Ухвала

від 30.05.2019 по справі 490/3083/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/3083/17

н\п 2/490/255/2019

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

30 травня 2019 р. м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі головуючого - судді Черенкової Н.П.,

за участю секретаря - Янкевич В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Центрального районного суду м. Миколаєва клопотання відповідача про відвід судді Черенковій Н.П. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до філії "АТ "Миколаївобленерго" Миколаївського району Південного округу про покладення обов`язку вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся з позовом до відповідача про покладення обов`язку вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 16.05.2019 року суддею Черенковою Н.П. прийнято цивільну справу №490/3083/17 до свого провадження.

29.05.2019 року на адресу суду від відповідача Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" надійшла заява про відвід судді Черенковій Н.П., оскільки, на думку відповідача, протокол повторного автоматизованого розподілу сформований 07.05.2019 року, а не в день виготовлення розпорядження керівника апарату суду про повторний автоматизований розподіл, а саме: 06.05.2019 року, а тому зазначені обставини порушення порядку розподілу справи викликають сумнів в неупередженості судді Черенкової Н.П .

Сторони до судового засідання не з`явилися.

Суд вважає заявлений відвід таким, що не підлягає задоволенню.

Підстави для відводу (самовідводу) передбачені статтею 36 ЦПК України, відповідно до якої, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 4 ст. 36 ЦПК передбачено, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З системного аналізу підстав, які наведені у ст. 36 ЦПК України вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Законодавство України визначає основами здійснення правосуддя, перш за все законність, об`єктивність і неупередженість. Подібні гарантії закріплені в ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини. Таким чином, Конвенція гарантує право на розгляд справи незалежним і неупередженим судом. Однією з можливостей учасників процесу реалізувати зазначені гарантії є інститут відводу судді.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017 р було певним чином уніфіковано порядок застосування інституту відводу судді.

Серед підстав для подачі заяви на відвід судді можна виділити: участь в процесі під час прийняття попереднього рішення по цій справі в якості суб`єкта, залученого судом для сприяння правосуддю; пряма або непряма зацікавленість в прийнятті того чи іншого рішення; знаходження в родинних зв`язках з ким-небудь зі сторін або учасників процесу; наявність інших обставин, які можуть свідчити про відсутність об`єктивності та неупередженості в діях судді.

Аналогічні підстави для відводу судді вказані і в Цивільно-процесуальному кодексі.

Отже, перелік підстав не є вичерпним і це концептуально правильно, оскільки різноманітні дії, висловлювання і, в цілому, поведінки судді можуть мати наслідком його відвід від розгляду справи.

Наприклад, Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН, встановлено об`єктивність судді як необхідну умову належного виконання ним своїх обов`язків. Також Принципи передбачають прояв об`єктивності не тільки в змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, пов`язаних з подальшим прийняттям даного рішення.

Вищенаведене свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією. З одного боку, це дозволяє реалізувати конституційний принцип незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників. Мають місце випадки, коли використання інституту відводу судді спрямований на свідоме, невиправдане затягування процесу, що порушує права інших учасників і суперечить вимогам Конвенції щодо права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Однак, всі обставини, на які посилається особа, яка заявляє відвід судді, слід обґрунтувати. З рішення Європейського суду з прав людини у справі Лендон, Очаківський-Лоран і Жюлі проти Франції від 22.10.2007 року, № 21279/02 і 36448/02 вбачається, що презумпція особистої неупередженості судді діє, поки немає доказів протилежного (п. 76 рішення Суду).

Рішення ЄСПЛ також мають важливе значення в розробці критеріїв неупередженості та справедливості суду. Так, можна помітити цікаві висновки з цього приводу в рішенні ЄСПЛ у справі Волков проти України . У п.104 рішення, Європейський суд вказав, що під неупередженістю варто розуміти відсутність упередженості і необ`єктивності. Також, з огляду на судову практику, ЄСПЛ роз`яснює, що неупередженість варто визначати виходячи із суб`єктивного і об`єктивного критеріїв.

При цьому, суб`єктивний критерій розглядається з урахуванням особистих переконань та поведінки конкретного судді. Іншими словами, суддя не повинен проявляти будь-яким чином особисту упередженість або упередження. Проявами особистої упередженості і заняття позиції однієї зі сторін до видалення в нарадчу кімнату, можуть свідчити висловлювання, а також коментарі судді або надання підказок стороні, щодо розпорядження своїми процесуальними правами, які за своїм змістом дають зрозуміти, що у суду вже сформована правова позиція по даній справі і їм здійснюється сприяння однієї зі сторін процесу, з метою винесення завідомо сформованого рішення.

Необхідно розуміти, що будь-яке втручання в розпорядження сторонами своїми процесуальними правами (принцип диспозитивності), апріорі є проявом суб`єктивного критерію, в частині упередженості суду. У цій частині Європейський суд вказав, що прояви упередженого ставлення не обмежуються поведінкою суду в процесі, а й охоплюють висловлювання та інші дії за його межами, що дають підстави вважати наявність суб`єктивного ставлення до справи.

Об`єктивний критерій оцінюється шляхом встановлення і забезпечення судом достатніх гарантій, для того, щоб виключити будь-які сумніви в його об`єктивності. Простіше кажучи, неухильне дотримання процесу (процедури) розгляду справи, є гарантією відсутності будь-якої упередженості головуючого в судовому засіданні.

Наступним пунктом свого рішення ЄСПЛ вказує, що між суб`єктивною і об`єктивною неупередженістю не існує беззастережного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його неупередженості з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), але і може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Подібні позиції також викладені в рішенні ЄСПЛ у справі Білуха проти України .

Поширеними є випадки визнання судами зловживанням процесуальними правами заявлення учасниками процесу завідомо безпідставних відводів. Верховний Суд вважає відвід завідомо безпідставним , якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони із процесуальними рішеннями судді.

Для прикладу, в ухвалі від 18.12.2018 р. у справі № 910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, а його заявлення - зловживанням процесуальними правами, оскільки вказаний відвід по суті є висловленням незгоди із процесуальним рішенням Верховного Суду, після того, як суд мотивував таке рішення .

В ухвалі від 29.05.2018 р. у справі № 910/14716/17 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, а його заявлення - зловживанням процесуальними правами, оскільки як обґрунтування відводу судді у поданій заяві було вказано тільки те, що після аналізу діяльності судді Верховного Суду у скаржника виникли сумніви в неупередженості та компетентності головуючого у даній справі судді , а в судовому засіданні на запитання суду щодо обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді та щодо часу, коли про такі обставини стало відомо учаснику у справі, представник останнього жодних обставин не зазначила та на докази не послалася, а також вказала, що про сумніви щодо неупередженості та компетентності судді скаржнику стало відомо та повідомлено довірителем представнику в день судового засідання.

Враховуючи положення ст. 36 ЦПК України, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про відвід судді, оскільки обставини, на які посилається відповідач, не доводять та не можуть свідчити про існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості головуючого судді й такі не підтверджені жодними доказами.

Однак, враховуючи висловлене відповідачем небажання розгляду справи саме суддею Черенковою Н.П., висловлення їй категоричної недовіри з боку відповідача, з метою забезпечення безстороннього і об`єктивного розгляду вирішення даної справи у суді та з метою запобігання безпідставних звинувачень з боку учасників процесу щодо необ`єктивності та неупередженості в розгляді вказаної справи, суддя Черенкова Н.П. вважає за необхідне заявити самовідвід.

Керуючись ст. 36, 40 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання відповідача про відвід судді Черенковій Н.П. по цивільній справі №490/3083/17 за позовом ОСОБА_1 до філії "АТ "Миколаївобленерго" Миколаївського району Південного округу про покладення обов`язку вчинити певні дії - відмовити.

Заяву судді Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкової Н.П. про самовідвід від розгляду цивільної справи № 490/3083/17 - задовольнити.

Відвести суддю Черенкову Н.П. від розгляду цивільної справи №490/3083/17 за позовом ОСОБА_1 до філії "АТ "Миколаївобленерго" Миколаївського району Південного округу про покладення обов`язку вчинити певні дії.

Передати цивільну справу №490/3083/17 до канцелярії Центрального районного суду м. Миколаєва на повторний автоматизований розподіл для визначення іншого складу суду, у порядку встановленому статтею 33 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.П. Черенкова