Ухвала

від 28.05.2019 по справі 640/8307/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову

28 травня 2019 року м. Київ № 640/8307/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрміт" про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрміт"

до 1. Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

2. Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними дій, скасування наказу № 5102 від 26.04.2019р.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року відкрито провадження у зазначеній справі.

Одночасно з позовною заявою Державним підприємством "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Головного управління ДФС у м. Києві № 5102 від 26 квітня 2019 року про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Укрміт (ідентифікаційний код: 40086188).

Заяву про забезпечення позову обґрунтовано протиправністю, на думку заявника, наказу Головного управління ДФС у м. Києві № 5102 від 26 квітня 2019 року про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Укрміт . Проте до дати початку податкової перевірки позивача (20.05.2019р.) спір стосовно Наказу відповідача № 5102 від 26 квітня 2019 року про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача не може бути вирішений в межах визначених Кодексом адміністративного судочинства України процесуальних строків на здійснення судочинства і це призведе до фактичного проведення відповідачем такої перевірки. Крім того, зупинення дії оскаржуваного наказу обумовлюється тим, що іншого способу забезпечення дотримання прав та інтересів платника податків не передбачено.

Розглянувши подану заяву суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавець визначив, що перелік підстав для забезпечення позову є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому за відсутності передбачених вказаною статтею обставин прийняття рішення про забезпечення позову є неможливим.

Суд не вбачає очевидної протиправності рішення відповідача про проведення перевірки. На переконання суду, очевидна протиправність рішень суб`єкта владних повноважень, це прийняття ним таких рішень, які взагалі не передбачені законодавством України, або прийняття рішень суб`єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері.

Натомість, у цьому випадку Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийняло наказ № 5102 від 26 квітня 2019 року про проведення документальної планової виїзної перевірки на підставі ст.ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України.

Із наведених позивачем у клопотанні обставин не вбачається очевидної протиправності оскаржуваного рішення, що є одним із критеріїв забезпечення позову в силу положень ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, а правомірність його прийняття підлягає дослідженню під час судового розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до статті 151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Так, із заяви судом встановлено, що підставою для вжиття відповідних заходів позивачем зазначено непоправні, негативні наслідки для його господарської діяльності.

При цьому, позивач в обґрунтування заяви не надав жодних доказів щодо очевидності ознак протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів позивача, таким рішенням. Також позивачем не надано жодних доказів, які б доводили неефективність захисту прав, свобод та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, без вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Також суд зазначає, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової перевірки здійснюється згідно із статей 77, 81 ПК України.

У відповідності до п. 77.4 ст. 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Згідно з п. 77.6 ст. 77 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так, відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

З аналізу даних правових норм слідує, що у посадової особи контролюючого органу виникає право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених Податковим кодексом України, направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення.

Суд зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду України, що наведена у постанові від 24.12.2010 у справі №21-25а10, платник податку який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковим органом.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

Таким чином, згідно вимог чинного законодавства позивач наділений правом недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України).

Наведене свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову.

Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем не доведено існування обставин, вказаних у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 77, 150, 151, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрміт" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Патратій