ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2019 року Справа № 160/510/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіТурлакової Н.В. за участі секретаря судового засіданняЗелецького Р.Р. за участі: представника позивача представника відповідача Філоненка В.В. Москалець Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПКФ Станкогідросервіс до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю ПКФ Станкогідросервіс звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 01.10.2018 року № 0026541420;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 01.10.2018 року № 0026551420.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, що прийняті на підставі акта 44653/04-36-14-20/38598444 від 10.08.2018, яким встановлено порушення пункту 134.1.1 пункту 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України та застосовано штрафні санкції, є незаконними та необґрунтованими. Позивач вважає, що обставини наведені контролюючим органом в акті перевірки не спростовують реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ Д.С.Д. ТРЕЙД , ТОВ ІНТЕРСЕНД ЮА та ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ за період з 01.01.2015 до 31.12.2015. Позивач зазначає, що формував свої витрати та податковий кредит з податку на додану вартість на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають вимогам діючого законодавства. Відсутність первинних бухгалтерських документів підприємства пояснюється їх викраденням, що підтверджується Витягом з ЄРДР, тому у контролюючого органу відсутні підстави вважати, що його податкова звітність складалась без відповідного підтвердження. Позивач зазначає, що перевіряючими під час проведення перевірки, не надано належної оцінки наявним первинним документам. Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення прийнято не на підставі, та не у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, є необґрунтованими, прийнятими без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, що має наслідком їх неправомірності та є підставою для скасування.
Від відповідача надійшло заперечення, в яких зазначено, що посадовими особами Відповідача була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ ПФК СТАНКОГІДРОСЕРВІС з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість у взаємовідносинах з контрагентами ТОВ Д.С.Д. ТРЕЙД , ТОВ ІНТЕРСЕНД ЮА та ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ за період з 01.01.2015 до 31.12.2015. До перевірки Позивачем не надано жодних бухгалтерських та первинних документів, а фінансовий результат 2015 року та податковий кредит за січень-березень 2015 року з даними контрагентами сформовано позивачем на підставі документів, які не мають статусу первинних та не підлягають відображенню у бухгалтерському та податковому обліках. Також контролюючим органом отримано вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2017 у справі №201/8082/16-к, яким ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ , ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ визнано фіктивними, та вирок Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2016 у справі № 757/45459/15-к, яким ТОВ ІНТЕРСЕНД ЮА визнано фіктивним. Наведена у вироках судів інформація дає підстави контролюючому органу для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до витрат є протиправним.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав посилаючись на доводи викладені в позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, посилаючись на письмові заперечення, які містяться у відзиві на позов та просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.12.2018р., Товариство з обмеженою відповідальністю ПКФ Станкогідросервіс зареєстровано 21.02.2013р., основний вид діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
На підставі наказу № 3411-п від 18.06.2018 ГУ ДФС України, з 30.07.2018 призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ПФК СТАНКОГІДРОСЕРВІС з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість у взаємовідносинах з контрагентами ТОВ Д.С.Д. ТРЕЙД , ТОВ ІНТЕРСЕНД ЮА та ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ за період з 01.01.2015 до 31.12.2015, тривалістю 5 робочих днів.
Листом № 270/56 від 27.07.2018 ТОВ ПФК СТАНКОГІДРОСЕРВІС повідомили в.о. заступника начальника ГУ ДФС України в Дніпропетровській області про неможливість надання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки у зв`язку з їх викраденням, що засвідчено витягом з кримінального провадження № 12015040530001703.
Результати перевірки оформлені актом №44653/04-36-14-20/38598444 від 10.08.2018, яким встановлено порушення
- пункту 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік на загальну суму 23 800 грн та занижено податок на прибуток за 2015 рік у сумі 50 183 грн
- пункту 44.1. ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1, ст. 201 Податкового кодексу України з урахуванням перенесення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду занижено податок на додану вартість у сумі 57 708 грн (у січні 2015 року - 32 243 грн, у лютому 2015 року - 23 465 грн).
У зазначеному акті перевірки вказано, що при перевірці було використано такі документи, як: декларація з ПДВ за перевірочний період; податкова декларація з ПДВ за 2015 рік; фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2015 рік; бази даних ДФС України; вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2017 (справа № 201/8082/16-к); вирок Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2016 (справа № 757/45459/15-к).
На підставі акта перевірки №44653/04-36-14-20/38598444 від 10.08.2018 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.10.2018р. №0026541420 яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 50183грн та №0026551420 яким зменшено розмір від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 23800грн.
В акті перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини з ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ на загальну суму 133650,96 грн., в т.ч. ПДВ 22275,16 грн. в січні та лютому 2015 року. До перевірки ТОВ ПКФ СТАНКОГІДРОСЕРВІС не надано жодних бухгалтерських та первинних документів.
ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ не декларувало суму ПДВ в розмірі 18243,27 грн. по взаємовідносинам з ТОВ ПКФ СТАНКОГІДРОСЕРВІС в січні 2015р.
Відповідно до інформаційних баз даних ДФС України ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ зареєстроване Києво-Святошинським районним управлінням юстиції, свідоцтво про державну реєстрацію від 20.10.2014 №13391020000010319. Станом на теперішній час перебуває на обліку у Києво-Святошинській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області. Стан платника - 28 триває процедура припинення (направлені заперечення органу ДФС), основний вид діяльності -діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами. Податкова адреса: 8122 Київська обл. Києво-Святошинський район с. Шпитьки буд. 1 кв. 4. Свідоцтво платника ПДВ № 200194333 від 31.10.2014 має статус анульоване 14.04.2015 причина анулювання - ліквідація за власним бажанням.
В ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини з ТОВ Д.С.Д. ТРЕЙД на загальну суму 96000 грн., в т.ч. ПДВ 16000 грн. До перевірки ТОВ ПКФ СТАНКОГІДРОСЕРВІС не надано жодних бухгалтерських та первинних документів.
Відповідно до інформаційних баз даних ДФС України ТОВ Д.С.Д. Трейд зареєстроване Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 23.09.2014 №13391020000010249. Станом на теперішній час перебуває на обліку у Києво-Святошинській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області. Стан платника - 0 платник податків за основним місцем обліку, основний вид діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Податкова адреса: 8153 Київська обл. Києво-Святошинський район, м. Боярка вул.Білогородська буд. 51 кв. 24. Свідоцтво платника ПДВ № 200190756 від 30.09.2014 має статус анульоване 12.03.2015 причина анулювання - ліквідація за власним бажанням.
ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримано вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2017 року у справі №201/8082/16-к (провадження № 1-кп/201/11/2017), винесеному за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження №32014040000000104, яким встановлено фіктивність прямих контрагентів позивача.
У вказаному Вироку зазначено, що для досягнення своєї злочинної мети ОСОБА_7, ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо умов, на яких ОСОБА_6 мав стати засновником та керівником підприємства, при цьому не будучі обізнаним про намір здійснювати від його імені будь-яку підприємницьку діяльність, будучи непоставленим до відома про злочинний характер дій вказаних осіб, у жовтні 2014 року в денний час в м. Дніпропетровську, більш точної дати та місця досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_9 за вказівкою ОСОБА_7 виконав підпис за допомогою невстановленої досудовим розслідуванням особи в протоколі № 1 від 16.10.2014 загальних зборів учасників ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ , статуті ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ від 16.10.2014, наказі №1 від 20.10.2014 про призначення ОСОБА_6 на посаду директора ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ , які після підписання надав у розпорядження ОСОБА_7 на його вимогу.
Після державної реєстрації ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ , у встановлені законом строки, було взято на відповідний облік засновника і директора на ОСОБА_6 в органах статистики, пенсійного фонду, соціального страхування та податковий облік в ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, що надало змогу ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, діючи відповідно до розробленого ОСОБА_7 злочинного плану, повноцінно використовувати придбану юридичну особу - ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ у злочинній діяльності, спрямованій на пособництво в умисному ухиленні від сплати податків, яке було зареєстровано як платник податку на додану вартість.
Отримавши статутні та реєстраційні документи ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ у невстановленої досудовим розслідуванням особи, ОСОБА_9 надав їх у розпорядження ОСОБА_7 на його вимогу.
Аналогічним чином, ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 організували відкриття поточних рахунків ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ в банківських установах - ПАТ Полтава-Банк .
Отже, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи спільно у складі організованої злочинної групи та в межах злочинного плану, розробленого ОСОБА_7 , набули можливість розпоряджатись всіма майновими і немайновим правами ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ (код 39447640), шляхом його оформлення на номінального керівника - директора підприємства ОСОБА_6 , який не був обізнаний про мету діяльності ОСОБА_7, ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_7 , будучи організатором вчинення злочину, і ОСОБА_2 , будучи співорганізатором вчинення злочину, діючи у складі організованої злочинної групи, скоїли фіктивне підприємництво, тобто створення (придбання) суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно.
Аналогічні обставини у вказаному Вироку по справі №201/8082/16-к (провадження № 1-кп/201/11/2017) судом встановлено відносно ТОВ Д.С.Д ТРЕЙД .
Згідно вироку Жовтневого районного суду м. Дніпра від 16.06.2017 р. ОСОБА_7 (як організатора у складі організованої групи), ОСОБА_2 (як співорганізатора у складі організованої групи), ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (як співвиконавців у складі організованої групи), визнано винними в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч.ч. 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 212 КК України, а саме - у вчиненні фіктивного підприємства, що відображено в придбанні фіктивних суб`єктів підприємницької діяльності ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ (код 39447640) та ТОВ Д.С.Д. Трейд (код ЄДРПОУ 39405574) з метою прикриття незаконної діяльності, у підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується підприємством, і який надає права та звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою та збут такого документа, у пособництві в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, яке зобов`язане їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах.
Також, в Акті перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини з ТОВ Інтерсенд ЮА на загальну суму 133459,08 грн., в т.ч. ПДВ 22243,18 грн. До перевірки ТОВ ПКФ СТАНКОГІДРОСЕРВІС не надано жодних бухгалтерських та первинних документів.
Уточнюючим розрахунком від 18.05.2015р. №9099141203 суму ПДВ 2810 грн. по взаємовідносинам з ТОВ Інтерсенд ЮА , включена до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за березень 2015р., було відкориговано на 0 . Результати дослідження діяльності ТОВ Інтерсенд ЮА вказують на те, що метою його створення є лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов`язань іншим підприємствам, в т.ч. ТОВ ПКФ СТАНКОГІДРОСЕРВІС .
ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримано вирок Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2016 року у справі № 757/45459/15-к, винесеному за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження та зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12015100060007487 від 25.11.2015 року.
У вказаному Вироку зазначено, 30.09.2014, у денний період часу, ОСОБА_10 знаходячись в приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баляс Н.П., достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підробив, тобто підписав від імені учасника (засновника) статут ТОВ ІНТЕРСЕНД ЮА (код ЄДРПОУ 39420744), в який внесені завідомо неправдиві відомості.
Вказаний статут ТОВ ІНТЕРСЕНД ЮА (код ЄДРПОУ 39420744) був переданий до реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, для проведення державної реєстрації зазначеного підприємства.
Підроблення ОСОБА_10 офіційних документів ТОВ ІНТЕРСЕНД ЮА (код ЄДРПОУ 39420744), які посвідчувалися приватним нотаріусом, дало змогу невстановленій слідством особі здійснювати незаконну діяльність, користуватися печаткою підприємства, прикриваючись фактом державної реєстрації вказаного товариства.
Такі дії ОСОБА_11 органом досудового розслідування правильно кваліфіковані ч. 1 ст. 205 КК України як фіктивне підприємництво, тобто придбання суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності та за ч.1 ст. 358 КК України як підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, з метою його подальшого використання.
Вказаним Вироком, ОСОБА_10 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч.1 ст.358 КК України.
Судом також досліджені надані позивачем докази: Договір поставки №1301/15 від 13.01.2015р. укладеного між позивачем та ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ ; Договір поставки №1602/15 від 16.02.2015р. укладеного між позивачем та ТОВ Інтерсенд ЮА ; Податкові накладні; Видаткові накладні; Рахунки-фактури; Декларації з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2015р.; Декларація з податку на прибуток; Договори про відступлення права вимоги №0604/15 від 06.04.15р., №№1004/15 від 10.04.15р.; Довідка про прийняття і реєстрацію заяви слідчим СВ АНД ВП ДВП ГУНП ДВП в Дніпропетровській області від 14.09.2015р.
Вирішуючи спір по суті суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.
П.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення за агентськими договорами.
Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Згідно п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до приписів пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2,138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139 ст.139 ПК України, об`єктом оподаткування на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст. 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст.152 цього Кодексу.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу; та витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не включаються до складу витрат.
Згідно до п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Пунктом 198.1. ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно із п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку:
-з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
-з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно п.1 ст.142 Господарського кодексу України, прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Згідно ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Пунктом 2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до п.1 ст.9 Закону № 996, факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до п.2 ст.9 даного Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: "назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції".
