оформлено протоколом №19/09/14. Адже вказане рішення Дисциплінарної комісії стосується виключно прав та інтересів арбітражного керуючого ОСОБА_1 та Міністерства юстиції України, як органу контролю.

Більш того, вказане рішення Дисциплінарної комісії прийнято за наслідками розгляду скарг на дії та бездіяльність арбітражного керуючого поданих іншими особами ще в 2014 році, а саме ТОВ "Торг-Продакшн" та ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", а не приватного підприємства "Олсія Капітал". З огляду на вказані обставини, до рішення Дисциплінарної комісії від 29.09.2014 р., яке прийняте задовго до призначення арбітражного керуючого ОСОБА_1 у справі № 10/52-05 в якій бере участь ПП "Олсія Капітал", останнє не має жодного відношення.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про те, що в задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Олсія Капітал" слід відмовити.

Відповідно до положень статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог приватного підприємства "Олсія Капітал" до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - арбітражний керуючий ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

позивач - приватне підприємство "Олсія Капітал" (вул. Червонохрестівська, 10/3 м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 36364738)

відповідач - Міністерство юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - арбітражний керуючий ОСОБА_1 (вул. Можайського, 38, смт. Ярмолинці Хмельницька область, 32100

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати 29.05.19

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя:

Секретар: