Ухвала

від 30.05.2019 по справі 813/3190/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

30 травня 2019 рокуЛьвів№ 857/4563/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Гуляка В. В. суддів -Ільчишин Н. В. Святецького В. В.

перевіривши апеляційну скаргу Державна фіскальна служба України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 813/3190/18 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будучність" до Державної фіскальної служби України про зобов"язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року задоволено повністю адміністративний позов ПП "Будучність" до ДФС України про зобов"язання вчинити дії.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ДФС України подала апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

На виконання вимог вказаної ухвали від 06.05.2019 року, скаржником подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Вказане клопотання апелянта (відповідача) обґрунтоване тим, що вперше апеляційна скарга ДФС України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року у справі №813/3190/18, була подана вчасно. При цьому, несплата судового збору при поданні апеляційної скарги в межах строку на апеляційне оскарження не залежала від вини чи волі ДФС України. Також, вважає апелянт (заявник), що саме відсутність бюджетних асигнувань є поважною причиною неможливості сплатити судовий збір. Таким чином, просить визнати поважними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції обговоривши доводи отриманого клопотання, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Закріплений у статті 6 КАС України принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями можуть скористатися правом їх оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

При цьому, п.2 ч.3 ст. 2 КАС України встановлено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Тому, держава в особі органів влади (органів фіскальної служби зокрема), що діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Так, з матеріалів справи, а саме з платіжного доручення №33 від 15.01.2019 р. видно, що апелянтом судовий збір було сплачено 21.01.2019 р., однак, розглядувана апеляційна скарга, згідно відбитку штампу суду першої інстанції, подана ДФС України 19.04.2019 р..

З огляду на зазначене, апелянт подав розглядувану апеляційну скаргу через травалий проміжок часу, та не навів жодних поважних підстав такого зволікання.

Відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким, чином, оскільки, наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній фіскальній службі України у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року у справі №813/3190/18.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державна фіскальна служба України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 813/3190/18 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будучність" до Державної фіскальної служби України про зобов"язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин В. В. Святецький