Ухвала

від 23.01.2020 по справі 826/14072/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2020 року

Київ

справа №826/14072/16

адміністративне провадження №К/9901/36274/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЄСР до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2019 адміністративний позов задоволено частково.

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подало апеляційну скаргу на зазначене судове рішення 09.10.2019. До цього звернення з апеляційною скаргою мало місце у липні 2019 року, яка згідно з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 була залишена без руху у зв`язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги, а згідно з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019 повернута як така, щодо якої не було усунуто недоліки.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 повторна апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишена без руху як така, що подана з порушенням вимог статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (пропущений строк на апеляційне оскарження, а клопотання про поновлення цього строку визнано необґрунтованим; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору). Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано протягом десяти днів з дня вручення її копії усунути зазначені недоліки апеляційної скарги шляхом звернення до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення, якщо вони є та надати документ про сплату судового збору.

У межах встановленого строку, відповідач подав до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якому не зазначив інших підстав для поновлення строку, ніж ті, яким суд апеляційної інстанції вже надав оцінку в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві з тих підстав, що відповідач пропустив встановлений законом строк на подання апеляційної скарги, а наведені ним у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави (відсутність протягом тривалого часу коштів на сплату судового збору) визнані судом апеляційної інстанції неповажними.

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019, у якій просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу до Шостого апеляційного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що ним були вжитті всі можливі заходи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, проте на момент спливу строку на апеляційне оскарження фінансової можливості сплатити судовий збір не було, що призвело до пропуску строку, визначеного статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строку, установленого статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 зазначеного Кодексу).

Зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на подання апеляційної скарги не підпадають під критерій поважних, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, і ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму послаблення у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб`єкту владних повноважень після спливу встановленого законом строку реалізовувати право на оскарження судового рішення.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (частина друга, пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій адміністративній справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у зв`язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, у свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду