Ухвала

від 28.05.2019 по справі 910/13638/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"28" травня 2019 р. Справа№ 910/13638/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Хрипуна О.О.

Агрикової О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача 1 Горб-Павлушко Л.В. довіреність № 05/3-80-18 від 28.09.18

від відповідача 2 не з`явився

розглянувши заяву Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"

про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат

у справі № 910/13638/18

за позовом Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"

до: 1. Генеральної прокуратури України

2. Державної казначейської служби України

про стягнення 219 044,76 грн., -

в с т а н о в и в :

Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення заборгованості у сумі 219 044,76 грн. (а.с.8-16).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21 січня 2019 року у справі №910/13638/18 позовні вимоги ДП "Херсонський морський торговельний порт" до держави Україна в особі Генеральної прокуратури України та Державної казначейської служби України задоволено повністю. Стягнуто з державного бюджету України на користь ДП "Херсонський морський торговельний порт" заборгованість у розмірі 219044,76 грн. та судовий збір у розмірі 3285,67 грн. (а.с. 281-294).

Генеральна прокуратура України звернулась з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 21 січня 2019 року у справі № 910/13638/18, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Державна казначейська служба України звернулась з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 21 січня 2019 року у справі №910/13638/18, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 березня 2019 року, апеляційна скарга Генеральної прокуратури України у справі №910/13638/18 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Хрипун О.О.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному Головуючому судді (судді-доповідачу) від 14 березня 2019 року, апеляційна скарга Державної казначейської служби України у справі № 910/13638/18 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Хрипун О.О

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2019 року апеляційні скарги Державної казначейської служби України та Генеральної прокуратури України на рішення Господарського суду міста Києва від 21 січня 2019 року у справі № 910/13638/18 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 21 січня 2019 року у справі № 910/13638/18 залишено без змін.

26 квітня 2019 року Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з заявою про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій позивач просить стягнути з Генеральної прокуратури України та Державної казначейської служби України на користь Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 17791,05 грн.

15 травня 2019 року ухвалою Північного апеляційного господарського суду судове засідання з розгляду заяви Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат призначено на 28 травня 2019 року.

23 травня 2019 року засобами поштового зв`язку через на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про слухання справив режимі відео конференції, про що свідчить відтиск штампу на титульній сторінці клопотання.

У період з 17.05.2019 р. по 24.05.2019 р. (включно) головуючий суддя Чорногуз М.Г. перебував на навчанні для підвищення кваліфікації, що зумовило процесуальну неможливість розгляду вказаної заяви у вищезазначений період та технічну неможливість забезпечити можливість проведення призначеного на 28.05.2019 р. судового засідання у режимі відеоконференції.

За змістом, ч. 4 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 197 ГПК України учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Дослідивши клопотання про слухання справи в режимі відео конференції колегія суддів зазначає про його невідповідність положенням ч. 2 ст. 197 ГПК України з огляду на відсутність доказів направлення копії цієї заяви не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання учасникам справи та відповідно відсутність підстав для його задоволення.

У судовому засіданні 28 травня 2019 року прокурор надав пояснення, в яких заперечував проти задоволення заяви про винесення додаткового рішення та просив відмовити у її задоволенні.

Представник Державної казначейської служби України та Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" у судове засідання 28 травня 2019 року не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, у розумінні ст.ст. 120, 242 ГПК України та ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень за ідентифікаторами 0411627667248 та 0411627667221.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Ухвалою про призначення заяви про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат явка сторін обов`язковою не визнавалась така неявка представників позивача та відповідача-2 не перешкоджає всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів.

Крім того, у заяві про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат позивач просив розгляд даної заяви проводити без участі представника Державного підприємства "Херсонський морський торгівельний порт".

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду заяви про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат за наявними матеріалами та за відсутності представників позивача та відповідача-2.

Дослідивши обґрунтованість заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 та п. 1 ч. 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Позивач у відзивах на апеляційні скарги заявляв, що "докази витрат ДП "ХМТП", пов`язаних з правничою допомогою адвоката та детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги будуть надані до суду протягом строків передбачених ч. 8 ст.129 ГПК України".

Також позивач у відзивах на апеляційні скарги вказував, що "Між ДП "ХМТП" з однієї сторони та Адвокатським об`єднанням "Канон" з іншої, укладено договір про надання правової допомоги №60Р від 25.03.2019. У відповідності до положень вказаного договору Адвокатське об`єднання на підставі доручення клієнта приймає на себе зобов`язання з надання на підставі письмових заявок клієнта відповідної правової допомоги".

До відзиву на апеляційну скаргу прокуратури позивачем надано Договір про надання правової допомоги №60Р від 25.03.2019 р. (т.ІІ, а.с. 60-70).

Відповідно до п. 3.1. Договору №60Р вартість однієї години надання послуг становить 3500 грн.

Пунктом 3.2 Договору №60Р передбачено, що ціна договору є гонораром за правову допомогу, надану за цим договором та складається з вартості годин витрачених виконавцем на надання послуг згідно з заявками замовника .

Відповідно до п. 4.1 Договору №60Р факт надання послуг оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг.

За змістом п. 5.1 Договору №60Р послуги за цим договором надаються виконавцем за письмовими дорученнями (заявками) замовника протягом строку (терміну) дії договору.

Договір містить підписи уповноважених на його підписання представників, скріплених печатками сторін цього договору.

До вказаного договору додано доручення (завдання) №18-23/113/1 від 25.03.2019 р. у якому зазначено: "на підставі укладеного між нашими сторонами Договору № 10Р від 22.01.2019 прошу надати правову допомогу з нижченаведених питань" (т.ІІ, а.с. 71).

Отже Доручення (завдання) №18-23/113/1 від 25.03.2019 р. подано не в порядку виконання Договору №60Р, на підставі якого позивач заявляв попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, а тому не може бути доказом прийняття адвокатським об`єднанням до виконання доручення позивача за цим договором.

Надані позивачем Акти №15 від 29.03.2019 р. на загальну суму 28581,90 грн. та №19 від 26.04.2019 р. на суму 59207,35 грн. на містять посилань на договір №60Р та конкретну заявку позивача. Відтиск печатки позивача на наданих представником позивача копіях актів - відсутній.

Рахунків на підставі яких позивачем здійснено оплату до заяви не додано.

Таким чином позивачем у заяві про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат належним чином не обґрунтовано фактичного обсягу наданих послуг саме за договором №60Р, які підлягали оплаті та відповідно і того, що сплачена ним сума складала вартість робіт замовлених за договором №60Р, попередній розрахунок судових витрат за яким було викладено позивачем у відзивах на апеляційні скарги.

Крім того, до заяви про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат долучено Додаток "Детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) АО "Канон при розгляді справи в суді апеляційної інстанції справи №910/13638/18" у якому зазначено, що за Договором №60Р про надання правової допомоги від 22.01.2019 .", тобто у іншу дату від поданого до відзиву на апеляційну скаргу договору №60Р від 25.03.2019 р.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав задоволення заяви про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових у справі №910/13638/18.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 129, 221, 234, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державному підприємству "Херсонський морський торговельний порт" у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових у справі №910/13638/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.О. Хрипун

О.В. Агрикова