Постанова

від 29.05.2019 по справі 923/1502/15

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/1502/15 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів : Аленіна О.Ю., Мишкіної М.А.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

за участю:

від ТОВ Ріелті Менеджмент - Войналович Б.В., довіреність б/н від 28.09.2018;

від Приватної виробничо-комерційної фірм Оскар - Мітяєв С.В., довіреність б/н, від 08.01.2019;

від АТ Сбербанк - Микитенко О.В., довіреність № 309 від 10.07.2018;

від Міністерства юстиції України - Коваленко А.А., довіреність № 248/9.1.4/22-19, від 08.01.2019;

Інші представники учасників провадження у судове засідання не з`явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Сбербанк

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 13.06.2018

суддя - Пригуза П.Д.

час ті місце прийняття 09:49:56 год., м. Херсон

дата складання повного тексту ухвали 18.06.2018

по справі № 923/1502/15

за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми Оскар в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Акопяна Гаджика Гарагеновича

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Міністерство юстиції України;

2. Публічне акціонерне товариство Сбербанк ;

3. Державний реєстратор Викрнавчого комітету Херсонської міської ради

4. Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фактор плюс

про визнання недійсним правочину зі звернення стягнення на предмет іпотеки

в межах справи про банкрутство порушеної

за заявою Державної податкової інспекції у м. Херсон Головного управління ДФС у Херсонській області

до Приватної виробничо-комерційної фірми Оскар

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року, в межах справи про банкрутство Приватної виробничо-комерційної фірми Оскар (далі - ПВКФ"Оскар"), ліквідатором арбітражним керуючим Акопяном Г.Г. подано до господарського суду Херсонської області позовну заяву про визнання недійсним правочину із зверненням стягнення на предмет іпотеки в якій останній, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив:

- визнати незаконним та протиправним рішення Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент (далі - ТОВ Ріелті Менеджмент ), прийняте на вимогу частини 1 статті 35 Закону України Про іпотеку , про звернення стягнення на предмет іпотеки, який належав на праві власності ПВКФ Оскар , а саме на оптово-роздрібний торгівельний комплекс, який знаходиться за адресою м. Херсон, вул. Молодіжна, буд. 5;

- визнати незаконною та протиправною бездіяльність ТОВ Ріелті Менеджмент , яка полягала у невчиненні дій щодо визначення вартості предмета іпотеки на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, а саме: оптово-роздрібного торгівельного комплексу, який знаходиться за адресою: Херсонська АДРЕСА_1 місто АДРЕСА_2 вул. АДРЕСА_3 , буд. 5, що належав на праві власності ПВКФ Оскар ;

- визнати недійсним правочин ТОВ Ріелті Менеджмент та ПВКФ Оскар , у вигляді звернення стягнення (шляхом позасудового врегулювання) на предмет іпотеки, а саме: на оптово-роздрібний торгівельний комплекс, який знаходиться за адресою: Херсонська область, місто Херсон, вул. Молодіжна, буд. 5 на підставі договору іпотеки від 03.07.2008, укладеного між ПВКФ Оскар та Закритим акціонерним товариством Дочірній банк Сбербанку Росії , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Сбербанк , який посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Довгань О.І., зареєстрований за № 3166, за результатами якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 06.02.2014 було внесено запис про право власності №4602412 (власник: ТОВ Ріелті Менеджмент );

- скасувати запис про право власності №4602412, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- залучити державного реєстратора Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні Вітцівську М.С. в якості відповідача за вимогою про скасування запису про право власності №4602412, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.06.2018 позовні вимоги ліквідатора ПВКФ Оскар задоволено частково,

- визнано відсутність суб`єктивного права відповідача ТОВ Ріелті Менеджмент , як іпотекодержателя щодо вчинення 06.02.2014 односторонніх дій із набуття права власності на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки від 03.07.2008, укладеного між ПВКФ Оскар та ЗАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", що посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Довгань О.І., зареєстрований за №3166,

- визнано недійсним правочин ТОВ Ріелті Менеджмент , із набуття права власності на предмет іпотеки від 06.02.2014, а саме: на оптово-роздрібний торгівельний комплекс, який знаходиться за адресою: Херсонська область, місто Херсон, вул. Молодіжна, буд. 5 на підставі договору іпотеки від 03.07.2008, укладеного між ПВКФ " Оскар та ЗАТ Дочірній банк Сбербанку Росії , який посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Довгань О.І., зареєстрований за №3166,

- скасовано в Державному реєстрі речових прав запис про право власності №4602412 про реєстрацію за ТОВ Ріелті Менеджмент права власності на нерухоме майно (дата, час державної реєстрації: 06.02.2014 17:29:13; державний реєстратор: Вітцівська Марія Сергіївна, Суворовське районне управління юстиції у м. Херсоні, Херсонська область; форма власності: приватна; розмір частки: 1/1, власники: ТОВ Ріелті Менеджмент ). Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 10734754 від 07.02.2014 15:23:18, Мощонська Ірина Володимирівна, Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, м. Київ,

- в решті позовних вимог відмовлено.

В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції посилаючись на приписи Цивільного кодексу України, Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Закону України Про іпотеку зазначив, відповідачем не були подані визначені Законом і Договором документи для реєстрації права власності, а були надані державному реєстратору для реєстрації права власності інші документи, що вказані державним реєстратором при здійсненні реєстраційної дії, які є явно не достатніми для вчинення заявленої реєстраційної дії. Так, відповідачем як заявником прав не було надано реєстратору передбачених Законом документів: рішення відповідача (як іпотекодержателя) про звернення стягнення на предмет іпотеки; документу про визначення суб`єктом оціночної діяльності вартості об`єкта реєстрації оптово-роздрібного торгівельного комплексу на момент набуття предмету іпотеки у власність; розрахунку розміру забезпечених іпотекою вимог станом на 06.02.2014 року.

На підставі викладеного Господарський суд Херсонської області дійшов висновку, що обсяг документів, які подані відповідачем для державної реєстрації прав не відповідає вимогам Закону, не надають можливості визначити передбачених законом умов і фактів, що мають юридичне значення для набуття права.

За твердженням місцевого господарського суду, під час розгляду справи відповідач визнав факти непроведення оцінки предмета іпотеки під час звернення стягнення на Майно та реєстрації права власності на нього без визначення як вартості іпотечного Майна, так і дійсної суми заборгованості ЗАТ Херсонський оптовий торговий дім-97 за кредитним договором № 14-Н/08/7/ЮО від 03.07.2008.

За твердженням місцевого господарського суду, позивач як іпотекодавець не був повідомлений іпотекодержателем про звернення стягнення на Майно, що свідчить про відсутність волевиявлення його на передачу Майна у власність іншої особи, зокрема відповідача, про право якого позивачеві не було відомо, та права якого як іпотекодержателя не реєструвалися у Державному реєстрі прав.

У зв`язку із вищевикладеним суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Приватної виробничо-комерційної фірми "Оскар" щодо скасування в Державному реєстрі речових прав запис про право власності № 4602412 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелті Мнеджмент , права власності на нерухоме майно від 06.02.2014, підлягають задоволенню.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов до висновку про порушення відповідачем встановленого законодавством порядку звернення стягнення на предмет іпотеки (спірний оптово-роздрібний торгівельний комплекс), та визнав, що такі дії щодо набуття права власності на Спірний об`єкт нерухомого майна є протиправними. У зв`язку із зазначеним, внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на думку суду першої інстанції, відбулося з порушенням вимог законодавства, зокрема Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та договору іпотеки від 03.07.2008, отже, також є протиправним.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним правочину про звернення стягнення на предмет іпотеки у власність за Іпотечним договором, судом першої інстанції зазначено, що оскільки договір іпотеки від 03.07.2008 є двостороннім договором, дії сторони такого договору повинні бути погодженими його сторонами. В той же час, цей правочин було вчинено відповідачем в односторонньому порядку, що було визнано відповідачем, без повідомлення позивача та без з`ясування його волевиявлення стосовно можливості майновим поручителем задоволення вимог, що забезпечені іпотекою Майна, або ж його згодою на передачу предмета іпотеки у власність іпотекодержателя в порядку і на умовах, визначених Законом і Договором іпотеки. Отже, правочин відповідача щодо набуття права власності на Спірний об`єкт нерухомого майна не відповідає приписам ч. 1 ст. 215 ЦК України та вимогам, які встановлені частинами 1 - 3 ст. 203 цього Кодексу, що є підставою для визнання правочину відповідача від 06.02.2014 недійсним. Отже, вимога Приватної виробничо-комерційної фірми "Оскар" про визнання недійсним правочину відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки у власність за Іпотечним договором підлягає задоволенню.

Місцевим господарським судом відзначено, що заявлені позивачем вимоги визнати незаконним та протиправним рішення відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки, а також визнати незаконною та протиправною бездіяльність відповідача щодо невчинення дій з визначення вартості предмета іпотеки на підставі оцінки предмета іпотеки не відповідають встановленим законом або договором способам захисту права. За таких обставин суд визнав за можливе задовольнити позовну вимогу Приватної виробничо-комерційної фірми Оскар шляхом визнання відсутності суб`єктивного права відповідача ТОВ Ріелті Менеджмент як іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки без вичнення дій, що мають передувати набуттю права власності на предмет іпотеки. Відсутність такого права, за твердженням суду першої інстанції, доведена позивачем та дослідженими судом матеріалами справи, такий спосіб захисту передбачений ст. 20 ГК України. Дії відповідача, таким чином, є протиправними та безпідставними.

У задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконною та протиправною бездіяльність відповідача щодо невчинення дій з визначення вартості предмета іпотеки на підставі оцінки предмета іпотеки, судом першої інстанції відмовлено, оскільки такого способу захисту не передбачено законом, а також, відповідно до суті викладеної в позові вимоги така вимога охоплюється таким способом захисту права як визнання відсутності права, яка вже визначена судом для попередньої вимоги позивача.

Щодо заявленого третьою особою АТ СБЕРБАНК , пропуску строку загальної позовної давності судом першої інстанції відзначено, що АТ СБЕРБАНК не є стороною по справі, а є третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а тому її заява про застосування позовної давності не приймається до уваги судом.

Не погодившись із даною ухвалою до Одеського апеляційного господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство Сбербанк (далі - ПАТ Сбербанк ) з апеляційною скаргою в якій просить:

- скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області від 17.04.2018 по справі №923/180/18 в частині прийняття до розгляду заяви про зміну предмета позову та прийняти нове рішення, яким в повному обсязі відмовити в задоволенні заяви Приватної виробничо-комерційної фірми Оскар про зміну предмета позову;

- скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області від 13.06.201 8 по справі №923/1502/15 в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви Приватної виробничо-комерційної фірми Оскар про визнання недійсним правочину зі звернення стягнення на предмет іпотеки за вих. №02-01/(№923/1502/15)1-38 від 19.03.2018 відмовити в повному обсязі;

- закрити провадження у справі №923/1502/15 в частині розгляду питання про скасування в Державному реєстрі речових прав запису №4602412 про реєстрацію за ТОВ Ріелті Менеджмент права власності на нерухоме майно.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з`ясуванням всіх обставин справи та наявних у справі доказів, неправильним застосуванням норм матеріального права та з допущенням грубого порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що полягає в наступному.

Так за твердженням апелянта, заявою Позивача про зміну предмета позову Позивачем, фактично, заявлено про збільшення позовних вимог, а не про зміну предмета позову. В даній заяві Позивач до існуючих трьох вимог, додає четверту вимогу, а саме: скасування запису про право власності №4602412, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Проте, дана заява прийнята судом першої інстанції за відсутності доказів її направлення учасникам справи та сплати судового збору. Також, як відзначає апелянт, в рамках розгляду цієї ж справи №923/1502/15 про банкрутство Приватної виробничо-комерційної фірми Оскар , судом вже відкривалось провадження за позовом Позивача, однією з позовних вимог якого було скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності №4602412 відносно того ж об`єкта нерухомого майна, за позовом того ж позивача та до того ж Відповідача, отже, суд згідно вимог статті 175 ГПК України, зобов`язаний був відмовити позивачу у збільшенні позовних вимог на вимогу, яка знаходиться на розгляді у тому ж суді, у того х судді та є предметом спору між тими ж сторонами.

Зважаючи на вищезазначене, апелянт вважає, що ухвала Господарського суду Херсонської області від 17.04.2018 підлягає скасуванню в частині задоволення заяви Позивача про зміну предмету пазову, а позовні вимоги Позивача підлягають розгляду в редакції первісно поданої заяви про визнання недійсним правочину зі звернення стягнення на предмет іпотеки.

Посилаючись на умови укладених договорів іпотеки та відступлення права вимоги апелянт зазначає, що набувши всі права іпотекодержателя за договором іпотеки Відповідачем, у повній відповідності з вимогами Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, в редакції, що діяли на дату реєстрації права власності, подано до державного реєстратора належний та вичерпний перелік документів для реєстрації права власності на предмет іпотеки, у тому числі заяву, встановленого законом зразка, про реєстрацію права власності, з доданими до неї додатками (у повній відповідності з вимогами пунктів 9, 27 та 34 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868), у тому числі й договір іпотеки, посвідченим 03.07.2008 року, приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Довгань О.І., за реєстровим №3166; листи-повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність з доказами їх вручення адресатам, звіт про незалежну оцінку майна, здійснену ТОВ ЕКСПЕРТЦЕНТР на замовлення ТОВ Ріелсті Менеджмент від 22.01.2014 року.

Таким чином, на думку скаржника, прийняття державним реєстратором рішення про реєстрацію права власності за ТОВ Ріелті Менеджмент є іще одним доказом того, що Відповідачем дотримано всіх вимог закону при поданні документів для реєстрації права власності на предмет іпотеки. Незаконність рішення державного реєстратора Позивачем не оскаржується та не надається жодних доказів щодо незаконності дій державного реєстратора, а відтак, відсутні жодні підстави для скасування належним чином та у повній відповідності до закону здійсненого запису про право власності.

За твердженням скаржника, станом на дату реєстрації права власності на предмет іпотеки за Відповідачем, тобто станом на 06.02.2014 (дата подання заяви до державного реєстратора про реєстрацію права власності) та на 07.02.2014 року (дата прийняття рішення про реєстрацію та здійснення реєстрації права власності), порядок реєстрації права власності на об`єкти нерухомості на підставі договору іпотеки встановлювались Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868. Оскільки предметом іпотеки є об`єкт нерухомості, що не являється земельною ділянкою, а також враховуючи те, що згідно умов договору іпотеки, заставна не оформлювалась, - для реєстрації права власності на предмет іпотеки за Відповідачем, він повинен був надати, окрім заяви про реєстрацію права власності, договору іпотеки та документів, що встановлюють особу представника, лише документи, перелік яких наведений в підпунктах 1-3 пункту 34 Порядку. Таким чином, апелянт вважає, що жодних прав Позивача Відповідачем не порушено. Більше того, повідомлення про усунення порушення основного зобов`язання, направлені Банком в адреси Позивача та позичальника, отримані даними особами, а відтак, дані особи були належним чином повідомлені іпотекодержателем про наміри звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання вимог, та, більше того, про наміри звернення стягнення у конкретний спосіб, а саме - шляхом набуття права власності на предмет іпотеки у порядку, визначеному ст. 37 Закону України Про іпотеку . Жодних заперечень щодо обраного Банком способу звернення стягнення на предмет іпотеки ні з боку позичальника, ні з боку Позивача, до сьогоднішнього дня не отримано. Відсутні будь-які докази наявності заперечень і в матеріалах справи, у разі їх направлення Позивачем наступним іпотекодержателям.

Скаржник відзначає, що укладаючи відповідні правочини про відступлення прав вимоги за основним зобов`язанням, що виникли на підставі кредитного договору №14-Н/08/7/ЮО від 03.07.2008 та похідним зобов`язанням за договором іпотеки від 03.07.2008, в обох випадках Первісний кредитор передав Новому кредитору окрім визначених договорами прав на основне та похідне зобов`язання, також передано і всі права та обов`язки, які виникли у Первісного кредитора внаслідок вчинення певного обсягу дій, пов`язаного із невиконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором від 03.07.2008. На момент відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки воно було чинним, строк виконання якого настав. На підтвердження дій Банку, внаслідок яких у нього, як Первісного кредитора за вказаними договорами, виникло право вимоги до позичальника та іпотекодавця на стягнення заборгованості шляхом набуття у власність предмета іпотеки за договором іпотеки від 03.07.2008, так 05.02.2014 передано Новому кредитору листи, якими повідомлено як позичальника за основним зобов`язанням так і іпотекодавця про невиконання основного зобов`язання з вимогою сплатити повний обсяг заборгованості та про намір звернути стягнення на предмет іпотеки. Однак, не зважаючи на зазначені докази, суд першої інстанції обґрунтовує перехід права вимоги за основним та похідним зобов`язаннями до Відповідача наявністю у нього суб`єктивного права іпотекодержателя, та повторно покладає на нього обов`язок вчинення аналогічних дій, що вже були вчинені апелянтом, а саме по повідомленню позичальника та майнового поручителя про наявність уже встановленого Факту заборгованості за кредитним договором та про намір вчинити дії зі звернення стягнення на предмет забезпечення.

За твердженням банку, судом першої інстанції встановлено, що рішення відповідача про реєстрацію права власності на нерухоме майно, як правочин, уособлюється в заяві Відповідача про реєстрацію права власності. Законом України Про іпотеку дійсно передбачено право на оскарження іпотекодавцем рішення іпотекодержателя на реєстрацію права власності на предмет іпотеки. Однак, при оскарженні будь-якого правочину, коли правочин має чітку документарну форму, суд зобов`язаний дослідити даний правочин на предмет його відповідності вимогам норм чинного законодавства та волевиявлення сторін. Натомість, судом першої інстанції визнано недійсним правочин, а саме рішення Відповідача про реєстрацію права власності на предмет іпотеки, оформлений у вигляді заяви про реєстрацію права власності, без витребування зазначеної заяви, без ознайомлення з її змістом та ознайомленням з переліком додатків до неї. Таким чином, на думку апелянта, судом прийнято рішення про визнання недійсним правочину, не маючи повного і достовірного уявлення про його зміст та дійсну наявність чи відсутність порушень при його складенні та поданні до державного реєстратора та встановлено наявність порушень і суперечностей нормам чинного законодавства, без зазначення конкретних порушень, доказів підтвердження таких порушень, та норм, які саме порушені поданням заяви про реєстрацію права власності на предмет іпотеки.

Зазначає апелянт й про порушення судом першої інстанції норм процесуально права, зокрема, приписів ст.ст. 14 та 237 ГПК України, оскільки судом з власної ініціативи розглянуто позовну вимогу, яка не була заявлена Позивачем та прийнято відносно даної позовної вимоги рішення про її задоволення, а саме: щодо позовної вимоги із визнання відсутності суб`єктивного права Відповідача, як іпотекодержателя, щодо вчинення дій з набуття права власності, яка була відсутня як в первісній заяві Позивача, так і в заяві про зміну предмета позову та не озвучувалась і не підтримувалась Позивачем навіть в рамках розгляду справи в судових засіданнях.

Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі №923/1502/15 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Сбербанк на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 13.06.2018 та призначено справу до розгляду на 25.09.2018.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі.

17.08.2018 до Одеського апеляційного господарського суду від Приватної виробничо-комерційної фірми Оскар в особі ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого, останній просить задовольнити апеляційну скаргу ПАТ Сбербанк частково, а ухвалу Господарського суду Херсонської області від 13.06.2018 скасувати в частині відмови заявлених вимог ліквідатора.

21.08.2019 до Одеського апеляційного господарського суду від Міністерства юстиції України надійшли пояснення щодо апеляційної скарги, відповідно до якої просить задовольнити вимоги апеляційної скарги в частині скасування в Державному реєстрі речових прав запис про право власності.

Справа № 923/1502/15 за апеляційної скаргою Публічного акціонерного товариства Сбербанк , перебувала в проваджені Одеського апеляційного господарського суду.

В судовому засіданні 25.09.2018, колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів: Богатиря К.В., Мишкіної М.А. оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Сбербанк на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 13.06.2018 по справі № 923/1502/15 до 02.10.2018.

Указом Президента України № 454/2017 від 29.12.2017 Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах ліквідовано Одеський апеляційний господарський суд та утворено Південно-західний апеляційний господарський суд.

Згідно з частини шостої статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті Голос України опубліковано повідомлення про початок роботи Південного-західного апеляційного господарського суду.

На виконання положень частини шостої статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів , частини п`ятої статті 31 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи № 923/1502/15 передані до Південно-західного апеляційного господарського суду.

У відповідності до вимог частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 25.10.2018, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюка І.Г., суддів Аленіна О.Ю., Мишкіна М.А.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2018, у складі: головуючий суддя Філінюк І.Г., судді Аленін О.Ю., Мишкіна М.А. прийнято справу № 923/1502/15 до провадження колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Філінюка І.Г., суддів: Аленіна О.Ю., Мишкіна М.А., розгляд справи № 923/1502/15 розпочато спочатку. Призначено розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Сбербанк на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 13.06.2018 по справі № 923/1502/15 на 18 грудня 2018 року на 14:00 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 апеляційне провадження зупинено та матеріали справи № 923/1502/15 передано для вирішення питання про відвід судової колегії у складі: головуючий суддя Філінюк І.Г.; судді: Аленін О.Ю., Мишкіна М.А. в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 поновлено провадження у справі № 923/1502/15 з 24.01.2019. Розгляд апеляційної скарги призначено на 24.01.2019 о 16:00 год. 24.01.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ПАТ Сбербанк надійшло клопотання про залучення третьої особи, відповідно до якого просить залучити до участі у справі №923/1502/15 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ Фінансова компанія Фактор плюс та відкласти розгляд справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 залучено до участі у справі №923/1502/15 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фактор плюс . Відкладено розгляд справи №923/1502/15 на 01.02.2019 о 14.30 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2019 зупинено апеляційне провадження у справі № 923/1502/15 до вирішення питання про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя - Філінюк І.Г., суддя - Аленін О.Ю., суддя - Мишкіна М.А.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2019 поновлено провадження у справі № 923/1502/15 з 14.03.2019, розгляд апеляційної скарги призначено на 14.03.2019 о 14:00 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.03.2019 зупинено провадження у справі № 923/1502/15 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Сбербанк на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 13.06.2018 до розгляду Верховним Судом касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2019 у справі № 923/1502/15.

10.05.2019 матеріали справи № 923/1502/15 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 поновлено провадження у справі № 923/1502/15 з 27.05.2019. Розгляд апеляційної скарги призначено на 27.05.2019 о 15:30 год. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 відкладено розгляд справи на № 923/1502/15 на 29.05.2019 о 15:30, у зв`язку з тим, що судове засідання 27.05.2019 в режимі відеоконференції не відбулося, у зв`язку з виявленням неможливістю налагодження коректної роботи системи відеоконференцзв`язку, про що складено Акт від 27.05.2019.

Представник ПАТ Сбербанк та ТОВ Ріелті Менеджмент в судовому засіданні 29.05.2019 вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області від 13.06.2018 у даній справі, а також ухвалу Господарського суду Херсонської області від 17.04.2018.

Представник Приватної виробничо-комерційної фірми Оскар в судовому засіданні заперечував проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі.

Представник Міністерства юстиції України в судовому засідання надав пояснення.

Інші представники сторін у судове засідання не з`явились.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закону про банкрутство).

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Постановою Господарського суду Херсонської області від 01.12.2015 Приватну виробничо-комерційну фірму Оскар , м. Херсон, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 20.12.2016 суд призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. 20.03.2018 до господарського суду від ліквідатора арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. надійшла позовна заява, метою якої є, зокрема, визнання недійсним правочину, за яким майнові активи банкрута вибули з його власності, повернення майна для включення його до ліквідаційної маси, яка прийнята господарським судом Херсонської області до розгляду у межах справи про банкрутство у відокремленому провадженні.

Під час виконання своїх обов`язків ліквідатор встановив, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Спірний об`єкт нерухомого майна знаходився у власності Приватної виробничо-комерційної фірми Оскар . Записом № 4602412 від 06.02.2014 змінено власника цього нерухомого майна, новим власником записано відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент . Відповідно до вказаних відомостей право власності відповідачем набуте на підставі: договору іпотеки серія та номер 3166, виданий 04.07.2008; договору про відступлення права вимоги, серія та номер 22/01-14-2, від 22.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фактор Плюс та Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент ; додатку до договору про відступлення прав вимоги № 22/01-14-2, серія та номер 1 від 22.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фактор Плюс та Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент ; додатку до договору про відступлення прав вимоги № 22/01-14-2, серія та номер 2 від 22.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фактор Плюс та Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент ; договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки серія та номер 289 від 05.02.2014.

Ліквідатор вважає, що зазначений об`єкт права власності безпідставно та неправомірно був перереєстрований у власність відповідача, оскільки така реєстрація відбулася з порушенням приписів, визначених Законом України Про іпотеку (в редакції чинній на момент реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент ) та передбачених Договором іпотеки від 03.07.2008 без повідомлення та без відома власника майна, як іпотекодавця.

За наявності порушення відповідачем вимог законодавства України та звернення стягнення на предмет іпотеки у незаконний спосіб, просив позов задовольнити.

1. Визнати незаконним та протиправним рішення відповідача ТОВ Ріелті Менеджмент , про звернення стягнення на предмет іпотеки, який належав на праві власності позивачеві Приватній виробничо-комерційній фірмі Оскар , а саме: на Спірний об`єкт нерухомого майна.

2. Визнати незаконною та протиправною бездіяльність ТОВ Ріелті Менеджмент , яка полягала у невчиненні дій щодо визначення вартості предмета іпотеки на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, а саме: Спірний об`єкт нерухомого майна.

3. Визнати недійсним правочин Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент та Приватної виробничо-комерційної фірми Оскар , у вигляді звернення стягнення (шляхом позасудового врегулювання) на предмет іпотеки, а саме: Спірний об`єкт нерухомого майна.

4. Скасувати запис про право власності № 4602412, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дата, час державної реєстрації: 06.02.2014, 17:29:13.

Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог Приватної виробничо-комерційної фірми Оскар в особі ліквідатора відповідно до наступного.

Щодо розгляду та задоволення місцевим господарським судом позовних вимог Приватної виробничо-комерційної фірми Оскар щодо скасування в Державному реєстрі речових прав запис про право власності № 4602412 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелті Мнеджмент , код ЄДРПОУ 38638981 права власності на нерухоме майно від 06.02.2014, колегія суддів зазначає наступне.

По - перше: як вбачається з матеріалів справи, первісно ліквідатором Приватної виробничо-комерційної фірми Оскар подано позовна заява про:

- Визнання незаконним та протиправним рішення відповідача ТОВ Ріелті Менеджмент , про звернення стягнення на предмет іпотеки, який належав на праві власності позивачеві Приватній виробничо-комерційній фірмі Оскар , а саме: на Спірний об`єкт нерухомого майна.

- Визнання незаконною та протиправною бездіяльність ТОВ Ріелті Менеджмент , яка полягала у невчиненні дій щодо визначення вартості предмета іпотеки на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, а саме: Спірний об`єкт нерухомого майна.

- Визнання недійсним правочин Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент та Приватної виробничо-комерційної фірми Оскар , у вигляді звернення стягнення (шляхом позасудового врегулювання) на предмет іпотеки, а саме: Спірний об`єкт нерухомого майна.

Колегія суддів відмічає, що господарським процесуальним законодавством, у тому числі і статтею 46 ГПК України, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог тощо. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) суд, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: (1) подання іншого (ще одного) позову; (2) збільшення або зменшення розміру позовних вимог; (3) об`єднання позовних вимог; (4) зміну предмета або підстав позову.

При цьому предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Згідно з частиною 3 статті 46 ГПК України До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Отже, положеннями процесуального законодавства не передбачено право на одночасну зміну предмета і підстав позову, а зміна або підстав, або предмета позову при розгляді справи за правилами загального позовного провадження може бути здійснена позивачем виключно до закінчення підготовчого засідання.

Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об`єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову".

Суд як джерелом права керується практикою Європейського суду з прав людини, який, зокрема в рішенні у справі Нєлюбін проти Російської Федерації , дійшов висновку, що принцип правової визначеності вимагає, серед іншого, щоб, якщо суди ухвалили остаточне рішення з питання, то їх рішення не піддавалося би сумніву.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип правової визначеності може бути не застосований, у разі необхідності виправлення фундаментального дефекту .

Натомість подане позивачем 16.04.2018 заява про зміну предмету позову доповнення містило вимогу про скасування запису про право власності № 4602412, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дата, час державної реєстрації: 06.02.2014, 17:29:13; державний реєстратор: Вітцівська Марія Сергіївна та залучення останню в якості відповідача (Том І а.с. 72 зворотній бік).

Подана ліквідатором заява від 16.04.2018 є фактично новою позовною вимогою, тому не може бути розглянута в межах даного відокремленого провадження. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 25.04.2019 у справі № 916/1789/13, та в постанові від 22.05.2019 у справі № 920/369/17.

Отже, в цій частині колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Сбербанк , що розгляд доповнених позовних вимог - про скасування запису про право власності № 4602412, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дата, час державної реєстрації: 06.02.2014, 17:29:13не ґрунтуються на вимогах процесуального законодавства.

По - друге: колегією суддів встановлено, що відповідно до ухвали Господарського суду Херсонської області від 25.04.2018 яка містить в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Ліквідатором Приватної виробничо-комерційної фірми Оскар в рпмках розгляду цієї справи, до господарського суду Херсонської області подано позовну заяву щодо захисту інтересів кредиторів та боржника у зв`язку із незаконним, на думку ліквідатора, вибуттям з володіння боржника активів нерухомого майна.

Ухвалою господарського суду від 13.12.2017 позовну заяву прийнято до розгляду у межах справи про банкрутство в окремому провадженні. З урахуванням заяви від 13.02.2018 про уточнення позовних вимог та їх змісту, позивач просить: витребувати з незаконного володіння відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент , на користь позивача - оптово-роздрібний торгівельний комплекс за адресою м. Херсон, вул. Молодіжна, буд. 5, та про скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності відповідача на вказане майно.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відтак, ураховуючи, що ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.12.2017 позовну заяву ліквідатора вже прийнято до розгляду у межах справи №923/1502/15 про банкрутство в окремому провадженні, тобто за заявою тієї самої особи з тим же предметом та підставою позову та в рамках однієї ж справи про банкрутство, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд повинен був відмови у прийняті заяви ліквідатора про зміну предмету позову від 16.04.2018 на підставі положень частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

По - третє: Ліквідатором як представником позивача 24.04.2018 подано до суду заяву про відмову від позову.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.04.2018 заяву ліквідатора виробничо-комерційної фірми Оскар про відмову від позову задоволено. Провадження у справі відокремленого провадження за позовом: ліквідатора виробничо-комерційної фірми Оскар , вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії, буд. 24, м. Херсон, ідентифікаційний код 19234752, до: Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент , в частині витребування з незаконного володіння відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент , на користь позивача виробничо-комерційної фірми Оскар , - оптово-роздрібний торгівельний комплекс за адресою м. Херсон, вул. Молодіжна, буд. 5, та про скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності відповідача на вказане майно - закрито.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Наслідки відмови позивача від позову визначені в положеннях ч. 3 ст. 231 ГПК України, зокрема відповідно до приписів вказаної норми У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

З огляду на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права з приводу розгляду заяви ліквідатора про зміну предмету позову (доповнення новими вимогами та учасниками справи), колегія суддів вважає, що Господарським судом Херсонської області помилково розглянута вимога позивача про скасування запису про право власності №4602412, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отже апеляційний господарський суд не розглядає позовні вимоги ліквідатора в цій частині.

Щодо вимог апеляційної скарги ПАТ Сбербанк про скасування ухвали Господарського суду Херсонської області від 17.04.2018 по справі №923/180/18 в частині прийняття до розгляду заяви про зміну предмета позову та прийняти нове рішення, яким в повному обсязі відмовити в задоволенні заяви Приватної виробничо-комерційної фірми Оскар про зміну предмета позову, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частиною другою статті 254 Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Частиною 1 статті 255 ГПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 255 ГПК України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Предметом апеляційного оскарження у даній справі є також ухвала про прийняття до розгляду заяви про зміну предмета позову, тобто оскарження якої окремо від рішення суду першої інстанції не передбачено ч. 1 ст. 255 ГПК України.

З метою дотримання норм законодавства України, яке регулює діяльність апеляційного господарського суду, зокрема положень статті 255 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла до висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ Сбербанк на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 17.04.2018 на підставі статті 264 ГПК України.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 909/447/18.

Щодо заявлені позивачем вимоги про визнання незаконним та протиправним рішення відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки, а також визнати незаконною та протиправною бездіяльність відповідача щодо невчинення дій з визначення вартості предмета іпотеки на підставі оцінки предмета іпотеки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки . Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржене іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Матеріали справи місять звіт про незалежну оцінку майна оптово - роздрібного торгівельного комплексу загальною площею 1496,30 кв.м., що розташований за адресою: м. Херосон, вул. Молодіжна, 5, виготовлений суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Експертцентр на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент , отже відповідачем виконано вимоги статті 37 Закону України Про іпотеку , ці доводи позивача є необґрунтованими.

Крім того, колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду, що заявлені позивачем вимоги визнати незаконним та протиправним рішення відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки, а також визнати незаконною та протиправною бездіяльність відповідача щодо невчинення дій з визначення вартості предмета іпотеки на підставі оцінки предмета іпотеки не відповідають встановленим законом або договором способам захисту права.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Так, згідно статті 16 ЦК України (Захист цивільних прав та інтересів судом) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Згідно ст. 20 Господарського кодексу України встановлено такий спосіб захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання як: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення та іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до приписів ст. 5 ГПК України (Способи судового захисту) здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Що ж стосується таких способів захисту, які передбачають можливість заявлення позивачем вимоги про визнання протиправними дій та бездіяльності відповідальної особи, суд зазначає, що такий спосіб захисту можливий при заявлені позовних вимог до суб`єкта владних повноважень згідно приписів Кодексу адміністративного судочинства України (визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень тощо.

Протиправною дією або бездіяльністю є така поведінка особи, яка порушує встановлений у державі правопорядок, що визначений, у тому числі, й законами, іншими актами законодавства, договорами між сторонами господарських (цивільних) відносин тощо. Правомірною може вважатися поведінка (дія, бездіяльність) , яка не виходить за межі здійснення цивільних прав. Так, відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Отже, місцевим господарським судом вірно відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконною та протиправною бездіяльність відповідача щодо невчинення дій з визначення вартості предмета іпотеки на підставі оцінки предмета іпотеки, оскільки такого способу захисту не передбачено законом.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість задоволення позовної вимоги Приватної виробничо-комерційної фірми Оскар шляхом визнання відсутності суб`єктивного права відповідача ТОВ "Ріелті Менеджмент" як іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки без вичнення дій, що мають передувати набуттю права власності на предмет іпотеки.

Згідно з частиною 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Визначені наведеними нормами ГПК України права, що належать тільки позивачу, певним чином визначають диспозитивність господарського процесу. Принцип диспозитивності у господарському процесі означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.

Колегія суддів звертається до правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі 922/1249/17.

Згідно зі статтею 14 ГПК України ( Диспозитивність господарського судочинства ) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмету означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, попри обов`язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд, позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу.

Правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15.

Формулюючи викладені вище висновки, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, які він послідовно надає стосовно принципу диспозитивності у господарському судочинстві (постанови Верхового Суду від 08.05.2018 у справі 922/1249/17, від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15).

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується із аргументами скаржника, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення у цій справі, всупереч вимогам статті 237 ГПК України вийшов за межі позовних вимог.

Щодо позовних вимог ліквідатора про визнання недійсним правочину Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент та Приватної виробничо-комерційної фірми Оскар , у вигляді звернення стягнення (шляхом позасудового врегулювання) на предмет іпотеки, колегія суддів зазначає наступне.

Аналіз положень статей 33, 36, 37, 39 Закону України Про іпотеку , статей 328, 335, 376, 392 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що законодавець визначив три способи захисту на задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових - на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України Про іпотеку ).

Також, згідно статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Колегія суддів зазначає, що звернення відповідача до державного реєстратора із заявою про реєстрацію права власності на майно з подальшою реєстрацією такого права, не є правочином в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України, який може бути визнано недійсним в судовому порядку. Ефективним способом захисту порушеного права позивача щодо переходу права власності на нерухоме майно до відповідача за наявності фактів порушення встановленого діючим законодавством порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності є оскарження у встановленому відповідним процесуальним Законом порядку до відповідного суду неправомірних дій щодо скасування державної реєстрації права власності та державної реєстрації прав на спірне майно за відповідачем.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 915/297/17.

Проте, місцевим господарським судом означених приписів законодавство не враховано, у зв`язку з чим, позовні вимоги ліквідатора Приватної виробничо-комерційної фірми Оскар про визнання недійсним правочину Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелті Менеджмент та Приватної виробничо-комерційної фірми Оскар , у вигляді звернення стягнення (шляхом позасудового врегулювання) на предмет іпотеки задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Херсонської області від 13.06.2018 підлягає частковому скасуванню у зв`язку з порушенням і неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволені заяви Приватної виробничо-комерційної фірми Оскар в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Акопяна Гаджика Гарагеновича (вх.№ 441/18 від 20.03.2018) з урахуванням заяви про зміну предмету позову (вх.№ 669/18 від 16.04.2018).

Керуючись статтями 231, 240, 264, 277, 275, 276, 277, 281- 283 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Сбербанк - задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 13.06.2018 у справі № 923/1502/15 - скасувати та прийняти нове рішення.

В задоволені заяви Приватної виробничо-комерційної фірми Оскар в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Акопяна Гаджика Гарагеновича (вх.№ 441/18 від 20.03.2018) з урахуванням заяви про зміну предмету позову (вх.№ 669/18 від 16.04.2018) - відмовити.

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Сбербанк на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 17.04.2018 у справі № 923/1502/15.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому параграфом 1 глави 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 31.05.2019.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Аленін О.Ю.

Суддя Мишкіна М.А.