Рішення

від 31.05.2019 по справі 370/1404/16-ц

БОРОДЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 370/1404/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого судді - Унятицького Д.Є.

за участю секретаря - Щербакової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку та припинення права власності, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_3 , Маковищанська сільська рада Макарівського району Київської області, Державна архітектурно-будівельна інспекція у Київській області про визнання декларації про готовність об`єкта до експлуатації, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та державної реєстрації права власності на нерухоме майно незаконними та їх скасування,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог, мотивуючи свої вимоги тим, що являється власником земельної ділянки площею 0,2536 га. Вказану земельну ділянку він придбав 10 жовтня ІНФОРМАЦІЯ_1 року у ОСОБА_4 та у 2010-2011 р.р. побудував на ній житловий будинок АДРЕСА_1 . Раніше вказана земельна ділянка належала ОСОБА_3 , який 19 жовтня 2010 року продав її ОСОБА_4 Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 02 квітня 2013 року договір купівлі-продажу від 19 жовтня 2010 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо земельної ділянки площею 0,254 га в АДРЕСА_1 визнано недійсним, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 10 жовтня 2010 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 щодо зазначеної земельної ділянки та визнано право власності на її 1/2 частину за ОСОБА_2 Вважав, що він як власник житлового будинку АДРЕСА_1 здобув право власності на земельну ділянку на якій розташований вказаний житловий будинок. Оскільки припинення права власності на 1/2 частину земельної ділянки не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, ОСОБА_2 для нього стороння людина, спільне користування з нею земельною ділянкою, на якій розташований його житловий будинок недоцільне та призведе до конфліктної ситуації та зайвих судових процесів просив визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,2540 га, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1 , що належить йому на праві власності. Стягнути з нього на користь ОСОБА_2 43380 грн., припинити право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину вказаної земельної ділянки.

ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог, мотивуючи свої вимоги тим, що із викладеними у позові ОСОБА_1 обставинами категорично не згодна, повністю їх заперечує та вважає такими, що порушують її права та законні інтереси. Єдиною причиною та правовою підставою виникнення у відповідача права власності на земельну ділянку є той факт, що житловий будинок оформлений на Лавриненка, про що у нього маються: декларація про готовність об`єкта до експлуатації, рішення виконавчого комітету Маковищанської сільської ради від 25 січня 2012 року №4 "Про оформлення права власності на житловий будинок"; свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 28 лютого 2012 року, видане Маковищанською сільською радою; витяг про державну реєстрацію прав від 28 лютого 2012 року. Лавриненко ніяким чином не міг та не може бути добросовісним набувачем та власником земельної ділянки. У зв`язку із визнанням недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, вказана земельна ділянка не перебувала у його законній власності. Декларація про готовність об`єкта до експлуатації містить дані, що спростовуються обставинами, встановленими слідчим під час досудового розслідування. Рішення виконавчого комітету Маковищанської сільської ради від 25 січня 2012 року №4 "Про оформлення права власності на житловий будинок" сільською радою не приймалось, не містить інформації про прийняття будь-якого рішення за зверненням ОСОБА_1 чи щодо оформлення права власності на будинок АДРЕСА_1 . Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 28 лютого 2012 року, видане Маковищанською сільською радою не відповідає загальним вимогам і формі встановленим законодавством: на свідоцтві відсутня печатка сільської ради та підпис сільського голови; витяг про реєстрацію прав, складений та роздрукований спеціалістами БТІ за результатами реєстрації прав не посвідчений підписами реєстратора, директора БТІ та не скріплений відповідною печаткою. Оскільки зазначені документи порушують її права просила визнати незаконною та скасувати: декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 21 жовтня 2012 року; свідоцтво про право власності на нерухоме майно (житловий будинок АДРЕСА_1 ) від 28 лютого 2012 року, що видане на підставі рішення виконкому Маковищанської сільської ради №4 від 25 січня 2012 року. Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , що проведена КП КОР "Макарівське БТІ" 25 січня 2012 року 28 лютого 2012 року на підставі свідоцтва про право власності від 28 лютого 2012 року.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позов підтримала, викладене підтвердила. Проти зустрічного позову заперечувала, оскільки ОСОБА_1 є єдиним законним власником будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,254 га, яку придбав на законних підставах. ОСОБА_2 не є власником будинку, а відтак оскаржувати декларацію про порядок оформлення документів на право власності по житловому будинку ОСОБА_1 не має права. Спірна земельна ділянка виділена для будівництва та обслуговування житлового будинку, збудованого ОСОБА_1 тому сумісне користування земельною ділянкою з ОСОБА_2 неможливе. Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо спільне володіння і користування майном є неможливим (якщо співвласник чинить перешкоди і спільне користування є неможливим). Оскільки стосунки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вкрай конфлікті, то сумісне користування земельною ділянкою неможливе. В такому випадку суд приймає рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. При цьому припинення права на частку у спільному майні (житлі) за рахунок грошової компенсації не вважається неправомірним позбавленням права на майно. Таке внесення зроблене позивачем. Після скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки право власності ОСОБА_3 не було за ним визнано, розглядалось питання тільки про частку ОСОБА_2 , державної реєстрації його право власності не набуло, але він вважає себе добросовісним відчужувачем, оскільки отримав гроші за це майно та згоден на визнання за ОСОБА_1 права власності на Ѕ частку земельної ділянки площею 0,254 га в с АДРЕСА_1 Макарівського району.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6 в судовому засіданні проти позову заперечували. Вважали, що у зв`язку з визнанням договору купівлі-продажу недійним ОСОБА_1 не був та не міг бути добросовісним набувачем земельної ділянки. Єдиною правовою підставою виникнення його права власності на земельну ділянку є оформлення на нього житлового будинку, однак рішення Маковищанської сільської ради №4 від 25 січня 2012 року не містить інформації про прийняття будь-якого рішення за зверненням ОСОБА_1 , чи оформлення права власності на будинок АДРЕСА_1 Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 28 лютого 2012 року, видане Маковищанською сільською радою не відповідає загальним вимогам і формі, встановленим законодавством; на свідоцтві відсутня печатка сільської ради та підпис сільського голови, витяг про реєстрацію прав складений та роздрукований спеціалістами БТІ за результатами реєстрації прав не посвідчений підписами реєстратора, директора БТІ, та не скріплений відповідною печаткою.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі, позов ОСОБА_1 визнав.

Третя особа Маковищанська сільська рада Макарівського району Київської області в судове засідання представника не направила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Третя особа - Державна архітектурно-будівельна інспекція у Київській області в судове засідання представника не направила. Надіслала пояснення в якому зазначила, що стаття 39 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності передбачає прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, яке здійснюється на безоплатній основі, шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю, поданої замовником декларації, протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Відповідно до постанови КМУ від 13 квітня 2011 року №461 замовник подає два примірники декларації щодо об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта. Один примірник після проведення реєстрації повертається замовнику, другий залишається в інспекції, яка її зареєструвала. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє зазначені в ній дані та забезпечує внесення цієї інформації до реєстру. Замовник самостійно вносить дані до декларації, інформацію внесену до декларації документами не підтверджує. Орган державного архітектурно-будівельного контролю веде єдиний реєстр повідомлень про початок виконання підготовчих, будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів. Інформація щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації за №КС 06211059989 від 21 жовтня 2012 року в єдиному реєстрі та Департаменті відсутня.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачки та її представника, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, зустрічний позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності, виданого на підставі рішення Маковищанської сільської ради Макарівського району Київської області від 25 січня 2012 року, ОСОБА_1 являється власником житлового будинку АДРЕСА_1 (т.1 а.с.7).

Також в 2011 році виданий державний акт на право власності на земельну ділянку (т.1 а.с.8), відповідно до якого ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10 грудня 2010 року, являвся власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,2536 га, по АДРЕСА_1 .

10 грудня 2010 року ОСОБА_4 продала ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,254 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу земельної ділянки (т.1 а.с.36-37)

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 02 квітня 2013 року, яке набрало законної сили 17 жовтня 2013 року, визнаний недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 10 грудня 2010 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 та, визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , що підтверджується копіями рішення Макарівського районного суду від 02 квітня 2013 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 17 жовтня 2013 року, ухвали Вищого Спеціалізованого суду України від 05 лютого 2014 року (т.1 а.с.15-27).

Відповідно до ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не являється співвласником спірної земельної ділянки, оскільки договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасований повністю, то відсутні підстави для застосування ст.365 ЦК України. За вказаних обставин підстав для задоволення позову ОСОБА_1 не вбачається.

З відповіді архівного відділу Макарівської районної державної адміністрації та протоколу засідання виконавчого комітету Маковищанської сільської ради Макарівського району Київської області від 25 січня 2012 року (т.1 а.с.113-115, 120-122) вбачається, що рішення №4 від 25 січня 2012 року на засіданні виконкому не приймалось, а відтак свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане на підставі рішення, що не було прийняте є безпідставним. За вказаних обставин копія рішення №4 від 25 січня 2012 року виконавчого комітету Маковищанської сільської ради Макарівського району Київської області (т.1 а.с.11) судом до уваги не приймається, оскільки він не являється допустимим доказом.

Відповідно до декларації про готовність об`єкту до експлуатації (т.1 а.с.137-140) ОСОБА_1 повідомив про готовність житлового будинку АДРЕСА_1 до експлуатації, однак як вбачається з відповіді Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (т.1 а.с.126) інформація про реєстрацію декларації про готовність об`єкту до експлуатації в реєстрі відсутня, так само відсутня інформація і про реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт.

Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Таким чином, свідоцтво про право власності на житловий будинок необхідно визнати недійсним, оскільки воно видане безпідставно, а відтак необхідно визнати недійсною реєстрацію права власності на зазначений житловий будинок, оскільки реєстрація права власності на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці Ѕ частина якої належить позивачу за зустрічним позовом порушує її право власності на земельну ділянку.

При цьому підстав для визнання незаконною декларації про готовність об`єкта до експлуатації та її скасування немає, оскільки сама по собі декларація не є правовстановлюючим документом і не порушує прав позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку та припинення права власності відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_3 , Маковищанська сільська рада Макарівського району Київської області, Державна архітектурно-будівельна інспекція у Київській області про визнання декларації про готовність об`єкта до експлуатації, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та державної реєстрації права власності на нерухоме майно незаконними та їх скасування задовольнити частково

Визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно (житловий будинок АДРЕСА_1 ) від 28 лютого 2012 року, що видане на підставі рішення виконкому Маковищанської сільської ради Макарівського району Київської області №4 від 25 січня 2012 року.

Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , що проведена КП КОР "Макарівське БТІ" 28 лютого 2012 року на підставі свідоцтва про право власності від 28 лютого 2012 року.

В іншій частині позову відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 31 травня 2019 року.

Головуючий-суддяД.Унятицький