Рішення

від 21.05.2019 по справі 925/1318/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року

м. Черкаси справа № 925/1318/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю представників сторін: позивача - Лещинський О.Й. за довіреністю, відповідача - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства "Агропрофтрейд" до фермерського господарства "Радченко С.В." про стягнення 874017,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 874 017, 81 грн. заборгованості по договору поставки сільськогосподарської продукції №03/05/17/П від 03.05.2017 з урахуванням пені.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач не виконав взяті на себе грошові зобов`язання щодо оплати вартості придбаного та отриманого товару.

Ухвалою суду від 17.12.2018 розгляд справи призначено на 17.01.2019 в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач у відзиві на позов заперечував проти заявлених вимог позивача посилаючись на те, що відповідачу лише із січня 2018 року стало відомо, що 03.05.2017 між Фермерським господарством Радченко С.В. та Приватним підприємством АГРОПРОФТРЕЙД був укладений Договір поставки сільськогосподарської продукції № 03/05/17/П.

Відповідач зазначив, що голова Фермерського господарства Радченко С.В. - ОСОБА_1 не підписував та не уповноважував нікого підписувати від його імені вищевказані документи, в тому числі Договір поставки сільськогосподарської продукції № 03/05/17/П від 03.05.2017, видаткові накладні та довіреність №1 від 03.05.2017. Також просив суд застосувати строк позовної давності щодо заявленої до стягнення пені.

Позивач у відповіді на відзив не погодився із доводами, викладеними відповідачем у відзиві на позов.

Ухвала надіслана учасникам справи у встановленому порядку.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Суд, вислухавши представника позивача та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 03.05.2017 між сторонами був укладений договір поставки сільськогосподарської продукції за № 03/05/17П, відповідно до умов якого позивач (Постачальник) зобов`язався передати у власність відповідачу (Покупцю) сільськогосподарську продукцію (далі - товар), а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити цей товар (далі - Договір).

Орієнтовна загальна вартість Товару на дату підписання цього Договору складала 346 499,65 грн., в тому числі ПДВ 57 749,94 грн., що еквівалентно 13068,06 Доларів США по курсу Міжбанку, вказаного в п.1.1 цього Договору.

Факт виконання позивачем належним чином договірних зобов`язань по вищевказаному Договору підтверджується, дослідженою в судовому засіданні, видатковою накладною від 05.05.2017 № 15 про поставку відповідачу квасолі білої в кількості 2.3 тони вартістю 86110,13 грн. Вказана видаткова накладна підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками підприємств (а.с.11).

За умовами п.2.4 Договору відповідач зобов`язаний провести оплату 100% вартості Товару не пізніше 30.09.2017. Оплата проводиться на розрахунковий рахунок Постачальника згідно наданих реквізитів на підставі пред`явленого Постачальником рахунку.

Станом на 12.12.2018 відповідач за отриманий товар перед позивачем не розрахувався.

П.3.1. Договору сторони узгодили, що у разі порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним в Україні законодавством, а порушення зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зобов`язання у відповідності з ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, в разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що вище вказаний Договір поставки укладений у формі, встановленій чинним законодавством України і направлений на реальне настання обумовлених ним наслідків. Договір підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками. На виконання цього Договору позивачем поставлений, а відповідачем отриманий товар, що підтверджується відповідними доказами (рахунок на оплату та видаткова накладна), а також довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей за №1 від 03.05.2017 на ім`я голови господарства Радченка С.В.

Тому доводи відповідача про те, що йому лише із січня 2018 року стало відомо про укладений 03.05.2017 між сторонами Договір поставки сільськогосподарської продукції № 03/05/17/П, суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

Згідно п.3.5 Договору у випадку прострочки по оплаті за поставлений Товар понад 15 календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 5% від загальної вартості товару за кожен день прострочки з урахуванням зміни ціни на товар відповідно до п.1.3 Договору.

Відповідно до п.3.5 Договору позивач нарахував відповідачу за неналежне виконання зобов`язань по грошовим розрахункам по вказаному Договору пеню в сумі 787907,68 грн.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Пеня за порушення грошового зобов`язання обчислюється лише у відсотках до суми простроченого платежу. Установлення розміру пені у твердій грошовій сумі законом не передбачено і суперечить змістові цього поняття; відтак позовні вимоги, пов`язані із стягненням пені, обчисленої виходячи з такого розміру, не можуть бути задоволені.

За приписом ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Таким чином, розмір пені за неналежне виконання зобов`язань по грошовим розрахункам по вказаному Договору за період з 01.10.2017 по 01.04.2018 має становити 12 657,01 грн.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору поставки № 03/05/17/П від 03.05.2017. Даний договір виходячи з їх умов, є договором поставки. Свої зобов`язання за цим договором позивач виконав належним чином та передав відповідачу товар, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими документами.

Поставлений позивачем товар відповідачем не оплачений.

Таким чином, у відповідача виникли зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару по вказаному Договору, а саме 86 110,13 грн.

На час розгляду справи доказів оплати вказаної суми відповідач суду не подав.

Крім того, умовами вище зазначеного Договору поставки за порушення терміну оплати вартості товару, відповідачу передбачено нарахування пені.

Суд вважає здійснений розрахунок позивача щодо нарахування відповідачу пені по цьому Договору таким, що підлягає до часткового задоволення.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 98 767,14 грн., з яких: 86 110,13 грн. боргу за отриманий товар та 12 657,01 грн. пені за неналежне виконання грошових зобов`язань по договору поставки від 03.05.2017 №03/05/17/П.

Також з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені останнім судові витрати на оплату судового збору пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам в сумі 1 481 грн. 50 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства "Радченко С.В." (код ЄДРПОУ 39246381; вул.Південна,9, смт.Драбів, Черкаська область, 19800) на користь приватного підприємства "Агропрофтрейд" (код ЄДРПОУ 39872281; вул.Героїв Дніпра,85, кв.49, м.Черкаси, 18001) - 86 110,13 грн. боргу; 12 657,01 грн. пені та 1481,50 грн. витрат на сплату судового збору.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст складено і підписано 31.05.2019.

СУДДЯ К.І. Довгань