Рішення

від 25.06.2019 по справі 540/284/19

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 25.06.2019 Справа № 540/284/19

Провадження №2/554/1702/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

25 червня 2019 року м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави

в складі головуючого судді Чуванової А.М.

за участю секретаря Садошенко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю БРАНТЕ до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого приміщення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ БРАНТЕ у квітні 2019 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого приміщення, в якому просив усунути перешкоди у користуванні власністю, шляхом примусового звільнення приміщення за адресою: м.Полтава, вул.Героїв-Чорнобильців,9, каб.№301 (нежитлове приміщення адміністративної будівлі) від боржника - ОСОБА_1 та її майна в порядку виконання рішень про виселення боржника; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ БРАНТЕ заборгованість за договором оренди №307 від 21.02.2017 року в сумі 62394,84 гривень.

В обґрунтування вимог позивач вказав, що між ТОВ БРАНТЕ та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір оренди нежитлових приміщень №307 від 21.02.2017 року, відповідно до умов якого орендодавець надає орендарю в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м.Полтава, вул.Героїв - Чорнобильців (Чапаєва),9 , строком до 01.09.2017 року, з розміром орендної плати - 2000 гривень за місяць. Додатковою угодою від 30.09.2017 року до договору оренди строк оренди продовжено до 01.06.2018 року. Додатковою угодою від 01.07.2018 року до договору оренди строк оренди продовжено до 01.07.2019 року, та підвищено розмір орендної плати до 2800 гривень.

Згідно п.3.2 договору оренди, плата за оренду приміщення проводиться орендарем помісячно до 10 числа поточного місяця за наступний місяць, безпосередньо на підставі цього договору без виставлення окремого рахунку та складання акту приймання-передачі послуг оренди.

Орендар систематично не сплачував орендну плату за окремі місяці користування орендованим приміщенням, неналежно виконував обов`язок зі сплати орендної плати, а саме вносив плату з запізненням та не в повному розмірі. 15.11.2018 року відповідачу була направлена позивачем претензія з вимогою сплати заборгованості за договором оренди. Відповідач не сплатив заборгованість та відповідь на дану претензію не надав.

19.12.2018 року позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання договору оренди в односторонньому порядку з 19.01.2019 року, проте станом на дату подання позову приміщення так і не звільнене орендарем, а заборгованість не погашена.

Не звільнення орендарем після розірвання договору оренди, займаного ним приміщення створює для позивача перешкоди в користуванні своїм майном. Ефективним засобом правового захисту в даній ситуації є усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом примусового звільнення приміщення.

Відповідач зобов`язаний був повернути приміщення 19.01.2019 року. Таким чином, розмір неустойки згідно п.5.4 договору складає 11200 гривень. Загальний розмір суми заборгованості за договором оренди, з урахуванням штрафних санкцій складає 62394,84 гривень.

Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 02.04.2019 року дану справу передано до Октябрського районного суду м.Полтави для розгляду за підсудністю.

Ухвалою суду від 02.05.2019 року було прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність, позов задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання неодноразово не з`являлася, про розгляд справи повідомлена належним чином; відповідач не надала відзив на позов.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі даних і доказів.

Оскільки, розгляд справи проводиться судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових , сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що між ТОВ БРАНТЕ та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір оренди нежитлових приміщень №307 від 21.02.2017 року, відповідно до умов якого орендодавець надає орендарю в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м.Полтава, вул.Героїв - Чорнобильців (Чапаєва),9 , строком до 01.09.2017 року, з розміром орендної плати - 2000 гривень за місяць (а.с.45-47).

Додатковою угодою від 30.09.2017 року до договору оренди строк оренди продовжено до 01.06.2018 року. Додатковою угодою від 01.07.2018 року до договору оренди строк оренди продовжено до 01.07.2019 року, та підвищено розмір орендної плати до 2800 гривень (а.с.48-49).

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном.

Згідно з ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно з ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

Згідно п.3.2 договору оренди, плата за оренду приміщення проводиться орендарем помісячно до 10 числа поточного місяця за наступний місяць, безпосередньо на підставі цього договору без виставлення окремого рахунку та складання акту приймання-передачі послуг оренди.

Пунктом 5.1 договору визначено, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством.

Пункт 7.5 договору передбачає, що договір може бути достроково розірваний за ініціативою орендодавця в односторонньому порядку ., шляхом направлення письмового повідомлення орендарю на адресу, зазначеному в цьому договорі, не менше ніж за 1 (місяць) до дати запланованого розірвання.

Однак, всупереч умовам укладеного договору та вимогам вищезазначених законодавчих актів, відповідач взяті на себе зобов`язання в повному обсязі не виконала.

Відповідно до розрахунку заборгованості (а.с.5) заборгованість ОСОБА_1 за договором оренди №307 від 21.02.2017 року перед ТОВ БРАНТЕ з 11.03.2017 року і станом на 29.03.2019 року становить 42400 гривень.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а з вимогами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, відповідач повинна сплатити позивачу заборгованість за договором оренди №307 від 21.02.2017 року станом на 29.03.2019 року в розмірі 42400 гривень.

Крім того, підставними є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 1960,22 гривень.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Як вбачається із п.5.3 договору оренди, за прострочення виконання орендарем грошових зобов`язань у встановлений цим договором строк, орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення.

У постанові від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13 Верховний Суд України, аналізуючи приписи статей 266 і частини другої статті 258 ЦК України, дійшов висновку, що можливість стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається у межах позовної давності за основною вимогою з дня (місяця), з якого вона нараховується.

На підставі викладеного суд приходить до переконання, що до задоволення підлягають позовні вимоги ТОВ БРАНТЕ про стягнення пені за останні дванадцять місяців перед його зверненням до суду в сумі 3190,87 гривень за несвоєчасну сплату орендної плати ОСОБА_1 .

Щодо вимог позивача про стягненняз ОСОБА_1 на користь позивача неустойки згідно п.5.4 договору в сумі 11200 гривень, суд зазначає наступне.

Дійсно пунктом 5.4. договору оренди передбачено, що якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення приміщення в обумовлений цим договором строк, він сплачує на користь орендодавця неустойку у розмірі подвійної місячної орендної пати за кожен день прострочення до дня фактичного повернення приміщення.

Однак, згідно частини 2 статті 785 ЦК України неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією. Одночасне стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за один і той же період користування наймачем орендованим майном є неможливим, оскільки є притягненням відповідача до подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Тому, суд вважає відмовити у стягнені з відповідача, як орендаря, який не повернув майно з орендного користування у визначний договором строк, одночасно орендну плату та неустойку, передбачену частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України.

Таким чином, загальна сума заборгованості за договором оренди складає 47551,09 гривень.

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.4.3 договору, приміщення повинне бути звільнене орендарем в день закінчення договору (його дострокового припинення) та повернуте орендарем орендодавцю не пізніше наступного дня з дати закінчення цього договору (дострокового припинення) за актом приймання-передачі в тому ж стані, в якому було одержане, з урахуванням нормального зносу.

Згідно п.4.4 договору оренди, приміщення вважається фактично повернутим орендодавцю орендарем з моменту підписання акту приймання-передачі уповноваженими представниками сторін.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд вважає, що позов в частині усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом примусового звільнення приміщення за адресою: м.Полтава, вул.Героїв-Чорнобильців,9, каб.№301 (нежитлове приміщення адміністративної будівлі) від боржника - ОСОБА_1 та її майна в порядку виконання рішень про виселення боржника є обґрунтованим, позивачем доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, оскільки встановлено, що відповідач дійсно не виконує умови договору оренди, а також у неї наявна заборгованість по договору.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

В силу дії ст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення повністю немайнових вимог та майнових вимог - на 76,20%, з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати в сумі 3384,80 гривень.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 12.13,76,80,81,141,259,263,264,265,ЦПК України, ст.ст.526, 625, 651, 762, 782, 785 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю БРАНТЕ до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого приміщення - задовольнити частково.

Усунути перешкоди у користуванні власністю, шляхом примусового звільнення приміщення за адресою: м.Полтава, вул.Героїв-Чорнобильців,9, каб.№301 (нежитлове приміщення адміністративної будівлі) від боржника - ОСОБА_1 та її майна в порядку виконання рішень про виселення боржника.

Стягнутиз ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БРАНТЕ , місцезнаходження: 04053, м.Київ, пров.Бехтерівський,4А, оф.1, код ЄДРПОУ: 40344363, заборгованість за договором оренди №307 від 21.02.2017 року в сумі 47551,09 гривень.

В задоволенні інших позовних вимог ТОВ БРАНТЕ - відмовити.

Стягнутиз ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БРАНТЕ , місцезнаходження: 04053, м.Київ, пров.Бехтерівський,4А, оф.1, код ЄДРПОУ: 40344363, судовий збір в сумі 3384,80 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 355 ЦПК України подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю БРАНТЕ , місцезнаходження: 04053, м.Київ, пров.Бехтерівський,4А, оф.1, код ЄДРПОУ: 40344363;

відповідач:ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Суддя: А.М.Чуванова