Ухвала

від 31.05.2019 по справі 1340/6132/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 травня 2019 року

Київ

справа №1340/6132/18

адміністративне провадження №К/9901/14655/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Комунального підприємства Старосамбірське міське водопровідно-каналізаційне господарство на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі №1340/6132/18 (857/2784/19) за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Комунального підприємства Старосамбірське міське водопровідно-каналізаційне господарство про стягнення коштів з рахунків,

в с т а н о в и в:

Головне управління Державної фіскальної сулжби у Львівській області звернулось до адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства Старосамбірське міське водопровідно-каналізаційне господарство про стягнення коштів з рахунків.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Комунальне підприємство Старосамбірське міське водопровідно-каналізаційне господарство 16.05.2019, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верхового Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №1340/6132/18 (857/2784/19) є вимоги про стягнення з відповідача до бюджету коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 61689,57грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що заборгованість Комунального підприємства Старосамбірське міське водопровідно-каналізаційне господарство зі сплати грошового зобов`язання за податковими деклараціями та рішеннями відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. Контролюючим органом були вжиті заходи для погашення відповідачем податкового боргу, однак, такі заходи позивача не призвели до повного погашення податкової заборгованості. Отже, загальна сума податкового боргу відповідача складає 61689,57грн. Крім того, судами встановлено, що податкові повідомлення-рішення, якими визначено суму податкової заборгованості, надсилалися на адресу позивача, однак такі в адміністративному й судовому порядку останнім не оскаржувались, а тому згідно з підпунктом 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України є узгодженими.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не вбачається.

Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №1340/6132/18 (857/2784/19) дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Отже, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 у справі щодо стягнення з відповідача до бюджету коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 61689,57грн., не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити Комунальному підприємству Старосамбірське міське водопровідно-каналізаційне господарство у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі №1340/6132/18 (857/2784/19) за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Комунального підприємства Старосамбірське міське водопровідно-каналізаційне господарство про стягнення коштів з рахунків.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду