Рішення

від 20.05.2019 по справі 540/284/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/284/19 16 год. 20 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Пономаренко М.М.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи - Теплової Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області, за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Аутстаффер" про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Херсонській області (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 11.01.2019 року № 756/21-22-13-04/3306414118-ДФС-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за порушення законодавства про працю у сумі 1898730,00 грн.

Ухвалою від 22.02.2019 року у справі відкрите загальне позовне провадження, учасникам наданий строк для подання заяв по суті справи, підготовче засідання призначене на 18.03.2019 року о14:00 год.

Ухвалою від 18.03.2019 року підготовче засідання відкладене на 09.04.2019 року о 14:00 год. До участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача залучене ТОВ "Аутстаффер".

Протокольною ухвалою від 09.04.2019 року підготовче засідання відкладене у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

Ухвалою від 19.04.2019 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 20.05.2019 року о 14:00 год.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, обґрунтувавши їх наступним. 11.01.2016 року на підставі акту документальної ГУ ДФС у Херсонській області від 22.12.2018 року № 756/21-22-13-04/3306414118 відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка дотримання законодавства про працю в ході, якої виявлені порушення, а саме: фактичний допуск 17 працівників до роботи без оформлення трудового договору та виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків. За результатами перевірки винесена постанова № 756/21-22-13-04/3306414118-ДФС-ФС про накладення на позивача штрафу у розмірі 1898730 грн. ФОП ОСОБА_1 вважає постанову безпідставною та незаконною, оскільки відповідачем не перевірена обґрунтованість акту перевірки податкового органу, а при вирішенні питання про накладення штрафу неповно з`ясовано обставини справи. Позивач зазначив, що використовував найману працю громадян за переліком, визначеним у постанові, на підставі укладеного договору аутстаффінгу від 01.02.2017 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Аутстаффер" за умовами якого у розпорядження фізичної особи підприємця було передано за весь період у загальній кількості 17 осіб. У свою чергу позивач приймав наданих ТОВ "Аутстаффер" працівників та проводив лише оплату наданих послуг вказаному Товариству, що підтверджується додатками до договору. Натомість, працівники були працевлаштовані на ТОВ "Маринекс ЛТД" і отримували заробітну плату саме від цієї компанії-нерезидента, на яку законодавством покладені обов`язки податкового агента. За період, що перевірявся податковим органом, ФОП ОСОБА_1 сплачено за послуги з надання персоналу ТОВ "Аутстаффер" 599100,00 грн. У зв`язку з цим позивач вважає, що він не має обов`язку нарахування та утримання ПДФО, донарахування військового збору, донарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відносно працівників, які йому надані на підставі договору аутстаффінгу і не може бути відповідальний за осіб, які у нього не працевлаштовані. Також, позивач зазначає, що порушений пункт 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509, а саме: повідомлення про розгляд справи позивачу вручене пізніше, ніж за 5 днів до дати розгляду справи. Крім того, відповідачем протиправно не відібрані пояснення у осіб, які начеб-то працювали на ФОП ОСОБА_2 Д ОСОБА_3 . На підставі викладеного, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У відзиві на позов відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, пояснивши наступне. За результатами проведеної перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення законодавства про працю, а саме: не укладення трудових договорів з найманими працівниками та не подання повідомлень про прийняття працівників на роботу на працівників, перевірки (17 працівників). Позивач не нараховував заробітну плату працівникам за виконану роботу, які працювали згідно договору аутстаффінгу, у результаті чого не нарахована сума єдиного внеску та податків. Згідно із ч. 2 ст. 39 Закону України "Про зайнятість населення" забороняється діяльність суб`єктів господарювання - роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця без дозволу. Відповідач зазначив, що згідно витягу з переліку суб`єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб`єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців, серед яких у переліку значиться і ТОВ "Аутстаффер", проте у графі з відомостями про номер дозволу та/або ліцензії, орган, що їх видав, дата видачі, відсутня інформація. Так, договором аутстаффінгу від 02.04.2017 року укладеним між позивачм та ТОВ "Аутстаффер", встановлено, що дане Товариство ТОВ зобов`язане надавати позивачу послуги з надання своїх працівників, яких ТОВ "Аутстаффер" не має, а робітники є працівниками ТОВ "Марінекс ЛТД". При цьому, ТОВ "Аутстаффер" виступало посередником у їх працевлаштуванні. Разом з тим, відповідач зазначає, що ним дотримані вимоги пункту 6 Порядку № 509, оскільки 29.12.2018 року отримавши інформаційний лист ГУ ДФС у Херсонській області та акт перевірки ФОП ОСОБА_1 , ГУ Держпраці в Херсонській області прийняло рішення про призначення справи для розгляду, про що позивачу 04.01.2019 року направлене повідомлення, тобто за 7 календарних днів до слухання справи. На підставі викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, відповідач у судове засідання не з`явився, не повідомивши про причини неприбуття, що відповідно до статті 205 КАС України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити в повному обсязі. Суду пояснила, що постанова про накладення штрафу є незаконною, оскільки відповідач порушив процедуру проведення державного нагляду (контролю), передбачений Порядком здійснення державного контролю з додержання законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію ФОП від 07.08.2008 року № 24990000000026948.

22.12.2018 року ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 за період діяльності з 01.01.2017 року до 01.10.2018 року з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки податковим органом складений акт № 756/21-22-13-04/3306414118, яким зафіксовані порушення, зокрема: ФОП ОСОБА_1 занижено суму військового збору на загальну суму 6432,00 грн.; не подана звітність про суми нарахованої заробітної плати (доході, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період травень-грудень 2017 року; не утриманий ПДФО з заробітної плати за період травень-грудень 2017 року на загальну суму 77184,00 грн.; не нарахований єдиний внесок на загальну суму 94336,00 грн.; не подано за II, III, IV квартали 2017 податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ); порушено постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413, а саме: не укладені трудові договори з найманими працівниками та не подані повідомлення про прийняття працівників на роботу.

29.12.2018 року ГУ Держпраці у Херсонській області отримало лист ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі від 26.12.2018 року № 15862/10/21-22-13-04 "Про надання інформації", яким податковий орган повідомив відповідача про порушення, виявлені під час перевірки та направлений Акт перевірки для врахування в роботі.

На підставі Акту перевірки від 22.12.2018 року № 756/21-22-13-04/3306414118 першим заступником начальника ГУ Держпраці у Херсонській області призначений розгляд справи про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за порушення законодавства про працю на 11.01.2019 року о 10:00 год., про що позивачу 04.01.2019 року складене та відправлене повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю.

Відповідач надав докази направлення повідомлення від 04.01.2019 року на адресу позивача.

У свою чергу позивач надав докази отримання ним даного повідомлення 15.01.2019 року (рекомендоване повідомлення № 7302200569603).

11.01.2019 року першим заступником начальника ГУ Держпраці у Херсонській області Франкевич Т.І. за результатами розгляду справи про накладення штрафу на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі від 22.12.2018 року щодо порушень ФОП ОСОБА_1 , прийнято постанову № 756/21-22-13-04/3306414118-ДФС-ФС про накладення на позивача штрафу у розмірі 1898730,00 грн. Сума штрафу підлягає сплаті протягом одного місяця з дня її прийняття. Постанова направлена позивачу 15.01.2019 року.

Надаючи оцінку законності постанови про накладення штрафу, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється з урахуванням вимог статей 259-265 Глави XVIII Кодексу законів про працю України (далі-КЗпП україни).

Так, статтею 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) врегульовано Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджено постановою Кабінетом Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

Згідно із пунктами 2, 5, 19 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема: за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; за інформацією ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і, у разі виявлення порушень законодавства про працю, припис про усунення порушень.

Відповідно до п.п. 27 - 29 Порядку № 295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Таким чином, законодавством передбачено можливість притягнення до відповідальності суб`єкта господарювання (об`єкта відвідування) та його посадових осіб у разі виявлення порушень вимог законодавства про працю.

Постановою від 11.01.2019 року № 756/21-22-13-04/3306414118-ДФС-ФС до позивача застосований штраф на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Так, абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України передбачено відповідальність у вигляді штрафу юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

Абзаци 2-8 частини 2 статті 265 КЗПП України визначають випадки настання відповідальності у вигляді штрафу юридичними та фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю.

За змістом ч.ч. 3, 4 ст. 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено ч. 2 цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 затверджений Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок № 509).

Згідно п.п. 1, 2 цього Порядку він визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП України та ч.ч. 2 - 7 ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Відповідно до п.п. 3 - 6 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктами 7, 8 Порядку № 509 встановлено, що справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку (тобто акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю), здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів.

Таким чином, Порядок № 509 передбачає можливість розгляду справи та накладення на суб`єкта господарювання штрафу на підставі акту документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Варто відмітити, що ч. 5 ст. 265 КЗпП України встановлено, що штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, із аналізу змісту ч. 5 ст. 265 КЗпП України слідує, що дана норма встановлює особливий порядок притягнення до відповідальності юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у випадку допущення ними конкретно визначеного порушення законодавства про працю, яке полягає саме у фактичному допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків, як в даному спірному випадку.

Тобто, ч. 5 ст. 265 КЗпП України фактично заборонено накладення штрафу, якщо цьому не передувало здійснення заходу державного нагляду (контролю), за виключенням випадку, коли накладення штрафу можливе без здійснення відповідного заходу - це у разі існування рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та яким встановлено період такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.

Отже, на думку суду, накладення штрафу за порушення, передбачене абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на підставі акту документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю є протиправним.

При цьому слід врахувати, що норми ч. 5 ст. 265 КЗпП України мають вищу юридичну силу порівняно із нормами Порядку № 509, оскільки даний порядок є підзаконним нормативно-правовим актом, прийнятим на виконання статті 265 КЗПП України, а тому не може їй суперечити.

За таких обставин суд вважає, що отримавши від територіального органу ДФС України акт документальної перевірки, в якому викладені висновки про порушення позивачем саме тих вимог законодавства про працю, відповідальність за яке передбачена абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, відповідач зобов`язаний був відповідно до ч. 5 ст. 265 КЗПП України та Порядку № 295 призначити і провести інспекційне відвідування позивача з питань дотримання вимог законодавства про працю.

Виходячи зі змісту п.п. 7, 8 Порядку № 509 під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, для вирішення питання про відповідальність особи на підставі ч. 2 ст. 265 КЗПП України, уповноважена посадова особа Держпраці та її територіальних органів повинна за загальним правилом встановити суть правопорушення, обставини його вчинення та докази, які це підтверджують. Така сукупність дій включає і установлення обставин, чи взагалі мало місце правопорушення.

Натомість відповідач, діючи всупереч п.п. 7, 8 Порядку № 509, дійшов висновку про фактичний допуск позивачем до роботи 17 працівників без оформлення трудового договору на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної податковим органом стосовно ФОП ОСОБА_1

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що розглядаючи справу та накладаючи на позивача штраф, відповідач діяв всупереч приписів ч. 5 ст. 265 КЗпП України, оскільки не був наділений повноваженннями накладати штраф на підставі акта документальної перевірки територіального органу ДФС та за відсутності рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору.

Суд також відмічає, що відповідач всупереч приписів ст. 265 КЗпП України та Порядку № 506 у передбачений законодавством спосіб не встановив, чи вчиняв позивач правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Пунктами 6, 7 Порядку № 509 визначено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Отже, неявка представника суб`єкта господарювання є підставою для розгляду справи без участі такого представника виключно при дотриманні таких умов: суб`єкта господарювання повідомлено про розгляд справи; від нього не надійшло обґрунтованого клопотання про відкладення.

Натомість розгляд справи відповідачем проведено без належного повідомлення позивача та за його відсутності, оскільки відповідних доказів своєчасного вручення ФОП ОСОБА_1 повідомлення про розгляд справи чи доказів надання ФОП клопотання про відкладення відповідачем суду не надано.

У свою чергу суд встановив, що повідомлення про розгляд справи позивач отримав 15.01.2019 року (повідомлення № 7302200569603), у той час, як справа розглянута 11.01.2019 року.

Крім того, зі змісту довідки Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 19.04.2019 року № 184/Т-5501 слідує, що у період з 05.01.2019 року по 12.01.2019 року ОСОБА_1 перебував за межами України.

Частиною другою статті 2 КАС визначено перелік критеріїв, на відповідність яким суд повинен перевірити рішення (дії, бездіяльність) суб`єкта владних повноважень у справах про їх оскарження.

На виконання вимог статті 77 КАС України відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх доказів, які б спростовували твердження позивача, а відтак не довів законності притягнення позивача до відповідальності за порушення трудового законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач, приймаючи спірну постанову, діяв необґрунтовано, не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, відтак оскаржувана постанова не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС та підлягає скасуванню.

Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 132-143, 241-246, 250, 251, 255, 257-262 КАС України, суд, -

вирішив :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Херсонській області від 11.01.2019 року № 756/21-22-13-04/ НОМЕР_1 -ФС про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу за порушення законодавства про працю у сумі 1898730,00 грн.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 9605 (дев`ять тисяч шістсот п`ять) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39792699, 73026, м. Херсон, вул. Тираспільська, 1).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 30 травня 2019 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 112040100