Рішення

від 30.05.2019 по справі 826/905/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

30 травня 2019 року справа №826/905/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "ОПВ Плюс" (далі по тексту - позивач, ПП "ОПВ Плюс") доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - ДПІ у Дарницькому районі) про 1) визнання протиправними дій відповідача щодо тимчасового зупинення дії договору про визнання електронних документів від 15 грудня 2016 року №151220162, реєстраційний номер документу 9242176084; 2) визнання протиправним та скасування рішення відповідача про тимчасове зупинення дії договору про визнання електронних документів №16144/10/26-51-08-04-11 від 26 грудня 2016 року; 3) зобов`язання відповідача відновити дію договору про визнання електронних документів від 15 грудня 2016 року №151220162, реєстраційний номер документу 9242176084 шляхом виконання обов`язків за договором про визнання електронних документів від 15 грудня 2016 року №151220162, реєстраційний номер документу 9242176084 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з підстав протиправності дій відповідача щодо тимчасового зупинення дії договору про визнання електронних документів у зв`язку з виконанням позивачем вимог ДПІ у Дарницькому районі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2017 року залишено без руху позову заяву з наданням строку на усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/905/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем відповідно до вимог податкового законодавства вжито заходів щодо заборони прийому електронних документів шляхом призупинення дії договору про подання звітності в електронному вигляду від 22 березня 2016 року. При цьому, призупинення дії договору не впливає на можливість позивача виконувати обов`язок щодо подання податкової звітності згідно пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні 24 травня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив; на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

15 грудня 2016 року позивачем направлено на реєстрацію до ДПІ у Дарницькому районі договір №151220162 від 15 грудня 2016 року про визнання електронних документів, зареєстрований згідно квитанції №2.

Згідно повідомлення про тимчасове зупинення дії договору про визнання електронних документів без номеру та без дати ДПІ у Дарницькому районі за результатами опрацювання зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних виданих податкових накладних, виписаних 01 листопада 2016 року №1-№8, від 02 листопада 2016 року №9-№14, від 03 листопада 2016 року №15-№17, від 07 листопада 2016 року №18, від 08 листопада 2016 року №19, від 09 листопада 2016 року №20, від 10 листопада 2016 року №30, від 16 листопада 2016 року №22, від 17 листопада 2016 року №23, від 18 листопада 2016 року №24-№27, від 22 листопада 2016 року №28, від 23 листопада 2016 року №29, від 24 листопада 2016 року №31, №32, від 29 листопада 2016 року №33-№40, від 30 листопада 2016 року №41, №45, №47, №48, а саме, невідповідність товару/послуг реалізованих до придбаних, яка виявлена по податкових накладних, виписаних за період листопад 2016 року, які можуть свідчити про наявність спірних питань, пов`язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді. Запропоновано з метою вирішення зазначених спірних питань з`явитись до ДПІ у Дарницькому районі та надати відповідні пояснення та документи.

Листом від 22 грудня 2016 року №22/12-01 позивачем надано пояснення з приводу укладення договору про визнання електронних документів, надано документи на вимогу запиту та листа.

Рішенням від 26 грудня 2016 року №16144/10/26-51-08-04-11 відповідач, керуючись пунктом 3 розділу 5 договору, повідомив позивача про тимчасове зупинення дії договору про визнання електронних документів від 15 грудня 2016 року №9242176084.

У зв`язку з невчиненням відповідачем дій щодо відновлення дії договору про визнання електронних документів від 15 грудня 2016 року №151220162, реєстраційний номер документу 9242176084, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Підпунктом 19-1.1.44 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, який визначає перелік функцій контролюючих органів, передбачено, що контролюючі органи надають послуги електронного цифрового підпису, а підпункт 20.1.7 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надає контролюючому органу право отримувати від платників податків, платників єдиного внеску та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису регулюються Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Відповідно до норм статті 14 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233, чинна на період виникнення спірних відносин (далі по тексту - Інструкція).

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Тобто, підставою для направлення до відповідного контролюючого органу податкових документів в електронній формі є наявність укладеного між платником податків та контролюючим органом договору про визнання електронних документів.

Додатком 1 до Інструкції затверджено примірний договір про визнання електронних документів, відповідно до пункту 4 розділу 6 якого, орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів податковим органом в односторонньому порядку є 1) ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; або 2) зміна платником податків місця реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем тимчасово зупинено дію договору про визнання електронних документів від 15 грудня 2016 року №151220162 (реєстраційний номер 9242176084), про що позивача повідомлено рішенням від 26 грудня 2016 року №16144/10/26-51-08-04-11, керуючись пунктом 3 розділу 5 договору.

Відповідно до пункту 3 розділу 5 договору про визнання електронних документів від 15 грудня 2016 року №151220162 (реєстраційний номер 9242176084) у випадку не врегулювання спірних питань представники сторін здійснюють вирішення спору шляхом визначення типу спору відповідно до пункту 7 цього розділу у 10-денний строк від дня отримання зацікавленою стороною відповіді на її вимогу. Підставою для вирішення спорів є протоколи обміну інформацією, електронні архіви платника податків та органу ДФС. Відповідно до пункту 7 розділу 5 цього договору зазначено наступні типи вирішення спорів: спір "заперечення відправлення електронного документа"; спір "заперечення отримання електронного документа"; спір "відправлений електронний документ не відповідає прийнятому".

21 грудня 2016 року між позивачем та ДПІ у Дарницькому районі укладено додаткову угоду №1 до договору про визнання електронних документів від 15 грудня 2016 року №9242176084, якою сторони домовилися викласти розділ 5 договору у наступній реакції:

1. Контролюючий орган у випадку необхідності підтвердження достовірності (автентичності) відомостей, зазначений в електронних податкових документах, направляє платнику податків письмове повідомлення з обґрунтуванням причини своєї вимоги, вказівкою дати і номера електронного документа, що є предметом спору та повідомляє платника податків про тимчасове зупинення дії цього договору до врегулювання відповідних спірних питань (вирішення спору).

2. Для вирішення спору платнику податків пропонується надати такі матеріали:

- спірний електронний документ у вигляді файла із накладенням на нього ЕЦП;

- документи, на підставі яких спірний електронний документ.

Повідомлення надсилається платнику податків шляхом направлення електронного листа на адресу, визначену платником у цій додатковій угоді та вважається врученим з моменту отримання контролюючим органом інформації про відправку.

2. Платник податків протягом 5 робочих днів після отримання зазначеного повідомлення може з`явитись до контролюючого органу та надати пояснення і документи на підтвердження достовірності (автентичності) відомостей, зазначених у відповідних електронних податкових документах.

3. У випадку не підтвердження достовірності (автентичності) відомостей, зазначених в електронних податкових документах, контролюючий орган приймає рішення про зупинення дії договору.

4. У разі, якщо після прийняття рішення про зупинення дії договору платник податків надасть відповідні пояснення та документи на підтвердження достовірності (автентичності) відомостей, зазначених у відповідних електронних документах, контролюючий орган вправі прийняти рішення про відкликання рішення про зупинення дії договору та поновлення дії останнього.

5. Рішення про зупинення дії договору може бути оскаржено в порядку досудового врегулювання спорів, визначеного статтею 56 Податкового кодексу України або в судовому порядку.

Позивачу направлено 21 грудня 2016 року повідомлення про тимчасове зупинення дії договору про визнання електронних документів, згідно якого ДПІ у Дарницькому районі за результатами опрацювання зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних виданих податкових накладних, виписаних 01 листопада 2016 року №1-№8, від 02 листопада 2016 року №9-№14, від 03 листопада 2016 року №15-№17, від 07 листопада 2016 року №18, від 08 листопада 2016 року №19, від 09 листопада 2016 року №20, від 10 листопада 2016 року №30, від 16 листопада 2016 року №22, від 17 листопада 2016 року №23, від 18 листопада 2016 року №24-№27, від 22 листопада 2016 року №28, від 23 листопада 2016 року №29, від 24 листопада 2016 року №31, №32, від 29 листопада 2016 року №33-№40, від 30 листопада 2016 року №41, №45, №47, №48, а саме, невідповідність товару/послуг реалізованих до придбаних, яка виявлена по податкових накладних, виписаних за період листопад 2016 року, які можуть свідчити про наявність спірних питань, пов`язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді. Запропоновано з метою вирішення зазначених спірних питань з`явитись до ДПІ у Дарницькому районі та надати відповідні пояснення та документи.

Листом від 22 грудня 2016 року №22/12-01 позивач надав ДПІ у Дарницькому районі пояснення з приводу укладення договору про визнання електронних документів та зазначив, що 21 грудня 2016 року на адресу позивача прибув співробітник податкової міліції ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, який вручив позивачу запит від 21 грудня 2016 року №15943/10/26-51-12-01-21 про необхідність надання до ДПІ у Дарницькому районі документів фінансово-господарської діяльності за листопад 2016 року, яким дублюються вимоги, зазначені у листі від 21 грудня 2016 року з пропозицією надати пояснення та документи надано документи, у зв`язку з чим позивачем надано документи на вимоги запиту і листа на 221 аркуші.

Проте, 26 грудня 2016 року відповідачем прийнято №16144/10/26-51-08-04-11, яким на підставі пункту 3 розділу 5 договору ДПІ у Дарницькому районі повідомила позивача про тимчасове зупинення дії договору про визнання електронних документів від 15 грудня 2016 року №9242176084.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту.

За змістом статті 16 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" суб`єкти електронного документообігу користуються правами та мають обов`язки, які встановлено для них законодавством.

Якщо в процесі організації електронного документообігу виникає необхідність у визначенні додаткових прав та обов`язків суб`єктів електронного документообігу, що не визначені законодавством, такі права та обов`язки можуть встановлюватися цими суб`єктами на договірних засадах.

Тобто, порядок закріплення переліку прав та обов`язків сторін, що виникають в процесі організації електронного документообігу між ними, чітко визначені, а саме: у законах та інших нормативно-правових актів та/або у відповідному договорі, укладеному між такими сторонами.

Водночас, суд звертає увагу, що право контролюючого органу на зупинення дії договору про визнання електронних документів, нормами чинного законодавства та затвердженою у встановленому законом порядку типовою формою договору про визнання електронних документів контролюючому органу не передбачено, а лише визначено, право розірвання договору, виключно, з підстав ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміни платником податків місця реєстрації.

При цьому, суд звертає увагу, що з матеріалів справи не вбачається, що позивачем було змінено місце реєстрації чи скасовано сертифікат відкритого ключа, тобто умови договору, недодержання яких могло б призвести до його розірвання, позивачем не порушено; зворотного відповідачем не доведено.

Статтею 13 Закону України "Про електронний цифровий підпис" визначені повноваження акредитованого центру сертифікації ключів на скасування, блокування (тимчасове зупинення чинності сертифіката ключа) та поновлення посиленого сертифіката ключа. Зокрема, Центральний засвідчувальний орган, засвідчувальний центр, акредитований центр сертифікації ключів негайно блокують посилений сертифікат ключа: у разі подання заяви власника ключа або його уповноваженого представника; за рішенням суду, що набрало законної сили; у разі компрометації особистого ключа (тобто, встановлення будь-якої події та/або дії, що призвела або може призвести до несанкціонованого використання особистого ключа). Скасування і блокування посиленого сертифіката ключа набирає чинності з моменту внесення до реєстру чинних, скасованих і блокованих посилених сертифікатів із зазначенням дати та часу здійснення цієї операції. Центральний засвідчувальний орган, засвідчувальний центр, акредитований центр сертифікації ключів негайно повідомляють про скасування або блокування посиленого сертифіката ключа його власника.

Таким чином, суд приходить до висновку, що норми чинного законодавства наразі не визначають права контролюючого органу на призупинення дії договору про визнання електронних документів, окрім передбачених статтею 13 Закону України "Про електронний цифровий підпис", яка стосується блокування посиленого сертифікату ключа.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження наявності у нього правових підстав для тимчасового зупинення дії договору про визнання електронних документів від 15 грудня 2016 року №9242176084, оскільки позивачем виконано умови договору та надано підтверджуючі документи.

В свою чергу позивач надав докази на підтвердження надання відповідних пояснень та документів на повідомлення про тимчасове зупинення дії договору про визнання електронних документів.

Тобто, незважаючи на виконання позивачем умов договору шляхом надання відповідних документів, відповідачем не надано доказів на підтвердження їх розгляду та винесення відповідного рішення за наслідками розгляду документів.

З огляду на встановлені обставини справи та враховуючи наявні у ній матеріали, суд приходить до висновку, що, вчиняючи дії з прийняття рішення про зупинення дії договору про визнання електронних документів від 15 грудня 2016 року №151220162 (реєстраційний номер №9242176084), укладеного між позивачем і ДПІ у Дарницькому районі, відповідач діяв поза межами наданої йому чинним законодавством компетенції, що суперечить вимогам частини другої статті 19 Конституції України, Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а тому такі дії і рішення відповідача є протиправними.

Оскільки відповідачем необґрунтовано зупинено дію договору про визнання електронних документів від 15 грудня 2016 року №151220162 (реєстраційний номер №9242176084), а відповідач не надав суду нормативно та документально обґрунтованих пояснень з приводу наявності у нього правових повноважень на зупинення дії договору про визнання електронних документів та, як наслідок, діяв поза межами наданої йому чинним законодавством і договором компетенції, позовні вимоги про зобов`язання відповідача відновити дію договору є обґрунтованими та піддягають задоволенню.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "ОПВ Плюс" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, на користь позивача належить присудити сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Дарницькому районі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПВ Плюс" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо тимчасового зупинення дії договору про визнання електронних документів від 15 грудня 2016 року №151220162, реєстраційний номер документу 9242176084.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про тимчасове зупинення дії договору про визнання електронних документів №16144/10/26-51-08-04-11 від 26 грудня 2016 року.

4. Зобов`язати Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві відновити дію договору про визнання електронних документів від 15 грудня 2016 року №151220162, реєстраційний номер документу 9242176084.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПВ Плюс" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 800,00 грн. (чотири тисячі вісімсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПВ Плюс" (02088, м. Київ, вул. Будьонного, 28-Б; ідентифікаційний код 34840983);

Державна податкова інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3; ідентифікаційний код 39479227).

Суддя В.А. Кузьменко