Постанова

від 31.05.2019 по справі 826/10762/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2019 року

Київ

справа №826/10762/14

адміністративне провадження №К/9901/4589/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Інжирінгова компанія Нова Лайт

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 серпня 2014 року (головуючий суддя - Кобилянський К.М.)

та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року (колегія суддів: головуючий суддя - Пилипенко О.Є., судді - Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.)

у справі №826/10762/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інжирінгова компанія Нова Лайт

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інжирінгова компанія Нова Лайт (далі - Товариство) звернулось в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві , в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо виключення (коригування) на підставі акту № 65/26-33-22-03/37035128 від 22.01.2014 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ІК Нова Лайт щодо взаємовідносин із ТОВ Оптима-Лайт , за квітень-жовтень, грудень 2011, лютий, квітень-червень 2012 , з електронних баз даних суми податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ ІК Нова Лайт у податкових деклараціях за квітень-жовтень, грудень 2011, лютий, квітень-червень 2012;

- зобов`язати відповідача відновити в електронних базах даних показники податкової звітності ТОВ ІК Нова Лайт , зазначені останнім у поданих податкових деклараціях за квітень-жовтень, грудень 2011, лютий, квітень-червень 2012;

- заборонити відповідачу та будь-яким іншим органам Міністерства доходів у зборів України використовувати висновки, викладені в акті №65/26-33-22-03/37035128 від 22.01.2014 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ІК Нова Лайт (код ЄДРПОУ 36814845) щодо взаємовідносин із ТОВ Оптима-Лайт , за квітень-жовтень, грудень 2011, лютий, квітень-червень 2012.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що відповідач всупереч вимог податкового законодавства протиправно здійснив коригування показників в автоматизованій системі Податковий блок , зокрема, у підсистемі Аналітична система на підставі акту від 22.01.2014 №65/26-33-22-03/37035128 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ІК Нова Лайт щодо взаємовідносин із ТОВ Оптима-Лайт за квітень-жовтень, грудень 2011, лютий, квітень-червень 2012.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач вчинив протиправні дії по зміні відомостей щодо ТОВ ІК Нова Лайт що містяться в інформаційних системах органів доходів і зборів та згідно доводів позивача підлягають відновленню.

Не погодившись з зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати зазначені рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що висновки, викладені в акті перевірки є протравними, оскільки вони негативно впливають на права та інтереси Товариства та вже мають негативні наслідки для останнього у вигляді погіршення ділової репутації, відмови контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для цих суб`єктів підприємницької діяльності від таких операцій.

Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ІК Нова Лайт щодо взаємовідносин із ТОВ Оптима-Лайт за періоди квітень-жовтень, грудень 2011 року, лютий, квітень-червень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 22.01.2014 №65/26-33-22-03/37035128.

Як вбачається з акту, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень-жовтень, грудень 2011 року, лютий, квітень-червень 2012 року у сумі 334 365,00 грн;

- порушення пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями за квітень-жовтень, грудень 2011 року, лютий, квітень-червень 2012 року у сумі 679 450,00 грн.

Товариство подало заперечення на акт №65/26-33-22-03/37035128, за результатом розгляду яких, відповідач листом від 03.02.2014 №2478/10/26-53-22-03, повідомив позивача, що висновки акту № 65/26-33-22-03/37035128 залишено без змін.

Позивач зазначив, що на підставі зазначеного акту, відповідач не приймав будь-яких податкових повідомлень-рішень, однак здійснив коригування в електронних базах даних сум податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість, які визначені Товариством у податкових деклараціях за квітень-жовтень, грудень 2011, лютий, квітень-червень 2012.

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції, чинній на момент їх виникнення.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України встановлено, що податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Статтею 71 ПК України встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (Пункти 74.1, 74.2 статті 74 ПК України).

Згідно з пунктом 75.1 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 86.1 статті 86 ПК України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов`язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що викладені в акті перевірки висновки є відображенням дій працівників органів доходів і зборів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Включення суб`єктом владних повноважень до баз даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника.

Інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Підставою для коригування податкових зобов`язань, податкового кредиту та бюджетного відшкодування може бути лише податкове повідомлення-рішення, складене на підставі акту, і саме податкове повідомлення рішення є актом індивідуальної дії, який встановлює обов`язки для платника податків. А показники податкового кредиту та податкових зобов`язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками, і повинні їм відповідати, тому зміна відповідачем в електронних базах даних показників податкової звітності без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує права та інтереси платника податків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення про визначення позивачеві суми грошових зобов`язань відповідачем не приймалось.

Крім того, матеріали адміністративної справи не містять доказів коригування показників податкової звітності позивача за на підставі акту перевірки від 22.01.2014 №65/26-33-22-03/37035128. Контролюючий орган, в свою чергу, заперечує факт здійснення таки коригувань на підставі зазначеного акту перевірки.

Така ж сама правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі №804/17037/14.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що захист прав та інтересів особи, яка вважає, що розповсюдження недостовірної інформації щодо законності її господарської діяльності завдає шкоди її діловій репутації та спричиняє розповсюдженням такої інформації збитки, можливий, з урахуванням суб`єктного складу правовідносин, у межах цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до статті 2 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

З огляду на це, статтею 6 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) кожній особі яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси надано право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду.

Ці норми кореспондується з положеннями статей 2 та 5 КАС України ( в редакції, що діє з 15.12.2017).

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів суду касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інжирінгова компанія Нова Лайт залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова