Рішення

від 29.05.2019 по справі 906/139/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/139/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кучер І.П. - довіреність № б/н від 28.05.2019;

від відповідача: Пасенко В.Л. - ордер ЖТ №062506 від 13.03.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Злагода Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біовена ЛТД"

про стягнення 55556, 00 грн

Приватне підприємство "Злагода Плюс" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біовена ЛТД" 55556,00грн збитків у вигляді шкоди (упущеної вигоди).

Ухвалою суду від 21.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.03.2019 клопотання відповідача про витребування доказів задоволено частково та ухвалено, в порядку ст.81 ГПК України, витребувати від Ємільчинського відділення поліції Новоград-Волинського відділу ГУНП в Житомирській області завірені копії: матеріалів перевірки за повідомленням представника ТОВ "Біовена ЛТД" Пасенка В.П. від 07.07.2018 (зареєстроване в Журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Ємільчинського відділення поліції за № 1831) про збір врожаю пшениці працівниками ПП "Злагода Плюс" і ПП "Злагода - Агро" на земельних ділянках, які були оброблені ТОВ "Біовена ЛТД" поблизу с.Усолуси Ємільчинського району Житомирської області; матеріалів перевірки за повідомленням представника ТОВ "Біовена ЛТД" Пасенка В.П . від 08.07.2018 (зареєстроване в Журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Ємільчинського відділення поліції за №1845) про збір врожаю пшениці працівниками ПП "Злагода Плюс" і ПП "Злагода - Агро" на земельних ділянках, які були оброблені ТОВ "Біовена ЛТД" поблизу с.Усолуси Ємільчинського району Житомирської області. Встановлено термін для надання документів - не пізніше 16.04.2019.

Оскільки зазначену ухвалу суду залишено без реагування Ємільчинським відділенням поліції Новоград-Волинського відділу ГУНП в Житомирській області, ухвалою від 18.04.2019 суд продовжив строк підготовчого провадження, відклав підготовче засідання на 12:00 год. 14.05.2019 та повторно зобов`язав його виконати вимоги ухвали суду від 21.03.2019.

Однак, на дату засідання суду 14.05.2019, витребувані документи до суду не надійшли, хоча з долучених до матеріалів справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення вбачається, що ухвали суду від 21.03.2019 та від 18.04.2019 Ємільчинським відділенням поліції Новоград-Волинського відділу ГУНП в Житомирській області отримано вчасно (а.с.156, 169).

В судовому засіданні 14.05.2019, зокрема, у зв`язку з ненадходженням вищезазначених документів, оголошено перерву до 10:00 год. 27.05.2019.

Також 14.05.2019 судом постановлено окрему ухвалу щодо Ємільчинського відділення поліції Новоград-Волинського відділу ГУНП в Житомирській області, яке зобов`язано усунути виявлені порушення шляхом надання у строк до 26.05.2019 витребуваних судом документів.

В судовому засіданні 27.09.2019 судом оглянуто матеріали справи господарського суду Житомирської області №906/321/18. Також учасниками процесу оглянуто відеозапис на диску, наданому представником відповідача та оголошено перерву до 10:00 29.05.2019.

В судовому засіданні 29.05.2019 представники сторін надали додаткові пояснення. Зокрема, представник позивача наголосила, що розпорядження №97 від 16.11.2016, яке, за даними відповідача є сфальсифікованим, також не містить інформації, яка б вказувала на законність користування відповідачем спірними земельними ділянками.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив позивач у позовній заяві, рішенням господарського суду Житомирської області від 19.09.2018 у справі №906/321/18 зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю "Біовена ЛТД" повернути Приватному підприємству "Злагода Плюс" самовільно зайняті земельні ділянки за кадастровими номерами: 1821788400:01:000:0029, 1821788400:07:000:0068, 1821788400:07:000:0053, 1821788400:02:000:0222, 1821788400:02:000:0205, 1821788400:02:000:0206, 1821788400:02:000:0204, 1821788400:02:000:0211, 1821788400:02:000:0216, 1821788400:02:000:0201, 1821788400:02:000:0202, 1821788400:02:000:0223, 1821788400:02:000:0203, 1821788400:07:000:0103, 1821788400:02:000:0220.

Позивач вказує, що під час з`ясування обставин у зазначеній справі, суд дійшов висновку, що ТОВ "Біовена ЛТД" з осені 2016 року по 2018 рік, безпідставно обробляло та використовувало вказані земельні ділянки, які розташовані на території Усолусівського старостинського округу Барашівської об`єднаної територіальної громади Ємільчинського району Житомирської області, які належать позивачу.

Вважає, що здійснення відповідачем самовільного обробітку спірних земельних ділянок спричинило збитки у вигляді упущеної вигоди - дохід, який позивач міг отримати від використання земельних ділянок (паїв), але які протягом 2016-2018 років фактично обробляв відповідач.

Зсилаючись на правові позиції ВС України у справах №12/5026/339/2012, №924/468/14 та №922/2838/13, постановах Верховного Суду України від 01.07.2015 у справі №3-383гс15 та від 07.10.2015 у справі №3-741гс15, позивач просить суд стягнути з відповідача 55556,00грн збитків у вигляді шкоди (упущеної вигоди) за самовільне користування земельними ділянками.

Вважає, що протиправна поведінка відповідача та його вина доведена рішенням господарського суду Житомирської області від 19.09.2018 у справі №906/321/18. Також зауважує, що позивач звертався до Ємільчинського відділення Національної поліції щодо вчинення самовільного обробітку земельних ділянок відповідачем, внаслідок чого в ЄРДР зареєстроване вищевказане правопорушення, відповідно якого на даний час тривають слідчі дії.

Нарахування вищевказаної суми збитків позивач обґрунтовує розрахунком Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, здійсненого відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок зайняття земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару гранту) без спеціального дозволу, затвердженою Постановою КМУ від 25.07.2007 №963.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками позивач обґрунтовує самовільним обробітком земельних ділянок впродовж 2016-2018 років.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зсилається на ст. 15, 1166 ЦК України та ст. ст. 224, 225, 236 ГК України.

Відповідач, згідно відзиву на позовну заяву (а.с. 70-76), заперечує проти заявлених позовних вимог у повному обсязі. Зсилаючись на ч. 2 ст. 1166 ЦК України, вказує, що позивачем не доведено наявність в діях керівництва ТОВ "Біовена ЛТД" вини, а саме наявності наміру на самовільне зайняття земельних ділянок, які перебували в оренді ПП "Злагода Плюс".

Зсилання позивача на рішення господарського суду Житомирської області як на підтвердження вини відповідача, на думку останнього є безпідставним, оскільки у вказаному рішенні відсутній висновок щодо наявності в діях відповідача вини у самовільному зайнятті земельних ділянок. Наявність кримінального провадження, на думку відповідача, також не підтверджує його вину, так як жодна особа не була притягнута до кримінальної відповідальності за вчинення самовільного зайняття земельних ділянок. До адміністративної відповідальності, як вказує відповідач, останній також не притягувався.

Стверджує, що з наданих позивачем документів не вбачається, що упродовж 2016 - 2017 років позивач мав претензії до відповідача щодо незаконного обробітку земельних ділянок, так як ніяких заходів реагування від нього не надходило.

Пояснює, що у 2018 році, коли директор ТОВ "Біовена ЛТД" був повідомлений про те, що земельні ділянки, які обробляє товариство, перебувають в оренді ПП "Злагода Плюс", ним не вживалися жодні дії, направлені на обробіток даних земельних ділянок, а врожай був зібраний позивачем.

Підтвердженням того, що в діях керівництва ТОВ "Біовена ЛТД" відсутній намір на самовільне зайняття земельних ділянок, на думку відповідача, є кримінальне провадження № 12016060160000364 від 17.11.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, по якому Вагнер Роланд Фрідріх (керівник ТОВ "Біовена ЛТД") визнаний потерпілим, дане провадження розслідується Ємільчинським відділенням поліції Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП в Житомирській області.

Зсилаючись на правовий висновок Верховного суду, викладений у постанові від 13.12.2018 у справі №923/700/17, вважає, що наявність одного лише факту самовільного зайняття земельних ділянок відповідачем не є підставою для стягнення з нього упущеної вигоди, оскільки позивач повинен довести документально, чи взагалі він мав намір обробляти дані земельні ділянки. Вказує, що заявляючи вимоги про стягнення упущеної вимоги, позивач не зазначає у позовній заяві про те, що в липні 2018 року ним зібрано врожай озимої пшениці із земельних ділянок, які перебували у нього в оренді, але були засіяні відповідачем. Наголошує, що спірні земельні ділянки були заліснені, що за власні кошти усувалося відповідачем.

За вказаного, відповідач вважає, що вартість зібраного позивачем врожаю значно перевищує заявлений ним розмір упущеної вигоди.

Звертає увагу суду на те, що в рішенні господарського суду Житомирської області від 19.09.2018 року у справі N9 920/321/18 не вказано протягом якого часу відповідач використовував земельні ділянки, а наданий позивачем розрахунок не може бути доказом розміру упущеної вигоди.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, з огляду на наступне.

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зазначена норма кореспондується з положеннями статей 224, 225 Господарського кодексу України, за змістом яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Оскільки позивач стверджує, що внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок відповідачем, йому спричинені збитки у вигляді упущеної вигоди, суд також враховує приписи 152 Земельного кодексу України.

Відповідно до вказаної статті Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. Також слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Водночас пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення (постанови Верховного Суду України від 14.06.2017 у справі № 923/2075/15, від 09.12.2014 у справі № 5023/4983/12).

Зважаючи на обґрунтування позовних вимог, суд враховує встановлені рішенням господарського суду Житомирської області від 19.09.2018 у справі №906/321/18 обставини про те, що відповідач без достатніх на те підстав, а саме рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про передачу у власність, або надання у користування (оренду), фактично використовував земельні ділянки, які розташовані на території Усолусівського Старостинського округу Барашівської об`єднаної територіальної громади Ємільчинського району Житомирської області за кадастровими номерами: 1821788400:01:000:0029, 1821788400:07:000:0068,1821788400:07:000:0053,1821788400:02:000:0222, 1821788400:02:000:0205,1821788400:02:000:0206,1821788400:02:000:0204, 1821788400:02:000:0211,1821788400:02:000:0216,1821788400:02:000:0201, 1821788400:02:000:0202,1821788400:02:000:0223,1821788400:02:000:0203, 1821788400:07:000:0103, 1821788400:026000:0220, для вирощування сільськогосподарської продукції.

За змістом ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За вказаного, не підлягає доказуванню факт самовільного використання земельних ділянок ТОВ "Біовена ЛТД", які перебували у користуванні ПП "Злагода Плюс".

Водночас суд вважає необґрунтованими твердження позивача про те, що, під час з`ясування обставин у справі №906/321/18, суд дійшов висновку про безпідставне використання ТОВ "Біовена ЛТД" з осені 2016 по 2018 вказаних земельних ділянок, оскільки мотивувальна частина рішення у вказаній справі не містить жодного висновку про те, протягом якого часу відповідач використовував земельні ділянки. У рішенні таким чином наведено твердження позивача, викладені у позовній заяві. Як уже зазначалося, суд встановив лише факт самовільного зайняття земельних ділянок, що стало підставою для їх повернення позивачу згідно ст. 212 ЗК України.

Однак, зважаючи на те, що позивачем заявлено вимогу про стягнення шкоди за визначений ним період - 2017 та 2018 роки, обов`язковому доказуванню підлягає також вказана обставина, що є невід`ємною складовою розрахунку розміру заявленої вимоги, обґрунтованість якої встановлюється судом.

Так, в обґрунтування заявленої суми збитків (упущеної вигоди) позивач зсилається на розрахунок Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, здійснений відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок зайняття земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою Постановою КМУ від 25.07.2007 №963 (а.с. 23).

При цьому, у листі від 04.01.2019 (а.с. 25) Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо періоду здійснення вказаного розрахунку, пояснило, що розрахунок здійснюється по факту - на час обстеження земельної ділянки, на підставі матеріалів справи, які зібрані під час перевірки та застосовується середньорічний дохід від використання земель за цільовим призначенням, 560грн з гектара (а.с. 25).

Згідно наведеного розрахунку, шкода за рік нарахована у сумі 27778,00грн, відповідно, за 2017-2018 роки позивачем заявлено 55556,00грн (27778,00грн Х 2).

Однак, суд враховує, що з наданих позивачем документів не вбачається існування спору між сторонами щодо незаконного обробітку земельних ділянок в період до 2018. Як зазначили представники сторін в судовому засіданні, у лютому 2018 позивач направляв відповідачу лист з вимогою звільнити самовільно зайняті земельні ділянки.

Також матеріали справи містять акт обстеження земельних ділянок від 17.04.2018 (а.с. 81), з якого вбачається, що комісією у складі голови Барашівської с/ради Варварчука С.В., землевпорядника Барашівської с/ради - Хоменко М.В., директора П "Злагода Плюс" - Джала Г.Ю., агронома ПП "Злагода Плюс" - Черненка С.Ф. встановлено, що на земельних ділянках, які перебувають у платному строковому користуванні згідно договорів оренди у ПП "Злагода Плюс", станом на 17.04.2018 встановлено факт посіву сільськогосподарської зернової культури - озимої пшениці, яку посіяло ТОВ "Біовена ЛТД".

Стосовно того, ким було зібрано урожай на засіяних відповідачем самовільно зайнятих земельних ділянках, та коли останні було повернуто ПП "Злагода Плюс", матеріали справи доказів не містять. За твердженнями відповідача та згідно викладених у заявах свідків пояснень (а.с. 87-89), урожай зібрав позивач, що заперечувалося представником останнього у судовому засіданні. Натомість, доказів збору урожаю відповідачем матеріали справи також не містять.

Тобто, встановити час, протягом якого відповідач самовільно займав земельну ділянку, з поданих позивачем документів, не можливо.

Крім того, судом взято до уваги, що позивач не довів умисел (вину) відповідача при зайнятті земельних ділянок. Зокрема, за даними відповідача, які не спростовано позивачем, використовуючи земельні ділянки, ТОВ "Біовена ЛТД" діяло на підставі розпорядження голови Ємільчинської районної державної за №97 від 16.11.2016 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок із земель не витребуваних паїв ТОВ "Біовена ЛТД". Вказані факти встановлюються у кримінальному провадженні № 12016060160000364 від 17.11.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, по якому Вагнер Роланд визнаний потерпілим, дане провадження розслідується Ємільчинським відділенням поліції Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП в Житомирській області. Однак станом на час розгляду справи в суді вказане провадження не закінчено. Винних осіб не встановлено. Разом з тим, суд враховує, що жодна посадова особа ТОВ "Біовена ЛТД" не була притягнута до кримінальної відповідальності за вчинення самовільного зайняття спірних земельних ділянок. До адміністративної відповідальності відповідач також не притягувався. У рішенні господарського суду Житомирської області також відсутній висновок щодо наявності в діях відповідача вини у самовільному зайнятті земельних ділянок.

Крім зазначеного, суд звертає увагу, що наявність одного лише факту самовільного зайняття земельних ділянок відповідачем не є підставою для стягнення з нього упущеної вигоди, оскільки позивач повинен довести документально, чи взагалі він мав намір обробляти дані земельні ділянки та яким чином.

Натомість, будь-яких документів, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання позивачем прибутку у розмірі заявленої до стягнення суми упущеної вигоди, при умові не використання відповідачем спірних земельних ділянок, до справи не надано.

Тобто, всупереч наведеним вище приписам норм матеріального права, позивач не обґрунтував та не довів наявність у діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для стягнення збитків. Не надано будь-яких доказів на підтвердження можливості отримання заявленої до стягнення упущеної вигоди при використанні земельних ділянок, якими самовільно користувався відповідач.

Що стосується заперечень відповідача відносно правомірності застосованого позивачем до спірних правовідносин розрахунку упущеної вигоди, то достовірність визначення її розміру без застосування встановленого періоду самовільного користування земельними ділянками є неможливим, а недоведеність в діях відповідача хоча б одного з елементів цивільного правопорушення свідчить про безпідставність такої вимоги в цілому.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76,77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки позивач не довів обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та достатніми доказами, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 31.05.19

Суддя Вельмакіна Т.М.

1- до справи;

2,3 - сторонам (рек.).