Постанова

від 28.05.2019 по справі 922/2907/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2019 р. Справа № 922/2907/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В. , суддя Тарасова І.В. , суддя Фоміна В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЕЛЯ" вх. №886 Х/2 на рішення господарського суду Харківської області від 15.01.2019 (рішення ухвалено суддею Хотенцем П.В. у приміщенні господарського суду Харківської області 15.02.2019 о 13:04 год., повне рішення складено 25.01.2019) у справі № 922/2907/18

за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Харківська міська рада, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЕЛЯ", м. Харків,

про виконання договірних зобов`язань - стягнення 410209,99 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2018 року Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "СКЕЛЯ" (з урахуванням уточнення від 03.01.2019), в якій просив стягнути з відповідача до бюджету міста Харкова суму основного боргу 328167,99 грн., штраф у сумі 82042,00 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача 6153,15 грн. судового збору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.01.2019 (з урахуванням ухвали від 20.03.2019 про виправлення описки) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "СКЕЛЯ" до бюджету міста Харкова 328167,99 грн. основного боргу, 82042,00 грн. штрафу; стягнуто з відповідача на користь позивача 6153,15 грн. судового збору.

Суд першої інстанції зазначив, що рішенням господарського суду Харківської області від 26.09.2017 у справі № 922/387/16 (з урахуванням ухвал господарського суду Харківської області від 23.10.2017 та від 08.11.2017) було вирішено спонукати ТОВ "СКЕЛЯ" укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна в редакції, викладеній в тексті рішення; загальна сума пайового внеску, що підлягає перерахуванню до бюджету м. Харкова згідно пункту 2.1.1. договору складає 328167,99 грн., однак вказану суму відповідачем сплачено не було; пунктом 3.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов`язків, передбачених пунктом 2.1. цього договору, замовник сплачує до бюджету м. Харкова штраф у розмірі 25 % від суми не перерахованих коштів у визначений термін, сума штрафу складає 82042,00 грн.; отже, з огляду на приписи норм Цивільного Кодексу України, щодо обов`язковості виконання договору та відповідальності за порушення грошових зобов`язань, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить вищевказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. У скарзі даний учасник справи зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ТОВ "СКЕЛЯ" не підлягає залученню до участі у розвитку інфраструктури м. Харкова, оскільки дане товариство є замовником реконструкції об`єкту фізичної культури та спорту, однак місцевий господарський суд вказаних обставин не з`ясував.

Апелянтом також подано заяву (вх.№2844 від 19.03.2019) про зупинення провадження у справі № 922/2907/18 до розгляду апеляційної скарги ТОВ "СКЕЛЯ" на рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2017 у справі №922/387/16 за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ТОВ "Скеля" про спонукання останнього (замовника будівництва) укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова в запропонованій позивачем редакції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2019 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В.) було поновлено пропущений строк подання апеляційної скарги, відкрито провадження за вказаною апеляційною скаргою, призначено її розгляд на 23.04.2019. У вказаній ухвалі суд зазначив, що заяву ТОВ "СКЕЛЯ" про зупинення апеляційного провадження у даній справі №922/2907/18 буде розглянуто в ході подальшого розгляду справи.

Позивач надав заперечення проти відкриття апеляційного провадження, в яких стверджував про відсутність поважних причин для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги. Однак вказані заперечення надійшли до суду після постановлення та підписання ухвали про відкриття апеляційного провадження.

26.03.2019 до Східного апеляційного господарського суду надійшов оригінал ухвали господарського суду Харківської області від 20.03.2019 про виправлення описок у рішенні від 15.01.2019 у даній справі стосовно суми стягнення: з 410809,99 грн. на 410209,99 грн. (у вступній частині рішення) та з 328767,99 грн. на 328167,99 грн. (у резолютивній частині рішення).

17.04.2019 позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що, як вбачається зі змісту апеляційної скарги, апелянт не погоджується із судовими рішеннями господарського суду Харківської області від 26.09.2017 у справі № 922/387/16, а доводи скаржника зводяться до переоцінки мотивів, якими керувався суд під час постановлення рішення у вищевказаній справі № 922/387/16, що не є предметом розгляду в апеляційному провадженні з перегляду рішення від 15.01.2019 у даній справі № 922/2907/18.

22.04.2019 у зв`язку з відпусткою судді Крестьянінова О.О. було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію судів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Тарасова І.В., суддя Фоміна В.О.

23.04.2019 відповідач надав пояснення, в яких наполягає на задоволенні заяви про зупинення провадження в даній справі № 922/2907/18 до розгляду справи №922/387/16. До пояснень додано копію ухвали Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 у справі № 922/387/16, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "СКЕЛЯ" на рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2017 у вказаній справі та призначено справу до розгляду на 20.05.2019.

Присутній у судовому засіданні 23.04.2019 представник відповідача просив задовольнити заяву ТОВ "СКЕЛЯ" та зупинити провадження в даній справі до розгляду справи № 922/387/16.

Інші учасники справи, повідомлені належним чином про час та місце судового засідання (а.с.198, 199) не направили своїх представників для участі в даному засіданні та не повідомили суд про причини їх неявки.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 відмовлено в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі, оголошено перерву до 28.05.2019.

У вказаній ухвалі суд зазначив, що у відповідності до матеріалів справи та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, предметом позову у справі №922/387/16 дійсно є вимога про спонукання ТОВ "СКЕЛЯ" укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова в запропонованій позивачем редакції - на підставі якого позивачем у даній справі №922/2907/18 нараховано до стягнення з ТОВ "СКЕЛЯ" суми основного боргу та штрафу. Разом з тим, як вбачається з матеріалів даної справи №922/2907/18, на момент постановлення оскаржуваного рішення від 15.01.2019 рішення господарського суду від 26.09.2017 у справі №922/387/16 не було оскаржено в апеляційному порядку та набрало чинності. Апеляційну скаргу на рішення від 26.09.2017 у справі №922/387/16 було подано ТОВ "СКЕЛЯ" лише у березні 2019 року. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено об`єктивної неможливості апеляційного перегляду рішення від 15.01.2019 в даній справі №922/2907/18 до вирішення справи №922/387/16, враховуючи, що в ході апеляційного провадження суд надає оцінку висновкам місцевого господарського суду виходячи з тих обставин, які існували на момент постановлення оскаржуваного рішення.

28.05.2019 в судове засідання зі сторони позивача та третьої особи з`явилась Замінус М.В. з копією довіреності, виданої Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради, від 04.01.2019 № 12/0/45-19 та копією довіреності, виданої Харківською міською радою, від 20.12.2018 № 08-21/3522/2-18. Оригіналів довіреностей зазначеною особою суду не надано - що позбавило суд можливості пересвідчитися у відповідності копій оригіналам.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що Замінус М. В . не підтверджено у встановленому порядку наявності у неї повноважень стосовно процесуального представництва, отже, вказану особу не може бути визнано повноважним представником Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Харківської міської ради.

28.05.2019 представник відповідача подав клопотання (вх.№5241), в якому просив відкласти розгляд справи № 922/2907/16 до моменту прийняття рішення за результатами розгляду Східним апеляційним господарським судом апеляційної скарги у справі № 922/387/18, в якій оголошено перерву до 03.07.2019.

Стосовно вказаного клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 273 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до пункту 14 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Як було встановлено вище, апеляційне провадження в даній справі було відкрито 22.03.2019.

22.04.2019 у зв`язку з відпусткою судді Крестьянінова О.О. здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, відповідно, відлік строку розгляду апеляційної скарги розпочався спочатку з 22.04.2019, отже, граничною датою вказаного строку є 22.06.2019 - тоді як у справі № 922/387/18 оголошено перерву до 03.07.2019.

Враховуючи викладене, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 28.05.2019 представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу ТОВ "СКЕЛЯ", скасувати рішення господарського суду Харківської області від 15.01.2019 у справі № 922/2907/18 повністю та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача погодився з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.

За таких обставин колегія суддів, дослідивши матеріали справи та заслухавши представника відповідача, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.09.2017 у справі №922/387/16 (з урахуванням ухвал господарського суду Харківської області від 23.10.2017 та від 08.11.2017 про виправлення описок) за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Харківська міська рада - до ТОВ "СКЕЛЯ" позовні вимоги були частково задоволені. А саме, вказаним рішенням суд спонукав ТОВ "СКЕЛЯ" укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна в редакції, викладеній в тексті рішення (а.с. 18 - 23).

Рішення у справі №922/387/16 набрало законної сили 13.10.2017 та станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення від 15.01.2019 у даній справі №922/2907/16 не було оскаржено та скасовано в установленому законом порядку.

Згідно з пунктом 2.1.1. договору, загальна сума пайового внеску, що підлягає перерахуванню до бюджету м. Харкова, складає 328167,99 грн. Відповідно до пункту 2.1.2 договору, замовник сплачує пайовий внесок в повній сумі єдиним платежем або частинами протягом десяти календарних днів з дня укладання договору (а.с.21, зворотній бік).

Пунктом 3.1. договору про пайову участь передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов`язків, передбачених пунктом 2.1. цього договору, замовник сплачує до бюджету м. Харкова штраф у розмірі 25 % від суми не перерахованих коштів у визначений термін (а.с.20).

Як встановлено місцевим господарським судом на підставі наявних у справі доказів, ТОВ "СКЕЛЯ" не перерахувало пайовий внесок у визначений договором строк. Зокрема, у листі Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради від 05.09.2018 № 8-07/677 (а.с.27) зазначено, що згідно даних Державної казначейської служби станом на 04.09.2018 до міського бюджету міста Харкова коштів пайової участі від ТОВ "СКЕЛЯ" не надходило. В ході апеляційного провадження ТОВ "СКЕЛЯ" не спростовано зазначеного факту.

За таких обставин, Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "СКЕЛЯ" (з урахуванням подальшого уточнення) про стягнення з відповідача 328167,99 грн. основного боргу та 82042,00 грн. штрафу.

Розглянувши наявні матеріали справи, місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позову (з наведених вище підстав).

Надаючи оцінку вказаному висновку місцевого господарського суду згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, колегія суддів погоджується з ним з огляду на наступне.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що йому було не відомо про розгляд справи, позовну заяву і оскаржуване рішення ТОВ "СКЕЛЯ" не отримувало.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Матеріалами справи підтверджується, що Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради додав до позовної заяви оригінал накладної № 6105240685564 з описом вкладення. З даних документів вбачається, що позивач направив на адресу відповідача (Достоєвського, 1-Б, м. Харків) позовну заяву з додатками до неї (а.с.11-13).

Згідно із інформацією з веб-сайту Укрпошта (відстеження поштового відправлення), поштове відправлення за накладною № 6105240685564, було вручено адресату 28.11.2018.

В матеріалах справи наявні всі процесуальні документи, які надсилались судом першої інстанції на належну адресу відповідача - м.Харків, вул. Достоєвського 1-Б (дану адресу зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також вказано самим відповідачем в апеляційній скарзі).

Проте відповідні поштові відправлення повертались на адресу суду з відміткою: за закінченням терміну зберігання (а.с.44-46, 98-100, 120-122, 130-132, 136-138).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвали господарського суду в даній справі своєчасно оприлюднювалися в реєстрі.

Отже, місцевим господарським судом було дотримано вимог процесуального законодавства щодо належного повідомлення учасників справи про її розгляд.

Натомість відповідач протягом тривалого часу (з жовтня 2018 року по лютий 2019 року) не отримував поштові відправлення, що надсилалися на його належну адресу.

Сам лише факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, яку суд першої інстанції з додержанням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою та яка поверталася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції з підстав, наведених відповідачем. Відповідні дії адресата можуть бути розцінені судом як такі, що спрямовані на затягування розгляду справи.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18, від 17.04.2019 у справі №922/1714/18.

Отже, підстави для скасування оскаржуваного рішення з питань порушення норм процесуального права в порядку п.3 ч.3 ст.277 ГПК України відсутні.

Надаючи оцінку висновкам оскаржуваного рішення місцевого господарського суду стосовно суті позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами 1-3 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Як було встановлено вище та не спростовано відповідачем в ході апеляційного провадження, ТОВ "СКЕЛЯ" не виконало вимоги п 3.1. умов договору (укладеного між сторонами згідно з рішенням суду від 26.09.2017 у справі №922/387/16) щодо сплати 328167,99 грн. протягом десяти календарних днів з дня укладання договору.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що у відповідача наявний обов`язок сплатити позивачеві 328167,99 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 3.1. договору про пайову участь передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов`язків, передбачених пунктом 2.1. цього договору, замовник сплачує до бюджету м. Харкова штраф у розмірі 25 % від суми не перерахованих коштів у визначений термін.

У відповідності до вказаного пункту договору Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради нараховано до стягнення з відповідача 82042,00 грн. штрафу: 328167,99 грн. Ч 0,25, = 82042,00 грн.(а.с.25), з яких 328167,99 грн. - пайовий внесок, не сплачений до бюджету розвитку міста Харкова після встановленого терміну сплати, 0,25 - коефіцієнт, встановлений умовами договору.

Перевіривши вказаний розрахунок, колегія суддів визнає його обґрунтованим, отже, місцевим господарським судом правомірно зроблено висновок про те, що штраф у розмірі 82042,00 грн. також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Будь-яких заперечень (контррозрахунків) стосовно нарахованих до стягнення сум відповідачем суду апеляційної інстанції не надано.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що згідно з п. 2 ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ТОВ "СКЕЛЯ" не підлягає залученню до участі у розвитку інфраструктури м. Харкова, оскільки дане товариство є замовником реконструкції об`єкту фізичної культури та спорту.

Тобто фактично аргументи апелянта стосуються оцінки правомірності рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2017 у справі № 922/387/16, яким суд спонукав ТОВ "СКЕЛЯ" укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна.

Представник ТОВ "СКЕЛЯ" у судовому засіданні 28.05.2019 зазначив, що у випадку, якщо рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2017 у справі № 922/387/16 буде залишено без змін, то відповідні суми підлягатимуть стягненню з ТОВ "СКЕЛЯ" за вказаним договором, у випадку ж скасування рішення та відмови у позові у справі №922/387/16 правові підстави для задоволення позовних вимог у даній справі 922/2907/18 будуть відсутні.

Як було встановлено вище, на момент ухвалення місцевим господарським судом оскаржуваного рішення від 15.01.2019 у даній справі №922/2907/18 зазначене рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2017 у справі № 922/387/16 не було оскаржено та скасовано в установленому законом порядку.

Станом на 28.05.2019 (на момент ухвалення даної постанови апеляційного господарського суду) апеляційну скаргу ТОВ "СКЕЛЯ" у справі №922/387/16 не розглянуто Східним апеляційним господарським судом. Як вбачається з ухвали Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 у справі №922/387/16 про відкриття апеляційного провадження, судом апеляційної інстанції не було зупинено дію рішення місцевого господарського суду від 26.09.2017 у справі № 922/387/16.

Частиною 2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість (преюдиційність) судових рішень для інших судів встановлена законом.

Так, згідно з частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зазначеною нормою встановлено, що факти, які містяться у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Отже, з урахуванням вищенаведених норм законодавства, колегія суддів зазначає, що обставини стосовно правомірності або неправомірності укладення між сторонами договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова (на які посилається апелянт) не є предметом розгляду в даній справі, в якій Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради заявлено вимогу про стягнення з ТОВ "СКЕЛЯ" коштів за чинним на теперішній час договором про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова (укладеним згідно з рішенням суду, що набрало законної сили).

Будь-яких інших підстав для скасування оскаржуваного рішення та для відмови у задоволенні позову у даній справі відповідачем не наведено.

За результатами апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду колегією суддів також не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЕЛЯ" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.01.2019 у справі № 922/2907/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.06.2019

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя І.В. Тарасова

Суддя В.О. Фоміна