П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 0640/4155/18 Головуючий у 1-й інстанції: Лавренчук Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач: Охрімчук І.Г.
28 травня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Охрімчук І.Г.
суддів: Мацького Є.М. Капустинського М.М.
за участю:
секретаря судового засідання: Зозуля К.Т.,
представників сторін та представників третіх осіб
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Житомирської обласної ради та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоун Про", Державної служби геології та надр України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року (повний текст рішення складено 18.01.2019 року, м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива-Коростишів" до Житомирської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоун Про", Державна служба геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива-Коростишів" 21.08.2018 звернулось до суду з позовом у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення сімнадцятої сесії Житомирської обласної ради №1189 від 26.07.2018 "Про розгляд звернення Держаної служби геології та надр України №12538/02/12-18 від 03.07.2018 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "СТОУН ПРО".
В обґрунтування позову товариство зазначило, що 11.09.2008 року Державною службою геології та надр України їм надано спеціальний дозвіл на користування надрами (геологічне вивчення надр, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення - гранітів родовища Слобідське-1 площею 8,2га, яке знаходиться у Коростишівському районі Житомирської області) реєстраційний номер 3344 від 11.09.2008, а 04.11.2011 дію вказаного спецдозволу було тимчасово припинено, а 27.04.2012 спецдозвіл анульовано. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду у справі №806/431/17 визнано незаконним і скасовано наказ №133 від 25.10.2011 року «Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами» в частині зупинення дії спеціального дозволу № 3344 від 11.09.2008 та визнано незаконним і скасовано наказ №137 від 09.04.2012 «Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами» в частині анулювання дії спеціального дозволу № 3344 від 11.09.2008. Вважає, що дія дозволу автоматично продовжено на 1 рік 11 місяців та 7 днів. Згідно з ст. 4-1 ЗУ «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності» . Зазначає, що при підготовці до розгляду та виготовленні оскаржуваного нами рішення, відповідач використовував копію Протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин №4371 від 04.05.2018 року, в якому вказано, що 12.01.2018 року між ТОВ «Перспектива-Коростишів» та ТОВ "СТОУН ПРО" нібито укладався договір придбання геологічної інформації №4 від 12.01.2018. Вказує, що є протиправним та таким, що обов`язково має бути скасоване Рішення сімнадцятої сесії Житомирської обласної ради від 25.07.2018 року №1189 «Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 03.07.2018 року №12538/02/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Стоун Про» розглянуто звернення Державної служби геології та надр України від 03.07.2018 № 12538/02/12 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами товариству з обмеженою відповідальністю "СТОУН ПРО" погоджено надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів родовища Слобідське-1 площею 8,15 га, яке знаходиться у Коростишівському районі Житомирської області.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Стоун Про» подано до суду першої інстанції пояснення, в яких воно заперечило проти задоволення позовних вимог. Зазначало, що днем поновлення анульованого документа дозвільного характеру є день внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зазначало, що права ТОВ «Перспектива-Коростишів» були захищені судовими рішеннями у справі №806/431/17, а відтак правові підстави задоволення позову у цій справі відсутні. Проти використання геологічної інформації заперечило, зазначивши, що такі твердження не підкріплені позивачем жодними доказами. Окрім того, підприємство вказувало, що права позивача не порушені прийнятим відповідачем рішенням, оскільки не стосується прав свобод та інтересів позивача.
Державна служба геології та надр України також заперечувала щодо обґрунтованості позовних вимог та заявленого позову. Зазначила, що днем поновлення анульованого документа дозвільного характеру є день внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказала, що на права та обов`язки позивача оскаржуване рішення Житомирської обласної ради не впливає.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання у справі на 12 вересня 2018 року. Витребувано з Державної служби геології та надр України, Казенне підприємство "Кіровгеологія", Державної комісії України по запасам корисних копалин, Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України", Житомирської обласної ради належним чином завірені докази.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду 01.10.2018 зупинено провадження у справі до вирішення питання про відвід судді.
Ухвалою від 02 жовтня 2018 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СТОУН ПРО" у задоволенні заяви про відвід судді Лавренчук О.В. відмовлено.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 поновлено провадження у справі та ухвалою цього ж суду від 12.11.2018 у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОУН ПРО" про колегіальний розгляд справи відмовлено.
12 листопада 2018 року суд першої інстанції протокольною ухвалою, залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державну службу геології та надр України.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива-Коростишів"(12512, Житомирська область, Коростишівський район, село Слобідка, вулиця Молодіжна,4, код юридичної особи в ЄДРПОУ 34570284) до Житомирської обласної ради (10014, місто Житомир, майдан С.П. Корольова,1, код юридичної особи в ЄДРПОУ 13576948), третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОУН ПРО", Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення сімнадцятої сесії Житомирської обласної ради №1189 від 26.07.2018 "Про розгляд звернення Держаної служби геології та надр України №12538/02/12-18 від 03.07.2018 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ СТОУН ПРО.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива-Коростишів" суму сплаченого судового збору при зверненні до суду з позовом у розмірі 1762 (тисячу сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням Житомирська обласна рада, Державна служба геології та надр України, Товариство з обмеженою відповідальністю "СТОУН ПРО" звернулися з апеляційними скаргами до Сьомого апеляційного адміністративного суду, якими просять скасувати рішення суду першої інстанції від 08.01.2019 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Перспектива-Коростишів".
Житомирська обласна рада свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що не погоджується з висновками Житомирського окружного адміністративного суду, вважає рішення від 08.01.2019 року у справі №0640/4155/18 необґрунтованим та таким, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення позову. Зазначають, що Житомирський окружний адміністративний суд у оскаржуваному рішенні зазначає, що «сторонами в судовому засіданні не заперечувалось, що згідно Інформаційного Інтернет-ресурсу ДНВП «Геоінформ України» спеціальний дозвіл на користування надрами №3344 від 11.09.2008 є анульованим. Житомирська обласна рада наголошує, що жодної інформації щодо виконання Державною службою геології та надр України рішення суду у справі №806/431/17, яке набрало законної сили, Інформаційний Інтернет-ресурс ДНВП «Геоінформ України» не містить.
Зазначають, що під час розгляду справи, досліджено надану сторонами та отриману судом з офіційного сайту Державної служби геології та надр інформацію щодо Спеціального дозволу на користування надрами №3344 від 11.09.2008 (т. З а.с. 40-43) та встановлено відсутність інформації щодо поновлення дії спеціального дозволу ТОВ "Перспектива-Коростишів" на користування надрами (геологічне вивчення надр, в тому числі дослідно- промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення гранітів родовища Слобідське-1 площею 8,2 га, яке знаходиться у Коростишівському районі Житомирської області). В судовому засіданні безспірно встановлено невиконання Державною службою геології та надр України рішення суду у справі №806/431/17, яке набрало законної сили» . Таким чином, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не заперечує факт анулювання дії спеціального дозволу на момент розгляду справи, а отже, і на момент прийняття обласною радою оскаржуваного рішення. Однак, на їх думку, незважаючи на викладене, суд зазначає, що «Враховуючи встановлені обставини справи, питання прийняття відповідачем оскаржуваного рішення є передчасним та впливає на права та інтереси позивача» . Разом з тим, Житомирський окружний адміністративний суд в рішення від 2119 у справі №0640/4155/18 не зазначає, яким чином анульований спецдозвіл дає змогу стверджувати про порушення прав позивача. Станом на момент прийняття оскаржуваного рішення обласної ради, у останньої була відсутня інформація стосовно поновлення дії спецдозволу №3344, зокрема видачі наказу Держгеонадр про поновлення дії спецдозволу, тому висновок суду щодо обґрунтованості позовних вимог позивача є безпідставними. Таким чином, рішення обласної ради від 26.07.2018 року №1189 "Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України" від 03.07.2018 року №12538/02/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "СТОУН ПРО" прийнято в межах повноважень, наданих обласній раді, на підставі та у спосіб, що визначені чинними нормами законодавства України.
Державна служба геології України в обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги зазначає, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що згідно зі ст. 317 КАС України є підставою для його скасування. Оскаржуване рішення суду першої інстанції мотивоване інформацією з бази даних ДНВП «Геоінформ України» та наявністю рішення у справі №806/431/17. При цьому, на їх думку, предметом даного позову є визнання протиправним та скасування рішення Житомирської обласної ради. І поряд з цим, в оскаржуваному рішенні взагалі відсутня правова оцінка процедури прийняття оскаржуваного рішення та його змісту.
Зазначають, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.05.2017, залишеного в силі постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду - позовні вимоги ТОВ «Перспектива-Коростишів» задоволено частково: визнано нечинними і скасовано наказ №133 від 25.10.2011 року «Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами в частині зупинення дії спеціального дозволу №3344 від 11.09.2008 року визнано незаконним і скасовано наказ №137 від 09.04.2012 року «Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами «в частині анулювання дії спеціально дозволу №3344 від 11.09.2008 року.
Відповідно до пункту 7 статті 4-1 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» встановлено, що у разі анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, документ дозвільного характеру підлягає поновленню за рішенням дозвільного органу або адміністративного суду. Поновлення документа дозвільного характеру відбувається шляхом здійснення відповідного запису в Єдиному державному реєстрі і осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Днем поновлення безпідставного анульованого документа дозвільного характеру є день внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Як убачається із доданого до цих пояснень Детальної інформації про юридичну особу позивача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (Додаток №3) реєстр не містить відомостей щодо і позивачем дії спеціального дозволу №3344 від 11.09.2008 За даними Інформаційного Інтернет-ресурсу ДНВП «Геоінформ України» спеціальний дозвіл на користування надрами №3344 від 11.09.2008 і на сьогодні вважається анульованим (нечинним). Скасування ж судовими рішеннями у справі №806/431/17 наказу Держгеонадра від 25.10.2011 №133 (зупинення дії спеціального дозволу №3344 від 11.09.2008) та наказу Держгеонадра від 09.04.2012 №137 (анулювання дії спеціального дозволу №3344 від 11.09.2008) не є підставою для автоматичного поновлення дії спеціального дозволу №3344 від 11 09.2008. Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» роз`яснено, що скасування акта суб`єкта владних як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Як зазначав сам позивач, згідно статті 4-1 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» встановлено, що у разі анулювання документа дозвільного характеру, з підстав передбачених законом, документ дозвільного характеру підлягає поновленню за рішенням дозвільного органу або адміністративного суду. Поновлення документа, дозвільного характеру відбувається шляхом здійснення відповідного запису в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Строк дії безпідставно анульованого: документа дозвільного характеру продовжується на строю протягом якого такий документ дозвільного характеру вважався анульованим. Наказом Держгеонадр від 09.04.2012 року №137 спеціальний дозвіл на користування № 3344 від 11.09.2008 було анульовано, таким чином строк незаконного анулювання є 1 рік, 5 місяців, 2 дні.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, право користування надрами припиняється у разі закінчення встановленого строку користування надрами. Держгеонадра звертають увагу на те, що строк дії дозволу №3344 від 11.09.2008 сплив 11.09.2013 року строк незаконного анулювання є 1 рік, 5 місяців, 2 дні, отже строк дії спеціального дозволу відповідно до норм статті 4-1 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» сплинув 13.02.2014 р.
Твердження позивача пре те, що з врахуванням набуття законної сили Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2018 року товариство володіє діючим спеціальним дозволом № 3344 є, на їх думку, необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності. Державна служба геології та надр України зазначає, що рішенням суду у справі № 806/431/17 визнано незаконним та скасовано наказ №133 від 25.10.2011 року в частині зупинення дії спеціального дозволу № 3344 від 11.09.2008 року та надр № 137 від 09.04.2012 року в частині анулювання дії спеціального достану № 3344 від 11.09.2008 року. Рішення суду за такими позовами не потребують виконання. Їх значення полягає у констатації факту правомірності чи неправомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхам скасування,
Відповідно до пункту 10.2 Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 25 травня 2013 року, скасування акту суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акту. Тобто, після визнання наказів протиправними та скасування її судом, Позивач автоматично відновлює свої права з моменту набрання рішенням суду законної сили, без будь-яких додаткових дій з боку Відповідача щодо оскарження акту індивідуальної дії. Адміністративному акту як правовому притаманні такі ознаки: він виражає волю суб`єкта який його прийняв; приймається уповноваженим органом державної виконавчої влади або на виконання делегованих повноважень виконавчої влади, відбиває специфіку компетенції органу публічного управління; створює юридичні наслідки; приймається у фіксованій формі. Особливими ознаками адміністративних актів є правозастосовний характер, персоніфікованість застосування, наявність припису (або констатації) про виконання конкретної дії, однократність застосування припинення дії після реалізації фактом його виконання.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» , органи місцевого сомоврядування та їхні посадові особи приймають акти у вигляді рішень. Цією самою нормою встановлено, що акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Відповідно до п.19 ст.4 КАС України, індивідуальний акт - (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Право оскаржити акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто, оскаржити такий акт інші особи не можуть.
Зокрема в рішенні Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2зп~ (справа 3/35-313) передбачено, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації й вичерпують свою дію. Зі змісту наведеного, можна зробити висновок, що правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати (породжують) права і обов`язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту, як суб`єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб`єкта, а відповідно інший суб`єкт зобов`язаний виконувати його вимоги та приписи. Тобто, відмінною ознакою дій суб`єкта владних повноважень є наявність в них змісту управління особою, здійснення щодо неї влади, шляхом впливу на її права і обов`язки
Зазначають, що аналогічну правову позицію визначив Верховний Суд в ухвалах від 02 січня 2018 року в адміністративній справі № 9901/22/17, від 02 липня 2017 у справі 9901/657/18 де визначено, що відсутність у будь-кого, зокрема, й у Позивача, прав та/або обов`язків у зв`язку з виданням оскаржуваного Указу і рішення не породжує у такої особи і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом. Правову позицію аналогічного змісту неодноразово висловлював Верховний Суд України зокрема, у постановах від 15 липня 2014 рою/ у справі № 21-273а14 від 03 лютого 2015 № 21-617а14, від 12 квітня 2017 року у справі № П/800/589/16 . Отже, як Верховний Суд України так і Верховний Суд у своїй практиці виходять з того, що для виникнення у особи права на судовий захист, рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта повноважень повинні бути порушені саме її права. Якщо рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень для особи не породжуються правові наслідки, право на судовий захист для неї не виникає.
Листом від 03.07.2018 року №12538/02/12/-18, Держгеонадра України направило на адресу Житомирської обласної ради, копії пакету документів, поданих ТОВ "СТОУН ПРО" щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами Слобідського-1 родовища гранітів, яке розташоване в Коростишівському районі Житомирської області, строком дії на 20 років. Рішенням Житомирської обласної ради від 26.07.2019 року №1189 було вирішено погодити надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "СТОУН ПРО" з метою видобування граніту Слобідського-1 родовища, яке розташоване в Коростишівському районі Житомирської області. Таким чином, Держгеонадра при розгляді заяви ТОВ "СТОУН ПРО" від 26.06.2018 №13242/02/12-18 діяла лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТОУН ПРО" зазначає, що в судовому засіданні суду першої інстанції не заперечувалось, що згідно інформаційного інтернет-ресурсу ДНВП "Геонформ України" спеціальний дозвіл на користування надрами №33344 від 11.09.2008 року є анульованим. Однак, суд першої інстанції не зазначив, що жоден з представників не посилався на те, що спеціальний дозвіл є анульованим, оскільки в судовому засіданні представник позивача повідомив, що володіє правом на користування надрами весь час з моменту отримання спеціального дозволу №3344 від 11.09.2008 року, в тому числі й на прийняття оскаржуваного рішення та протягом розгляду справи в суді. Крім того, відповідач у судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що на час прийняття оскаржуваного рішення, спеціальний дозвіл не діяв і у позивача не існувало права на користування надрами. Разом з тим, спеціальний дозвіл №3344 від 09.11.2008, наданий позивачу, врегульований п.6 Порядку надання у 2008 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 27.02.2008 №273, відповідно до якого, строк дії дозволу обчислюється починаючи від дня його реєстрації, якщо в ньому не передбачено інше. При цьому, дозвіл надається на геологічне вивчення надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ - не більше як на 5 років. Тому, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права передбачені п. 6 Порядку №615 від 30.05.2011, який не діяв на час отримання позивачем та початку строк дії спецдозволу на користування надрами, що є відповідно до частин 1, 2 ст. 317 КАС України безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Зазначають, що форма спеціального дозволу на користування надрами, копія якого долучена позивачем до матеріалів справи, не відповідає вимогам законодавства; судом встановлено обставини, докази щодо яких відсутні в матеріалах справи (обставин подання заяви ТОВ «Стоун Про» №13242/02/12-18 від 26.06.2018 та листа Держгеонадра до Житомирської обласної ради з датою 03.07.2018); судом першої інстанції не враховано той факт, що жоден з учасників справи не посилався на те, що спеціальний дозвіл №3344 від 11.09.2008 є анульованим, а позивачем навпаки підтверджено факт володіння правами на користування надрами весь час з моменту отримання спецдозволу №3344 від 11.09.2008; суд першої інстанції не встановив обставин, що жоден орган не має такого обов`язку, як зазначати на інформаційному ресурсі ДНВП «Геоінформ України» інформацію про виконані судові рішення; судом першої інстанції не враховано аргументів інших учасників справи, а лише підтримано позицію позивача, чим порушено принцип рівності всіх учасників процесу; постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 у справі №806/431/17 є повністю виконаною в частині задоволених позовних вимог, та не підлягає виконанню щодо позовних вимог, в задоволенні яких позивачу відмовлено; суд першої інстанції дійшов хибних висновків про те, що оскаржуване рішення впливає на права та інтереси позивача, оскільки є актом індивідуальної дії; суд безпідставно та необґрунтовано дійшов висновку, що на території Житомирської області, Коростишівського району, знаходиться лише одне родовище з назвою Слобідське-1, оскільки координати ділянки родовища під назвою Слобідське-1 на документі, наданому позивачем, відрізняються від тих, які були долучені до матеріалів справи ТОВ «Стоун Про» ; суд дійшов хибного висновку про те, що корисна копалина граніт не підпадає під врегульовані п. 6 Порядку №615 відносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Перспектива-Коростишів» не погодилось із доводами апеляційних скарг, у своєму відзиві зазначивши, що судом першої інстанції було прийнято обґрунтоване та законне рішення, а тому підстави для його скасування відсутні. Позивач вказує, що оскільки користування однією і тією ж ділянкою надр з одними і тими ж корисними копалинами законодавством не передбачено, рішення обласної ради обов`язково повинно бути скасовано в судовому порядку. Відзначає, що спецдозвіл №3344 від 11.09.2008 вважається автоматично продовженим на 1 рік 11 місяців та 7 днів; ТОВ «Стоун Про» було використано геологічну інформацію, яка є власністю ТОВ «Перспектива-Коростишів» . З огляду на це, позивачем зазначено, що рішення обласної ради про погодження надання ТОВ «Стоун Про» спеціального дозволу на користування надрами є протиправним, а рішення суду першої інстанції - законним та обґрунтованим.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 у справі №0640/4155/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун Про» на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.01.2019.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 поновлено Житомирській обласній раді строк на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 р. по справі № 0640/4155/18 та відкрито апеляційне провадження за їх апеляційною скаргою.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 07.03.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 по справі № 0640/4155/18.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 26.03.2019 призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.04.2019.
У судовому засіданні, яке відбулось 23.04.2019, представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун Про» заявлено відвід колегії суддів апеляційного суду у складі головуючого судді: Охрімчук І.Г., суддів: Мацького Є.М., Капустинського М.М.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 у складі головуючого судді: Охрімчук І.Г., суддів: Мацького Є.М. Капустинського М.М., заяву ТОВ «Стоун Про» про відвід колегії суддів у справі 0640/4155/18 - визнано необґрунтованою та відмовлено у її задоволені. Справу передано для вирішення зазначеного відводу на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Зупинено провадження у справі на час вирішення відводу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 у складі колегії - головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М., у задоволенні заяви ТОВ «Стоун Про» про відвід колегії суддів відмовлено.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша, статті 308 КАС України).
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що до Держаної служби геології та надр України надійшла заява ТОВ "СТОУН ПРО" №13242/02/12-18 від 26.06.2018 на отримання спеціального дозволу на користування надрами Слобідського-1 родовища гранітів, яке розташоване в Коростишівському районі Житомирської області, строком дії на 20 років.
Листом №12538/02/12-18 від 13 липня 2018 року Державна служба геології та надр України направила до Житомирської обласної ради пакет документів для розгляду на сесії питання про надання погодження ТОВ "СТОУН ПРО" щодо отримання дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів родовища Слобідське-1, який включав у себе: заяву на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону; копію свідоцтва про державну реєстрацію; пояснювальну записку; копію протоколу №4371 від 04.05.2018 Державної комісії з корисних копалин; каталог географічних координат кутових точок ділянки надр із зазначенням її площі; оглядова карта масштабу 1:200000; ситуаційний план масштабу 1:25000; план підрахунку запасів суміщений з контуром проектного кар`єра на топографічній основі масштабу 1:1000; геологічні розрізи по лініях І-І' , ІІ-ІІ' ; копія повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля (діяльність з видобування корисних копалин в межах ділянки граніту Слобідська-1 у Коростишівському районі Житомирської області); програма робіт із введення родовища в експлуатацію (а.с. 60-92).
Відповідно до рішення сімнадцятої сесії Житомирської обласної ради №1189 від 26.07.2018 "Про розгляд звернення Держаної служби геології та надр України №12538/02/12-18 від 03.07.2018 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "СТОУН ПРО" погоджено надання спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю "СТОУН ПРО" з метою видобування гранітів родовища Слобідське-1 площею 8,15 га, яке знаходиться у Коростишівському районі Житомирської області (т. 1 а.с. 16)
Позивач, звертаючись до суду із позовною заявою вказує, що станом на день прийняття рішення №1189 від 26.07.2018, діяв спеціальний дозвіл №3344 від 11.09.2008 , виданий ТОВ "Перспектива - Коростишів" на геологічне вивчення надр, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов дійшов висновку, що згідно матеріалів справи позивачем було отримано спеціальний дозвіл на геологічне вивчення надр, в тому числі дослідно-промислову розробку родовища корисних копалин загальнодержавного значення ділянки Слобідська-1, вид корисної копалини -граніт, площа 8,20 га, тоді як ТОВ "СТОУН ПРО" надало до Державної служби геології та надр України пакет документів на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин родовища граніту Слобідське-1 площею 8,15 га у Коростишівському районі. Встановлено, що на території Житомирської області, Коростишівського району знаходиться лише одне родовище з назвою Слобідське -1, а корисною копалиною в обох випадках, і у випадку ТОВ "Перспектива-Коростишів" і у випадку ТОВ "СТОУН ПРО" є граніт, що не підпадає під врегульовані п.6 Порядку №615 відносини.
Судова колегія не погоджується з позицією суду першої інстанції та надаючи оцінку встановленим обставинам у справі, доводам апеляційних скарг, вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, як зазначається у цій статті, зобов`язані діяти тільки на підставі, в обсязі та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1 Положення №1174 (далі - Положення про Держгеонадра), Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Підпунктами 9, 10, 23 п. 4 Положення про Держгеонадра передбачено, що Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення; розпоряджається геологічною інформацією в установленому порядку.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулюються Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок № 615).
Згідно з п. 9 Порядку № 615 надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції та у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, погоджується з: Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення.
Видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1, та погоджується органами, визначеними абзацами другим - четвертим цього пункту.
Дії щодо погодження видачі дозволу вчиняються без залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу, в межах строку, встановленого для видачі дозволу.
Для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше ніж протягом шести робочих днів з дати реєстрації документів надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому - четвертому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.
За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому - четвертому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл.
У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше ніж через 45 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено.
Пунктами 1, 3, 9 ч. 1 ст. 9-1 Кодексу України про надра встановлено, що до компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських рад у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить: надання надр у користування для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення; погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин, визначених законом.
Зазначена норма кореспондує із приписами пп. 22 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , відповідно до якої виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів відповідно районного, обласного значення, а також про скасування такого дозволу.
Згідно з ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що 03.07.2018 Державна служба геології та надр України направила до Житомирської обласної ради пакет документів, визначений Порядком № 615, для розгляду на сесії питання про надання погодження ТОВ «Стоун Про» щодо отримання дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів родовища Слобідське-1.
Житомирською обласною радою отримано лист позивача без номера від 16.07.2018 про те, що позивачу 11.09.2008 видано спецдозвіл №3344 на користування надрами на 5 років, площею 8,2 га, який в подальшому зупинено, а 27.04.2012 р. спецдозвіл анульовано. Також в листі позивач повідомив про постанову Житомирського окружного адміністративного суду і постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду у справі №806/431/17 та просив відмовити Держгеонадра в наданні погодження ТОВ «Стоун Про» .
Крім того, 25.07.2018 Житомирська обласна рада отримала від позивача лист від 23.07.2018 №23-07-18, яким останній повідомив відповідача про те, що договір між позивачем та ТОВ «Стоун Про» на придбання геологічної інформації від 12.01.2018 р. №4 не укладався, а також між позивачем та ТОВ «Стоун Про» не укладалось жодних договорів на розпорядження та користування належною позивачу геологічною інформацією.
За результатами розгляду звернення Державної служби геології та надр України Житомирська обласна рада прийняла рішення №1189 від 26.07.2018, яким погодила надання спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю «Стоун Про» з метою видобування гранітів родовища Слобідське-1 площею 8,15 га, яке знаходиться у Коростишівському районі Житомирської області.
Позивач протиправність рішення Житомирської обласної ради обґрунтовує тим, що відповідачу було достеменно відомо про наявність судових рішень у справі №806/431/17 із листів ТОВ «Перспектива Коростишів» , у яких повідомлялось про можливі протиправні дії ТОВ «Стоун Про» та Державної служби геології та надр України, зокрема, і щодо дії спеціального дозволу №3344.
Так, адміністративними судами у справі №806/431/17 було визнано протиправними та скасовано накази Держгеонадр №133 від 25.10.2011 та №137 від 09.04.2012, однак у задоволенні позовних вимог про поновлення спеціального дозволу №3344 від 11.09.2008 та продовження його дії відмовлено.
Суд першої інстанції у вищевказаній справі, з яким погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, дійшов висновку про те, що вирішення цих вимог відноситься до дискреційних повноважень Держгеонадр та не може здійснюватись судом, оскільки таке втручання виходить за межі адміністративного судочинства.
Отже, судами у справі №806/431/17 було встановлено, що компетенцією щодо поновлення дії спеціального дозволу №3344 від 11.09.2008 наділені Держгеонадра з підстав, в порядку та у спосіб встановлений законом, а тому твердження позивача про автоматичне продовження дії спеціального дозволу не ґрунтується на матеріалах справи.
Як вбачається зі змісту рішення суду першої інстанції, судом було безспірно встановлено факт невиконання Державною службою геології та надр України рішення суду у справі №806/431/17, яке набрало законної сили.
Колегія суддів вважає такі висновки суду передчасними та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.
Пунктом 22 Порядку №615 визначено, що дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії. У разі визнання судом незаконним зупинення дозволу строк дії дозволу вважається таким, що автоматично продовжений на строк незаконного зупинення.
Відповідно до п.26 Порядку №615 облік наданих дозволів ведеться державним науково-виробничим підприємством «Геоінформ України» в установленому Держгеонадрами порядку. Орган з питань надання дозволу на письмову вимогу державних органів, зазначених у пункті 28 цього Порядку, подає узагальнену інформацію про надання, переоформлення, зупинення та поновлення дії, анулювання дозволу та внесення змін до нього.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що ДНВП «Геоінформ України» не здійснює облік інформації щодо статусу виконання судових рішень, а тому суд першої інстанції, посилаючись на роздруківки з веб-сайту ДНВП «Геоінформ України» , долучені до матеріалів справи, фактично взяв до уваги неналежні докази.
Визнання судовим рішенням протиправним (незаконним) та скасування індивідуальних актів, що не виконувались особою, якої стосувались, полягає у протиправності таких актів з дати їх прийняття без породження наслідків щодо таких осіб та впливу на їх права, свободи та законні інтереси.
Відповідно до п. 25 Порядку № 615 про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.
Колегія суддів апеляційного суду відзначає, що відповідно до п.25 Порядку №615 з метою попереднього розгляду матеріалів щодо надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, анулювання дозволів та внесення до них змін ,Держгеонадра або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідно до повноважень, утворює комісію з питань надрокористування та затверджує положення про неї.
Аналіз судових рішень у справі №806/431/17 дає суду підстави дійти висновку, що такі судові рішення носять правовідновлюючий характер та не містять для Держгеонадра припису (вказівку, обов`язку до виконання) по вчиненню дій щодо спецдозволу позивача. Судами у справі №806/431/17 було підтверджено, що визнання спецдозволу поновленим та вчинення дій щодо поновлення його дії відноситься до дискреційних повноважень Державної служби геології та надр України з підстав, в порядку та спосіб встановлений законом, втручання у які порушує принцип розподілу влади та виходить за межі адміністративного судочинства.
Як вбачається зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам - членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому, завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Отже, під дискреційним повноваженням розуміється таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Тому, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права.
Відсутність зобов`язуючої норми для Держгеонадра спростовує висновки суду першої інстанції про протиправну бездіяльність останнього щодо виконання такого судового рішення, яке містить правовідновлюючий, а не зобов`язуючий характер.
Що стосується інших доводів заявників апеляційної інстанції, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Відповідно до пп.19 ч.1 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Конституційним Судом України у рішенні від 16.04.2009 у справі №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) було проведено розмежування правових актів та зазначено, що до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти (акти індивідуальної дії) передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами. Тобто такі, що передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Як вбачається із матеріалів справи, оскаржуване позивачем рішення є нормативним актом індивідуальної дії, прийнятим органом місцевого самоврядування, яке вичерпало свою дію шляхом видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Стоун Про» спеціального дозволу на користування надрами.
Отже, оскаржуване рішення як акт індивідуальної дії, по-перше, не може порушувати прав ТОВ «Перспектива-Коростишів» , оскільки позивач не є суб`єктом, щодо якого прийнято таке рішення; по-друге, його скасування в судовому порядку не призведе до відновлення прав та інтересів позивача, які нібито порушені спірним рішенням.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до рішень у справі № 806/431/17, позивач дізнався про зупинення дії та анулювання спецдозволу у 2017 році у зв`язку з чим не зазнав втручання щодо права користування надрами протягом п`яти річного строку дії спеціального дозволу № 3344 від 11.09.2008 на підставі незаконних наказів в частині зупинення та анулювання такого спеціального дозволу, а отже мав право користуватись надрами до 11.09.2008 року. За таких обставин, колегія суддів не вбачає правових підстав для обов`язку Держгенадр поновити дію спецдозволу № 3344 від 11.09 .2008 року надрокористувачу, який протягом строку його дії мав право користування наданою йому ділянкою.
Таким чином, позивачем не доведено свою заінтересованість у продовженні строку користування надрами на підставі спеціального дозволу на користування надрами №3344 від 11.09.2008, оскільки, з огляду на свою необізнаність із зупиненням та анулюванням дії спецдозволу, позивач повинен був не пізніше 3 місяців до дати (11.09.2013) закінчення дії спецдозволу звернутись до Держгеонадр із заявою про продовження строку його дії.
Однак, доказів вчинення зазначених дій позивачем не надано. Звернення до суду за захистом своїх права при відсутності ознак будь-якої заінтересованості у дійсному користуванні надрами свідчить про відсутність порушеного права та зловживання позивачем правом на оскарження.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірне використання ТОВ «Стоун Про» геологічної інформації, оскільки згідно із копією Договору №1/11 від 10.01.2018 купівлі-продажу права на користування геологічною інформацією на ділянці Слобідській - 1, яка знаходиться в Коростишівському районі Житомирської області, продавцем вказано Державну службу геології та надр України, а покупцем ТОВ «Стоун Про» .
Порядок розпорядження геологічною інформацією станом на дату укладення Договору №1/11 від 10.01.2018 купівлі-продажу права на користування геологічною інформацією між Держгеонадра та ТОВ «Стоун Про» був врегульований Положенням про порядок розпорядження геологічною інформацією, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.1995 р. № 423 в редакції від 29.10.2014 (надалі - Положення № 423).
Пунктом 2 Положення № 423 визначено, що геологічна інформація - це зафіксовані дані геологічного, геофізичного, геохімічного, аерокосмічного, економічного змісту, що характеризують будову надр, наявні в них корисні копалини, умови розробки родовищ, інші якісні і кількісні параметри та особливості надр і отримані за результатами геологорозвідувальних, геолого-екологічних, науково-дослідних, експлуатаційних та інших робіт. Геологічна інформація є об`єктом товарних відносин і може використовуватись як частина внеску до статутного фонду під час створення підприємств.
Відповідно до п. 3 Положення № 423 геологічна інформація, створена (придбана) на кошти державного бюджету, є державною власністю і реалізується Держгеонадра згідно з цим Положенням.
Згідно з п.7 Положення № 423 геологічна інформація, створена (придбана) на кошти державного бюджету і передана до Геоінформу, надається у користування на договірній основі, причому органам державної влади та органам місцевого самоврядування, державним і комунальним підприємствам, установам і організаціям, державним органам у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр іноземних держав - безоплатно.
Юридичні та фізичні особи, що бажають отримати для користування геологічну інформацію, надсилають до Геоінформу запит, в якому зазначається: мета отримання інформації; район або родовище корисних копалин; вид корисних копалин; перелік замовлених відомостей та ступінь їх детальності; вид носія інформації; форма надання інформації.
Геоінформ визначає наявність інформації і протягом 10 календарних днів письмово повідомляє запитувача про умови, термін і форму надання інформації або відмову чи відстрочення її надання із зазначенням причин.
Задоволення запиту здійснюється протягом місяця.
Отже, чинним на момент виникнення правовідносин Положенням № 423 було передбачено, що Держгеонадра, у разі, якщо вони є розпорядником геологічної інформації, можуть надавати її у користування фізичним чи юридичних особам за їх запитом. При цьому Положення № 423 не обмежує Держгеонадра у продажі права користування геологічною інформацією у частині кількості покупців, а також не встановлює підстав для відмови у такому продажі за умови виконання заявником вимог Положення № 423.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів використання ТОВ «Стоун Про» геологічної інформації, придбаної ТОВ «Перспектива-Коростишів» , а тому висновки суду першої інстанції в цій частині слід вважати обґрунтованими.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування» . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі « Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені обставини справи, судова колегія погоджується з твердженням суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягали задоволенню.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Колегія суддів вважає, що особами, які подали апеляційні скарги доведено правильність і законність рішення Житомирської обласної ради №1189 від 26.07.2018 "Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України №12538/02/12-18 від 03.07.2018 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "СТОУН ПРО".
У відповідності до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на те, що судом першої інстанції було неповно досліджено матеріали справи та не враховано доводи учасників справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим вважатись не може.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про достатню вмотивованість апеляційних скарг Житомирської обласної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун Про» та Державної служби геології та надр України, у зв`язку із чим вони підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги Житомирської обласної ради та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоун Про", Державної служби геології та надр України задовольнити повністю.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива-Коростишів" до Житомирської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоун Про", Державна служба геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива-Коростишів" про визнання протиправним та скасування рішення Житомирської обласної ради від 26.07.2018 року №1189 - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 31 травня 2019 року.
Головуючий Охрімчук І.Г. Судді Мацький Є.М. Капустинський М.М.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2019 |
Оприлюднено | 03.06.2019 |
Номер документу | 82114016 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черноліхов Сергій Вікторович
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черноліхов Сергій Вікторович
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черноліхов Сергій Вікторович
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черноліхов Сергій Вікторович
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черноліхов Сергій Вікторович
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черноліхов Сергій Вікторович
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черноліхов Сергій Вікторович
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черноліхов Сергій Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні