Постанова

від 30.05.2019 по справі 820/1461/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2019 року

Київ

справа №820/1461/17

адміністративне провадження №К/9901/39908/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргуКиївської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постановуХарківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року(суддя: О.М. Тітов) та ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року (колегія у складі суддів: О.М. Мінаєва, Я.М. Макаренко, Н.В. Шевцова) у справі № 820/1461/17 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Грудень плюс доКиївської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Державної фіскальної служби України провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, визнання документів поданими,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Грудень плюс (далі - ТОВ Грудень плюс ) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

визнати протиправними дії Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - Київської ОДПІ) щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів № 120120171 від 12 січня 2017 року, укладеного з ТОВ ГРУДЕНЬ ПЛЮС (п.н.39457245);

зобов`язати Київську ОДПІ поновити дію Договору про визнання електронних документів № 120120171 від 12 січня 2017 року, укладеного з ТОВ ГРУДЕНЬ ПЛЮС (п.н. 39457245);

визнати: податкову накладну №2 від 25 січня 2017 року такою, що прийнята та зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних з 03 лютого 2017 року; податкову накладну №3 від 26 січня 2017 року такою, що прийнята та зареєстрована в єдиному державному реєстрі податкових накладних з 28 березня 2017 року ; податкову накладну №4 від 25 січня 2017 року такою, що прийнята та зареєстрована в єдиному державному реєстрі податкових накладних з 28 березня 2017 року; податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2017 року такою, що подана ТОВ ГРУДЕНЬ ПЛЮС 17 березня 2017 року; податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2017 року такою що подана ТОВ ГРУДЕНЬ ПЛЮС 13 лютого 2017 року; податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2016 року такою, що подана ТОВ ГРУДЕНЬ ПЛЮС 23 березня 2017 року; податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2016 року такою, що подана ТОВ ГРУДЕНЬ ПЛЮС 23 березня 2017 року; податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року такою, що подана ТОВ ГРУДЕНЬ ПЛЮС 23 березня 2017 року; податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2016 року такою, що подана ТОВ ГРУДЕНЬ ПЛЮС 23 березня 2017 року; податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2016 року такою, що подана ТОВ ГРУДЕНЬ ПЛЮС 23 травня 2017 року; податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2016 року такою, що подана ТОВ ГРУДЕНЬ ПЛЮС 23 березня 2017 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент одностороннього розірвання відповідачем укладеного з позивачем договору про визнання електронних документів, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців був відсутній запис про зміну місцезнаходження позивача та строк дії посилених сертифікатів не закінчився, електронні цифрові підписи були дійсні, а тому у Київської ОДПІ не було законних підстав для розірвання договору в односторонньому порядку, та неприйняття та не реєстрації Державної фіскальної служби України податкових накладних та декларацій, надісланих позивачем

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, позов задоволено.

Визнано протиправними дії Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів № 120120171 від 12 січня 2017 року, укладеного з ТОВ ГРУДЕНЬ ПЛЮС (п.н. 39457245 ).

Зобов`язано Київську об`єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області поновити дію Договору про визнання електронних документів № 120120171 від 12 січня 2017 року, укладеного з ТОВ ГРУДЕНЬ ПЛЮС (п.н. 39457245).

Визнано: податкову накладну №2 від 25 січня 2017 року такою, що прийнята та зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних з 03 лютого 2017 року; податкову накладну №3 від 26 січня 2017 року такою, що прийнята та зареєстрована в єдиному державному реєстрі податкових накладних з 28 березня 2017 року; податкову накладну №4 від 25 січня 2017 року такою, що прийнята та зареєстрована в єдиному державному реєстрі податкових накладних з 28 березня 2017 року; податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2017 року такою, що подана ТОВ ГРУДЕНЬ ПЛЮС 17 березня 2017 року; податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2017 року такою що подана ТОВ ГРУДЕНЬ ПЛЮС 13 лютого 2017 року; податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2016 року такою, що подана ТОВ ГРУДЕНЬ ПЛЮС 23 березня 2017 року; податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2016 року такою, що подана ТОВ ГРУДЕНЬ ПЛЮС 23 березня 2017 року; податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року такою, що подана ТОВ ГРУДЕНЬ ПЛЮС 23 березня 2017 року; податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2016 року такою, що подана ТОВ ГРУДЕНЬ ПЛЮС 23 березня 2017 року; податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2016 року такою, що подана ТОВ ГРУДЕНЬ ПЛЮС 23 березня 2017 року; податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2016 року такою, що подана ТОВ ГРУДЕНЬ ПЛЮС 23 березня 2017 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на момент розірвання Київською ОДПІ укладеного із позивачем договору про визнання електронних документів строк дії посилених сертифікатів не закінчився, місце реєстрації позивач не змінював. Відтак, за висновком судів, у відповідача не було законних підстав для вчинення дій щодо розірвання такого договору в односторонньому порядку, а також для відмови у прийнятті поданої позивачем податкової звітності.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Київська ОДПІ подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також на не об`єктивний аналіз обставин справи. Доводи касаційної скарги Київської ОДПІ є аналогічними обґрунтуванням його апеляційної скарги.

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до договору оренди приміщення №24/12-1 від 24 грудня 2016 року, копія якого міститься в матеріалах справи, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ ГРУДЕНЬ ПЛЮС , позивач орендує приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Із наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що ТОВ ГРУДЕНЬ ПЛЮС зареєстроване за адресою: вул. Короленка, б.25, оф.20, м. Харків.

Судами також встановлено, що 12 січня 2017 року між ТОВ Грудень плюс та Київською ОДПІ укладено договір про визнання електронних документів № 120120171, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу (надалі - Договір).

Згідно умов Договору, позивач зобов`язаний надсилати до органу ДФС податкові документи в електронному вигляді з дотриманням встановленого порядку (п.1.1 розд.3), а ОДПІ зобов`язується забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді (п. 3.1 розд. 3).

Даним договором передбачено умови його розірвання в односторонньому порядку. Так п.4 розділу 6 містить в собі посилання, що контролюючий орган має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником нових посилених сертифікатів відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни місця реєстрації платника.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, Центром сертифікації ключів позивачу сформовані та видані посилені сертифікати підписувача ЕЦП із строком чинності з 12 січня 2017 року по 18 липня 2017 року.

Окрім того, на виконання умов укладеного договору позивач засобами електронного зв`язку направив на адресу контролюючого органу: податкові накладні №2 від 25 січня 2017 року, №3 від 26 січня 2017 року, №4 від 25 січня 2017 року; податкові декларації з податку на додану вартість за січень, лютий 2017 року, за вересень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2016 року на підтвердження чого у матеріалах справи містяться копії квитанцій №1, згідно яких податкові накладні та декларації доставлено до Державної фіскальної служби України, проте документи не було прийнято та зареєстровано, з позначкою про можливість припинення дії договору про визнання електронної звітності.

Позивач з метою отримання інформації підстав розірвання договору про визнання електронних документів, на адресу Київської ОДПІ направлено інформаційний запит від 10 лютого 2017 року. У відповідь отримано лист №8-ЗПІ від 17 лютого 2017 року, в якому зазначено, що на підставі п.4 розділу 6 додатку 1 до Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року № 233 було припинено Договір про визнання електронних документів із ТОВ Грудень плюс .

Судами попередніх інстанцій також відзначено, що відповідачем не надано жодного доказу що строк дії посилених сертифікатів відкритих ключів закінчився, а також не надано жодних доказів на підтвердження зміни позивачем свого місцезнаходження, до ЄДР з даного приводу не вносилось жодних записів, що слугувало б підставою для одностороннього розірвання договору про визнання електронних документів.

У відповідності до норм п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Контролюючі органи мають право на отримання від платників податків, платників єдиного внеску та надання у межах, передбачених законом, документів в електронному вигляді відповідно до підпункту 20.1.7 пункту 20.1 статті 20 ПК України.

Згідно із статтею 14 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 (далі по тексту - Інструкція), положення якої були чинними на момент спірних відносин.

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Розділом VІ додатку І Інструкції встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. З моменту укладання цього Договору всі попередні домовленості та укладені правочини між Платником податків та органом ДПС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації. У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Згідно частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною 1 статті 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Отже одностороннє розірвання договору означає односторонню волю сторони угоди, яка має право на вчинення таких дій, що, у свою чергу, передбачає доведеність з боку управленої сторони наявності обставин, з якими умови договору пов`язують можливість реалізації права однієї із сторін на одностороннє розірвання договору.

В межах спірних правовідносин законодавством встановлено виключні випадки, які дають право органу ДФС розірвати договір в односторонньому порядку, а саме: у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

У зв`язку з наведеним слід зазначити, що згідно з абзацом першим пункту 45.2 статті 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Пунктом 10 частини другої статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.

При цьому, у відповідності до статті 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Відповідно до частин першої, другої статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження існування обставин, з якими законодавство та умови угоди пов`язують можливість її одностороннього розірвання, а саме: доказів закінчення строку дії посилених сертифікатів відкритих ключів або доказів зміни місця реєстрації, іншого істотного порушення позивачем умов договору тощо, касаційний суд погоджується із висновком про те, що у Київської ОДПІ не було законних підстав для вчинення дій по розірванню укладеного із позивачем договору №120120171 від 12 січня 2017 року в односторонньому порядку й, як наслідок, для відмови у прийнятті податкової звітності (податкові накладні та декларації).

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд під час розгляду подібної справи, зокрема постанова від 22 серпня 2018 року, справа №820/392/16 (адміністративне провадження №К/9901/19407/18).

Не спростовують наведеного й посилання відповідача на інформацію про відсутність позивача за податковою адресою, оскільки остання не є такою, що в силу згаданих положень законодавства свідчить про відсутність платника податків за зареєстрованим місцезнаходженням (зміну місця реєстрації), а тому не може зумовлювати підстав для розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку. Судами ж в ході розгляду справи встановлено, що станом на момент вчинення оскаржуваних дій в Єдиному державному реєстрі були відсутні записи про непідтвердження відомостей про позивача або про його відсутність за місцезнаходженням.

За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

......................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду