Постанова

від 30.05.2019 по справі 5017/1708/2012

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року м. ОдесаСправа № 5017/1708/2012 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.,

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представника скаржника Панчишиної С.Ю - голови комісії з припинення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маловський" за паспортом серії КМ № 783156 від 18.06.2012 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.02.2019

/решта учасників справи не використали законного права на участь у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлені належним чином (див. - рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень від 07.05.2019/

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маловський"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.03.2019

про відмову в задоволенні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маловський" на дії посадової особи Другого Суворовського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, проголошену об 11:03:54 суддею Погребною К.Ф. в м.Одесі, повний текст якої складено 12.03.2019

у справі № 5017/1708/2012

за позовом Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маловський"

про стягнення 117224,75грн.

В С Т А Н О В И В :

21.02.2019 до Господарського суду Одеської області надійшла скарга від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) Маловський на неправомірні дії посадової особи Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Територіального управління юстиції в Одеській Області в порядку ст.ст. 339-342 ГПК України у справі № 5017/1708/2012, згідно якої скаржник просив суд визнати неправомірними дії начальника зазначеного відділу Галати В.Д. щодо скасування ним Постанови про закінчення виконавчого провадження від 01.08.2016 по ВП №51729984, скасувати в повному обсязі його Постанову від 15.02.2019 щодо скасування Постанови про закінчення виконавчого провадження від 01.08.2016 по ВП №51729984, зобов`язати Галату В.Д. , якому безпосередньо підпорядкований старший державний виконавець Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Територіального управління юстиції в Одеській області Бойченко І.С. скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.01.2019 ВП №58237542 по виконанню наказу №5017/1708/2012, який видав Господарський суд Одеської області 20.11.2012, про стягнення з ОСББ Маловський на користь КП Теплопостачання міста Одеса , грошової суми у розмірі 119569,25 грн. та провести інші необхідні дії, пов`язані із закінченням виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18 березня 2019 року у задоволенні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маловський" відмовлено, з огляду на те, що дії Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса / далі- ДВС/ територіального управління юстиції в Одеській області /далі-ГТУЮ/ не порушують приписів Закону України Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішень, а доводи скарги є безпідставними, необґрунтованими, та такими, що спрямовані на ухилення від виконання судового рішення яке набрало законної сили 20.11.2012.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСББ „Маловський" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати повністю та ухвалити нову, якою задовольнити скаргу в порядку ст. ст. 339, 340 ГПК України на неправомірні дії посадової особи державної виконавчої служби.

Скаржник вважає, що при прийнятті оскарженої ухвали місцевий суд невірно застосував норми матеріального та процесуального права, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття неправильної ухвали, яка підлягає скасуванню.

Зокрема скаржник зазначає, що суд першої інстанції, посилаючись в ухвалі на те, що "процедура закінчення виконавчого провадження у зв`язку з ліквідацією юридичної особи передбачена лише у разі визнання юридичної особи (боржника) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, де передбачений обов`язок державного виконавця зняти усі заходи забезпечення виконання рішення та завершити виконавче провадження, а вимоги ліквідаційної комісії ОСББ "Маловський" не передбачені Законом України "Про виконавче провадження" неправильно витлумачив норми матеріального права, які підлягали застосуванню у спірних правовідносинах, не врахував при цьому висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Скаржник вважає висновок суду першої інстанції про те, що "в результаті реорганізації Суворовського відділу ДВС шляхом поділу на Перший Суворовський відділ ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області та Другий Суворовський відділ ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області не йде мова про повне правонаступництво, оскільки відбувся поділ, а тому передання виконавчих проваджень, відбувається відповідно до акту прийому-передачі", здійснений без врахування норм матеріального права та при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Також на думку скаржника висновок суду першої інстанції про те, що дії Другого Суворовського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області не порушують приписів ЗУ "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень з огляду на те, що в контексті спірних правовідносин, підпорядкування конкретних державних виконавців визначається відповідно до внутрішніх документів, а тому посилання ОСББ "Маловський" на відомості з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не можуть вважатися належними та допустимими доказами в обґрунтування правової позиції, не відповідає обставинам справи та здійснений без застосування та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Крім того, скаржник зазначає, що місцевим судом не з`ясовано обставини правомірності здійснення з боку в. о. начальника Другого Суворовського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області перевірки виконавчого провадження ВП №51730259, що має значення для справи.

Відзив на апеляційну не надходив.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, КП Теплопостачання міста Одеса звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ОСББ Маловський заборгованості у розмірі 117 224,75грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.11.2012. позов задоволено та стягнуто з ОСББ Маловський на користь КП "Теплопостачання міста Одеса заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 117224,75грн. та 2344,50грн. судового збору.

20.11.2012 Господарським судом Одеської області видано відповідний судовий наказ на виконання рішення суду від 05.11.2012.

Проте, рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20.09.2012 у справі №1527/6520/12 припинено юридичну особу - ОСББ "Маловський", що не пов`язано з банкрутством юридичної особи, та призначено ліквідаційну комісію.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09.07.2013 у справі № 523/6265/13-ц призначено нового ліквідатора ОСББ "Маловський" та продовжено строк роботи ліквідаційної комісії на 6 місяців, починаючи з часу набрання даним рішенням законної сили.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 19.06.2014 у справі №523/8164/14-ц змінено спосіб і порядок виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09.07.2013 у справі № 523/6265/13-ц шляхом продовження ліквідаційної процедури з припинення ОСББ "Маловський" до зведення та затвердження ліквідаційного балансу.

До Державного реєстру внесений запис про перебування юридичної особи в стані припинення за судовими рішеннями про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Враховуючи зазначене 01.08.2016 старший державний виконавець Суворовського відділу ДВС м. Одеса Бабич В.І. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження №51729945 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області у справі № с5017/1708/2012 від 20.11.2012 про стягнення заборгованості та судового збору, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

15.02.2019 Постановою начальника другого Суворовського відділу ДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області Галати В.Д. в ході перевірки ВП № 51729984 відповідно до ст.74 Закону України Про виконавче провадження постановлено:

- постанову про закінчення виконавчого провадження від 01.08.2016 ЄДРВП 51729984 скасувати;

- старшому державному виконавцю відділу Бойченко І.С. відновити ВП №51729984;

- у зв`язку з відновленням ВП №51729984, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.01.2019 ВП №58237542 по виконанню наказу №2015/1708/2012, який видав Господарський суд Одеської області від 20.11.2012, про стягнення з ОСББ Маловський на користь КП Теплопостачання міста Одеса, грошової суми у розмірі 119569,25 грн., старшому державному виконавцю відділу Бойченко І.С. винести постанову про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання.

- проводити подальші виконавчі дії відповідно до норм чинного законодавства.

Вказана постанова мотивована тим, що державним виконавцем відділу зроблено посилання на п.9 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", що не відповідає викладеному у рішенні Суворовського районного суду м. Одеси та заяві боржника, також ОСББ "Маловський" не ліквідовано, а боржник перебуває в стані припинення, що підтверджується витягом з ЄДР юридичних осіб - підприємств.

На думку ОСББ "Маловський" посадовою особою другого Суворовського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області неправомірно було скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 01.08.2016, яка була винесена державним виконавцем, який не є безпосередньо підпорядкованим начальнику відділу, а зазначена постанова була правомірно винесена державним виконавцем Суворовського відділу ДВС м. Одеса Бойченко І.С., оскільки виконання рішень про задоволення вимог кредиторів юридичної особи, що перебуває в стані ліквідації, передбачено саме ліквідаційною комісією в ході ліквідаційної процедури, а не державним виконавцем, що і стало підставою для звернення ОСББ "Маловський" зі скаргою.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 6 Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 25 Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Статтею 67 Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено порядок звернення стягнення на майно у разі злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення та ліквідації боржника - юридичної особи; відповідно до змісту ч. ч. 2 та 3 вказаної вище статті у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом України.

Ліквідація компанії - це процедура, результатом якої є припинення юридичної особи, тобто внесення запису про припинення юридичної особи в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, після чого компанія перестає існувати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які неможливо усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади.

Частиною 1 ст. 59 ГК України встановлено, що припинення діяльності суб`єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб`єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Порядок здійснення розрахунків з кредиторами, зокрема з кредиторами, вимоги яких підтверджені рішенням суду, у разі ліквідації суб`єкта господарювання за рішенням суду визначено ст. ст. 111, 112 ЦК України; так, відповідно до ч. 1 ст. 111 ЦК України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про рішення суду щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Згідно з ч. 9 ст. 111 ЦК України виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому ст. 112 цього Кодексу України. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Отже, вказаними вище нормами права встановлено певний порядок задоволення вимог кредиторів у випадку, коли юридична особа ліквідується за рішенням суду, який є відмінним від порядку, передбаченого Законом України "Про виконавче провадження".

Ліквідація юридичної особи, відповідно до ст. 111 ЦК проходить такими етапами:

1. Прийняття рішення власниками юридичної особи про добровільну ліквідацію компанії та фіксація такого рішення в протоколі загальних зборів учасників, або ж ухвалення рішення суду про ліквідацію юридичної особи та набрання ним чинності.

2. Направлення повідомлення державному реєстратору Державної реєстраційної служби України про початок процедури ліквідації юридичної особи.

З дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи.

3. Направлення повідомлення, іншим державним органам влади про початок процедури ліквідації.

4. Виявлення кредиторів та повідомлення останніх про початок процедури ліквідації.

5. Продаж усіх активів юридичної особи, задоволення вимог кредиторів, проведення розрахунків з власниками (учасниками, акціонерами) у відповідності до розміру їх корпоративних прав, оформлення ліквідаційного балансу юридичної особи

6. Закриття всіх банківських рахунків юридичної особи.

7. Отримання від податкового органу та управління пенсійного фонду довідок про відсутність заборгованості по сплаті податків, зборів та про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також страхових внесків.

8. Передача до відповідної архівної установи документів, які підлягають тривалому зберіганню, знищення печаток, штампів.

Ліквідаційна процедура господарського товариства налічує декілька етапів, одним з яких є розрахунок з кредиторами, та після завершення яких до єдиного державного реєстру вноситься запис про припинення цього товариства (ч. 5 ст. 104 ЦК України).

Слід відзначити, що після внесення до державного реєстру запису про припинення юридичної особи боргові вимоги до останньої не можуть бути пред`явленими. Відтак, закінчення виконавчого провадження та надіслання виконавчого документа ліквідатору лише після внесення запису про припинення юридичної особи є нелогічним та неправильним, оскільки після внесення такого запису всі заборгованості юридичної особи вважаються погашеними.

Стягнення заборгованості з юридичної особи, яка перебуває у стані ліквідації, поза межами встановленої Законом ліквідаційної процедури, зокрема й державним виконавцем у порядку Закону України "Про виконавче провадження", могло надати перевагу одній особі над іншими, вимоги яких підлягають задоволенню в першу чергу. Тобто, незакінчення виконавчого провадження після початку процедури ліквідації боржника та ненадіслання виконавчого документу ліквідаційній комісії (ліквідатору) є порушенням процедури ліквідації та могло спричинити порушення прав інших кредиторів, у тому числі й колишніх працівників юридичної особи-банкрута щодо стягнення невиплаченої заробітної плати.

З наведеного вище слід дійти висновку, що виконання рішень про задоволення вимог кредиторів юридичної особи, яка перебуває у стані ліквідації, передбачено саме ліквідаційною комісією (ліквідатором) в ході ліквідаційної процедури, а не державним виконавцем у порядку Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, що діяла на час ухвалення судового рішення у даній справі.

Наведена правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 487/3335/13-ц.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що державним виконавцем Суворовського відділу ДВС м. Одеса Бабіч В.І. було правомірно винесено постанову від 01.08.2016 року про закінчення виконавчого провадження № 51729984 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконання рішень про задоволення вимог кредиторів юридичної особи, що перебуває в стадії ліквідації, передбачено саме ліквідаційною комісією в ході ліквідаційної процедури, а не державним виконавцем в порядку, встановленому Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи вищевикладене, висновок місцевого суду про те, що винесення начальником другого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса головного територіального управління юстиції в Одеській області Галати В.Д. постанови від 15.02.2019 щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 01.08.2016 по ВП №51729984 є правомірним та таким що відповідає вимогам чинного законодавства не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, тому оскаржувана у справі ухвала підлягає частковому скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення скарги на неправомірні дії посадової особи органу державної виконавчої служби.

При цьому колегія суддів виходить із того, що у розгляді скарг на дії посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється (ч. 2 ст. 343 ГПК України).

Доказів ухилення начальника другого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, якому безпосередньо підпорядкований старший державний виконавець Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Бойченко І.С., скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.01.2019 ВП №58237542 по виконанню наказу № 27-15/17-1776-2011, який видав господарський суд Одеської області від 20.11.2012 року про стягнення з ОСББ "Маловський" на користь КП "Теплопостачання міста Одеса" грошової суми у розмірі 119569,25 грн., та проведення інших необхідних дій, пов`язаних із закінченням виконавчого провадження, заявником до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься. А тому в цій частині скарга на дії посадової особи органу державної виконавчої служби задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 253, 255, 269, 270, 275, 277, 281-284, 339-343 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Маловський" задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.03.2019 року у справі №5017/1708/2012 скасувати частково.

Скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Маловський" на дії посадової особи органу державної виконавчої служби задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії начальника Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Галати В.Д. щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 01.08.2016 по ВП №51729984.

Скасувати постанову від 15.02.2019 начальника другого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Галати В.Д. щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 01.08.2016р. по ВП №51729984.

У задоволенні решти скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Маловський" на дії посадової особи органу державної виконавчої служби відмовити.

В решті ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.03.2019 у справі №5017/1708/2012 залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у двадцятиденний строк, який обчислюється у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.06.2019 о 12:50год.

Головуючий суддя Разюк Г.П.

Суддя Принцевська Н.М.

Суддя Ярош А.І