ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
16 травня 2019 року м. Київ № 640/8208/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд 16) доГоловного територіального управління юстиції у м. Києві (01001, м. Київ, провулок Музейний, буд. 2-б) про визнання протиправними дій, скасування постанови, В С Т А Н О В И В:
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі також - позивач) звернулось до Головного територіального управління юстиції у м. Києві (надалі також - відповідач), в якому просить визнати протиправними дії, скасувати постанову № 58748515.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказаною нормою встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення такої норми спрямоване на те, щоб сплата судового збору не була перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону, судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов`язком позивача, а тому зловживання правом на відстрочення та звільнення від його сплати є неприпустимим.
Вивчивши доводи позивача, наведені в якості підстав для задоволення заявленого клопотання, суд дійшов висновку, що наведені ним обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення від такої сплати. З урахуванням викладених обставин на які посилається державний орган як на підставу для відстрочення сплати судового збору (майновий стан сторони), не є такими в розумінні ст. 8 Закону та ст. 133 КАС України.
Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2013 по справі №К/800/62403/13 встановлено, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.
Позивач не позбавлений можливості звертатись до відповідних органів із клопотанням про додаткове фінансування на оплату судового збору.
Враховуючи вищезазначене, заявлене клопотання не підлягає задоволенню.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання суб`єктом владних повноважень до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2019 - 1921,00 грн.
Як видно з матеріалів позовної заяви позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, останньому необхідно сплатити судовий у розмірі 1762,00 грн. за вимогу немайнового характеру.
Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, буд. 8, корп. 1, м. Київ, 01051) протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі встановленому Законом України "Про судовий збір", а саме: у розмірі 1762,00 грн.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя І.В. Смолій
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2019 |
Оприлюднено | 03.06.2019 |
Номер документу | 82106669 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Смолій І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні