Постанова

від 28.05.2019 по справі 922/1751/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2019 р. Справа № 922/1751/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є. , суддя Барбашова С.В. , суддя Чернота Л.Ф.

секретар судового засідання Кохан Ю.В.

за участю представників:

прокурор - Ногіна О.М., за посвідченням;

від позивача - Сінько Ю.Ю., за довіреністю;

від відповідача - Сутковий А.М., за довіреністю та свідоцтвом;

розглянувши апеляційні скарги заступника прокурора Харківської області, м. Харків (вх. № 865 Х/З) та Харківської міської ради, м. Харків (вх. № 869 Х/З) на рішення господарського суду Харківської області від 13.02.2019 р. у справі № 922/1751/18 (суддя - Добреля Н.С., повний текст складено та підписано 20.02.2019 р.)

за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області, м. Харків, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків

до Приватного акціонерного товариства Променергоавтоматика , м. Київ

про стягнення 746 415,91 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області (далі - прокурор) звернувся з позовом до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі - позивач) про стягнення з Приватного акціонерного товариства Променергоавтоматика (далі - ПАТ Променергоавтоматика , відповідач) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 746 415,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач безпідставно використовував спірну земельну ділянку та зберігав кошти, не сплачуючи орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі, за користування землею за відсутності укладеного договору, у зв`язку з чим Харківська міська рада втрачає належне їй майно (кошти від орендної плати), чим порушуються права територіальної громади м. Харкова.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.02.2019 р. у задоволенні позову прокурора відмовлено.

Рішення суду мотивоване, зокрема, тим, що прокурором та позивачем не доведено обставин припинення договору оренди землі № 8570/05 від 14.04.2005 р. у визначеному його умовами порядку (шляхом укладання додаткової угоди про припинення), а тому, внаслідок наявності договірних правовідносин між сторонами положення ч. 1 ст. 1212 ЦК України в даному випадку не підлягають застосуванню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, прокурор звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Як зазначає прокурор, з огляду на рішення Харківської міської ради № 30/806 від 22.02.2006 р. Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд , яким припинено право користування ЗАТ Променергоавтоматика частиною земельної ділянки площею 0,2469 га по АДРЕСА_1 за його добровільною відмовою, договір оренди землі № 8570/05 від 14.04.2005 р. вважається таким, що припиняє свою дію з 24.10.2005 р. - дня звернення ЗАТ Променергоавтоматика до Харківської міської ради.

На думку прокурора, відсутність договірних відносин між сторонами спору підтверджується також листом ГУ Держгеокадастру у Харківській області № 29-20-14-5823/0-19-18 від 09.08.2018 р.

Крім того, прокурор вважає, що сплата відповідачем орендної плати жодним чином не підтверджує факту чинності договору оренди № 8750/05 від 14.04.2005 р., оскільки чинним законодавством на органи ДФС не покладено повноважень перевірки підстав для здійснення таких платежів.

Позивач також звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов прокурора в інтересах Харківської міської ради.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення господарського суду Харківської області від 13.02.2019 р. підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Інші доводи апеляційної скарги позивача є тотожними доводам прокурора, викладеним в його апеляційній скарзі.

Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, який подано останнім з пропуском процесуального строку, встановленого ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.04.2019 р., без відповідного клопотання на поновлення такого строку, а тому даний відзив не може бути прийнятий до уваги.

Прокурор у судових засіданнях підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник відповідача у судових засіданнях проти апеляційних скарг прокурора та позивача в усній формі заперечив.

Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 131662388 від 20.07.2018 р. на земельній ділянці по АДРЕСА_1 розташовані нежитлові будівлі літ. "А- 1", площею 290,4 кв.м. та літ. "Б-1", площею 509,3 кв.м., право власності на які зареєстровано за ЗАТ "Променергоавтоматика" (код ЄДРПОУ 01417222), на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Шостою Київської державною нотаріальною конторою від 21.12.1993 року за реєстровим № 10у-1231 та свідоцтва про право власності, виданого Фондом державного майна України, Регіональне відділення по місту Києву від 10.03.1994 реєстраційний №20 і зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, згідно з даними Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (серії СВА №188164), виданого "Харківським міським бюро технічної інвентаризації" від 27.04.2004 за №3441129, реєстраційний номер: 5627308, номер запису: 3723.

14.04.2005 року між Харківською міською радою, як орендодавцем, та ЗАТ "Променергоавтоматика", як орендарем, укладено договір оренди землі, за умовами якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,2465га, під забудовою 0,1868га, інших угідь 1,0597га.

Відповідно до п. 8 договору, його укладено строком до 01.05.2054 року.

Згідно з п. 21 договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянки у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Умовами п. 36 договору сторонами погоджено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується в судовому порядку.

Відповідно до п.37 договору, дія договору припиняється у разі:

а) закінчення строку, на який його було укладено;

б) придбання орендарем земельної ділянки у власність;

в) викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

г) ліквідації юридичної особи - орендаря та в інших випадках, передбачених законом.

Крім того, пунктом 38 договору сторони передбачили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін чи за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін.

Договір підписаний представниками без зауважень чи заперечень, підписи яких скріплені печатками сторін, а також зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомітеті України по земельних ресурсах в книзі записів державної реєстрації договорів оренди (книга № 4) 14.04.2005 р. за № 8570/05.

Рішенням ХLV сесії IV скликання Харківської міської ради №30/06 від 22.02.2006 "Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" ЗАТ "Променергоавтоматика" за добровільною відмовою (звернення юридичної особи 24.10.2005) припинено право користування частиною земельної ділянки, площею 0,2469 га по АДРЕСА_1 (Фрунзенський район) (лист від 29.09.2005 №02-82).

Даним рішенням міської ради також встановлено, що договір оренди землі, реєстраційний №8570/05 від 14.04.2005 слід вважати таким, що припиняє дію з 24.10.2005 - дня звернення ЗАТ "Променергоавтоматика" до Харківської міської ради (вх. №А - 505/2737 від 24.10.2005).

Цим же рішенням підприємство попереджено про необхідність оформлення у встановленому порядку права користування земельною ділянкою, що залишилася у користуванні.

Проте, як стверджує прокурор, відповідач не виконав вимоги щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку - укладення договору оренди землі та його державної реєстрації та проігнорував листи Харківської міської ради відносно необхідності здійснення таких дій.

Як вбачається з листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради № 1042/0/225-17 від 16.02.2017 року, право на земельну ділянку по АДРЕСА_1, що залишилася у користуванні відповідача, згідно з діючим законодавством не оформлено, рішення міської ради щодо продажу земельної ділянки за цією адресою не приймалося.

На теперішній час право власності на нежитлові будівлі літ. "А-1", площею 290,4 кв.м. та літ. "Б-1", площею 509,3 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_5, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 09.02.2018 за №30, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павленко Л.В.

Таким чином, прокурор вважає, що відповідачем використовувалася земельна ділянка загальною площею 0,9833 га по АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради проведено обстеження та складено акт від 31.05.2018 року, в якому зафіксовано, що відповідачем у період з 22.02.2006 року по 09.02.2018 року використовувалася земельна ділянка площею 0,9833 га без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.

У вказаному акті також зазначено про те, що обстеженням на місцевості встановлено, що на земельній ділянці площею 0,9833 га по АДРЕСА_1 розташовані нежитлові будівлі літ. "А-1" площею 920,4 кв.м., "Б-1" площею 509,3 кв.м., право власності на які з 22.02.2006 року по 09.02.2018 року зареєстровано за ПРаТ "Променергоавтоматика". Площа земельної ділянки відповідно до її меж складає 0,9833 га.

На підставі цього акту, позивачем було здійснено розрахунок розміру орендної плати за період з 2015 року по 2018 рік.

Згідно з розрахунком позивача, площа яка займається відповідачем складає 9833 кв.м., функціональне призначення земельної ділянки - землі промисловості.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання ПрАТ "Променергоавтоматика" вищезазначеної земельної ділянки без правовстановлюючих документів у період з 01.07.2015 по 31.01.2018, з урахуванням здійснених відповідачем оплат.

Так, за використання земельної ділянки відповідачем площею 0,9833 га у період з 01.07.2015 по 31.01.2018 відповідачу нараховано 746 415, 91 грн.; у 2015 році -71 794,27, у 2016 - 205 759,86 грн., у 2017 - 453 581, 41 грн., у 2018 - 15 280,37 грн.

Враховуючи вищенаведене, прокурор вважає, що внаслідок використання відповідачем земельної ділянки площею 0,9833 га без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, що порушує охоронювані законом права та інтереси Харківської міської ради щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати в сумі 746 415,91 грн.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з відповідним позовом.

Посилаючись на постанову Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №910/11919/17, місцевим господарським судом встановлено, що прокурором доведено наявність підстав для звернення до суду з даним позовом, оскільки Харківською міською радою як власником земельної ділянки не вживались заходи цивільно-правового реагування, спрямовані на стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, що і стало підставою для звернення заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 до господарського суду Харківської області.

Частиною 1 статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, справляння плати за землю, тощо.

Згідно з ст. 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Таким чином, розпорядником спірної земельної ділянки є позивач, який діє в інтересах територіальної громади.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без належних правових підстав.

Згідно з ст. 123 Земельного Кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 124 Земельного Кодексу України визначено порядок передачі земельних ділянок в оренду.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на 2005-2006 роки), договір оренди землі припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

- смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

- ліквідації юридичної особи-орендаря.

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 654 ЦК України (в редакції станом на 2005 рік), зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Отже, імперативними вимогами цивільного законодавства встановлено обов`язок оформлення сторонами факту розірвання договору в тій самій формі, що й договір, тобто в письмовій.

При цьому, згідно з ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (в редакції станом на 2006 рік), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Таким чином, факт припинення дії договору у зв`язку з його розірванням сторонами мав бути не тільки оформлений у простій письмовій формі, зокрема, шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди чи додаткового договору, а й зареєстрований у встановленому законом порядку.

В даному випадку рішення органу місцевого самоврядування є рішенням однієї із сторін договору з певного питання. Форма цього рішення є колективною, оскільки орган місцевого самоврядування є колективним.

Враховуючи наведене, саме лише прийняття рішення органом місцевого самоврядування про припинення договору оренди землі не є достатньою правовою підставою для його розірвання, й відповідно, припинення, а тому доводи апеляційних скарг скаржників про зворотнє відхиляються.

Доказів укладення сторонами додаткової угоди або додаткового договору з подальшою реєстрацією цього правочину щодо розірвання договору оренди матеріали справи не містять, так само як і доказів визнання договору оренди землі від 14.04.2005 р. розірваним у судовому порядку. У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про наявність договірних відносин між сторонами.

До того ж, в матеріалах справи наявний лист Головного управління ДФС у Харківській області від 14.05.2018 року № 10931/9/20-40-12-15-25 (а.с.43-44 т.1), згідно з яким ЗАТ "Променергоавтоматика" обліковується Східною об`єднаною ДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області як платник орендної плати за землю юридичних осіб.

У даному листі також зазначено про те, що відповідно до наданої ЗАТ "Променергоавтоматика" "Податкової декларації з плати за землі (земельний податок та/або орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності)" нараховано та сплачено орендної плати за землю:

- на 2015 рік - 88946,14 грн./рік (згідно договору оренди від 14.05.2005 року № 8570/05, строк дії - до 01.05.2054 року, площа ділянки - 1,2465 га, ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1);

- на 2016 рік - 127460,86 грн./рік (площа ділянки - 1,2465 га);

- на 2017 рік - 135108,51 грн./рік (площа ділянки - 1,2465 га);

- на 2018 рік - 135108,51 грн./рік (у тому числі за січень-березень 2018 року - 33777,12 грн., площа ділянки - 1,2465 га).

Згідно з цим листом, нараховані суми орендної плати за землю сплачені в повному обсязі, станом на 10.05.2018 року заборгованість по орендній платі за землю відсутня.

Тобто, відповідач належним чином виконував свої зобов`язання щодо сплати орендної плати відповідно до умов договору оренди та відносно всієї площі земельної ділянки, що є предметом договору оренди землі від 14.04.2005 р., а не її окремої частини. Позивачем та прокурором вказані обставини не спростовано.

Водночас, прокурором заявлено до стягнення безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати з урахуванням здійснених відповідачем оплат, але у значно більшому розмірі, ніж фактично сплачена орендна плата.

Докази повернення позивачем відповідачу безпідставно перерахованих грошових коштів, які сплачені за оренду земельної ділянки в матеріалах справи відсутні, а тому висновок місцевого господарського суду про те, що відповідачем сплачувалася орендна плата за користування земельною ділянкою по вул. Єнікієвській, 16 у м. Харкові у заявлений прокурором період є обґрунтованим.

Крім того, матеріали справи не містять акту повернення спірної земельної ділянки (або її частини).

Таким чином, прокурором та позивачем не доведено обставин припинення договору оренди землі від 14.04.2005 року № 8570/05 у визначеному його умовами та імперативними вимогами законодавства порядку, а тому доводи апеляційних скарг скаржників про наявність підстав вважати договір оренди земельної ділянки припиненим після винесення Харківської міської радою рішення від 22.02.2006, відхиляються як безпідставні.

З огляду на наявність договірних відносин між сторонами, а саме - діючого договору оренди від 14.04.2005 року № 8570/05, застосування до них господарським судом положень глави 83 Цивільного кодексу України, в тому числі ст. 1212 ЦК України, є неможливим, у зв`язку з чим суд першої інстанції на законних підставах відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Посилання скаржників в апеляційних скаргах на лист ГУ Держгеокадастру у Харківській області № 29-20-14-5823/0-19-18 від 09.08.2018 р. є безпідставним, оскільки цим листом підтверджено факт відсутності інформації про державну реєстрацію додаткових угод до договору оренди землі № 8570/05 від 14.04.2005 р., а встановлення факту припинення договору не відноситься до компетенції цього органу державної влади.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги прокурора та позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.02.2019 р. у справі №922/1751/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.06.2019р.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя С.В. Барбашова

Суддя Л.Ф. Чернота