Рішення

від 21.05.2019 по справі 260/340/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2019 року м. Ужгород№ 260/340/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дору Ю.Ю.,

за участі:

секретаря судового засідання - Гулай М.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Доброва О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) через уповноваженого представника звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської міської митниці ДФС (надалі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100210/2019/00229 від 08.02.2019 Київської міської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39422888)

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 08.02.2019 №UA100210/2019/000047/2 Київської міської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39422888)

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (03124, м.Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А, код ЄДРПОУ 39422888) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по справі.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови винесені протиправно та підлягають скасуванню, оскільки в рішенні про коригування митної вартості товарів від 08.02.2019 у графі 30 коригування зазначено 9600,00 Євро, а в графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використалися митним органом для визначення митної вартості" 8050,00 Євро. Позивач зазначив, що відповідно до частини 7 статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Окрім цього відповідач у оскаржуваному рішенні не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року відкрито провадження в даній адміністративній справі та визначено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву.

09 квітня 2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Київська міська митниця ДФС вважає позов необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що 26 січня 2019 року до відділу митного оформлення митного поста "Спеціалізований" Київської міської митниці ДФС подано митну декларацію № UA100210/2019/086687 з метою здійснення митного оформлення товару: автомобіль легковий: марка TOYOTA; модель - AVENSIS; бувший у використанні; номер кузова - НОМЕР_2 ; робочий об`єм циліндрів двигуна - 1998 см3; потужність двигуна - 91 кВт; номер двигуна невизначений; тип двигуна - дизель; кількість місць - 5, в тому числі місце водія; колір - чорний; календарний рік виготовлення - 2014; модельний рік виготовлення - 2014; призначення використання - для перевезення людей; категорія М1; колісна формула 4*2. Виробник - Toyota Motor Manufacturing Ltd. Країна походження - GB. Торгова марка - Toyota. Митна вартість товару заявлена за основним методом - за ціною договору. Представник відповідача вказує, що під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товару встановлено, що документи подані до митного оформлення, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (витрати на транспортування, страхування) та відомостей щодо ціни що сплачена за товар (контрактна вартість). Вказує, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з дотриманням норм митного законодавства України, враховуючи сумніви митного органу відносно митної вартості товарів, які не спростовані позивачем, а щодо твердження позивача про зазначення у графі 30 рішення скоригована митна вартість складає 9600 Євро, в графі 33 даного рішення 8050 Євро, відповідачем зроблена помилка при винесенні рішення, яка не впливає на його зміст та підстави прийняття, а також не може свідчити про незаконність такого рішення.

15 квітня 2019 року на електронну адресу суду представником Київської міської митниці ДФС подано заяву про відвід судді Дору Ю.Ю. по даній справі. Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв`язку з чим ухвалою суду від 16 квітня 2019 року відповідно до частини 4 статті 40 КАС України зупинено провадження у адміністративній справі до вирішення питання про відвід судді Дору Ю.Ю..

17 квітня 2019 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання про відвід судді.

17 квітня 2019 року ухвалою суду поновлено провадження у даній адміністративній справі та продовжено розгляд справи.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали повністю, просили суд його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 17.12.2018 року в Іспанії громадянином України ОСОБА_1 було придбано легковий автомобіль, бувший у користуванні, марки TOYOTA, модель AVENSIS 2.0 D4D 5Р, номер кузова НОМЕР_2 , робочий об`єм циліндрів двигуна 1998 см3, потужність двигуна 91 кВт, кількість місць 5, календарний рік виготовлення 2014, показники едометра 183600 км. за ціною 6300 Євро.

Декларантом ПП Імпаріант (код ЄДРПОУ 37245021, 02222, м. Київ, вул..Бальзака, будинок 55-Г, квартира 119) подано до Київської міської митниці ДФС митну декларацію №UA100210/2019/086687 від 26.01.2019, якою було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме вищезазначений легковий автомобіль.

У вказаній митній декларації позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 6300 Євро - графа 42 митної декларації. Також, відповідачу було надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, представлено Угоду купівлі-продажу (CONTRACT DE COMPARA-VENTA) від 17.12.2018р. та Рахунок (FACTURA) №А/91 від 17.12.2018 р., в яких вказано покупця автомобіля марки TOYOTA, модель AVENTSIS ОСОБА_3 Олег Ковтун, декларацію про походження товару (експортну декларацію) від 11.01.2019 №19ES00154110010436, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA305100/2019/600944 від 18.01.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, бланк №13-0638837, сервісна книжка, та інші.

Судом встановлено, що відповідач, керуючись положеннями ч.1 ст.55 Митного кодексу України, ст. 7 Угоди про застосування ст. VII ГАТТ, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару за другорядним (резервним) методом відповідно до вимог статті 64 Митного кодексу України. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: вартість офіційного довідника ринку Європи каталогу SCHWACKE 9600,00 Євро.

Відповідач, за результатами розгляду поданої електронної митної декларації №UA100210/2019/086687 від 26.01.2019 та доданих до неї документів, в тому числі Рахунок (FACTURA) №А/91 від 17.12.2018р., відмовив у. митному оформленні (випуску) товарів на підставі ч.6 ст.54, ст. 256 Митного кодексу України від 13.02.2012 року №4495-VI. Зокрема Рішенням про коригування митної вартості товарів від 08.02.2019 № UА100210/2019/000047/2 проведено коригування митної вартості товару, де розраховану декларантом митну вартість товару у розмірі 6300,00 євро скориговано до 9600, 00 євро. Разом з тим, згідно відомостей використаних митним органом для визначення митної вартості при прийнятті вказаного рішення зазначено, що подані декларантом до митного оформлення документи містять розбіжності та недоліки, зокрема: - згідно пункту 2 статті 53 Митного кодексу України, якщо рахунок сплачено декларантом для підтвердження митної вартості подаються банківські платіжні документи, що стосуються оцінювання товару; не подано інформації щодо вартості аналогічних, ідентичних автомобілів в країні експорті, які розміщено на сайтах, базах даних цінової інформації; відсутня інформація щодо перерахування коштів в готівковій чи безготівковій формі, призначених для купівлі автомобіля в країні експорту, відсутність на товаросупровідних документах, в тому числі в договорі купівлі-продажу відміток митниці на кордоні, які свідчать про переміщення автомобіля разом з товарами. Вказано, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС та враховано форму контролю 106-2, відповідно до якої "Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запитів до спеціального підрозділу. Враховуючи наведене, митну вартість даного товару скоригованого до рівня 8050,00 Євро. (а.а.с.25-26). Згідно примірника рішення про коригування митної вартості, наявного у відповідача зазначено суму коригування на рівні 9600,00 Євро (а.с.104). Згідно пояснення представника відповідача це технічна описка.

Відповідно до вказаного митним органом надано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100210/2019/00229 (надалі - Картка відмови) (а.с.27).

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із статтею 53 частиною 2 Митного кодексу України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Стаття 53 частина 3 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Згідно із положенням частини 4 вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до статті 54 частини 1 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (статті 54 частина 3 Митного кодексу України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (стаття 54 частина 6 Митного кодексу України).

Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що обов`язок доведення митної вартості товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановлено, що підставою для витребування додаткових документів слугувало спрацювання профілю ризику за напрямком митної вартості. У зв`язку з цим, 26.01.2019 митним органом шляхом надсилання на адресу позивача електронного повідомлення було витребувано додаткові документи згідно переліку. 30 січня 2019 року агент митного оформлення повідомив орган доходів і зборів про неможливість надати додатково витребувані документи. (а.а.с.219-223).

В результаті розгляду МД та доданих до неї документів, митним органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100210/2019/00229 від 08.02.2019, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 08.02.2019 №UA100210/2019/000047/2

Підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачені частиною другою статті 58 Митного кодексу України.

Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У даному випадку, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.

Суд зауважує, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Суд відхиляє доводи відповідача про встановлення різниці вартості товару з допомогою системи оцінки вживаних автомобілів Schwacke, оскільки, така інформація не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Доказів наявності в ціновій базі ЄАІС ДФС інформації щодо митного оформлення ідентичного товару за вищою митною вартістю відповідачем також суду не надано. Окрім цього, представник відповідача не зміг пояснити суду чому вартість суми заявленої декларантом було відкориговано до рівня 9600,00 Євро, коли згідно даних оцінки вживаних автомобілів Schwacke вартість продажу з ПДВ вказано 9600,00 Євро, а вартість покупки з ПДВ 7650,00 Євро. (а.с.111).

Рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам статті 55 Митного кодексу України, зокрема, не містить обґрунтувань причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, інформації наявної у митного органу (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, тощо.

Відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № 805/2713/16-а.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 08.02.2019 №UA100210/2019/000047/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100210/2019/00229 від 08.02.2019 Київської міської митниці ДФС не відповідає критеріям, встановленим статтею 2 частини 2 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 139 частини 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС сплачений судовий збір у розмірі 1536,80 грн..

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 6, 9, 72-76, 126, 139, 242 -246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Київської міської митниці ДФС (03124, м.Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А, код ЄДРПОУ 39422888) про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100210/2019/00229 від 08.02.2019 Київської міської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39422888).

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39422888) про коригування митної вартості товарів від 08.02.2019 №UA100210/2019/000047/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (03124, м.Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А, код ЄДРПОУ 39422888) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1536,80 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 30.05.2019 року.

СуддяЮ.Ю. Дору