Рішення

від 30.05.2019 по справі 500/58/19

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/58/19

Провадження № 2/500/1472/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого - судді Пащенко Т.П.,

при секретарі - Топтигіній О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області, публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 про припинення дії обтяження (заборони на нерухоме майно),-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області, публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 про припинення дії обтяження (заборони на нерухоме майно), посилаючись на те, що рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №11 п.8 від 25.01.1990 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була передана у довічне успадковане володіння земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального двоповерхового жилого будинку за індивідуальним проектом. Згідно рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №1338 п.12 від 18.11.1993 року земельна ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , яка раніше перебувала у користуванні, була передана у приватну власність ОСОБА_3 14.04.1994 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0621 га за адресою: АДРЕСА_1 . 08.08.1997 року ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_1 купив земельну ділянку площею 0,0621 га за вказаною адресою. 14.10.1998 року ОСОБА_1 отримав Державний акт на право приватної власності на землю на зазначену земельну ділянку. Після придбання земельної ділянки позивач побудував житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями та в подальшому ним були отримані правовстановлюючі документи на будинок. Вказує, що станом на 05.05.1993 року житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 не був побудований, право власності на цей будинок не було зареєстровано. Таким чином, обтяження - заборона на нерухоме майно, накладена на неіснуючий об`єкт права власності (право власності вперше виникло у ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 15.12.2010 року). Також, обтяження - заборона на земельну ділянку за вищевказаною адресою не могло бути накладено у 1993 році, оскільки земельна ділянка належала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві довічного успадковуваного володіння, а не на праві власності, а у 2008 році - оскільки ОСОБА_4 ніколи не була власником земельної цієї ділянки. У грудні 2018 року позивач звернувся до державного реєстратора виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради з метою отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо належних йому земельної ділянки та житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . З виданої довідки йому стало відомо, що 09.12.2008 року Ізмаїльською державною нотаріальною конторою за №8276094 було зареєстровано обтяження - заборону на нерухоме майно. Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який нібито належить ОСОБА_2 , підставою обтяження стало повідомлення Ізмаїльського відділення Ощадбанку про видачу позики від 05.05.1993 року. У зв`язку з зазначеним, позивач просить припинити дію обтяження - заборони на нерухоме майно (житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 8276094, зареєстрований 09.12.2008 року реєстратором: Ізмаїльська державна нотаріальна контора на підставі повідомлення про видачу позики від 05.05.1993 року, та виключити (вилучити) з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про заборону на нерухоме майно - житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 15.04.2019 року по справі залучено в якості співвідповідача ПАТ Державний ощадний банк України .

Позивач в судове засідання не з`явився, сповіщений належним чином. Представник позивача надав суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні, просив розглядати справу у його відсутність та відсутність позивача.

Представник відповідача - державний нотаріус Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача - ПАТ Державний ощадний банк України в судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань по справі суду не надав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, заяв чи клопотань по справі суду не надала.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.80 ЦПК України і які вони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення заявлених вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтями 1,2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст.15,16 ЦК України, ст.4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер НОМЕР_1 , виданого 15.12.2010 року виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради №1030, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.05.2019 року №165781081 (а.с.22).

Згідно довідки КП Ізмаїльське МБТІ від 15.03.2019 року №416 відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи станом на 31.12.2012 року власником об`єкту нерухомого майна по АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_1 (1/1 частка) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.12.2010 року за №1030, виданого виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради №1648 від 18.11.2010 року, зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно в реєстровій книзі за №51/4-147 від 01.02.2011 року (а.с.48).

Як вбачається із витягу із рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №11 п.8 від 25.01.1990 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була передана у довічне користування земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального двоповерхового жилого будинку за індивідуальним проектом (а.с.8).

Згідно рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №1338 п.12 від 18.11.1993 року земельна ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , яка раніше перебувала у користуванні, була передана у приватну власність ОСОБА_3 (а.с.9).

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0621 га за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 14.04.1994 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , перший продав, а другий придбав вказану земельну ділянку (а.с.11).

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.12) 08.08.1997 року ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_1 купив земельну ділянку площею 0,0621 га за вказаною адресою. 14.10.1998 року ОСОБА_1 отримав Державний акт на право приватної власності на землю на зазначену земельну ділянку.

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №926, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0621 га, переданої для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).

Позивач не може звернутися до Ізмаїльської державної нотаріальної контори з заявою щодо припинення обтяження (заборони) на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 оскільки він не був та не є суб`єктом вказаних правовідносин.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03.12.2018 року №147740211 (а.с. 6-8) було виявлено обтяження на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , підставою виникнення обтяження є повідомлення Ізмаїльського відділення Ощадбанку про видачу позики від 05.05.1993 року.

Процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року № 31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 року №364/3657 (зі змінами).

Відповідно до п. 1.5. вказаного вище Положення, Реєстраторами Реєстру заборон (далі - Реєстратор) є: державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси; державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональні філії.

Реєстратори приймають заяви про реєстрацію обтяження об`єкта нерухомого майна від державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, які не є Реєстраторами, судів та слідчих органів та постанови про арешт майна боржника органів державної виконавчої служби та інших осіб, визначених цим Положенням; уносять та вилучають записи до (з) Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна; отримують (видають) витяги з Реєстру заборон.

Пунктом 2.1 Положення було визначено вичерпний перелік підстав для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна, а саме: накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом - Реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

Заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об`єкта нерухомого майна, що подається: державною нотаріальною конторою та приватним нотаріусом, які не є Реєстраторами, - у зв`язку з накладенням (зняттям) ними заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна; судами (крім третейських судів) і слідчими органами - у зв`язку з накладенням ними арешту на об`єкти нерухомого майна /звільненням з-під арешту/; органами державної виконавчої служби - у зв`язку з накладенням ними арешту на об`єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту/.

З 01.01.2013 року відповідно до ст. 8, ст. 16 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень , п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор - нотаріус є спеціальним суб`єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.

Відповідно до ст. 73 Закону України Про нотаріат , нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

Статтею 74 Закону України Про нотаріат передбачено, що одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно п.п.5.1. п.5 гл.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п`ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір; про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 74, 75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

При цьому, згідно з п. 78 зазначеного Порядку, державна реєстрація припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно у результаті зняття нотаріусом заборони проводиться нотаріусом, яким знято заборону.

Відповідно до ч.1 ст.391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.312 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно листа ПАТ Державний ощадний банк України від 28.05.2019 рок відомості з приводу повідомлення банку від 05.05.1993 року про видачу ОСОБА_2 позики, що стало підставою для реєстрації 09.12.2008 року Ізмаїльською державною нотаріальною конторою Одеської області за №8276094 обтяження - заборону на нерухоме майно - житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , у банку відсутні.

Таким чином, заборона відчуження житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності позивачу по справі, порушує його права та законні інтереси, оскільки унеможливлює повноцінно володіти, користуватися та розпоряджатися майном.

Враховуючи те, що нотаріус, як реєстратор не має визначених законодавством підстав для зняття за заявою позивача заборони на відчуження об`єктів нерухомого майна, позивач позбавлений можливості реалізувати своє право власника нерухомого майна в інший, крім судового захисту, спосіб.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову та припинення і вилучення накладеного на підставі повідомлення про видачу позики від 05.05.1993 року, обтяження на нерухоме майно, належне позивачу.

Керуючись ст.ст.12,13,79-83,259,263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 317, 319, 391 ЦК України, ст.ст. 73, 74 Закону України Про нотаріат , п.п.2,74,75,78 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013 року № 868, п.п.5.1. п.5 гл.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.02.2012 року № 296/5, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області, адреса місцезнаходження юридичної особи: вул.Клушина,2-а, м.Ізмаїл Одеської області, публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України , адреса місцезнаходження юридичної особи: 01001, м.Київ, вул.Госпітальна,12-Г, ідентифікаційний код юридичної особи 00032129, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 про припинення дії обтяження (заборони на нерухоме майно) - задовольнити.

Припинити дію обтяження - заборони на нерухоме майно (житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер обтяження: 8276094, зареєстрованого 09.12.2008 року реєстратором: Ізмаїльська державна нотаріальна контора на підставі повідомлення про видачу позики від 05.05.1993 року, та виключити (вилучити) з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про заборону на нерухоме майно - житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Т.П.Пащенко