Рішення

від 29.05.2019 по справі 2540/2958/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2019 року Чернігів Справа № 2540/2958/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Житняк Л.О.,

суддівБородавкіної С.В., Скалозуба Ю.О.,

за участі секретаряДемусенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд справи за виключними обставинами за позовом ОСОБА_1 до Бобровицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бобровицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати відповідача відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснити з 01.10.2017 перерахунок позивачу пенсії з інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.10.2017 до моменту здійснення перерахунку;

- визнати дії відповідача при вирішенні звернення позивача як дискримінаційні щодо перерахунку пенсії, яке було подано до відповідача.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від21.09.2018 у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Суд мотивував своє рішення тим, що правило призначення пенсії у розмірі 5 мінімальних заробітних плат як мінімальна соціальна гарантія, передбачена ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у первісній редакції запроваджено законодавцем саме для військовослужбовців дійсної строкової служби за призовом. Тому, суд не знайшов підстав для поширення на інші категорії військовослужбовців вказаного правила, що було запроваджено для військовослужбовців строкової служби, а враховуючи, що позивач на час участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС дійсну строкову службу не проходив, підстави для задоволення позову були відсутні.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від13.11.2018 апеляційна скарга на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від21.09.2018 у справі №2540/2958/18 була залишена без задоволення, а зазначене рішення Чернігівського окружного адміністративного суду без змін, а отже рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від21.09.2018 у справі №2540/2958/18 набрало законної сили.

В подальшому, до Чернігівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з заявою про перегляд справи №2540/2958/18 за виключними обставинами, в якій просив скасувати рішення суду від21.09.2018, задовольнивши його позовні вимоги.

В обґрунтування своєї заяви зазначив, що вважає, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від21.09.2018 є таким, що підлягає перегляду за виключними обставинами на підставі п.1 ч.5 ст.361 КАС України. Заявник є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії. З огляду на це, позивач вважає, що він має право на пенсію відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Проте, в рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від21.09.2018, яке було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від13.11.2018, суд встановив, що у період з 22.10.1986 по 29.11.1986 позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, втім у вказаний період не проходив дійсну строкову службу. Тому, у задоволенні позову було відмовлено.

Заявник вказує, що в рішенні від 25.04.2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) Конституційний Суд України (далі - КСУ) визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ зі змінами, за яким визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції шкоди при обчисленні пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

При цьому, за твердженнями заявника, такі висновки КСУ є визначальними, а викладені обставини є виключними, мають істотне значення для правильного розгляду справи, для перегляду рішення суду та задоволення позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від11.05.2019 було відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від21.09.2018 у справі №2540/2958/18, та призначено заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У встановлений судом строк відповідач відзив на заяву не надав, також не надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Заявник в судове засідання не з`явився. Надав заяву, в якій розгляд справи просив провести без його участі. Відповідно до ч.2 ст.368 КАС України, справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. В силу ст.229 КАС України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, а також, надаючи оцінку обставинам, зазначеним заявником у заяві про перегляд рішення суду за виключними обставинами, переглядаючи за виключними обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від21.09.2018 у справі №2540/2958/18, зазначає наступне.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_1 та копією вкладки № НОМЕР_2 (а.с.10).

У період з 22.10.1986 по 29.11.1986 він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_3 та копією архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від17.05.2010 №52484 (а.с.20,21). Разом з тим, як слідує з копії довідки від29.11.1986, виданої військовою частиною НОМЕР_4 , копії подання від19.06.2008 №14, копії військового квитка серії НОМЕР_3 , позивач строкову військову службі проходив в період з 09.10.1983 по 16.10.1985, а в період з 22.10.1986 по 30.11.1986 позивач перебував на навчальний зборах та за ним по місцю роботи у Козелецькому ГОПГХ зберігався середній заробіток (а.с.20, 53, 57-59).

24.07.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 сст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.13).

Однак відповідач, листом від30.07.2018 №2381/04, повідомив позивача, що пенсія призначена та виплачується відповідно до постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від17.05.2016, якою зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплатити основну пенсію відповідно до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з врахуванням заробітку на територіях радіоактивного забруднення відповідно до довідки №652/03 від10.02.2016. Зазначив, що в розумінні п.9 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" позивач являється військовозобов`язаним, а не військовослужбовцем.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом свої прав та інтересів.

З огляду на викладене, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу протиправності рішення органу Пенсійного фонду щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з 01.10.2017.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від21.09.2018 у справі №2540/2958/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від13.11.2018, у задоволенні позову було відмовлено повністю з підстав того, що під час участі у ліквідації наслідків ЧАЕС позивач у вказаний період не проходив дійсну строкову службу, а тому не має права на перерахунок пенсії по інвалідності, відповідно до ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Судом зазначено, що ст.46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України від28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII).

Статтею 1 Закону №796-XII встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Отже метою та завданнями цього Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Відповідно до ст.59 Закону №796-XII (у редакції Закону України від05.10.2006 №231-V) пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до ст.51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків) або відповідно до статті 54цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Отже ч.3 ст.59 Закону №796-XII (до внесення змін Законом України від03.10.2017 №2148-VІІІ) регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Законом України від03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" ст.59 Закону викладено у новій редакції:

"Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до ст.51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Порівняльний аналіз попередньої та чинної редакцій ч.3 ст.59 Закону №796-XII свідчить про те, що дана норма регулювала та регулює порядок обчислення пенсії особам, які проходили дійсну строкову службу, але, внісши зміни до частини 3 цієї статті, законодавець, на виконання мети та основних завдань закону, розширив перелік осіб, які мають право на обчислення пенсії у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши у переліку окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, ще й інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дія ст.59 Закону №796-XII (обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або

2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або

3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до ч.3 ст.59 Закону №796-XII не допускається):

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом в ухвалах від08.05.2018 у справі №820/1148/18 (провадження №Пз/9901/33/18), від21.05.2018 у справі №816/1159/18 (провадження №Пз/9901/37/18), від11.06.2018 у справі №820/2589/18 (провадження №Пз/9901/39/18), від11.06.2018 у справі №825/1922/18 (провадження №Пз/9901/41/18) та від13.06.2018 у справі №812/1094/18 (провадження №Пз/9901/43/18).

Як встановлено судом вище, позивач з 09.10.1983 по 16.10.1985 проходив дійсну строкову військову службу, а з з 22.10.1986 по 29.11.1986 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Крім того, в період з 22.10.1986 по 30.11.1986 позивач числився у Козелецькому ГОПГХ та за ним зберігався середній заробіток.

Отже позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС поза межами проходження дійсної строкової служби.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від23.11.2011 №1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (даліПорядок №1210).

Пунктом 1 Порядку №1210 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від15.11.2017 №851) передбачалось, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.54 і ст.57 Закону №796-XII.

Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв`язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою (п.9 Порядку №1210).

15.11.2017 (після внесення змін до ст.59 Закону №796-XII) постановою Кабінету Міністрів України №851 внесено зміни до Порядку №1210, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та доповнено Порядок №1210 п.9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

А отже, п.9-1 Порядку прийнятий на реалізацію норми ч.3 ст.59 Закону №796-XII, а відтак може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія ч.3 ст.59 вказаного Закону.

За таких обставин та з урахуванням встановлення судом факту, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС поза межами проходження дійсної строкової служби, дія норм ч.3 ст.59 Закону №796-XII та п.9-1 Порядку №1210 на нього не поширюються.

Водночас суд зазначає, що ч.3 ст.59 Закону №796-XII необхідно застосовувати з урахуванням контекстного зв`язку з іншими її положеннями та положеннями ст.10 Закону №796-XII.

Так, ст.10 Закону №796-XII встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Відповідно до примітки до ст.10 Закону №796-XII тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Суд зауважує, що ст.59 має назву "Пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи", отже її положеннями врегульовано порядок призначення пенсій особам, які брали участь у ліквідації наслідків ЧАЕС саме під час проходження військової служби.

Таким чином, виходячи з аналізу зазначених норм, приписи ст.59 Закону №796-XII не врегульовують питання пенсійного забезпечення всіх осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок чого стали інвалідами, а визначає право на пенсію певної категорії військовослужбовців, які проходили дійсну строкову службу, приймаючи участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, і стали інвалідами.

Пункт 9-1 Порядку №1210 повністю повторює зміст ч.3 ст.59 Закону №796-XII, зі встановленням механізму обчислення пенсії за відповідною формулою.

Отже, пунктом 9-1 Порядку №1210 встановлено механізм обчислення пенсії особам, які мають право на таке обчислення на підставі ст.59 Закону №796-XII, тобто особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме під час проходження дійсної строкової служби.

За таких обставин та враховуючи, що за змістом ст.10 Закону №796-ХІІ до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці та що ст.59 Закону №796-ХІІ регулює пенсії саме військовослужбовців, суд дійшов висновку, що ч.3 ст.59 Закону визначає порядок призначення пенсії серед інших особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.

Таким чином, у рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від21.09.2018 у справі №2540/2958/18, суд надав правову оцінку та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Водночас, 25.04.2019 Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№1-р(II)/2019), яким вирішено:

1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від28.02.1991 №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;

2) словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від28.02.1991 №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від13.07.2017 №2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, вимога ч.3 ст.59 Закону №796-XII щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби втратила чинність з 25.04.2019, тому суд, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача вважає, що слід застосувати ч.2 ст.9 КАС України, і зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року), саме з 25.04.2019.

Згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від04.11.1950, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

Отже, з урахуванням рішення Конституційного Суду України у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19 (№1-р(II)/2019), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч.3 ст.59 Закону України від28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі змінами, суд вважає, що позивач отримав право на перерахунок пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з 25.04.2019.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).

Приймаючи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку, що заява про перегляд рішення за виключними обставинами підлягає частковому задоволенню, а саме: в частині скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від21.09.2018 у справі №2540/2958/18, в порядку перегляду за виключними обставинами, та часткового задоволення позовних вимог в частині щодо визнання протиправними дій та зобов`язання Бобровицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України, відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснити перерахунок пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з 25.04.2019.

В свою чергу, щодо вимоги про виплату різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.10.2017 до моменту здійснення перерахунку, суд зазначає, що вказані вимоги в частині періоду з 01.10.2017 до 24.04.2019 є безпідставними, оскільки закон зворотньої дії не має в силу прямої норми Контитуції України та ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від13.07.2017 №2136-VII, а з 24.04.2019 є передчасними, оскільки права позивача в цій частині ще не порушені.

Щодо визнання дій відповідача при вирішенні звернення позивача як дискримінаційних щодо перерахунку пенсії, яке було подано до відповідача, суд зауважує, що вказана вимога задоволенню не підлягає, враховуючи те, що дії відповідача відбувались в діючому на той час правовому полі, за нормами чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, з урахуванням виключних обставин в адміністративній справі, ч.2 ст 9 КАС України, згаданих висновків Верховного Суду, практики Європейського суду з прав людини та рішення Конституційного Суду України від25.04.2019 №3-14/2019 (402/19, 1737/19 (№1-р(II)/2019), що підтверджено доказами, які перевірено судом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від21.09.2018 у справі №2540/2958/18 слід задовольнити частково, а саме: рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від21.09.2018 у справі №2540/2958/18 - скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 до Бобровицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково та зобов`язати Бобровицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснити з 25.04.2019 перерахунок ОСОБА_1 пенсії з інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 227, 229, 241-243, 248, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд справи за виключними обставинами за позовом ОСОБА_1 до Бобровицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від21.09.2018 у справі №2540/2958/18 скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Бобровицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Бобровицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Бобровицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснити з 25.04.2019 перерахунок ОСОБА_1 пенсії з інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_5 ) ;

Відповідач - Бобровицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України (вул. Незалежності, буд. 3, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000, код ЄДРПОУ 41249245).

Повний текст рішення складено 30.05.2019.

Головуючий суддяЛ.О. Житняк

Судді С.В. Бородавкіна

Ю.О. Скалозуб