Також належить враховувати вимоги Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.
Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити доводи про наявність таких обставин:
- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;
- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;
- відсутність первинних документів обліку.
Предметом спору у даній справі є встановлення реальності відображених у податковому обліку платника податків - позивача операцій з контрагентами - ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ , ТОВ Д.С.Д Трейд та ТОВ Інтерсенд ЮА , та достатності наявних первинних документів та їх відповідності вимогам законодавства для підтвердження таких операцій та використання платником податку такого податкового елементу як податковий кредит.
Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.
Оскільки виникнення спору обумовлено тим, що найбільш поширеним способом порушення норм податкового законодавства є штучне введення в операції реального сектору економіки інших суб`єктів господарювання з метою отримання податкових та інших переваг, надання таких переваг на користь третіх осіб, що призводить до порушень бюджетних інтересів держави та прямо пов`язано із діями таких суб`єктів господарювання, які в свою чергу знаходяться поза межами контролю податкових органів, та мають ознаки кримінальних правопорушень.
Саме для недопущення вказаних порушень здійснено податковий контроль, з огляду на те, що при відсутності фактичної реалізації товарів податковий кредит формується шляхом маніпулювання податковою звітністю, це здійснюється із проведенням транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з метою надання вигоди третій особі, та не мають реального товарного характеру.
Виходячи з практики недопущення відображення в податковому обліку таких операцій вирішальним є підтвердження реальності операцій іншими належними та допустимими доказами, ніж видаткова та податкова накладна.
Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України №742/11/13-11 від 2 червня 2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Судом встановлено, що в Акті перевірки №44653/04-36-14-20/38598444 від 10.08.2018 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість у взаємовідносинах з контрагентами ТОВ Д.С.Д. ТРЕЙД , ТОВ ІНТЕРСЕНД ЮА та ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ , податковим органом зазначено, що до перевірки ТОВ ПКФ СТАНКОГІДРОСЕРВІС не надано жодних бухгалтерських та первинних документів.
Разом з тим, на підтвердження господарських операцій із вказаними контрагентами позивачем до суду надані та судом досліджені наступні докази: Договір поставки №1301/15 від 13.01.2015р. укладеного між позивачем та ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ ; Договір поставки №1602/15 від 16.02.2015р. укладеного між позивачем та ТОВ Інтерсенд ЮА ; Податкові накладні; Видаткові накладні; Рахунки-фактури; Декларації з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2015р.; Декларація з податку на прибуток; Договори про відступлення права вимоги №0604/15 від 06.04.15р., №№1004/15 від 10.04.15р.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо реальності та правомірності відображення у податковому обліку операцій придбання товару/послуг у ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ , ТОВ Д.С.Д Трейд та ТОВ Інтерсенд ЮА суд доходить висновку щодо відсутності підстав для підтвердження реальності господарських операцій на користь позивача, з огляду на наступне.
Надані позивачем первинні документи не надають можливість виокремить спірний товар, який визначений лише родовими ознаками, а також визначити його наявність у межах цивільного обороту, визначити його індивідуальні ознаки (виробник, дата виготовлення, номер партії, фактичні якісні та технічні характеристики), що підтверджує сумнівність проведених операцій.
Судом встановлено, що всі первинні документи від імені ТОВ Інтерсенд ЮА підписані директором ОСОБА_10
В матеріалах справи міститься вирок Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2016 року у справі №757/45459/15-к, яким визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205, ч.1 ст.358 КК України, ОСОБА_10 .
У вироку Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2016 року у справі №757/45459/15-к зазначено наступне:
- у відповідності до обвинувального акту встановлено, що ОСОБА_10 , 30 жовтня 2014 року, перебуваючи у Печерському районі міста Києва в районі станції метро Хрещатик м. Києві, на прохання маловідомої особи на ім`я ОСОБА_12 за грошову винагороду у розмірі 300 гривень, погодився на створення товариства з обмеженою відповідальністю без мети ведення фінансово-господарської діяльності, і підписав протокол №1 загальних зборів учасників ТОВ ІНТЕРСЕНД ЮА (код ЄДРПОУ 39420744) від 30 вересня 2014 року щодо створення товариства, затвердження розміру статутного капіталу на загальну суму 462 000, 00 (чотириста шістдесят дві тисячі) гривень 00 копійок, 100 % якого належить ОСОБА_2, обрання директором товариства себе, з створення фіктивного суб`єкта підприємництва - ТОВ ІНТЕРСЕНД ЮА (код ЄДРПОУ 39420744);
- для досягнення своєї злочинної мети ОСОБА_10 , передав невстановленій слідством особі копію свого паспорту громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, необхідні для складання статутних та реєстраційних документів підприємства, при цьому достовірно знаючи, що фактично частку статутного фонду не вносив, до статутного фонду його не передавав та не від кого не приймав як засновник, і не збирався, як вказано в цих документах, займатись підприємницькою діяльністю, а також усвідомлюючи, що в подальшому, статутні документи ТОВ ІНТЕРСЕНД ЮА (код ЄДРПОУ 39420744), які надають право на перереєстрацію підприємства, проведення підприємницької діяльності та отримання від неї прибутку, будуть використані іншими особами шляхом подання у відповідні державні органи, підроблені документи;
- підроблення ОСОБА_10 офіційних документів ТОВ ІНТЕРСЕНД ЮА (код ЄДРПОУ 39420744), які посвідчувалися приватним нотаріусом, дало змогу невстановленій слідством особі здійснювати незаконну діяльність, користуватися печаткою підприємства, прикриваючись фактом державної реєстрації вказаного товариства;
- такі дії ОСОБА_10 органом досудового розслідування правильно кваліфіковані ч. 1 ст. 205 КК України як фіктивне підприємництво, тобто придбання суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності та за ч.1 ст. 358 КК України як підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, з метою його подальшого використання.
Судом також встановлено, що всі первинні документи підписані від імені ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ директором ОСОБА_6 , ТОВ Д.С.Д Трейд директором ОСОБА_13
В Єдиному державному реєстрі судових рішень розміщено вирок Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16.06.2017 року у справі №201/8082/16-к з відміткою набрання законної сили 18.07.2017р., яким ОСОБА_7 (як організатора у складі організованої групи), ОСОБА_2 (як співорганізатора у складі організованої групи), ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (як співвиконавців у складі організованої групи), визнано винними в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч.ч. 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 212 КК України, а саме - у вчиненні фіктивного підприємства, що відображено в придбанні фіктивних суб`єктів підприємницької діяльності, зокрема ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ , ТОВ Д.С.Д Трейд з метою прикриття незаконної діяльності, у підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується підприємством, і який надає права та звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою та збут такого документа, у пособництві в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, яке зобов`язане їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах..
У вироку Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16.06.2017 року у справі №201/8082/16-к зазначено наступне: для досягнення своєї злочинної мети ОСОБА_7, ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо умов, на яких ОСОБА_6 мав стати засновником та керівником підприємства, при цьому не будучі обізнаним про намір здійснювати від його імені будь-яку підприємницьку діяльність, будучи непоставленим до відома про злочинний характер дій вказаних осіб, у жовтні 2014 року в денний час в м. Дніпропетровську, більш точної дати та місця досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_9 за вказівкою ОСОБА_7 виконав підпис за допомогою невстановленої досудовим розслідуванням особи в протоколі № 1 від 16.10.2014 загальних зборів учасників ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ , статуті ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ від 16.10.2014, наказі №1 від 20.10.2014 про призначення ОСОБА_6 на посаду директора ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ , які після підписання надав у розпорядження ОСОБА_7 на його вимогу.
Після державної реєстрації ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ , у встановлені законом строки, було взято на відповідний облік засновника і директора на ОСОБА_6 в органах статистики, пенсійного фонду, соціального страхування та податковий облік в ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, що надало змогу ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, діючи відповідно до розробленого ОСОБА_7 злочинного плану, повноцінно використовувати придбану юридичну особу - ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ у злочинній діяльності, спрямованій на пособництво в умисному ухиленні від сплати податків, яке було зареєстровано як платник податку на додану вартість.
Отримавши статутні та реєстраційні документи ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ у невстановленої досудовим розслідуванням особи, ОСОБА_9 надав їх у розпорядження ОСОБА_7 на його вимогу.
Аналогічним чином, ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 організували відкриття поточних рахунків ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ в банківських установах - ПАТ Полтава-Банк .
Отже, ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи спільно у складі організованої злочинної групи та в межах злочинного плану, розробленого ОСОБА_7 , набули можливість розпоряджатись всіма майновими і немайновим правами ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ (код 39447640), шляхом його оформлення на номінального керівника - директора підприємства ОСОБА_6 , який не був обізнаний про мету діяльності ОСОБА_7, ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_7 , будучи організатором вчинення злочину, і ОСОБА_2 , будучи співорганізатором вчинення злочину, діючи у складі організованої злочинної групи, скоїли фіктивне підприємництво, тобто створення (придбання) суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно.
Аналогічні обставини у вказаному Вироку по справі №201/8082/16-к судом встановлено відносно ТОВ Д.С.Д ТРЕЙД із директором ОСОБА_13
У відповідності до вимог ч.6 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише з питання чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З аналізу вказаних вироків та досліджених первинних документів, суд приходить до висновку, що ТОВ Д.С.Д. ТРЕЙД , ТОВ ІНТЕРСЕНД ЮА та ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ є фіктивними підприємствами, яким контрагенти формують податкову вигоду, у вигляді мінімізації податкових зобов`язань шляхом декларування незаконно сформованого податкового кредиту (отримувачами).
Зазначене свідчить про відсутність наміру отримання доходу та здійснення контрагентами позивача лише документального оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались, в тому числі і на адресу ТОВ ПКФ Станкогідросервіс .
Таким чином, досліджені судом первинні документи, які складені між ТОВ ПКФ Станкогідросервіс та ТОВ Д.С.Д. ТРЕЙД , ТОВ ІНТЕРСЕНД ЮА , ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення господарських операцій між вказаними контрагентами, за змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України вважатись документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.
ТОВ Д.С.Д. ТРЕЙД , ТОВ ІНТЕРСЕНД ЮА та ТОВ МАКРО ТРЕЙД КОМ при укладанні з ТОВ ПКФ Станкогідросервіс договорів на постачання товару не мали підтверджень ділової репутації, гарантій виконання зобов`язань, необхідних ресурсів та відповідного досвіду, та інших ознак комерційної привабливості для обрання ТОВ ПКФ Станкогідросервіс саме цих контрагентів, що свідчить про штучність характеру оформлених договорів, мета укладання яких - формування документообігу по нереальним господарським операціям.
У постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року (справа К/9901/1478/18) міститься правовий висновок, відповідно до якого статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 1 грудня 2015 року по справі №826/15034/14 та в постанові від 12.01.2016р. по справі № 21-3706а15.
Так, згідно правового висновку Верховного Суду України, висловленого, зокрема, в постанові від 01.12.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пеппермінт до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах згідно з підпунктом 8 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, статус фіктивного (нелегального) підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а відтак господарські операції такого підприємства не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.
Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь - яких дій на предмет перевірки податкової доброчесності контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової надійності такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.
Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду № 816/1422/17 від 26.06.2018р.
Таким чином, слід дійти висновку, що в даному випадку за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.
Позивачем не подано будь-яких доказів щодо спростування вказаних висновків.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що наявність вироків не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, оскільки судом здійснено комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з урахуванням обставин, встановлених у вищевказаних вироках, виходячи з наступного.
Так, надаючи оцінку доводам представника позивача стосовно того, що вирок не містить висновків щодо нереальності господарської операції саме по взаємовідносинах позивача із вищевказаними контрагентами, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 205 КК України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємництва виключно з метою здійснення злочинної діяльності.
З огляду на викладене, доводи представника позивача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентами фіктивність господарської діяльності яких встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту та податку на прибуток до складу валових витрат є безпідставним.
Аналогічного висновку дійшов також Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у постанові від 20.02.2018 року по справі № 2а-8775/10/0870 (№ К/9901/8899/18).
Викладене свідчить, що первинні документи, підписані вищевказаними особами, як директорами товариств-контрагентів позивача, не можуть бути використанні для формування позивачем витрат при обчисленні об`єкта оподаткування в 2015 році, оскільки з дати реєстрації діяльність вищевказаних товариств є фіктивною.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.08.2018 року у справі № 804/8332/17.
Згідно ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Представником відповідача доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
За викладених вище обставин та відповідних доказів, суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій ним доведена.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку в необхідності відмови в задоволенні поданого адміністративного позову.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ПКФ Станкогідросервіс (49000, м.Дніпро, вул.Курчатова, 10, ЄДРПОУ 38598444) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17а, ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2019 |
Оприлюднено | 02.06.2019 |
Номер документу | 82101160 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турлакова Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турлакова Наталія Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні