Ухвала
від 23.05.2019 по справі 1-620/12
КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

23 травня 2019 року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча ОСОБА_1 ,

судді: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 18листопада 2014року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 22 грудня 2016 року у кримінальній справі

стосовноОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за ст. 368 ч. 3 Кримінального кодексу України (далі КК України).

1. Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

Захисник ОСОБА_5 звернувся до суду касаційної інстанції зі скаргою про скасування судових рішень, постановлених стосовно засудженого ОСОБА_7 , із направленням матеріалів кримінальної справи на новий судовий розгляд. Обґрунтовуючи скаргу, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відсутність достатніх і належних доказів для доведення винуватості, що призвело до безпідставного засудження ОСОБА_7 за злочин, передбачений ст. 368 ч. 3 КК України. Також вважає призначене ОСОБА_7 покарання невідповідним внаслідок суворості. Крім того, зазначає про невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 370 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі КПК України 1960 року), в якій відсутні мотиви відхилення доводів поданих апеляцій.

2. Історія справи, зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

2.1 Суд першої інстанції, рішення якого оскаржується

За вироком Богунського районного суду м. Житомира від 18 листопада 2014року ОСОБА_7 засуджено за ст. 368 ч. 3 КК України (в редакції Закону від 23 липня 2012 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов`язками в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на три роки, з конфіскацією всього майна, що є його власністю, та з позбавленням на підставі ст. 54 КК України 7 рангу державного службовця.

Вироком суду також вирішено долю речових доказів та питання щодо судових витрат.

2.2 Суд апеляційної інстанції

Згідно з ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 27 квітня 2015 року апеляції засудженого ОСОБА_7 та його захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 залишено без задоволення. Апеляцію прокурора задоволено, вирок районного суду від 18листопада 2014 року відносно засудженого ОСОБА_7 змінено. Прийнято рішення вважати ОСОБА_7 засудженим за ст. 368 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк пять років з позбавленням права обіймати посади в контролюючих органах виконавчої влади строком на три роки, з конфіскацією всього майна, що є його власністю, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України 7 рангу державного службовця.

В іншій частині вирок суду залишено без зміни.

2.3 Суд касаційної інстанції

За ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 квітня 2016 року касаційні скарги захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволено частково, ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 27 квітня 2015 року відносно засудженого ОСОБА_7 скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.

2.4 Суд апеляційної інстанції, рішення якого оскаржується

За ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 22 грудня 2016 року апеляції засудженого ОСОБА_7 та його захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 залишено без задоволення. Апеляцію прокурора задоволено, вирок суду від 18листопада 2014 року відносно засудженого ОСОБА_7 змінено. Прийнято рішення вважати ОСОБА_7 засудженим за ст. 368 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк пять років, з позбавленням права обіймати посади в контролюючих органах виконавчої влади строком на три роки, з конфіскацією всього майна, що є його власністю, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України 7 рангу державного службовця.

В іншій частині вирок суду залишено без зміни.

2.5 Обставини у кримінальній справі, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до наказу голови Державної екологічної інспекції від 30грудня 2011 року № 1350о ОСОБА_7 обіймав посаду заступника начальника Державної екологічної інспекції у Житомирській області заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області. Мав право проводити перевірки з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів, а також приймати рішення про обмеження або тимчасову заборону (зупинення) діяльності підприємств, установ, організацій і об`єктів у разі порушення ними вимог природоохоронного законодавства, тобто був службовою особою, яка займала відповідальне становище.

На підставі наказу першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 04 липня 2012 року № 61-В та направлення № 848 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, 12 липня 2012 року ОСОБА_7 разом з головним спеціалістом відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з небезпечними хімічними речовинами та відходами державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області ОСОБА_8 та головним спеціалістом відділу екологічного контролю природних ресурсів державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області ОСОБА_9 прибули у смтНові Білокоровичі Олевського району для здійснення перевірки ФОП ОСОБА_10 . Встановивши на місці, що ФОП ОСОБА_10 свою господарську діяльність на території смт Нові Білокоровичі припинило, а за тією ж адресою функціонує ПП «ГарістУкраїна», з дозволу керівника цього підприємства ОСОБА_11 вони провели відповідну перевірку, за результатами якої було виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства.

Після цього ОСОБА_7 у телефонній розмові з ОСОБА_11 запропонував останньому прибути до нього до м. Житомира за місцем розташування Державної екологічної інспекції у Житомирській області.

Вказані особи, зустрівшись 20 липня 2012 року у службовому кабінеті ОСОБА_7 домовились про передачу коштів останньому 23 липня 2012 року за незупинення діяльності приватного підприємства та непритягнення ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності.

23 липня 2012 року ОСОБА_7 як посадова особа та державний службовець 3 категорії, службова особа, наділена організаційно-розпорядчими функціями, яка займає відповідальне становище, діючи з корисливих мотивів, в інтересах ПП «ГарістУкраїна», перебуваючи поблизу буд. №5 на вул. Київській у м. Житомирі, одержав від ОСОБА_11 хабар у вигляді 300грн та 950 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становило 7593,35 грн, а загалом 7893,35 грн, за невключення ПП «ГарістУкраїна» у план заходів з виконання покладених на Державну екологічну інспекцію у Житомирській області завдань на IV-й квартал 2012 року та не притягнення таким чином ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності за виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства, пов`язані з відсутністю у підприємства дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел і ліміт на утворення та розміщення відходів, ненарахування у зв`язку з цим збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, неприйняття рішення про зупинення діяльності підприємства і, отже, невтручання в його господарську діяльність.

3. Доводи інших учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні суду касаційної інстанції заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника, стверджуючи про її необґрунтованість.

4. Джерела права й акти їх застосування

4.1 Кримінально-процесуальний кодекс України в редакції 1960 року

4.1.1 Стаття 67. Оцінка доказів

Частина 1. Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частина 3. Ніякі докази для суду, прокурора, слідчого і особи, яка провадить дізнання, не мають наперед встановленої сили.

4.1.2 Стаття 323. Законність і обґрунтованість вироку

Частина 1. Вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.

Частина 2. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Частина 3. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

4.1.3 Стаття 377. Зміст ухвали апеляційного суду

Частина 1. Ухвала апеляційного суду складається із вступної, описово-мотивувальної і резолютивної частин, у яких має бути зазначено:

8) аналіз доказів, досліджених під час повного або часткового судового слідства, проведеного апеляційним судом, та докладні мотиви прийнятого рішення.

Частина 2. При залишенні апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

4.1.4 Стаття 395. Обсяг перевірки справи касаційним судом

Частина 1. Касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого чи виправданого.

4.1.5 Стаття 398. Підстави для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови

Частина 1. Підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є:

3) невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

4.2 Кримінальний кодекс України

4.2.1 Стаття 75. Звільнення від відбування покарання з випробуванням (в редакції Закону від 13.04.2012)

1. Якщо суд при призначенні покарання у видівиправних робіт,службового обмеження для військовослужбовців,обмеження волі, а такожпозбавлення воліна строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливістьвиправлення засудженогобез відбування покарання, він може прийняти рішення прозвільнення від відбування покарання з випробуванням.

4.2.2 Стаття 77. Застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням

У разізвільнення від відбування покарання з випробуваннямможуть бути призначені додаткові покарання у видіштрафу,позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністютапозбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

5. Мотиви та висновки Верховного Суду

5.1 Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням доводів, викладених у касаційній скарзі, та меж перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваних судових рішень, встановлених КПК України 1960року, розгляд справи судом касаційної інстанції здійснено в частині перевірки дотримання судами вимог кримінально-процесуального закону при постановленні судових рішень та невідповідності призначеного покарання внаслідок суворості.

5.2 Щодо порушень вимог кримінально-процесуального закону та невідповідності призначеного покарання внаслідок суворості

5.2.1 Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України, підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду в суді першої інстанції, а також оцінено судом відповідно до вимог ст. 67 КПК України 1960 року (згідно з показаннями свідків, письмовими матеріалами справи, зокрема й даними, що містяться у висновках експертиз, тощо) [4.1.1, 4.1.2].

Касаційний суд не має повноважень на перевірку доводів касаційної скарги в частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а виходить з обставин, установлених судами. З цих підстав касаційний суд не має прав на зміну або скасування судових рішень [4.1.5].

Отже, за встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_7 за ст.368 ч. 3 КК України (в редакції Закону від 23 липня 2012 року) кваліфіковано правильно.

5.2.2 Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам кримінально-процесуального закону, доводи апеляційної скарги захисника, зокрема й про оспорювання вини та істотні порушення вимог процесуального закону, перевірено повною мірою та спростовано з наведенням докладних мотивів прийнятого рішення [4.1.3].

5.2.3 У касаційній скарзі захисником порушено питання про пом`якшення покарання ОСОБА_7 , і в цій частині скарги Суд вважає за необхідне її задовольнити, виходячи з такого.

При призначенні покарання ОСОБА_7 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, дані про його особу, який позитивно характеризується, є депутатом районної ради, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, невстановлення судом обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.

Разом з тим, судами не було враховано всі обставини, які за законом мають правове значення, в тому числі й ті, на які посилається в касаційній скарзі захисник, а врахування даних про особу засудженого було проведено формально.

Так, матеріалами провадження та з оскаржуваних судових рішень встановлено, що ОСОБА_7 вперше притягується до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, є депутатом районної ради, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та батьків похилого віку, має незадовільний стан здоров`я є інвалідом ІІІ групи.

Тому призначене йому покарання за ст. 368 ч. 3 КК України (в редакції Закону від 23 липня 2012 року) у виді позбавлення волі на строк п`ять років, хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею, однак не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного і є явно несправедливим через суворість.

З огляду на те, що положення статті 75 КК України, в редакції Закону від 13.04.2012 року, яка діяла на час вчинення злочину ОСОБА_7 , не містили заборони її застосування за корупційний злочин, а наведені дані про особу винного та обставини, які пом`якшують покарання, дають підстави Суду зробити висновок про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання, тобто звільнити його від відбування покарання з випробуванням, із покладенням на нього певних обов`язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України [4.2.1].

Втім, враховуючи, що ОСОБА_7 вчинив тяжкий злочин у сфері службової діяльності, призначення йому судом додаткових покарань у виді позбавлення права обіймати посади в контролюючих органах виконавчої влади та позбавлення рангу відповідає тяжкості вчиненого, є справедливим та слугуватиме попередженням вчиненню нових злочинів.

У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, з огляду на положення ст. 77 КК України, виключається, у зв`язку з чим в цій частині судові рішення також підлягають зміні.[4.2.2].

Отже, вирокБогунського районного суду м. Житомира від 18листопада 2014року та ухвала Апеляційного суду Житомирської області від 22 грудня 2016 року стосовно засудженого ОСОБА_7 підлягають зміні, а останній - звільненню від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України (в редакції Закону від 13.04.2012), з встановленням іспитового строку тривалістю два роки, та з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме, періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

У решті судові рішення слід залишити без зміни.

Керуючись статтями 394396, 398, 400-2 КПК України 1960 року, пунктами 46 § 3 «Перехідні положення»розділу 4 Закону України від 03жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», Верховний Суд

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.

ВирокБогунського районного суду м. Житомира від 18листопада 2014року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 22 грудня 2016 року стосовно засудженого ОСОБА_7 змінити. На підставі ст. 75 КК України (в редакції Закону від 13.04.2012) звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю два роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме, періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідно зі ст. 77 КК України виключити з вироку та ухвали рішення про застосування до ОСОБА_7 додаткового покарання у виді конфіскації майна.

У решті судові рішення залишити без зміни.

Звільнити засудженого ОСОБА_7 з установи виконання покарань.

Ухвала Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

СудКасаційний кримінальний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення23.05.2019
Оприлюднено17.02.2023
Номер документу82095777
СудочинствоКримінальне
КатегоріяСправи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку

Судовий реєстр по справі —1-620/12

Ухвала від 30.09.2019

Кримінальне

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

Сусловець М. Г.

Ухвала від 23.05.2019

Кримінальне

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Стефанів Надія Степанівна

Ухвала від 22.05.2019

Кримінальне

Житомирський апеляційний суд

Кіянова С. В.

Ухвала від 22.05.2019

Кримінальне

Житомирський апеляційний суд

Кіянова С. В.

Ухвала від 13.04.2018

Кримінальне

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Стефанів Надія Степанівна

Постанова від 14.11.2017

Кримінальне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Пузиревський Євген Борисович

Ухвала від 13.10.2017

Кримінальне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Пузиревський Євген Борисович

Постанова від 12.06.2017

Кримінальне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Пузиревський Євген Борисович

Постанова від 12.04.2017

Кримінальне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Пузиревський Євген Борисович

Постанова від 12.04.2017

Кримінальне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Пузиревський Євген Борисович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні