Постанова

від 30.05.2019 по справі 373/2230/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2019 року м. Київ

Унікальний номер справи № 373/2230/18

Апеляційне провадження № 22-ц/824/7465/2019

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.

при секретарі - Слободяник Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2019 року, ухвалене під головуванням судді Свояка Д.В., по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Мазінська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області, Приватне підприємство Агрофірма Веселинівка про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (рідний дядько позивача), ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 (мати позивача), а ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 (баба позивача).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належне їй на праві власності майно, яке складалося із земельної частки (паю) розміром 2,68 в умовних кадастрових гектарах із земель СВК Мир на території Мазінської сільської ради, який належав їй на підставі сертифікату про право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 .

Крім цього майна, до складу спадщини також входила земельна частка (пай) розміром 2,65 в умовних кадастрових гектарах із земель СВК Мир на території Мазінської сільської ради, який належав ОСОБА_4 , на ім`я якого 18 червня 2001 року зареєстровано сертифікат про право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 .

Незважаючи на те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась, ОСОБА_6 , як спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину після смерті свого сина ОСОБА_4 на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала із спадкодавцем.

На час відкриття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України були її сини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем не проживали і відповідно до вимог ст.ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадщину не прийняли.

Позивач вказував, що є онуком спадкодавця ОСОБА_6 , його мати ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до відкриття спадщини, тому ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_6 за правом представлення відповідно до ч. 1 ст.1266 ЦК України.

На момент смерті ОСОБА_6 спадкоємець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 був неповнолітнім, а тому вважається таким, що прийняв спадщину.

Земельні частки (паї) перебувають в користуванні ПП Агрофірма Веселинівка с. Веселинівка Баришівського району Київської області і відповідачі отримують орендну плату за використання паїв, що підтверджується довідками ПП Агрофірма Веселинівка від 10 травня 2016 року.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 10 серпня 2018 року у справі №373/1954/17 було визнано за ОСОБА_1 право на 1/3 частку земельної частки (паю) розміром 2,68 в умовних кадастрових гектарах із земель СВК Мир на території Мазінської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 на підставі сертифікату серії НОМЕР_1 (розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА №130 від 13 березня 2004 року) реєстраційний номер 231.

02 листопада 2018 року позивач звернувся до Переяслав-Хмельницької районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частки земельної частки (паю) розміром 2,68 в умовних кадастрових гектарах, який належав померлій ОСОБА_6 і на земельну частку (пай) - земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_4 , спадщину після якого прийняла його мати ОСОБА_6 , проте постановою державного нотаріуса Переяслав-Хмельницької районної державної нотаріальної контори Коляденка Я.В. від 02 листопада 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з ненаданням спадкоємцем оригіналів правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

За таких обставин, посилаючись на положення ст.ст. 15, 16, 1266, 1267, 1268, 1296 ЦК України, позивач ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом за правом представлення після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 на спадкове майно, а саме:

- 2/3 частини земельної частки (паю) розміром 2,68 в умовних кадастрових гектарах із земель СВК Мир на території Мазінської сільської ради, який належав ОСОБА_6 на підставі сертифікату серії НОМЕР_1 і на час подання позовної заяви сформовано у земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,6523 га, кадастровий номер НОМЕР_3 ;

- земельну частку (пай) розміром 2,65 в умовних кадастрових гектарах із земель СВК Мир на території Мазінської сільської ради, який належав ОСОБА_4 , на підставі виданого 18 червня 2001 року сертифіката про право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 . (а.с.4-14)

Сільський голова Мазінської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області - Лещенко Р.П., а також директор ПП Агрофірма Веселинівка - Самієв Р. Є. , кожен окремо, подали до районного суду заяви, в яких зазначили, що їм роз`яснені та зрозумілі наслідки визнання позову, просили розглянути справу без їх участі та прийняти рішення відповідно до законодавства. (а.с.68, 76-77)

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Мазінська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області, ПП Агрофірма Веселинівка про визнання права власності на спадкове майно відмовлено повністю. (а.с.93-96)

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, незаконність та необґрунтованість рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2019 року, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. На обґрунтування скарги зазначив, що суд неповно з`ясував обставини справи, не врахував фактичних обставин та доказів, які викладені на обґрунтування заявленого позову та дійшов помилкового висновку про відмову в його задоволенні. Вказував, що ОСОБА_6 , як мати була спадкоємцем за законом першої черги після ОСОБА_4 , згідно ст. 529 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) фактично вступила в управління і володіння спадковим майном, а саме: прийняла у володіння сертифікат про право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_4 Ця обставина відповідачами не спростована і суд безпідставно визнав недостовірною довідку Мазінської сільської ради №311 від 27 серпня 2018 року про те, що ОСОБА_6 прийняла спадщину після смерті свого сина ОСОБА_4 , оскільки разом із ним проживала по АДРЕСА_1 . При цьому, суд не звернув уваги на інші докази на підтвердження вказаної обставини, зокрема зазначені у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02 листопада 2018 року та встановлені рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 10 серпня 2018 року у іншій справі №373/1954/17. Зазначив, що згідно сформованого 26 листопада 2018 року витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, 30 березня 2016 року було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6523 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , форма власності - приватна, власник - ОСОБА_6 , документ, що посвідчує право власності - Державний акт від 13 червня 2008 НОМЕР_8. Таким чином, державна реєстрація земельної ділянки проведена після того, як ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла. Проте на час вирішення спору земельна частка (пай) розміром 2,68 в умовних кадастрових гектарах із земель СВК Мир на території Мазінської сільської ради, який належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 на підставі сертифікату про право на земельну частку(пай) серії НОМЕР_1 , який втрачено, сформована у земельну ділянку із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6523 га, кадастровий номер НОМЕР_3 та проведена державна реєстрація цієї земельної ділянки. (а.с.101-111)

В судовому засіданні ОСОБА_1 , його представник - адвокат Поліщук М.А. підтримали скаргу і просили її задовольнити. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні 16 травня 2019 року заперечували проти скарги і просили залишити її без задоволення. В судовому засіданні 30 травня 2019 року ОСОБА_2 , його представник - адвокат Васюхно В.О. не висловили заперечень проти скарги. Інші особи до суду не прибули, були сповіщені належним чином про що у справі є докази. (а.с. 125-130, 132-134)

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що скарга непідлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_4 , актовий запис №30 від 12 травня 2008 року, зроблений Виконавчим комітетом Мазінської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області. (а.с.20)

Листом відділу у Переяслав-Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру у Київській області від 05 грудня 2017 року №29-10-0.33-422/114-17 повідомлено, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 зареєстрований 18 листопада 2001 року за № 231 на ім`я ОСОБА_6 , члена СВК Мир , Мазінська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області, площею 2,68 умовних кадастрових гектара, на підставі розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 13 березня 2001 року №130. (а.с.25)

Крім того, листом відділу у Переяслав-Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру у Київській області від 15 листопада 2018 року №223/114-18 повідомлено, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 зареєстрований 18 червня 2001 року за № 310 на ім`я ОСОБА_4 члена СВК Мир , Мазінська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області, площею 2,68 умовних кадастрових гектара, на підставі розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 13 березня 2001 року №130. (а.с.26)

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть від 26 жовтня 2018 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.22)

Згідно з копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 09 листопада 2017 року, ОСОБА_6 записана матір`ю ОСОБА_9 (а.с.17)

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 виданого 14 березня 1998 року, ОСОБА_9 уклала шлюб з ОСОБА_10 та змінила прізвище на ОСОБА_5 (а.с.18)

Згідно з копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_6 виданого 30 квітня 1998 року, його матір`ю записана ОСОБА_5 (а.с.16)

Таким чином, ОСОБА_1 є онуком померлої ОСОБА_6 .

Мати позивача і дочка ОСОБА_6 - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_7 виданого 20 березня 2003 року Мазінською сільською радою Переяслав-Хмельницького району Київської області, запис №5. (а.с.19)

21 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з приводу видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 його баби ОСОБА_6 , на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Мазінської сільської ради, Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Постановою державного нотаріуса Переяслав-Хмельницької районної державної нотаріальної контори Київської області Коляденко Я.В. від 21 листопада 2017 року № 2848/02-31 було відмовлено ОСОБА_1 з приводу видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 його баби - гр. ОСОБА_6 , на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Мазінської сільської ради, Переяслав-Хмельницького району Київської області. (а.с.60)

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2018 року у справі №373/1954/17 визнано за ОСОБА_1 право на 1/3 частку земельної частки (паю), загальним розміром 2,68 в умовних кадастрових гектарах із земель СВК Мир на території Мазінської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 на підставі сертифікату серії НОМЕР_1 (розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА № 130 від 13 березня 2004 року), реєстраційний номер 231. (а.с.40-42, 61)

02 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з приводу видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частки, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 його баби ОСОБА_6

Постановою державного нотаріуса Переяслав-Хмельницької районної державної нотаріальної контори Київської області Коляденко Я.В. від 02 листопада 2018 року № 2638/02-31 було відмовлено ОСОБА_1 з приводу видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частки, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 його баби ОСОБА_6 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Мазінської сільської ради, Переяслав-Хмельницького району Київської області. Також ОСОБА_1 відмовлено з приводу видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 його баби ОСОБА_6 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Мазінської сільської ради, Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.65)

Згідно з копіями довідок ПП Агрофірма Веселинівка від 10 травня 2016 року земельна частка (пай), яка належала ОСОБА_4 перебуває в користуванні агрофірми та ОСОБА_3 було нараховано та виплачено орендну плату в розмірі 4555,02 грн. Земельна частка (пай), яка належала ОСОБА_6 також перебуває в користуванні агрофірми та ОСОБА_2 було нараховано та виплачено орендну плату в розмірі 4555,02 грн. (а.с.38-39)

Цих обставин сторони не заперечували, тому, з огляду на положення частини 1 ст. 82 ЦПК України, колегія суддів визнала їх встановленими.

Відповідно до статті 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, оскільки спадкодавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , то спірні правовідносини в частині вирішення питання прийняття спадщини регулюються нормами ЦК УРСР 1963 року.

Статтею 524 ЦК УРСР 1963 року було визначено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно ст. 529 ЦК УРСР 1963 року, при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

У відповідності до ст. 530 ЦК УРСР 1963 року, при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР 1963 року, для набуття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

За ст. 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідні роз`яснення містяться і в пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7, за якими, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України 2003 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_4 , а тому не відноситься до кола спадкоємців першої черги, передбачених статтею 529 ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до копії інформаційної довідки із Спадкового реєстру від 14 листопада 2017 року, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 спадкова справа не заводилася. (а.с.31)

За довідкою виданою Мазінською сільською радою Переяслав-Хмельницького району Київської області № 492 від 11 жовтня 2017 року ОСОБА_4 був зареєстрований та постійно проживав за адресою АДРЕСА_1 до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним проживали його мати - ОСОБА_6 та сестра ОСОБА_5 (а.с.27)

Згідно довідки № 311 від 27 серпня 2018 року, виданої виконавчим комітетом Мазінської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 за свого життя прийняла спадщину після сина ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом фактичного вступу в управління і володіння спадковим майном. ОСОБА_6 до смерті свого сина ОСОБА_4 проживала в АДРЕСА_1 . (а.с.28)

Разом з тим, за довідкою Мазінської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області № 523 від 07 листопада 2017 року, яка була видана ОСОБА_1 , його баба ОСОБА_6 дійсно була зареєстрована та постійно проживала за адресою АДРЕСА_2 , і проживала за вищевказаною адресою одна.(а.с. 57)

Враховуючи вищевикладене, районний суд дійшов обґрунтованого висновку, що сама по собі вищевказана довідка № 311 від 27 серпня 2018 року про прийняття ОСОБА_6 спадщини після смерті ОСОБА_4 суперечить іншим наявним у справі доказам та відсутні підстави для висновку про прийняття спадщини ОСОБА_6 після смерті її сина ОСОБА_4

Мати позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 не входила до переліку спадкоємців першої черги визначеного за положеннями ст. 529 ЦК України в редакції Закону від 1963 року до спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті її брата - ОСОБА_4

Інших об`єктивних доказів прийняття спадщини ОСОБА_6 після смерті її сина ОСОБА_4 , позивачем до суду не надано і у справі такі відсутні.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому спірні правовідносини в частині вирішення питання прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 регулюються нормами чинного ЦК України в редакції Закону від 16 січня 2003 року.

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_1 був неповнолітнім, а тому, відповідно до частини 1 ст. 1266 ЦК України, успадкував 1/3 частини від спадщини яка належала б за законом його матері - ОСОБА_5

Враховуючи вищезазначені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позову ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну частку (пай) розміром 2,65 в умовних кадастрових гектарах із земель СВК Мир на території Мазінської сільської ради, який належав ОСОБА_4 , на підставі виданого 18 червня 2001 року сертифіката про право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 .

При цьому, рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2018 року у справі №373/1954/17 визнано за ОСОБА_1 право на 1/3 частку земельної частки (паю), загальним розміром 2,68 в умовних кадастрових гектарах із земель СВК Мир на території Мазінської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 на підставі сертифікату серії НОМЕР_1 (розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА № 130 від 13 березня 2004 року), реєстраційний номер 231. Цим же рішенням відмовлено синам померлої ОСОБА_6 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які є спадкоємцями першої черги за положеннями частини 1 ст. 1261 ЦК України, у задоволенні позову про визнання права власності на спадкове майно із зазначенням про пропуск останніми шестимісячного строку на прийняття спадщини та відсутності доказів їх звернення до нотаріуса з питання прийняття спадщини.(а.с. 40-42, 61)

Відмова в задоволенні вимог у вищевказаній справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не є самостійною підставою для визнання права власності за позивачем ОСОБА_1 на вищевказане майно. Крім того, у випадку неприйняття ОСОБА_2 , ОСОБА_3 спадщини після померлої ОСОБА_6 , вказана обставина виключатиме їх з кола належних відповідачів у справі про визнання права власності на спадщину, яка відрилась після смерті ОСОБА_6 .

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

На підставі ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати мають бути віднесені на його рахунок.

Доводи скарги цих висновків не спростовують тому колегія суддів їх відхилила.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 31 травня 2019 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б.Левенець

В.М.Ратнікова

О.В.Борисова