Рішення

від 21.05.2019 по справі 905/17/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.05.2019 Справа № 905/17/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

при секретарі судового засідання Барбаш Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Державної освітньої установи "Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів" (84313, Донецька область, місто Краматорськ, бульвар Машинобудівників, будинок 32; код ЄДРПОУ 35498822)

до відповідача: Державного навчального закладу "Донецький центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості" (юридична адреса: 85300, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Поштова, будинок 3, код ЄДРПОУ 37295835; фактична адреса: (84313, Донецька область, місто Краматорськ, бульвар Машинобудівників, будинок 32)

про стягнення грошових коштів у розмірі 214 835,51 грн., з яких: 142 558,37 грн. - сума заборгованості відшкодування експлуатаційних витрат відповідно до п. 2.2.3. договору №07/29/В; 40 268,71 грн. - пеня; 18 094,73 грн. - штраф, 9636,95 грн. - індекс інфляції; 4276,75 грн.- 3% річних,-

За участю представників сторін:

від позивача: Останкова Л.А. (директор);

від відповідача: Амельченко Р.Є. (директор).

С У Т Ь С П О Р У

Державна освітня установа "Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів" звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Державного навчального закладу "Донецький центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості" про стягнення грошових коштів у розмірі 129 106,88 грн., з яких: 101 646,38 грн. - сума заборгованості відшкодування експлуатаційних витрат, 6953,62 грн. - пеня, 8410,96 грн. - штраф, 9046,53 грн. - інфляція, 3049,39 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №07/29/В від 29.07.2016 в частині своєчасного відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 101 646,38 грн., що стало підставою для нарахування пені в розмірі 6953,62 грн., штрафу у розмірі 8410,96 грн., інфляційних нарахувань в сумі 9046,53 грн. та 3% річних в сумі 3049,39 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.01.2019 справу №905/17/19 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

18.03.2019 на адресу господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача 214 835,51 грн., з яких: 142 558,37 грн. - сума заборгованості відшкодування експлуатаційних витрат відповідно до п. 2.2.3. договору №07/29/В; 40 268,71 грн. - пеня; 18 094,73 грн. - штраф, 9636,95 грн. - інфляційні нарахування; 4276,75 грн. - 3% річних.

Приймаючи до уваги, що надана позивачем 18.03.2019 заява про збільшення позовних вимог відповідає приписам ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 01.04.2019 остання прийнята господарським судом до розгляду. Таким чином, під час розгляду даної справи судом розглядаються остаточні позовні вимоги, викладені у вказаній заяві.

Ухвалою суду від 24.04.2019 закрито підготовче провадження у справі №905/17/19 та призначено розгляд справи по суті на 21.05.2019.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі з урахуванням наданої заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача в судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Протягом розгляду справи сторони надавали свою правову позицію по суті спору.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

20.07.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та державним навчальним закладом "Донецький центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості" було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно-нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 722,4 кв.м. учбового корпусу (реєстровий номер 35498822.1.ЯРХСЖП492), які розміщені за адресою: Донецька обл.., м. Краматорськ, бульв. Машинобудівників, буд. 32, що перебувають на балансі Державної освітньої установи Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів , вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31 січня 2016 і становить за незалежною оцінкою 1588240,00 грн.

Пунктом 5.13 вищезазначеного договору передбачено обов`язок орендаря здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

В подальшому, 29.07.2016 між державною освітньою установою "Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів" (далі - балансоутримувач) та державним навчальним закладом "Донецький центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості" (далі - орендар) було укладено договір № 07/29/В про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі-договір), відповідно до п. 1.1. якого балансоутримувач - державна освітня установа Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів забезпечує утримання, обслуговування та експлуатацію приміщення учбового корпусу, що знаходиться за адресою: м. Краматорськ, бульв. Машинобудівників, 32 (надалі - будівля), загальною площею 722,4 кв.м. (реєстровий номер 35498822.1.ЯРХСЖП492), а також утримання прибудинкової території, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Згідно п. 1.2. договору орендар користується приміщенням загальною площею 722,4 кв.м. учбового корпусу з метою розміщення державного навчального закладу.

Відшкодування витрат за надані комунальні послуги проводиться на основі розрахунку окремо за кожен вид послуг, відповідно до діючих тарифів, пропорційно займаній площі, з урахуванням потужності встановлених приладів та згідно показників лічильників (п. 1.3. договору).

Пунктом 2.1.2. передбачено обов`язок балансоутримувача забезпечити надання орендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами.

Згідно п. 2.1.1. договору балансоутримувач зобов`язується забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов`язаних з обслуговуванням, утриманням та експлуатацією будівлі і прибудинкової території, з метою створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності орендаря, згідно з вимогами чинного законодавства України, наявність дотримання в орендованих приміщеннях санітарно-гігієнічних норм та стандартів. Перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються цим договором.

Відповідно до п. 2.1.3. договору балансоутримувач зобов`язується забезпечити надання орендарю рахунків та актів здачі-приймання робіт (послуг) для відшкодування комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами, затвердженими відповідно до вимог діючого законодавства України не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, пропорційно до займаної площі.

Згідно п. 2.2.3. договору орендар зобов`язується не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі на підставі виставленого ним рахунку та акту здачі-приймання робіт (послуг) за умови. У випадку неповернення в строк до 5 робочих днів балансоутримувачу підписаного зі своєї сторони акту здачі-приймання виконаних робіт (послуг), або відмови його підписання без поважних на те причин та без мотивованих письмових пояснень на підставі законодавства України, такий акт, підписаний тільки однією стороною, вважається дійсним і є доказом належного виконання балансоутримувачем умов договору.

Балансоутримувач будівлі має право вимагати відшкодування в установленому порядку суми простроченої заборгованості з відшкодування витрат на утримання, обслуговування, експлуатацію, а також наданих комунальних послуг за весь період прострочення (п. 3.1.2. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно п. 5.1. договору цей договір діє з 29 липня 2016 по 14 липня 2019 включно. Відповідно до п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що умови договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 20 липня 2016.

Зміна або доповнення до цього договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх надання на розгляд іншою стороною (п. 5.2. договору).

Вищезазначений договір підписано представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

Позивачем на виконання умов договору № 07/29/В від 29.07.2016 за період з січня 2018 по січень 2019 було надано відповідачу для оплати за спірним договором наступні рахунки: рахунок-фактуру №СФ-0000024 від 21.02.2018 на суму 23 350,06 грн., рахунок-фактуру № СФ-0000041 від 12.03.2018 на суму 25 117,85 грн., рахунок-фактуру №СФ-0000084 від 05.04.2018 на суму 23230,44 грн., рахунок-фактуру №СФ-0000099 від 30.04.2018 на суму 22 626,65 грн., рахунок на оплату № 149 від 31.05.2018 на суму 22620,55 грн., рахунок на оплату № 170 від 27.07.2018 на суму 26 487,53 грн., рахунок на оплату №195 від 31.07.2018 на суму 23 925,95 грн., рахунок на оплату № 233 від 31.08.2018 на суму 24 496,85 грн., № 253 від 30.08.2018 на суму 23 953,04 грн., рахунок на оплату № 292 від 31.10.2018 на суму 30 173,96 грн., рахунок на оплату № 323 від 30.11.2018 на суму 26367,20 грн., № 339 від 14.12.2018 на суму 26 367,20 грн., рахунок на оплату № 26 від 31.01.2019 на суму 31 478,24 грн. Також Листом № 48 від 26.03.2018 позивачем на адресу відповідача було надіслано методику розрахунку витрат на прикладі січня 2018 та зазначено про те, що розподілення комунальних витрат здійснюється відповідно до коефіцієнту займаної основної площі будівлі (34,55%). Проте, відповідач відмовився сплачувати вказаний розмір експлуатаційних витрат.

З матеріалів справи вбачається, що до січня 2017 року відповідачем сумлінно виконувалися обов`язки щодо сплати коштів за договором № 07/29/В від 29.07.2016. Але, починаючи з лютого 2017 відповідач відмовився сплачувати відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням нерухомого майна (експлуатаційні витрати) згідно розрахункових коефіцієнтів займаної площі, мотивуючи це своєю незгодою із методикою розрахунків. В той же час, оплата за комунальні послуги здійснювалася своєчасно та згідно виставлених рахунків. У лютому 2017 з ініціативи відповідача відбулася спільна нарада, за результатами якої було підписано протокол від 13.10.2017, яким визначено скорегований рахунок вартості експлуатаційних витрат за період з лютого 2017 по кінець 2017 року. Зокрема, вказаним протоколом визначено середній розмір експлуатаційних витрат в 2017 році на рівні 19,98 грн. з 1 кв.м.

Разом із тим, починаючи з січня 2018 року відповідач знову відмовився сплачувати суму виставлених рахунків на відшкодування експлуатаційних витрат у повному обсязі, мотивуючи свою відмову протоколом від 13.10.2017. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем протягом 2018 року надавалися відповідачу акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: № ОУ-000023 від 21.02.2018 за січень 2018 на суму 23 350,06 грн., № ОУ - 000035 за лютий 2018 від 12.03.2018 на суму 25 117,85 грн., № ОУ - 000076 від 05.04.2018 за березень 2018 на суму 23 230,44 грн., № ОУ-000098 від 30.04.2018 за квітень 2018 на суму 22 625,65 грн., а також акти надання послуг: № 118 від 31.05.2018 за травень 2018 на суму 22 620,55 грн., № 133 від 27.06.2018 за червень 2018 на суму 26 487,53 грн., № 154 від 31.07.2018 за липень 2018 на суму 23 925,95 грн., № 182 від 31.08.2018 за серпень 2018 на суму 24 496,85 грн., № 197 від 30.09.2018 за вересень 2018 на суму 23 953,04 грн. Вказані акти були підписані представником відповідача із зауваженнями (посиланням на протокол спільної наради від 13.10.2017), що узгоджена сума відшкодування експлуатаційних витрат складає 14 433,55 грн.

Таким чином, за твердженням позивача, відповідачем було не в повному обсязі сплачено заборгованість за вказаними рахунками, внаслідок чого станом на 01.03.2019 у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 142 558,37 грн., а саме: за рахунком № СФ-0000024 від 21.02.2018 в сумі 8916,51 грн., за рахунком № СФ-0000041 від 12.03.2018 в сумі 10684,30 грн., за рахунком № СФ-0000084 від 05.04.2018 в сумі 8796,89 грн., за рахунком СФ-0000099 від 30.04.2018 в сумі 8192,10 грн., за рахунком № 149 від 31.05.2018 в сумі 8187,00 грн., за рахунком № 170 від 27.06.2018 в сумі 12053,98 грн., за рахунком № 195 від 31.07.2018 в сумі 9492,40 грн., за рахунком № 233 від 31.08.2018 в сумі 10063,30 грн., за рахунком № 253 від 30.09.2018 в сумі 9519,49 грн., за рахунком № 292 від 31.10.2018 в сумі 15740,41 грн., за рахунком № 323 від 30.11.2018 в сумі 11933,65 грн., за рахунком № 339 від 14.12.2018 в сумі 11933,65 грн., за рахунком № 26 від 31.01.2019 в сумі 17044,69 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами № 40 від 13.03.2018, № 61 від 12.04.2018, № 68 від 19.04.2018, № 88 від 14.05.2018, № 136 від 06.08.2018 та претензією № 174 від 01.11.2018 (а.с. 39, 43, 44, 47, 49, 67-68) про погашення заборгованості, які залишені останнім без задоволення.

Крім того, позивач надсилав листи № 94-а від 31.05.2018, № 66 від 20.04.2018, № 126 від 12.07.2018 (а.с. 51, 52, 55) до Центрального апарату Державної служби зайнятості, Фінансово-економічного департаменту Міністерства соціальної політики з проханням посприяти погашенню заборгованості державним навчальним закладом "Донецький центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості" за спірним договором. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, у відповідь на вказаний лист Державна служба зайнятості (Центральним апаратом) Міністерства соціальної політики України листами №33/06/3881-18 від 05.07.2018 та № 33/06/4920-18 від 29.08.2018 повідомила позивача про те, що загальна площа приміщень, які знаходяться в будівлі та обліковуються на балансі ІПК ПК, складає більше 3649,6 кв.м., а частка орендованого Донецьким ЦПТО ДСЗ майна, складає, відповідно, 20%. Разом із тим, в розрахунку позивача, доданого до вказаного листа загальну площу занижено до 2091,0 кв.м., та, відповідно, невірно визначено базу розрахунку частки орендованого відповідачем майна в розмірі 34,55 %. Також вказаним листом запропоновано укласти додаткову угоду з урахуванням коректної розрахункової бази при визначенні розміру експлуатаційних витрат.

Наведені обставини зумовили звернення позивача до господарського суду Донецької області за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язань і застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення нарахованих пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що стягувана сума заборгованості утворилася внаслідок різниці між заявленою сумою за рахунками та сплаченою сумою відповідачем щомісячного відшкодування витрат на утримання та обслуговування орендованого приміщення в сумі 14 433,55 грн., що не заперечується відповідачем.

В матеріалах справи наявні банківські виписки з рахунку відповідача № НОМЕР_1 за період з 01.07.2016 по 31.12.2016 та з рахунку № НОМЕР_2 з 01.05.2017 по 31.12.2018 (т. 1, а.с. 203-212), з яких вбачається, що відповідачем здійснювалося відшкодування за договором № 07/29/В від 29.07.2016 витрат за водопостачання та водовідведення, активну та реактивну електроенергію, експлуатаційні послуги, за теплоенергію, витрат на утримання та обслуговування орендованого приміщення, витрат на вивезення ТПВ, а також відшкодування витрат на утримання та обслуговування орендованого приміщення в сумі 14 433,55 грн. щомісячно за період з січня 2018 по січень 2019.

Позивачем не заперечується відсутність у відповідача заборгованості зі сплати комунальних послуг та сплати відповідачем щомісячно відшкодування витрат на утримання та обслуговування орендованого майна в сумі 14 433,55 грн.

Відповідач пояснює, що суму в розмірі 14 433,55 грн. в рахунок витрат на утримання та обслуговування орендованого приміщення сплачував на підставі протоколу спільної наради представників державного навчального закладу Донецький центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості та Державної освітньої установи Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів від 13.10.2017.

Зазначеним протоколом сторони визначили середній розмір експлуатаційних витрат в 2017 році на рівні 19,98 грн. за 1 кв. м., що і складає 14 433,55 грн., яку відповідач сплачував щомісяця в подальшому, в тому числі, і за спірний період, а саме з січня 2018 по січень 2019, що і не заперечується позивачем.

Проте, відповідач не погоджується з розміром витрат, заявлених позивачем до стягнення, перш за все, у зв`язку з тим, що зазначені витрати, які позивачем надані у розшифровках відшкодування витрат на утримання та обслуговування орендованого приміщення, не узгоджені договором.

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано розрахунок суми накладних витрат (розшифровка витрат по утриманню та обслуговуванню орендованих приміщень) для відповідача за період з січня 2018 по січень 2019 (т. 1, а.с. 214-226). Як вбачається зі змісту вказаних розшифровок, до розрахунку витрат по утриманню та обслуговуванню орендованих приміщень, які позивач просить стягнути з відповідача, включено наступні елементи витрат: заробітна плата техперсоналу, нарахування ЄСВ 22%, оренда землі, податок на землю, обслуговування та ремонт підстанції, обслуговування будівлі; накладні витрати, в т.ч. послуги зв`язку, інтернет, поштові витрати, комунальні витрати ІПК, оренда землі, податок на землю ІПК, миючі та дезінфікуючі засоби та ін. хозтовари, канц. товари, заправка картриджа, інформаційно-консультаційні послуги, послуги банку, зар. плата АУП, нарахування ЄСВ 22%, обслуговування будівлі ІПК, обслуговування та ремонт підстанції ІПК), що складає 142 558,37 грн. При цьому, згідно вказаного розрахунку, відсоток відшкодування витрат для орендарів - 58,3 %, відсоток у частині оренди ЦПТО від корисної площі 34,55%, відсоток у частині оренди ЦПТО від загальної орендованої площі 31,3 %.

Згідно п. 1.3. договору відшкодування витрат за надані комунальні послуги проводиться на основі розрахунку окремо за кожен вид послуг, відповідно до діючих тарифів, пропорційно займаній площі, з урахуванням потужності встановлених приладів та згідно показникам лічильників.

Відповідно до умов п. 2.1.1 балансоутримувач зобов`язується забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов`язаних з обслуговуванням, утриманням та експлуатацією будівлі і прибудинкової території, з метою створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності орендаря, згідно з вимогами чинного законодавства України, наявність дотримання в орендованих приміщеннях санітарно-гігієнічних норм та стандартів. Перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються цим договором.

Згідно п. 2.1.3. договору балансоутримувач зобов`язувався забезпечити надання орендарю рахунків та актів здачі-приймання робіт (послуг) для відшкодування комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами, затвердженими відповідно до вимог діючого законодавства України не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, пропорційно до займаної площі.

Проаналізувавши вищезазначені пункти договору, суд дійшов висновку, що останнім було визначено виключно порядок відшкодування витрат за надані комунальні послуги на підставі розрахунків окремо за кожний вид послуг та актів здачі-приймання робіт (послуг).

Суд погоджуючись з позицією відповідача, зауважує, що умовами договору від 07/29/В від 29.07.2016 не визначено, які саме витрати, пов`язані з обслуговуванням, утриманням та експлуатацією будівлі і прибудинкової території входять до переліку витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна, які заявляє позивач до стягнення, та порядок їх відшкодування.

Більш того, позивачем не доведено розмір частки орендованого відповідачем майна пропорційно загальної площі будівлі, що обліковується на балансі Державної освітньої установи Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів , що складає на думку позивача 34,55 %.

Дослідивши наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) до договору № 07/29/В від 29.07.2016 судом встановлено, що в останніх також не визначено конкретний перелік робіт та послуг, пов`язаних з обслуговуванням, утриманням та експлуатацією будівлі і прибудинкової території. Зокрема, з наявних в матеріалах справи актів вбачається що на виконання умов спірного договору виконавцем надавались такі роботи (надані послуги): відшкодування витрат на утримання та обслуговування орендованих приміщень, що позбавляє суд можливості визначити, які саме послуги складали витрати на утримання орендованого майна.

Згідно приписів ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів чинного законодавства.

Як зазначено у постановах Верховного суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 по справі № 355/385/17 та від 18.04.2018 по справі №753/11000/14-ц, особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови.

Судом встановлено, що пунктом 2.1.1 договору сторонами не було визначено конкретний перелік робіт та послуг, пов`язаних з обслуговуванням, утриманням та експлуатацією будівлі і прибудинкової території. Крім того, позивачем не надано жодних первинних документів на підтвердження понесення відповідних витрат за період з січня 2018 по січень 2019.

Наведені обставини зумовлюють висновок суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості відшкодування експлуатаційних витрат відповідно до п. 2.2.3. договору №07/29/В, та, відповідно, про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення нарахованих на вказану заборгованість пені, штрафу, інфляції та 3% річних.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовий збір відповідно ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Державної освітньої установи "Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів" до Державного навчального закладу "Донецький центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості" про стягнення грошових коштів у розмірі 214 835,51 грн., з яких: 142 558,37 грн. - сума заборгованості відшкодування експлуатаційних витрат відповідно до п. 2.2.3. договору №07/29/В; 40 268,71 грн. - пеня; 18 094,73 грн. - штраф, 9636,95 грн. - індекс інфляції; 4276,75 грн.- 3% річних, відмовити.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 21.05.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 31.05.2019

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова