Рішення

від 28.05.2019 по справі 826/14072/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 травня 2019 року № 826/14072/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ЕСР доДержавної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії представники сторін:позивача - Грива В.О.; відповідача-2 - Берегова А.О., ВСТАНОВИВ:

07.09.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю ЕСР (далі - позивач або ТОВ ЕСР ) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач-1 або ДПІ у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві), якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 30.05.2016 № 0008601201; визнати протиправними дії ДПІ у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо неприйняття для реєстрації податкових накладних від 04.02.2016 № 37, від 03.02.2016 № 22, від 01.02.2016 № 1, від 03.02.2016 № 29, від 09.02.2016 № 82, від 09.02.2016 № 55, від 02.02.2016 № 24, від 04.02.2016 № 39, від 02.02.2016 № 10, від 02.02.2016 № 13, від 09.02.2016 № 77, від 05.02.2016 № 51, від 08.02.2016 № 59, від 09.02.2016 № 83, від 02.02.2016 № 12, від 05.02.2016 № 52, від 02.02.2016 № 20, від 09.02.2016 № 61, від 09.02.2016 № 53, від 02.02.2016 № 14, від 02.02.2016 № 23, від 09.02.2016 № 74, від 02.02.2016 № 9, від 04.02.2016 № 35, від 02.02.2016 № 21, від 02.02.2016 № 16, від 04.02.2016 № 38, від 09.02.2016 № 85, від 03.02.2016 № 28, від 02.02.2016 № 18, від 02.02.2016 № 7, від 05.02.2016 № 48, від 09.02.2016 № 86, від 05.02.2016 № 47, від 02.02.2016 № 26, від 02.02.2016 № 19, від 02.02.2016 № 25, від 09.02.2016 № 76, від 04.02.2016 № 41, від 04.02.2016 № 40, від 04.02.2016 № 36, від 09.02.2016 № 84, від 09.02.2016 № 54, від 08.02.2016 № 56, від 09.02.2016 № 75, від 05.02.2016 № 50, від 08.02.2016 № 57, від 03.02.2016 № 27, від 03.02.2016 № 30, від 08.02.2016 № 58, від 08.02.2016 № 60; від 05.02.2016 № 49, від 10.03.2016 № 44, від 09.03.2016 № 32, від 04.03.2016 № 30, від 10.03.2016 № 42, від 09.03.2016 № 35, від 09.03.2016 № 37, від 10.03.2016 № 60, від 14.03.2016 № 67, від 11.03.2016 № 54, від 10.03.2016 № 51, від 10.03.2016 № 55, від 11.03.2016 № 62, від 10.03.2016 № 57, від 09.03.2016 № 39, від 11.03.2016 № 64, від 10.03.2016 № 48, від 10.03.2016 № 49, від 10.03.2016 № 47, від 11.03.2016 № 70, від 10.03.2016 № 40, від 10.03.2016 № 58, від 10.03.2016 № 50, від 09.03.2016 № 36, від 04.03.2016 № 31, від 09.03.2016 № 38, від 09.03.2016 № 34, від 11.03.2016 № 68, від 11.03.2016 № 61, від 14.03.2016 № 66, від 11.03.2016 № 63, від 10.03.2016 № 56, від 10.03.2016 № 59, від 10.03.2016 № 45, від 14.03.2016 № 69, від 10.03.2016 № 52, від 10.03.2016 № 41, від 09.03.2016 № 33, податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік; зобов`язати ДПІ у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні та податкову звітність датою їх фактичного подання до реєстрації та визнати їх такими, що прийняті та зареєстровані протягом операційного дня, коли вони були надіслані ТОВ ЕСР для реєстрації, а саме: для податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік - 12.02.2016; для податкової накладної № 1 від 01.02.2016 - 16.02.2016; для податкової накладної № 16 від 02.02.2016 - 12.02.2016; для податкових накладних від 10.03.2016 № 44, від 09.03.2016 № 32, від 04.03.2016 № 30, від 10.03.2016 № 42, від 09.03.2016 № 35, від 09.03.2016 № 37, від 10.03.2016 № 60, від 14.03.2016 № 67, від 11.03.2016 № 54, від 10.03.2016 № 51, від 10.03.2016 № 55, від 11.03.2016 № 62, від 10.03.2016 № 57, від 09.03.2016 № 39, від 10.03.2016 № 48, від 10.03.2016 № 49, від 10.03.2016 № 47, від 11.03.2016 № 70, від 10.03.2016 № 40, від 10.03.2016 № 58, від 10.03.2016 № 50, від 09.03.2016 № 36, від 04.03.2016 № 31, від 09.03.2016 № 38, від 09.03.2016 № 34, від 11.03.2016 № 68, від 11.03.2016 № 61, від 14.03.2016 № 66, від 11.03.2016 № 63, від 10.03.2016 № 56, від 10.03.2016 № 59, від 10.03.2016 № 45, від 10.03.2016 № 52, від 10.03.2016 № 41, від 09.03.2016 № 33 - 18.03.2016; зобов`язати ДПІ у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні протягом визначеного ст. 201 Податкового кодексу України строку для їх реєстрації та визнати такими, що подані позивачем для реєстрації та зареєстровані з дотриманням визначених ст. 201 Податкового кодексу України термінів реєстрації податкових накладних (у зв`язку з відсутністю у ТОВ ЕСР можливості виконати свій обов`язок щодо реєстрації податкових накладних через неправомірні дії відповідача), а саме: податкові накладні від 04.02.2016 № 37, від 03.02.2016 № 22, від 03.02.2016 № 29, від 09.02.2016 № 82, від 09.02.2016 № 55, від 02.02.2016 № 24, від 04.02.2016 № 39, від 02.02.2016 № 10, від 02.02.2016 № 13, від 09.02.2016 № 77, від 05.02.2016 № 51, від 08.02.2016 № 59, від 09.02.2016 № 83, від 02.02.2016 № 12, від 05.02.2016 № 52, від 02.02.2016 № 20, від 09.02.2016 № 61, від 09.02.2016 № 53, від 02.02.2016 № 14, від 02.02.2016 № 23, від 09.02.2016 № 74, від 02.02.2016 № 9, від 04.02.2016 № 35, від 02.02.2016 № 21, від 04.02.2016 № 38, від 09.02.2016 № 85, від 03.02.2016 № 28, від 02.02.2016 № 18, від 02.02.2016 № 7, від 05.02.2016 № 48, від 09.02.2016 № 86, від 05.02.2016 № 47, від 02.02.2016 № 26, від 02.02.2016 № 19, від 02.02.2016 № 25, від 09.02.2016 № 76, від 04.02.2016 № 41, від 04.02.2016 № 40, від 04.02.2016 № 36, від 09.02.2016 № 84, від 09.02.2016 № 54, від 08.02.2016 № 56, від 09.02.2016 № 75, від 05.02.2016 № 50, від 08.02.2016 № 57, від 03.02.2016 № 27, від 03.02.2016 № 30, від 08.02.2016 № 58, від 08.02.2016 № 60; від 05.02.2016 № 49, від 11.03.2016 № 64, відвід 14.03.2016 № 69.

В якості підстав позову позивач посилається на порушення відповідачем-1 при встановленні порушень у висновку акта перевірки за результатами перевірки позивача, на підставі якого прийняте оскаржуване рішення, норм Податкового кодексу України. Зокрема, позивач зазначає, що 06.06.2016 ТОВ ЕСР отримало акт ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 26.05.2016 № 4967/26-58-12-01-37687161 Про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних по податку на додану вартість ТОВ ЕСР код 37687161 за період: березень 2016 року (далі - акт); у висновках акту перевірки зазначається, що перевіркою встановлено порушення ТОВ ЕСР норм Податкового кодексу України, а саме вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, яким встановлено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування; разом з актом ТОВ ЕСР 06.06.2016 було отримано податкове повідомлення - рішення від 30.05.2016 № 0008601201 (далі - податкове повідомлення - рішення); відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; цьому обов`язку позивача кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку - продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних; відповідно до п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок під час заповнення податкової накладної; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України; однак відповідачем-1 не було виявлено зазначених вище порушень; позивач не порушував вимог ст.ст. 192, 201 Податкового кодексу України, оскільки був позбавлений можливості виконати свій обов`язок щодо реєстрації податкових накладних з вини відповідача-1 у зв`язку з неправомірним розірванням договорів № 051120151 від 05.11.2015 та № 9019183214 від 18.02.2016 про визнання електронних документів (договори були розірвані в односторонньому порядку та на момент спроб позивача щодо реєстрації податкових накладних йому не було відомо про розірвання зазначених договорів з ініціативи ДПІ).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Літвіновій А.В.

10.10.2016 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/14072/16 та призначено її до розгляду на 23.01.2017.

23.01.2017 Окружним адміністративним судом м. Києва було оголошено перерву у справі до 29.05.2017.

22.02.2017 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог та про залучення другого відповідача у справу, відповідно до якої позивач вносить зміни до позовних вимог шляхом викладення їх у наступній редакції: 1. Визнати податкове повідомлення - рішення № 0008601201 від 30.05.2016, прийняте Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, протиправним та скасувати; 2. Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття для реєстрації податкових накладних; 3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні та податкову звітність датою їх фактичного подання до реєстрації та визнати їх такими, що прийняті та зареєстровані протягом операційного дня, коли вони були надіслані позивачем для реєстрації; 4. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні протягом визначеного ст. 201 Податкового кодексу України строку для їх реєстрації та визнати їх такими, що подані позивачем для реєстрації та зареєстровані з дотриманням відповідних термінів реєстрації податкових накладних (у зв`язку з відсутністю у ТОВ ЕСР можливості виконати свій обов`язок щодо реєстрації податкових накладних через неправомірні дії Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві . Також позивач просить суд залучити Державну фіскальну службу України у якості другого відповідача у справі.

29.05.2017 у зв`язку з проведенням загальних зборів суддів Окружного адміністративного суду м. Києва справа № 826/14072/16 була знята з розгляду.

29.05.2017 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача-1 надійшли заперечення на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень останній зазначає, що відповідно до п. 120-1.1ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; таким чином, якщо податкову накладну зареєстровано з порушенням терміну реєстрації, то до платника податку, відповідального за її реєстрацію в ЄРПН, застосовуються штрафні санкції визначені ст. 120-1 Податкового кодексу України. Відповідно до розділу 7 договору Про визнання електронних документів від 18.02.2016 № 9019183214 місцезнаходження ТОВ ЕСР : 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 5, кв. 1107; проте, відповідно до довідки про встановлення місцезнаходження платника податків № 303 від 16.03.2016 та Повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП встановлено, що за податковою адресою ТОВ ЕСР не знаходиться; отже, відповідно до п. 4 розділу 6 договору Про визнання електронних документів від 18.02.2016 № 9019183214 контролюючий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

01.08.2017 Окружним адміністративним судом м. Києва залучено у справу Державну фіскальну службу України (далі - відповідач-2 або ДФС України) у якості другого відповідача та ухвалено розгляд адміністративної справи № 826/14072/16 розпочати спочатку у складі колегії суддів. Судове засідання призначено на 15.11.2017.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справу було передано судді Дегтярьовій О.В.

04.12.2017 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва призначено попереднє судове засідання у справі на 24.01.2018.

Відповідно до розпорядження Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.01.2018 № 145 прийнято рішення передати справу №826/14072/16 на повторний автоматичний розподіл.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

29.01.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва призначено справу до розгляду в підготовче засідання на 19.03.2018.

19.03.2018 Окружним адміністративним судом м. Києва оголошено перерву у справі до 16.04.2018.

10.04.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач-2 заперечує проти позовних вимог, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування своїх заперечень відповідач-2 зазначає, що перевіркою встановлено несвоєчасно зареєстровані податкові накладні, складені позивачем у лютому і березні 2016 року (затримка від 1 до 13 днів); на час подачі позивачем в електронному вигляді податкових накладних, договір № 9019183214 від 18.02.2016 про визнання електронних документів було припинено, отже, при відмові у прийнятті та реєстрації податкових накладних у електронному вигляді ДФС України у контексті ст. 19 Конституції України правомірно діяла у чіткій відповідності до норм Податкового кодексу України, Закону України Про електронний цифровий підпис , Закону України Про електронні документи та електронний документообіг ; крім того позивачем не доведено, що ДФС України здійснювались дії, які спрямовані на перешкоджання реєстрації податкових накладних, які в свою чергу призвели до застосування штрафних санкцій до платника податків; прийом або неприйняття податкових накладних надісланих саме засобами електронного зв`язку на рівні ДФС України відбувається на автоматичному рівні з урахуванням особливостей електронного документообігу; тому, неприйняття податкових документів надісланих засобами електронного зв`язку відбувається автоматично, та не залежить від будь-яких дій ДФС України, так як проводиться програмою у зв`язку з виявленням певних причин.

16.04.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач не погоджується з твердженнями відповідача-2 з огляду на те, що неприйняття податкових документів почалось 12.02.2016, коли ще діяв договір про визнання електронних документів від 05.11.2015 № 051120151; про розірвання договору позивача було повідомлено рекомендованим листом з повідомленням, який позивач отримав 19.02.2016; договір № 9019183214 від 18.02.2016 був зареєстрований лише 18.02.2016, а вже 24.02.2016 при спробі зареєструвати податкову накладну № 7 від 02.02.2016 позивач знову отримав квитанцію № 1, в якій повідомляється, що можливо розірвано договір про визнання електронної звітності; поновлено реєстрацію податкових документів було лише 26.02.2016, не зважаючи на укладання та дію договору № 9019183214 від 18.02.2016; розірвано договір № 9019183214 від 18.02.2016 було 17.03.2016, про що позивач дізнався 22.03.2016; починаючи з 18.03.2016 по 30.03.2018 ситуація щодо неприйняття для реєстрації податкових документів знову повторилась; в якості підстав для розірвання договору зазначено, що не встановлено місцезнаходження позивача, однак у період з 12.02.2016 до 30.03.2016 позивач своє місцезнаходження не змінював, що підтверджується відомостями з ЄДР.

16.04.2018 Окружним адміністративним судом м. Києва оголошено перерву у справі до 16.05.2018.

16.05.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 14.06.2018.

14.06.2018 до Окружного адміністративного суду надійшло клопотання представників сторін про розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Зважаючи на заявлене клопотання, суд ухвалив адміністративну справу відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України розглядати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

05.11.2015 між ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві та ТОВ ЕСР було укладено договір про визнання електронних документів № 051120151, предметом якого було визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу.

10.02.2016 ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомила позивача (вих. № 1814/10/26-58-10-25), що розриває договір від 05.11.2015 № 051120151. Зазначене повідомлення було вручене представнику позивача за довіреністю 19.02.2016. Ці дії відповідача-1 привели до унеможливлення реєстрації податкових накладних підприємства (позивача) в електронному вигляді.

18.02.2016 між ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві та ТОВ ЕСР було укладено договір про визнання електронних документів № 9019183214, предметом якого було визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу.

17.03.2016 ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомила позивача (вих. № 3976/10/26-58-10-25), що розриває договір № 9019183214. Зазначене повідомлення було вручене представнику позивача за довіреністю 22.03.2016. Ці дії відповідача-1 привели до унеможливлення реєстрації податкових накладних підприємства (позивача) в електронному вигляді.

Позивачем було складено податкові накладні, які він намагався зареєструвати у встановлений законодавством строк, проте отримав відмову у прийнятті документів, а саме наступні накладні: від 14.03.2016 № 67 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 11.03.2016 № 54 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 10.03.2016 № 51 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 10.03.2016 № 55 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 10.03.2016 № 57 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ не прийнято, квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 10.03.2016 № 58 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ не прийнято, квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 10.03.2016 № 50 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 10.03.2016 № 59 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 10.03.2016 № 56 квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ не прийнято, квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 10.03.2016 № 52 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 10.03.2016 № 47 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 10.03.2016 № 48 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 10.03.2016 № 49 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 10.03.2016 № 41 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 10.03.2016 № 40 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 09.03.2016 № 39 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 09.03.2016 № 38 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 09.03.2016 № 36 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 09.03.2016 № 34 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 09.03.2016 № 33 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 04.03.2016 № 31 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 21.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 23.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 11.03.2016 № 70 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 11.03.2016 № 68 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 11.03.2016 № 63 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 11.03.2016 № 61 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 14.03.2016 № 66 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 11.03.2016 № 62 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 10.03.2016 № 45 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 09.03.2016 № 32 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 04.03.2016 № 30 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 21.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 25.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 10.03.2016 № 44 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 10.03.2016 № 42 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 09.03.2016 № 35 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 09.03.2016 № 37 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 10.03.2016 № 60 (квитанція № 1 від 18.03.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 01.02.2016 № 1 (квитанція № 1 від 16.02.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 17.02.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 22.02.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 24.02.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 02.02.2016 № 7 (квитанція № 1 від 24.02.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 02.02.2016 № 16 (квитанція № 1 від 12.02.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 12.02.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 12.02.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 12.02.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 12.02.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 15.02.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 15.02.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 02.02.2016 № 21 (квитанція № 1 від 24.02.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 02.02.2016 № 20 (квитанція № 1 від 24.02.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 02.02.2016 № 23 (квитанція № 1 від 24.02.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 02.02.2016 № 24 (квитанція № 1 від 24.02.2016 - документ не прийнято; квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), та податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік (квитанція № 1 від 12.02.2016 - документ не прийнято).

Також позивачем було складено податкові накладні, які він не намагався зареєструвати у встановлений законодавством строк, а зареєстрував їх поза межами граничних строків реєстрації, а саме наступні податкові накладні: від 11.03.2016 № 64 (квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 14.03.2016 № 69 (квитанція № 1 від 30.03.2016 - документ прийнято), від 04.02.2016 № 37 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 04.02.2016 № 38 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 04.02.2016 № 39 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 04.02.2016 № 40 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 04.02.2016 № 41 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 05.02.2016 № 47 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 05.02.2016 № 48 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 05.02.2016 № 49 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 05.02.2016 № 50 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 05.02.2016 № 51 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 05.02.2016 № 52 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 09.02.2016 № 86 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 09.02.2016 № 76 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 09.02.2016 № 84 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 09.02.2016 № 82 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 09.02.2016 № 83 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 09.02.2016 № 75 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 09.02.2016 № 77 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 09.02.2016 № 74 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 08.02.2016 № 59 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 08.02.2016 № 60 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 08.02.2016 № 56 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 09.02.2016 № 55 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 09.02.2016 № 53 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 08.02.2016 № 57 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 09.02.2016 № 54 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 08.02.2016 № 58 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 09.02.2016 № 61 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 09.02.2016 № 85 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 02.02.2016 № 12 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 02.02.2016 № 18 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 02.02.2016 № 19 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 02.02.2016 № 9 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 02.02.2016 № 10 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 02.02.2016 № 13 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 02.02.2016 № 14 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 03.02.2016 № 22 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 02.02.2016 № 25 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 02.02.2016 № 26 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 03.02.2016 № 27 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 03.02.2016 № 28 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 03.02.2016 № 30 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 03.02.2016 № 29 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 04.02.2016 № 35 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято), від 04.02.2016 № 36 (квитанція № 1 від 25.02.2016 - документ прийнято).

Відповідачем-1 було проведено камеральну перевірку позивача.

На підставі перевірки позивача 26.05.2016 Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві було видано акт № 4967/26-58-12-01-37687161 Про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної реєстрації податкових накладних по податку на додану вартість ТОВ ЕСР за період: березень 2016 року (далі - акт).

30.05.2016 на підставі акту Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві було винесене податкове повідомлення - рішення № 0008601201 (далі - податкове повідомлення - рішення), яким донараховано позивачу штрафні санкції у розмірі 49 436,66 грн.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, яким встановлено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування; у разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з кодексом.

15.06.2016 позивач звернувся до ГУ ДФС у м. Києві (вих. № 02/07/33) зі скаргою на податкове повідомлення рішення від 30.05.2016 № 0008601201 ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві.

12.08.2016 було винесено рішення про результати розгляду первинної скарги (вих. № 18108/10/26-15-10-01), яким податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу від 15.06.2016 № 02/07/33 без задоволення.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом, Цивільним кодексом, Законом України Про електронні документи та електронний документообіг , та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

У відповідності пп. пп. 21.1.1 - 21.1.5 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

За пп. в п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, зокрема, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України з платниками податків, які подають звітність в електронній формі, листування з контролюючими органами може здійснюватися засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

В той же час, правовим актом, що визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, є Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233.

Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, платник податків: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб`єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб`єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Додатком 1 до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, затверджено примірний договір про визнання електронних документів, згідно п. 6.4 якого орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Аналогічні положення випливають з п. п. 6.4 договорів № 051120151 від 05.11.2015 та № 9019183214 від 18.02.2016.

Таким чином, з аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів податковим органом в односторонньому порядку є, зокрема: ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна платником податків місця реєстрації.

У відповідності до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, з правової конструкції ст. 651 Цивільного кодексу України вбачається, що договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, передбачених у самому договорі.

Як встановлено судом, позивач своєї згоди на розірвання договорів № 051120151 від 05.11.2015 та № 9019183214 від 18.02.2016 не надавав. Відповідне рішення суду щодо розірвання вказаного договору не приймалось, однак договори № 051120151 від 05.11.2015 та № 9019183214 від 18.02.2016 розірвано відповідачем-1 в односторонньому порядку.

У відповідності до п. 6.4 договорів № 051120151 від 05.11.2015 та № 9019183214 від 18.02.2016 орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Відповідно до Довідки про встановлення місцезнаходження (місце проживання) від 09.02.2016 № 148 та Довідки про встановлення місцезнаходження (місце проживання) від 16.03.2016 № 303 місцезнаходження ТОВ ЕСР за податковою адресою не встановлено.

10.02.2016 першим заступником начальника Державної податкової інспекції у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві листом № 1814/10/26-58-10-25 повідомлено позивача про те, що у зв`язку із відсутністю позивача за місцезнаходженням договір № 051120151 від 05.11.2015 вважається розірваним, а податкова звітність, подана засобами телекомунікаційного зв`язку, вважається не прийнятою. Зазначений лист позивач отримав 19.02.2016.

18.02.2016 позивач засобами електронного зв`язку направив відповідачу-1 договір № 9019183214 про визнання електронних документів. Відповідно до квитанції № 1 документ доставлено до Державної фіскальної служби України, документ збережено на центральному рівні. Відповідно до квитанції № 2 документ прийнято.

17.03.2016 заступником начальника Державної податкової інспекції у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві листом № 3976/10/26-58-10-25 повідомлено позивача, що у зв`язку із відсутністю позивача за місцезнаходженням договір № 9019183214 від 18.02.2016 вважається розірваним, а податкова звітність, подана засобами телекомунікаційного зв`язку, вважається не прийнятою. Зазначений лист позивач отримав 22.03.2016.

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачені права органів державної фіскальної служби, серед яких відсутнє право щодо проведення перевірок місцезнаходження платників податків.

Крім того відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Станом на 10.02.2016 та 17.03.2016, як встановлено Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві, та підтверджується позивачем, згідно інформації Єдиного державного реєстру підприємств та фізичних осіб - підприємців податковою адресою ТОВ ЕСР є вулиця Солом`янська, буд. 5, кв. (офіс) 1107. Отже, зміни до інформації щодо місцезнаходження позивача не вносились, у ЄДР протягом спірного періоду не зареєстровані.

Також слід звернути увагу на п.п. 4.2, 4.7, 4.12 Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 17.05.2010 № 336, відповідно до яких передбачено, що підрозділ податкової міліції при прийнятті рішення про організацію заходів із встановлення місцезнаходження платника податків обов`язково здійснює вихід за його адресою. У разі незнаходження за адресою платника податків необхідно: якщо платник податків зареєстрований за адресою жилого приміщення (квартири), опитати власника такого приміщення (квартири) (за згодою) щодо місцезнаходження за вказаною адресою платника податків, а також місцезнаходження посадових осіб платника податків, та оформити відповідно такі заходи (пояснення або рапорт); якщо платник податків зареєстрований за адресою приміщення, в якому розташовано виробництво, офіси тощо, необхідно опитати власника приміщення-орендодавця (за згодою) щодо оренди та місцезнаходження платника податків, вказаного у запиті (пояснення або рапорт). У разі встановлення, що засновники та посадові особи не пов`язані з утворенням та господарською діяльністю платника податків, підрозділ податкової міліції готує та передає керівнику органу ДПС службову записку та матеріали відповідно до вимог п. 2.3.1 Порядку взаємодії структурних підрозділів органів державної податкової служби під час підготовки та супроводження справ у судах і ведення претензійно-позовної роботи, затвердженого наказом ДПА України від 22.02.2008 № 106 Про організацію роботи юридичних підрозділів в органах державної податкової служби , із змінами. Проводяться інші заходи, які не суперечать чинному законодавству, з метою встановлення місцезнаходження платника податків. Запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків вважається виконаним, якщо: місцезнаходження платника податків встановлено, що підтверджено виходом на відповідну адресу та оформлено документально; встановлено, що платник податків зареєстрований на осіб, які не пов`язані з утворенням та господарською діяльності платника податків, та вжито всіх заходів, передбачених п. 4.13 розділу IV Положення.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, окрім довідки про встановлення місцезнаходження від 09.02.2016 № 148 та довідки про встановлення місцезнаходження від 16.03.2016 № 303, інших документів не складено, суду для оцінки їх не надано, а тому відповідно до діючого на момент складення зазначених довідок Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 17.05.2010 № 336, запит на встановлення місцезнаходження ТОВ ЕСР не можна вважати виконаним.

Також Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації від 17.05.2010 № 336, затверджено форму довідки про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків (додаток 2). Зазначена форма не містить поля встановлено, що суб`єкт господарювання за податковою адресою не знаходиться , що відповідає п. 4.12 Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 17.05.2010 № 336, оскільки завданням є саме встановлення місцезнаходження платника податку, а не підтвердження факту його відсутності за податковою адресою.

Відтак, суд не приймає до уваги посилання відповідача-1 на довідку про встановлення місцезнаходження від 09.02.2016 № 148 та довідку про встановлення місцезнаходження від 16.03.2016 № 303 в обґрунтування законності прийнятих рішень про розірвання договорів про визнання електронних документів.

Також під час розгляду справи судом встановлено, що Окружним адміністративним судом м. Києва розглядалась справа № 826/6761/16 за позовом ТОВ ЕСР до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій (щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 051120151 від 05.11.2015) та справа № 826/6760/16 за позовом ТОВ ЕСР до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 18.02.2016 року № 9019183214.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.11.2016 у справі № 826/6761/16 позовні вимоги ТОВ ЕСР задоволено повністю. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 апеляційну скаргу ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.11.2016 без змін. Отже, рішення набрало законної сили.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2017 у справі № 826/6760/16 позовні вимоги ТОВ ЕСР задоволено повністю. Зазначене рішення у апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.

При розгляді Окружним адміністративним судом м. Києва справи № 826/6761/16 встановлено, що станом на 10.02.2016 (тобто, на день розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів) за даними Спеціального витягу, сформованого станом на 10.02.2016, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не міститься інформація щодо відсутності юридичної особи за місцезнаходженням або про не підтвердження статусу юридичної особи. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду належних доказів щодо наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність позивача за адресою державної реєстрації у період спірних правовідносин. Таким чином, з огляду на вищенаведене, та з урахуванням наявних у справі матеріалів, суд приходить до висновку, що дії ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 05.11.2015 № 051120151 з підстав відсутності ТОВ ЕСР за місцезнаходженням, є протиправними.

При розгляді Окружним адміністративним судом м. Києва справи № 826/6760/16 встановлено, що наявними у справі відомостями з ЄДР підтверджується, що ТОВ ЕСР зареєстровано у статусі юридичної особи 27.04.2011, код з ЄДРПОУ - 37687161, адреса: 03150, м. Київ, Солом`янський район, вул. Солом`янська, 5, оф. 1107. Статус відомостей в ЄДР про юридичну особу - відомості підтверджено. При цьому із витягу з ЄДРПОУ від 22.04.2016 вбачається, що станом на 17.03.2016, тобто станом на дату формування повідомлення про розірвання договору, в ЄДР були відсутні записи про не підтвердження відомостей про позивача або про його відсутність за місцезнаходженням. Фактичне місцезнаходження товариства за зареєстрованою адресою, підтверджується також отриманням позивачем поштової кореспонденції за вказаною адресою, зокрема листа ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві за вих. № 3976/10/26-58-10-25 від 17.03.2016; Договором оренди нежитлового приміщення № 4/2014 від 01.11.2013; актом прийому-передачі приміщення до договору оренди № 4/2014 від 01.11.2013; рахунками-фактури за договором оренди № 4/2014 від 01.11.2013 № 3679 від 25.12.2015, № 45 від 04.01.2016, № 160 від 11.01.2016, № 290 від 25.01.2016 та платіжними дорученнями № 1492031468 від 12.01.2016, № 1492031487 від 19.01.2016, № 1492031528 від 05.02.2016, № 1492031610 від 10.03.2016. Крім того, судом встановлено, що з 29.03.2016 було змінено місцезнаходження ТОВ ЕСР (03680, м. Київ, Солом`янський район, бульвар Лепсе, 4), про що позивачем 30.03.2016 на адресу Інформаційного порталу ДФС України, було надіслано новий Договір про визнання електронних документів № 30320167 від 30.03.2016, що підтверджується квитанцією № 2 про прийняття нового Договору (а.с.32). Посилання відповідача в листі про розірвання договору про зміну позивачем місця реєстрації та неповідомлення про це відповідача спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, факти встановлені щодо протиправності дій ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві є фактами, що мають преюдиціальне значення, а тому не потребують доведення в цьому адміністративному процесі.

Щодо питання скасування податкового повідомлення - рішення № 0008601201 від 30.05.2016, суд зазначає про таке.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

У відповідності до п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України з 01.02.2015 реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі ті, які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010.

Відповідно до п. 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

У відповідності до п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок під час заповнення податкової накладної; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Враховуючи, що порушення граничних термінів щодо реєстрації податкових накладних, які позивач намагався зареєструвати, сталося не з вини ТОВ ЕСР , а внаслідок протиправних дій податкових органів, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині скасування податкового повідомлення - рішення є вмотивованими саме в частині, що стосується податкових накладних, щодо яких позивач здійснював спроби у їх реєстрації, а саме наступних податкових накладних: від 14.03.2016 № 67, від 11.03.2016 № 54, від 10.03.2016 № 51, від 10.03.2016 № 55, від 10.03.2016 № 57, від 10.03.2016 № 58, від 10.03.2016 № 50, від 10.03.2016 № 59, від 10.03.2016 № 56, від 10.03.2016 № 52, від 10.03.2016 № 47, від 10.03.2016 № 48, від 10.03.2016 № 49, від 10.03.2016 № 41, від 10.03.2016 № 40, від 09.03.2016 № 39, від 09.03.2016 № 38, від 09.03.2016 № 36, від 09.03.2016 № 34, від 09.03.2016 № 33, від 04.03.2016 № 31, від 11.03.2016 № 70, від 11.03.2016 № 68, від 11.03.2016 № 63, від 11.03.2016 № 61, від 14.03.2016 № 66, від 11.03.2016 № 62, від 10.03.2016 № 45, від 09.03.2016 № 32, від 04.03.2016 № 30, від 10.03.2016 № 44, від 10.03.2016 № 42, від 09.03.2016 № 35, від 09.03.2016 № 37, від 10.03.2016 № 60, від 01.02.2016 № 1, від 02.02.2016 № 7, від 02.02.2016 № 16, від 02.02.2016 № 21, від 02.02.2016 № 20, від 02.02.2016 № 23, від 02.02.2016 № 24, та податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік.

Позовні вимоги щодо податкових накладних, щодо яких позивач не здійснював спроб у реєстрації у встановлені строки, задоволенню не підлягають. Зокрема, позовні вимоги не підлягають задоволенню щодо наступних податкових накладних: від 11.03.2016 № 64, від 14.03.2016 № 69, від 04.02.2016 № 37, від 04.02.2016 № 38, від 04.02.2016 № 39, від 04.02.2016 № 40, від 04.02.2016 № 41, від 05.02.2016 № 47, від 05.02.2016 № 48, від 05.02.2016 № 49, від 05.02.2016 № 50, від 05.02.2016 № 51, від 05.02.2016 № 52, від 09.02.2016 № 86, від 09.02.2016 № 76, від 09.02.2016 № 84, від 09.02.2016 № 82, від 09.02.2016 № 83, від 09.02.2016 № 75, від 09.02.2016 № 77, від 09.02.2016 № 74, від 08.02.2016 № 59, від 08.02.2016 № 60, від 08.02.2016 № 56, від 09.02.2016 № 55, від 09.02.2016 № 53, від 08.02.2016 № 57, від 09.02.2016 № 54, від 08.02.2016 № 58, від 09.02.2016 № 61, від 09.02.2016 № 85, від 02.02.2016 № 12, від 02.02.2016 № 18, від 02.02.2016 № 19, від 02.02.2016 № 9, від 02.02.2016 № 10, від 02.02.2016 № 13, від 02.02.2016 № 14, від 03.02.2016 № 22, від 02.02.2016 № 25, від 02.02.2016 № 26, від 03.02.2016 № 27, від 03.02.2016 № 28, від 03.02.2016 № 30, від 03.02.2016 № 29, від 04.02.2016 № 35, від 04.02.2016 № 36.

Правова позиція в питаннях перевірки підстав розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку з боку контролюючого органу, внаслідок чого певне товариство не мало можливості зареєструвати накладні, а також стосовно того, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, лише за наявності його вини , викладена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах: від 15.05.2018 у справі № 810/3417/16 та від 30.01.2018 у справі № 815/2745/17.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, всупереч наведеним процесуальним вимогам відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не довели правомірності своїх дій, а ДПІ у Солом`янському районі, в свою чергу, не доведено обґрунтованості прийняття спірного податкового повідомлення - рішення з урахуванням вимог встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The UnitedKingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 27.09.2010 по справі Гірвісаарі проти Фінляндії - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція знаходить свій прояв і в рішеннях ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції . Так, у п. 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

З огляду на ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначений підхід ЄСПЛ при розгляді судом спору щодо правомірності рішень контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Всупереч наведеним вимогам відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення, і не довели правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів: (п. 45 Рішення ЄСПЛ у справі Бочаров проти України від 17.06.2011, заява № 21037/05; п. 53 Рішення ЄСПЛ у справі ОСОБА_3 проти України від 15.10.2010, заява № 38683/06; п. 75 Рішення ЄСПЛ у справі Огороднік проти України від 05.05.2015, заява № 29644/10; п. 52 Рішення ЄСПЛ у справі Єрохіна проти України від 15.02.2013 р., заява №12167/04).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( Лелас проти Хорватії , заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і Тошкуце та інші проти Румунії , заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ( Онер`їлдіз проти Туреччини , п. 128, та Беєлер проти Італії , п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ( Лелас проти Хорватії , п. 74).

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень, підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України).

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, як то відповідача-1 у справі.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСР - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 30.05.2016 № 008601201 в частині застосування штрафних санкцій, визначених за порушення граничних строків реєстрації наступних податкових накладних: від 14.03.2016 № 67 - сума штрафних санкцій складає 248,97 грн., від 11.03.2016 № 54 - сума штрафних санкцій складає 67,96 грн., від 10.03.2016 № 51 - сума штрафних санкцій складає 25,00 грн., від 10.03.2016 № 55 - сума штрафних санкцій складає 66,6 грн., від 10.03.2016 № 57 - сума штрафних санкцій складає 41,85 грн., від 10.03.2016 № 58 - сума штрафних санкцій складає 41,85 грн., від 10.03.2016 № 50 - сума штрафних санкцій складає 303,00 грн., від 10.03.2016 № 59 - сума штрафних санкцій складає 41,85 грн., від 10.03.2016 № 56 - сума штрафних санкцій складає 35,09 грн., від 10.03.2016 № 52 - сума штрафних санкцій складає 100,00 грн., від 10.03.2016 № 47 - сума штрафних санкцій складає 370,21 грн., від 10.03.2016 № 48 - сума штрафних санкцій складає 50,00 грн., від 10.03.2016 № 49 - сума штрафних санкцій складає 125,00 грн., від 10.03.2016 № 41 - сума штрафних санкцій складає 71,7 грн., від 10.03.2016 № 40 - сума штрафних санкцій складає 71,7 грн., від 09.03.2016 № 39 - сума штрафних санкцій складає 39,2 грн., від 09.03.2016 № 38 - сума штрафних санкцій складає 172,4 грн., від 09.03.2016 № 36 - сума штрафних санкцій складає 7,5 грн., від 09.03.2016 № 34 - сума штрафних санкцій складає 20,00 грн., від 09.03.2016 № 33 - сума штрафних санкцій складає 58,3 грн., від 04.03.2016 № 31 - сума штрафних санкцій складає 400,59 грн., від 11.03.2016 № 70 - сума штрафних санкцій складає 893,12 грн., від 11.03.2016 № 68 - сума штрафних санкцій складає 648,69 грн., від 11.03.2016 № 63 - сума штрафних санкцій складає 1153,8 грн., від 11.03.2016 № 61 - сума штрафних санкцій складає 97,03 грн., від 14.03.2016 № 66 - сума штрафних санкцій складає 39,07 грн., від 11.03.2016 № 62 - сума штрафних санкцій складає 558,43 грн., від 10.03.2016 № 45 - сума штрафних санкцій складає 20,64 грн., від 09.03.2016 № 32 - сума штрафних санкцій складає 138,72 грн., від 04.03.2016 № 30 - сума штрафних санкцій складає 320,58 грн., від 10.03.2016 № 44 - сума штрафних санкцій складає 153,89 грн., від 10.03.2016 № 42 - сума штрафних санкцій складає 100,38 грн., від 09.03.2016 № 35 - сума штрафних санкцій складає 13,3 грн., від 09.03.2016 № 37 - сума штрафних санкцій складає 75,00 грн., від 10.03.2016 № 60 - сума штрафних санкцій складає 95,8 грн., від 01.02.2016 № 1 - сума штрафних санкцій складає 17985,14 грн., від 02.02.2016 № 7 - сума штрафних санкцій складає 18,84 грн., від 02.02.2016 № 16 - сума штрафних санкцій складає 1319,00 грн., від 02.02.2016 № 21 - сума штрафних санкцій складає 76,05 грн., від 02.02.2016 № 20 - сума штрафних санкцій складає 109,2 грн., від 02.02.2016 № 23 - сума штрафних санкцій складає 104,42 грн., від 02.02.2016 № 24 - сума штрафних санкцій складає 106,93 грн.

3. Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття для реєстрації податкових накладних від 14.03.2016 № 67, від 11.03.2016 № 54, від 10.03.2016 № 51, від 10.03.2016 № 55, від 10.03.2016 № 57, від 10.03.2016 № 58, від 10.03.2016 № 50, від 10.03.2016 № 59, від 10.03.2016 № 56, від 10.03.2016 № 52, від 10.03.2016 № 47, від 10.03.2016 № 48, від 10.03.2016 № 49, від 10.03.2016 № 41, від 10.03.2016 № 40, від 09.03.2016 № 39, від 09.03.2016 № 38, від 09.03.2016 № 36, від 09.03.2016 № 34, від 09.03.2016 № 33, від 04.03.2016 № 31, від 11.03.2016 № 70, від 11.03.2016 № 68, від 11.03.2016 № 63, від 11.03.2016 № 61, від 14.03.2016 № 66, від 11.03.2016 № 62, від 10.03.2016 № 45, від 09.03.2016 № 32, від 04.03.2016 № 30, від 10.03.2016 № 44, від 10.03.2016 № 42, від 09.03.2016 № 35, від 09.03.2016 № 37, від 10.03.2016 № 60, від 01.02.2016 № 1, від 02.02.2016 № 7, від 02.02.2016 № 16, від 02.02.2016 № 21, від 02.02.2016 № 20, від 02.02.2016 № 23, від 02.02.2016 № 24, та податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік.

4. Зобов`язати Державну фіскальну службу України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні та податкову звітність датою їх фактичного подання до реєстрації та визнати їх такими, що прийняті та зареєстровані протягом операційного дня, коли вони були надіслані Товариством з обмеженою відповідальністю ЕСР (адреса: 03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 37; код ЄДРПОУ 37687161) для реєстрації, а саме: для податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік - 12.02.2016; для податкової накладної № 1 від 01.02.2016 - 16.02.2016; для податкової накладної № 16 від 02.02.2016 - 12.02.2016; для податкових накладних від 10.03.2016 № 44, від 09.03.2016 № 32, від 04.03.2016 № 30, від 10.03.2016 № 42, від 09.03.2016 № 35, від 09.03.2016 № 37, від 10.03.2016 № 60, від 14.03.2016 № 67, від 11.03.2016 № 54, від 10.03.2016 № 51, від 10.03.2016 № 55, від 11.03.2016 № 62, від 10.03.2016 № 57, від 09.03.2016 № 39, від 10.03.2016 № 48, від 10.03.2016 № 49, від 10.03.2016 № 47, від 11.03.2016 № 70, від 10.03.2016 № 40, від 10.03.2016 № 58, від 10.03.2016 № 50, від 09.03.2016 № 36, від 04.03.2016 № 31, від 09.03.2016 № 38, від 09.03.2016 № 34, від 11.03.2016 № 68, від 11.03.2016 № 61, від 14.03.2016 № 66, від 11.03.2016 № 63, від 10.03.2016 № 56, від 10.03.2016 № 59, від 10.03.2016 № 45, від 10.03.2016 № 52, від 10.03.2016 № 41, від 09.03.2016 № 33 - 18.03.2016.

5. Зобов`язати Державну фіскальну службу України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні протягом визначеного ст. 201 Податкового кодексу України строку для їх реєстрації та визнати такими, що подані ТОВ ЕСР для реєстрації та зареєстровані з дотриманням визначених ст. 201 Податкового кодексу України термінів реєстрації податкових накладних (у зв`язку з відсутністю у Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСР (адреса: 03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 37; код ЄДРПОУ 37687161) можливості виконати свій обов`язок щодо реєстрації податкових накладних через неправомірні дії відповідача), а саме: податкові накладні від 02.02.2016 № 24, від 02.02.2016 № 20, від 02.02.2016 № 23, від 02.02.2016 № 21, від 02.02.2016 № 7.

6. У іншій частині позову відмовити.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (адреса: 03151, м. Київ, вул. Смілянська, 6; код ЄДРПОУ 39471390) шляхом їх безспірного списання на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСР (адреса: 03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 37; од ЄДРПОУ 37687161) сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 735,44 грн. (сімсот тридцять п`ять гривень 44 копійки).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко