Постанова

від 27.05.2019 по справі 1840/3241/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2019 р.Справа № 1840/3241/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бенедик А.П.,

Суддів: Донець Л.О. , Гуцала М.І. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Шевченко І.Г.) від 18.02.2019 року (повний текст рішення складено 28.02.2019 р.) по справі № 1840/3241/18

за позовом Фермерського господарства "Едельвейс-2007"

до Міністерства юстиції України, треті особи Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" , Державний реєстратор Буринської міської ради Жахалов Євген Геннадійович

про визнання незаконними та скасування висновку, наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фермерське господарство "Едельвейс-2007", звернувся до суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України, третя особа Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко", в якій просив:

- визнати незаконним та скасувати висновок комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 06 серпня 2016 року за результатами розгляду скарги ПАТ "Райз-Максимко" від 06.07.2018;

- визнати незаконним та скасувати наказ відповідача "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" від 13.08.2018 №2631/5.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, залучено до участі у справі в якості третьої особи державного реєстратора Буринської міської ради Жахалова Євгена Геннадійовича.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року позовну заяву задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 13.08.2018 №2631/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.10.2017 №37715240, від 02.06.2016 №29871646, від 25.04.2016 №29397815, від 10.04.2017 №34694160, від 27.03.2017 №34459600, від 06.02.2017 №33720097, від 23.02.2017 №№33999648, 33996233, від 01.06.2017 №35475867, прийняті державним реєстратором Буринської міської ради Сумської області Жахаловим Є.Г.

Стягнуто з Міністерства юстиції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, Міністерством юстиції України подано апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року повністю та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у зв`язку з його необґрунтованістю.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилається на безпідставність та необґрунтованість оскаржуваного рішення суду внаслідок порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач та третя особа, державний реєстратор Буринської міської ради Сумської області Жахалов Є.Г., надали до суду відзиви на апеляційну скаргу.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлялись.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що протягом 2008-2009 років між ПАТ "Райз-Максимко" та фізичними особами - власниками земельних ділянок (орендодавці) були укладені договори оренди земельних ділянок, які були зареєстровані у Буринському реєстраційному відділі Сумської регіональної філії державного підприємства "Державного земельного кадастру при Держкомземі України". Вказані обставини підтверджуються копіями договорів оренди землі, копіями актів визначення меж земельної ділянки в натурі, копіями актів приймання-передачі об`єкта оренди, копіями державних актів на право приватної власності на землю (т.1, а.с.149-152,154-157,159-162,164-167,169-172, 174-177, 179-182, 184-189, 191-194, 196-200, 202-205, 207-210, 213-216, 218-221, 223-226, 228-231, 233-236,238-241, 243-246, 248-250, т.2, а.с.1, 4,7-10), копіями витягів з книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, наданих на запит ПАТ "Райз-Максимко" (т.2, а.с.5-6,12-20,21-65).

25.05.2018 ПАТ "Райз-Максимко" було отримано довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з яких вбачалось, що на земельні ділянки, які перебувають в його користуванні на праві оренди, протягом 2016-2017 років державним реєстратором Жахаловим Є.Г. зареєстровані права оренди за ФГ "Едельвейс-2007" та СФГ "Еліта" (т.1, а.с.153, 158, 163, 168, 173, 178, 183, 190, 195, 201, 206, 211, 212, 217, 222, 227, 232, 237, 242, 247, т.2, а.с.2-3,11).

12.07.2018 до Міністерства юстиції України надійшла скарга ПАТ "Райз-Максимко" від 06.07.2018 №06/07-18юр (т.1 а.с.142-148) з вимогою скасувати рішення державного реєстратора Жахалова Є.Г. про державну реєстрацію інших речових прав від 24.10.2017 №37715240, від 02.06.2016 №29871646, від 25.04.2016 №29397815, від 10.04.2017 №34694160, від 23.02.2017 №33996796, від 27.03.2017 №34459600, від 06.02.2017 №33720097, від 23.02.2017 №№33999648, 33996233, від 05.04.2018 №№40505363, 40506657, від 23.02.2017 №34000480, від 18.08.2016 №№30992205, 30994008, 30993516, 30992660, 30992975, від 01.06.2018 №35475867, від 05.04.2018 №40499704, від 25.10.2016 №32021332, від 22.08.2017 №36744532, від 15.06.2017 №35679835, від 08.04.2016 №29160743, на підставі яких (зокрема, що стосується договорів між ФГ "Едельвейс-2007" та спадкоємцями осіб, з якими укладені договори ПАТ "Райз-Максимко") до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено записи про інше речові права за номерами:

1) 22964215 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_42 , площею 2,48 га, договір укладений між ОСОБА_1 та ФГ "Едельвейс-2007", зареєстрований 24.10.2017 №37715240 (т.1, а.с.67-70);

2) 14782808 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4 , площею 2,48 га, договір укладений між ОСОБА_2 та ФГ "Едельвейс-2007", зареєстрований 02.06.2016 №29871646 (т.1, а.с.71-74);

3) 14303747 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_6 , площею 2,48 га, договір укладений між ОСОБА_3 та ФГ "Едельвейс-2007", зареєстрований 25.04.2016 №29397815 (т.1, а.с.75-78);

4) 19887083 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_8 , площею 2,48 га, договір укладений між ОСОБА_4 та ФГ "Едельвейс-2007", зареєстрований 10.04.2017 №34694160 (т.1, а.с.79-82);

5) 19159326 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_10 , площею 2,48 га, договір укладений між ОСОБА_5 та ФГ "Едельвейс-2007", зареєстрований 23.02.2017 № 33996796 (т.1, а.с.173);

6) 19642546 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_12 , площею 2,48 га, договір укладений між ОСОБА_5 та ФГ "Едельвейс-2007", зареєстрований 27.03.2017 №34459600 (т.1, а.с.83-86);

7) 18868273 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_13 , площею 2,48 га, договір укладений між ОСОБА_6 та ФГ "Едельвейс-2007", зареєстрований 06.02.2017 №33720097 (т.1, а.с.87-90);

8) 19162332 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_15 , площею 2,48 га, договір укладений між ОСОБА_7 та ФГ "Едельвейс-2007", зареєстрований 23.02.2017 №33999648 (т.1, а.с.91-94);

9) 19158527 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_17 , площею 2,48 га, договір укладений між ОСОБА_7 та ФГ "Едельвейс-2007", зареєстрований 23.02.2017 № 33996233 (т.1, а.с.95-98);

10) 19164689 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_19 , площею 2,48 га, договір укладений між ОСОБА_8 та ФГ "Едельвейс-2007", зареєстрований 23.02.2017 №34000480 (т.1, а.с.206);

11) 15964971 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_21 , площею 2,5078 га, договір укладений між ОСОБА_9 та ФГ "Едельвейс-2007", зареєстрований 18.08.2016 №30992205 (т.1, а.с.211);

12) 15966988 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_23 , площею 2,4799 га, договір укладений між ОСОБА_9 та ФГ "Едельвейс-2007", зареєстрований 18.08.2016 №30994008 (т.1, а.с.212);

13) 15966362 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_25 , площею 2,4801 га, договір укладений між ОСОБА_9 та ФГ "Едельвейс-2007", зареєстрований 18.08.2016 №30993516 (т.1, а.с.217);

14) 15965378 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_27 , площею 2,4799 га, договір укладений між ОСОБА_10 та ФГ "Едельвейс-2007", зареєстрований 18.08.2016 №30992660 (т.1, а.с.222);

15) 15965922 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_29 , площею 2,5978 га, договір укладений між ОСОБА_10 та ФГ "Едельвейс-2007", зареєстрований 18.08.2016 №30992975 (т.1, а.с.227);

16) 20704874 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_31 , площею 2,48 га, договір укладений між ОСОБА_11 та ФГ "Едельвейс-2007", зареєстрований 01.06.2017 №35475867 (т.1, а.с.99-102);

17) 25600494 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_33 , площею 2,48 га, договір укладений між ОСОБА_12 та ФГ "Едельвейс-2007", зареєстрований 05.04.2018 №40499704 (т.1, а.с.237);

18) 17065123 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_35 , площею 2,48 га, договір укладений між ОСОБА_13 та ФГ "Едельвейс-2007", зареєстрований 25.10.2016 №32021332 (т.1, а.с.242);

19) 22002376 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_37 , площею 2,48 га, договір укладений між ОСОБА_14 та ФГ "Едельвейс-2007", зареєстрований 22.08.2017 №36744532 (т.1, а.с.247);

20) 20914800 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_39 , площею 2,48 га, договір укладений між ОСОБА_15 та ФГ "Едельвейс-2007", зареєстрований 15.06.2017 №35679835 (т.2, а.с.2);

21) 14076454 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_41 , площею 2,48 га, договір укладений між ОСОБА_16 та ФГ "Едельвейс-2007", зареєстрований 08.04.2016 року №29160743 (т.2, а.с.11).

У скарзі ПАТ "Райз-Максимко" зазначило, що воно є користувачем вказаних земельних ділянок на підставі договорів оренди землі, укладених із власниками земельних ділянок (т.1, а.с.149-152,154-157,159-162,164-167,169-172, 174-177, 179-182, 184-189, 191-194, 196-200, 202-205, 207-210, 213-216, 218-221, 223-226, 228-231, 233-236,238-241, 243-246, 248-250, т.2, а.с.1, 4,7-10), зареєстрованих у Буринському реєстраційному відділі Сумської регіональної філії ДП "Державного земельного кадастру при Держкомземі України" про що у Державному реєстрі земель вчинені відповідні записи: від 01.08.2008, 18.09.2008, 30.09.2008, 28.11.2008, 02.12.2009, строк дії договорів 10 років - відповідно до 01.08.2018, 18.09.2018, 30.09.2018, 28.11.2018, та до 02.12.2019. Вказані договори земельних ділянок, на момент вчинення реєстраційних дій Жахаловим Є.Г. , були діючими, державна реєстрація таких договорів не була скасована. Незважаючи на це, державним реєстратором Жахаловим Є.Г. прийняті зазначені вище рішення про державну реєстрацію прав на земельні ділянки за ФГ "Едельвейс-2007".

За результатами розгляду скарги, Комісією складено висновок від 06.08.2018, відповідно до якого скаргу задоволено частково та вирішено скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.10.2017 №37715240, від 02.06.2017 №29871646; від 25.04.2016 №29397815; від 10.04.2017 № 34694160; від 27.03.2017 №34459600; від 06.02.2017 №33720097; від 23.02.2017 №33999648; від 23.02.2017 №33996233; від 01.06.2017 №35475867, прийняті державним реєстратором Буринської міської ради Жахаловим Є.Г. та тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора Буринської міської ради Жахалову Є.Г. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 місяці (т.1 а.с.82-86).

На підставі вказаного висновку 13.08.2018 Міністерством юстиції України було видано наказ "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" №2631/5, яким скаргу ПАТ "Райз-Максимко" від 06.07.2018 № 06/07-18юр задоволено частково та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: від 24.10.2017 №37715240, від 02.06.2017 №29871646; від 25.04.2016 №29397815; від 10.04.2017 №34694160; від 27.03.2017 №34459600; від 06.02.2017 №33720097; від 23.02.2017 №33999648; від 23.02.2017 №33996233; від 01.06.2017 №35475867. Крім того, тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора Буринської міської ради Жахалову Є.Г. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 місяці (т.1, а.с.9, т.2 а.с.87).

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, ФГ "Едельвейс-2007" звернулось до суду з позовом.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Відповідно положень ч.ч. 1-2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із правового аналізу вказаних норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

При визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб`єкт публічного права звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі участі у спорі суб`єкта владних повноважень.

При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення такого права або інтересу призвели дії суб`єкта владних повноважень при виконанні ним владних управлінських функцій.

З предмета та підстав позову вбачається, що обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що при винесенні оскаржуваних наказів Міністерство юстиції України допустило порушення вимог закону, оскільки у державного реєстратора не було підстав для відмови в проведенні державної реєстрації на момент проведення реєстраційних дій.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій (частина перша статті 12 Закону № 1952-IV).

Разом із тим, державній реєстрації підлягає саме заявлене право і державна реєстрація права здійснюється суб`єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, встановлених законом, зокрема, на підставі заяви про державну реєстрацію прав, поданої особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто, відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Колегія суддів зазначає, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.05.2018 року у справі №911/4111/16, рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду 20.03.2019 року по справі № 823/591/16, згідно якої спір про скасування рішення державного реєстратора, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки за третьою особою має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано таке саме право щодо цієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у цій справі буде особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено оскаржуваний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи цей спір, суд першої інстанції не стільки оцінював правомірність винесення спірних наказів Мін`юсту та дотримання визначеної Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1128 процедури розгляду скарги ПАТ "Райз-Максимко", скільки дотримання саме Держреєстратором реєстраційного законодавства при вчиненні реєстраційних дій. Такі правовідносини мають ознаки спору цивільно-правового характеру, що не є предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Таким чином, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження наказів Мін`юсту про скасування рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно та, відповідно, скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що внесені на підставі даних наказів безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер.

Колегія суддів зазначає, що правовий висновок щодо неналежності розгляду в порядку адміністративного судочинства спорів про визнання протиправними та скасування наказів Мін`юсту, прийнятих за наслідком розгляду скарг на рішення державного реєстратора, викладений Верховним Судом України у постанові від 13.02.2019 року по справі №821/1460/17.

Також колегія суддів зазначає, що згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 30.01.2019 року по справі №755/10947/17, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (подалі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися "судом, встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Таким чином, враховуючи суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, колегія суддів дійшла висновку, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково (п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України).

У відповідності до ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

З урахуванням встановленого, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про наявність ознак публічно-правового спору, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України.

Враховуючи встановлені обставини у справі та допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року по справі №1840/3241/18 підлягає скасуванню, із прийняттям нової постанови про закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року по справі №1840/3241/18 скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Едельвейс-2007" до Міністерства юстиції України, треті особи Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко", Державний реєстратор Буринської міської ради Жахалов Євген Геннадійович про визнання незаконними та скасування висновку, наказу закрити.

Роз`яснити, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя (підпис)А.П. Бенедик Судді (підпис) (підпис) Л.О. Донець М.І. Гуцал Повний текст постанови складено 31.05.2019 року